Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
01 лютого 2022 р. Справа № 520/6063/21
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 19.03.2021 №1568 щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах по Списку № 2 відповідно до пп. 2 ч. 2ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.03.2021 про призначення пенсії за віком на пільговий умовах та прийняті рішення у відповідності до вимог чинного законодавстві з урахуванням правової оцінки, наданої судом, щодо визначення права позивача на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", але з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 у справі №1-р/2020.
Ухвалою суду від 14.04.2021 року відкрито спрощене провадження по справі відповідно до ст. 263 КАС України.
Ухвалою суду від 14.04.2021 року зупинено провадження по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - до набрання законної сили рішення Верховного Суду у зразковій справі №360/3611/20 (Пз/9901/32/20).
Ухвалою суду від 06.12.2021 року поновлено провадження у справі № 520/6063/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Позивач 20.12.2021 року подав до суду уточнену позовну заяву, в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області від 23.02.2021 №1022 та від 19.03.2021 №1568 щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах за Списком № 2, із вищезазначених підстав;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 у справі №1-р/2020, з 19.02.2021, з урахуванням вищенаведених підстав, та на підставі рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у справі 360/3611/20 та правових висновків, наведених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.11.2021 у справі №360/3611/20.
Ухвалою суду від 21.12.2021 року уточнену позовну заяву позивача прийнято до розгляду та приєднано до матеріалів справи. Копію ухвали направлено сторонам.
В обґрунтування уточнених позовних вимог зазначено, що оскаржувані рішення Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області від 23.02.2021 №1022 та від 19.03.2021 №1568 щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах за Списком № 2, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню в судовому порядку.
Представником відповідача надано до суду відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог зазначивши, що відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важким умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами прав за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають прав на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і треті цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Так, ОСОБА_1 19.02.2021 року звернувся до відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2. Відділом з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління за результатами розгляду вищевказаної заяви було прийнято рішення №1022 від 23.02.2021 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного страхового та пільгового стажу, передбаченого пп. 2 п.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державі пенсійне страхування». Також, 16.03.2021 року позивач повторно звернувся до відділу з питань призначення пенсі управління застосування пенсійного законодавства Головного управління із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2, надавши довідки, визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників. Відділом з питань призначення пенсій управління застосування пенсійної! законодавства Головного управління за результатами розгляду вищевказаної заяви було винесено рішення №1568 від 19.03.2021 року про відмову в призначенні пенсії за віком в пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого п.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зважаючи на що, відсутні підстави для задоволення вимог адміністративного позову.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Як свідчать матеріали справи, 19.02.2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №1022 від 23.02.2021 року відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 у зв'язку з відсутністю необхідного страхового та пільгового стажу, передбаченого пп. 2 п.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державі пенсійне страхування».
В рішенні зазначено, що на підставі наданих документів та враховуючи індивідуальні відомості про застраховану особу, загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 27 років 0 місяців 29 днів, стаж роботи за списком № 2 - 10 років 3 місяці 14 днів. ОСОБА_1 надав довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 23.11.2020 № 115 за період роботи з 01.02.2018 по 25.08.2020, в якій вказано посилання на постанову КМУ № 479 від 04.07.2017, у зв'язку з чим відсутні підстави для зарахування періоду роботи до пільгового стажу по Списку № 2. На вищезазначений період діяла постанова КМУ № 24.06.2016 (зі змінами і доповненнями). Зміни вносяться до основного норма правового акту, в тому числі постанова КМУ № 479 від 04.07.2017, це внесення змін до постанови КМУ від 24.06.2016 № 461 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах».
Також, 16.03.2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Проте, рішенням відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №1568 від 19.03.2021 року також відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 у зв'язку з відсутністю необхідного страхового та пільгового стажу, передбаченого пп. 2 п.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державі пенсійне страхування».
В рішенні зазначено, що на підставі наданих документів та враховуючи індивідуальні відомості про застраховану особу, загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 27 років 1 місяць 29 днів, стаж роботи за списком № 2 - 12 років 8 місяців 1 день.
У відзиві на позов представник відповідача зазначив, що згідно наданих при зверненні 19.02.2021 року та 16.03.2021 року до ГУ ПФУ документів, загальний страховий стаж позивач становить 27 років 1 місяць 29 днів, стаж роботи за списком № 2 - 12 років 8 місяців 1 день.
Не погоджуючись зі відмовою у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивач звернувся до суду з даним позовом.
По суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.12.2020 року відкрито провадження у зразковій адміністративній справі № 360/3611/20, правовідносини у якій є подібними до спірних відносин.
Як зазначив Верховний Суд, ознаками типової справи, в якій може бути ухвалено рішення цієї зразкової справи, є такі:
- позивачі є особами, які після ухвалення 23.01.2020 Конституційним Судом України рішення № 1-р/2020 у справі № 1-5/2018(746/15) звернулись за призначенням пенсії згідно зі статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VІІІ, оскільки вказані норми із зазначеними змінами визнані неконституційними;
- відповідачами є один і той самий суб'єкт владних повноважень - територіальні органи Пенсійного фонду України, уповноважені на вирішення питання про призначення пенсії;
- спірні відносини стосуються набуття права на призначення пенсії на пільгових умовах позивачами, що досягли пенсійного віку, визначеного статтею 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення», у редакції чинній до внесення змін Законом України від 02.03.2015 № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», після набрання чинності Законом України» від 03.10.2017 № 2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій»;
- позивачами у цих справах заявлено аналогічні позовні вимоги (визнати протиправними дії (бездіяльність) відповідача щодо призначення пенсії статтею 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення», в редакції чинній до внесення змін Законом України від 02.03.2015 № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».
З Єдиного держаного реєстру судових рішень судом встановлено, що повний текст рішення Великої Палати Верховного Суду по справі № 360/3611/20 зареєстровано у Єдиному державному реєстрі судових рішень 22.11.2021, рішення набрало законної сили 03.11.2021.
Так, Верховним Судом при вирішенні справи № 360/3611/20 як зразкової було задоволені позовні вимоги позивача.
Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03.11.2021 у зразковій справі № 360/3611/20 в обґрунтування задоволення позовних вимог зазначено таке:
« 3 жовтня 2017 року Верховною Радою України було ухвалено Закон № 2148-VIII, що доповнив Закон № 1058-ІV розділом XIV-1, який містить пункт 2 частини другої статті 114 такого змісту:
«На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах».
За приписами статті 12 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Натомість згідно з пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
У зв'язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
Тому відмова управління ПФУ в призначенні ОСОБА_1, яка на час звернення із заявою про призначення пенсії досягла 50 років, мала страховий стаж роботи 31 рік 3 місяці 3 дні, у тому числі на роботах за списком № 2 - 20 років 11 місяців 23 днів, пенсії на пільгових умовах за віком з посиланням недосягнення нею 55-річного пенсійного віку, визначеного пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV, є протиправною.
Ураховуючи викладене вище, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов правильного по суті висновку про те, що ОСОБА_1 набула право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ, отже, її позов підлягає задоволенню, а рішення управління ПФУ - скасуванню».
Відповідно до частини 3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
З огляду на заявлені позивачем позовні вимоги, суд вважає дану справу такою, що відповідає ознакам типової, враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 3 листопада 2021 року у зразковій справі № 360/3611/20 (Провадження № 11-209заі21), а відтак для вирішення спірних правовідносин по даній адміністративній справі №520/60963/21 підлягають застосуванню саме норми Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ.
Згідно положень ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ), право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Так, відповідно до п. «б» ст. 13 Закону № 1788-ХІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
- чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам.
Як свідчать матеріали справи, на час першого звернення до ГУ ПФУ в Харківській області із заявою від 19.02.2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивач досяг 55 років ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), мав загальний страховий стаж - 27 років 1 місяць 29 днів, стаж роботи на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ - 12 років 8 місяців 1 день.
В свою чергу, у позивача стажу роботи на пільгових умовах за Списком № 2 - 12 років 8 місяців 1 день, що складає більше половини необхідного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, отже пенсія йому повинна призначатися відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ) із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Зі змісту оскаржуваних рішень встановлено. що відповідач, відмовляючи у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 у зв'язку з відсутністю необхідного страхового та пільгового стажу, керувався нормами пп. 2 п.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державі пенсійне страхування» № 1058.
За таких підстав, суд дійшов висновку про визнання протиправними та скасування рішення відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №1022 від 23.02.2021 року та рішення відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №1568 від 19.03.2021 року, якими відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування індивідуального акта, суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
З метою належного та ефективного способу захисту прав позивача слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ) з 19.02.2021 року.
Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень статті 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, адреса: майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №1022 від 23.02.2021 року та рішення відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №1568 від 19.03.2021 року, якими відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 19.02.2021 року на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року №213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Шевченко О.В.