Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
01 лютого 2022 року № 520/25341/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправною, неправомірною та скасування постанови, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною та незаконною постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), щодо винесення постанови від 27.05.2020р. у виконавчому провадженні №61391917 про закінчення виконавчого провадження;
- скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 27.05.2020р. у виконавчому провадженні №61391917 про закінчення виконавчого провадження.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що постанова державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 27.05.2020р. у виконавчому провадженні №61391917 про закінчення виконавчого провадження є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Також, позивачем разом із позовними вимогами було заявлено клопотання про визнання поважним та поновлення строку на звернення до суду.
Ухвалою суду від 05.01.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом та призначено розгляд справи.
Представник відповідача правом подання до суду відзиву на позов або будь-якої заяви не скористався.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Позивач в судове засідання, призначене на 01.02.2022 року о 16:45 годині, не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Представник третьої особи не прибув, про дату, час та місця слухання справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень частини 4 статті 229 КАС України.
Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження.
Як передбачено положеннями ст.287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Водночас, суд зазначає, що відповідно до приписів ч.5 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Суд зазначає, що оскільки матеріали справи не містять доказів того, що позивачем було отримано оскаржувану постанови, а доводи і обґрунтування позивача стосовно того, що про порушення своїх прав йому стало відомо з отриманого 18.11.2021 року листа відповідача спростовано під час розгляду справи не було та доказів на їх спростування до суду не надано, то суд приходить до висновку, що, враховуючи звернення позивача до суду з даним позовом шляхом його направлення засобами поштового зв'язку 26.11.20.21 року, позивачем не було пропущено строк встановлений законодавством строк на звернення до суду.
Відтак, у суду відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про визнання поважним та поновлення строку на звернення до суду.
Отже, суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2019 року по справі №520/369/19 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (м. Харків, м. свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 поверх) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково; визнано протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України у Харківській області, щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 за вислугу років під час її перерахунку з 79% відповідних сум грошового забезпечення до 70% відповідних сум грошового забезпечення; зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України у Харківській області здійснити з 01 січня 2016 року перерахунок пенсії за вислугою років ОСОБА_1 в розмірі 79% відповідних сум грошового забезпечення та виплатити ОСОБА_1 різницю між нарахованою йому та отриманою ним пенсію за період з 01 січня 2016 року; в іншій частині позову - відмовлено; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).
За даними програми «Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)» судом встановлено, що зазначене судове рішення в апеляційному порядку оскаржено не було та набрало законної сили.
На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2019 року по справі №520/369/19 позивачем 23 січня 2020 року отримано виконавчий лист про зобов'язання Головного Управління Пенсійного фонду України у Харківській області здійснити з 01 січня 2016 року перерахунок пенсії за вислугою років ОСОБА_1 в розмірі 79% відповідних сум грошового забезпечення та виплатити ОСОБА_1 різницю між нарахованою йому та отриманою ним пенсію за період з 01 січня 2016 року.
Позивачем у позовній заяві вказано, що отриманий виконавчий лист було подано для примусового виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).
Постановою відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 05.03.2020 за поданим позивачем виконавчим листом було відкрито виконавче провадження ВП №61391917.
Зі змісту позовної заяви встановлено доводи позивача стосовно того, що у зв'язку з не отриманням жодної інформації про виконання рішення суду, 04.11.2021 року ним було направлено до відповідача заяву про надання інформації щодо примусового виконання.
Листом від 15.11.2021 року №39701, який позивачем було отримано 18.11.2021 року, Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) було повідомлено позивача про те, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 61391917 з примусового виконання виконавчого листа № 520/369/19, виданого 23.01.2019 Харківським окружним адміністративним судом, про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року перерахунок пенсії за вислугою років в розмірі 79 % відповідних сум грошового забезпечення та виплатити різницю між нарахованою та отриманою пенсією за період з 01 січня 2016 року. Відповідно до матеріалів виконавчого провадження, 05.03.2020, керуючись ст.ст. З, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження. Пунктом 2 постанови про відкриття виконавчого провадження Боржника, у відповідності до вимог ч. 6 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", попереджено про необхідність виконання рішення суду протягом 10 робочих днів. Також, вказано, що державним виконавцем 13.04.2020, 19.05.2020 винесені постанови про стягнення виконавчого збору, постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження. У зв'язку з невиконанням рішення суду в повному обсязі, державним виконавцем 13.04.2020, керуючись ст. ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», винесена постанова про накладення штрафу в сумі 5100,00 грн., зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення. У зв'язку із тим, що боржником не було надано підтвердження виконання ним рішення суду, 19.05.2020, керуючись ст.ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника в сумі 10200,00 грн., а також направлено вимогу з метою з'ясування актуального стану виконання рішення суду. У зв'язку з тим, що рішення суду не виконано в повному обсязі, тому, на виконання вимог ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» до ГУНП в Харківській області направлено повідомлення про вчинення посадовими (службовими) особами боржника кримінального правопорушення, передбаченого 382 Кримінального кодексу України за вих. № 61391917 від 27.05.2020. Також, зазначено, що відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження 27.05.2020 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, яку направлено сторонам виконавчого провадження, виконавчий лист направлено до суду, який його видав. Додатково повідомлено, що в матеріалах виконавчого провадження відсутні відомості щодо оскарження постанов державного виконавця.
Позивачем у позовній заяві вказано, що державним виконавцем фактично було винесено дві постанови про накладення на боржника штрафу у сумі 5100,00 грн. та 10200,00 грн., а жодних інших дій не було вчинено, що свідчить про протиправність дій останнього щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктами 1, 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
Як передбачено положеннями ст.15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.
Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Як передбачено приписами ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Відповідно до приписів п.11 ч.1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.
При цьому, приписами ч.3 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Судовим розглядом справи встановлено, що спірними у даній справі є обставини фактичного виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області судового рішення у справі №520/369/19.
При цьому, як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів постановами Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 13.04.2020 року та від 19.05.2020 року по виконавчому провадженню ВП №612391917 до боржника було застосовано штрафи у розмірі 5100,00 грн та 10200,00 грн відповідно за не виконання рішення суду в повному обсязі.
Однак, суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів того, що державним виконавцем було вчинено відповідні дії на виконання встановленого приписами ч.3 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" обов'язку щодо повторної перевірки наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження", виконання рішення боржником.
Водночас, суд наголошує, що ухвалою суду від 05.01.2022 року судом, зокрема, було витребувано від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № 61391917 та витребувані докази зобов'язано надати безпосередньо через канцелярію суду до судового засідання.
Ухвалу суду від 05.01.2022 року відповідачем було отримано 13.01.2022 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.
Також, протокольною ухвалою суду, постановленою без видалення до нарадчої кімнати у судовому засіданні, яке відбулось 25.01.2022 року, було повторно витребувано від відповідача докази.
Однак, суд зазначає, що відповідачем вимог ухвал суду виконано не було та витребуваних доказів до суду не надано.
Відтак, суд приходить до висновку, що під час розгляду справи відповідачем не надано до суду доказів дотримання встановленого приписами Закону України "Про виконавче провадження" обов'язку щодо перевірки виконання боржником власних постанов про накладення штрафу та в цілому судового рішення, а передчасно винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 27.05.2020 року.
Вказані обставини, на переконання суду, свідчать на користь того, що постанова державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 27.05.2020 р. у виконавчому провадженні №61391917 про закінчення виконавчого провадження є протиправною, а відтак, підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 287, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (вул. Ярослава Мудрого, буд. 26,м. Харків,61002), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022) про визнання протиправною, неправомірною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 27.05.2020р. у виконавчому провадженні №61391917 про закінчення виконавчого провадження.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (вул. Ярослава Мудрого, буд. 26,м. Харків,61002, 43315445).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Мельников Р.В.