04 лютого 2022 р. № 400/12634/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ з особливостями, передбаченими статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративну справу
за позовом:Державного підприємства "Підприємство державної кримінально- виконавчої служби України (№ 93)", с. Новоданилівка, Казанківський район, Миколаївська область, 56022,
до відповідача:Казанківського відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), вул. Миру, 213, смт .Казанка, Казанківський район, Миколаївська область, 56001,
про: визнання неправомірними дій, скасування постанов від 11.11.2021, від 30.11.2021, зобов'язання вчинити певні дії,
Державне підприємство «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 93)» (надалі - Підприємство або позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:
1. Визнати дії головного державного виконавця Казанківського відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (надалі - Відділ або відповідач) Каленко А.В. протиправними та скасувати постанови:
- про арешт майна боржника від 11.11.2021, якою накладено арешт на транспортні засоби;
- про розшук майна боржника від 11.11.2021, якою оголошено в розшук майно боржника (транспортні засоби);
- про арешт майна боржника від 11.11.2021, якою накладено арешт на все майно боржника;
- про арешт коштів боржника від 30.11.2021, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладання арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом;
- про опис та арешт майна боржника від 16.11.2021, якою описано та накладено арешт на майно: камінь бутовий гранітний у кількості 20 м3, камінь гранітний негабаритний у кількості 97 м3.
2. Зобов'язати Відділ вчинити дії щодо зняття арешту (накладеного відповідно до вказаних вище постанов).
3. Зобов'язати Відділ вчинити дії щодо зняття з розшуку транспортних засобів.
В обґрунтування позовних вимог Підприємство, зокрема, вказало, що дії державного виконавця суперечать нормам Закону України від 23.06.2005 № 2713-IV «Про державну кримінально-виконавчу службу України» (надалі - Закон № 2713).
Відповідач позов не заперечив, доказів правомірності постанов суду не подав.
Про дату, час і місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином, проте правом на участь в судовому засіданні не скористались.
Відповідно до частини третьої статті 268 та згідно з частиною дев'ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у письмовому провадженні.
Як встановлено судом, 11.11.2021 у виконавчому провадженні ВП № 66960136 з виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 31.08.2021 № 915/480/21 про стягнення з Підприємства на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 боргу в сумі 305 094,20 грн головний державний виконавець Відділу Каленко Альона Вікторівна винесла:
1. Постанову про арешт майна боржника, якою був накладений арешт на «… все рухоме майно боржника … транспорті засоби: УАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 … у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця витрат виконавчого провадження, штрафів 280445,5 грн …» (надалі - Постанова № 1, арк. 69).
2. Постанову про розшук майна боржника, якою вказані вище транспортні засоби були оголошені в розшук (надалі - Постанова № 2, арк. 70).
3. Постанову про арешт майна боржника, в якій наведено інформацію про зареєстроване право користування позивачем двома земельними ділянками, та якою був накладений арешт на «… все майно боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця витрат виконавчого провадження, штрафів 280445,5 грн …» (надалі - Постанова № 3, арк. 71).
30.11.2021 у виконавчому провадженні ВП № 66960136 головний державний виконавець Відділу Каленко А.В. винесла постанову про арешт коштів боржника (надалі - Постанова № 4, арк. 72-75). Цією постановою був накладений арешт «… на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику … у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 336049,12 грн …». У Постанові № 5 вказано, що її було винесено «… при примусовому виконанні …» 39 виконавчих документів (виконавчі листи Миколаївського окружного адміністративного суду, накази Господарського суду Миколаївської області, рішення ГУ ПФУ у Миколаївській області, вимога ГУ ДПС у Миколаївській області).
06.12.2021 (а не 16.12.2021, як вказано у позовній заяві) у зведеному виконавчому провадженні ЗВП № 64588662 (до якого було включено і виконавче провадження ВП № 66960136), на загальну суму боргу 4 880 933,08 грн, головний державний виконавець Відділу Каленко А.В. винесла постанову про опис та арешт майна боржника (надалі - Постанова № 5, арк. 76-78). Цією постановою був накладений арешт на майно - камінь бутовий гранітний - 20 м3, камінь гранітний негабаритний - 97 м3.
При прийнятті рішення суд виходив з такого.
Як зазначено у статті 26 Закону № 2713, майно Державної кримінально-виконавчої служби України перебуває в державній власності та використовується виключно для забезпечення виконання її завдань.
Управління майном здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, який закріплює його за органами і установами виконання покарань, слідчими ізоляторами, навчальними закладами, закладами охорони здоров'я, підприємствами установ виконання покарань, іншими підприємствами, установами і організаціями, створеними для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України, збереження та раціональне використання цього майна.
Майно органів і установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України, належить їм на правах оперативного управління або повного господарського відання і не може бути об'єктом застави.
Підприємства, створені для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України, використовують майно в порядку, передбаченому законодавством.
Звернення стягнення на майно органів і установ виконання покарань, їх підприємств, слідчих ізоляторів, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я не допускається.
Згідно зі статтею 139 Господарського кодексу України («Майно у сфері господарювання»), майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів.
Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів.
Основними фондами виробничого і невиробничого призначення є будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар та інше майно тривалого використання, що віднесено законодавством до основних фондів.
Оборотними засобами є сировина, паливо, матеріали, малоцінні предмети та предмети, що швидко зношуються, інше майно виробничого і невиробничого призначення, що віднесено законодавством до оборотних засобів.
Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.
Товарами у складі майна суб'єктів господарювання визнаються вироблена продукція (товарні запаси), виконані роботи та послуги.
Особливим видом майна суб'єктів господарювання є цінні папери.
У частині першій статті 48 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (надалі - Закон № 1404) вказано, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Статтею 56 Закону № 1404, зокрема, встановлено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення (частина перша); арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника (перший абзац частини другої); арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі (частина третя); про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника (частина п'ята); вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строку встановлений виконавцем, але не раніше ніж через п'ять робочих днів після накладення арешту (перше речення частини сьомої).
Відповідно, метою накладення арешту є забезпечення звернення стягнення на майно боржника.
Однією із засад виконавчого провадження, про що зазначено у статті 2 Закону № 1404, є законність.
Як вказано вище, Закон № 2713 містить пряму заборону звертати стягнення на майно Підприємства (основні фонди, оборотні засоби, кошти, товари тощо), тому суд визнав обґрунтованими позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування Постанов №№ 1, 3, 4, 5.
Абзацами першим і другим частини третьої статті 36 Закону № 1404 встановлено, що у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання поліцією. Тимчасове затримання та зберігання поліцією на спеціальних майданчиках чи стоянці виявленого за результатами розшуку транспортного засобу боржника здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 4-6 розділу ІІІ затвердженого спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства юстиції України від 30.01.2018 № 64/261/5 «Порядку взаємодії Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України та органів і осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», про виявлення та затримання транспортного засобу боржника, оголошеного в розшук, поліцейський інформує державного, приватного виконавця шляхом надсилання повідомлення через ІПНП (інформаційний портал Національної поліції) до АСВП (автоматизована система виконавчого провадження).
Тимчасове затримання транспортного засобу здійснюється поліцейськими відповідно до Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1102.
Вилучення тимчасово затриманого транспортного засобу боржника із спеціального майданчика чи стоянки здійснюється державним, приватним виконавцем на підставі вимоги державного, приватного виконавця, яка є обов'язковою для виконання.
За наявності норми про заборону звернення стягнення на майно Підприємства, суд визнав такою, що не відповідає закону, і Постанову № 2, оскільки розшук транспортних засобів спрямований на його вилучення, а ця дія, поряд з арештом та примусовою реалізацією, є складовою звернення стягнення на майно боржника.
Оскільки дії головного державного виконавця Відділу Каленко А.В. полягають у винесенні постанов, щодо яких суд дійшов висновку про їх протиправність та скасування, позовні вимоги в частині визнання протиправними відповідних дій задоволенню не підлягають.
На думку суду, відсутні також підстави для задоволення вимоги про зобов'язання відповідача вчинити дії щодо зняття арешту. Згідно з частиною третьою статті 59 Закону № 1404, у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Виходячи з цього, обов'язок щодо зняття арешту з майна позивача виникне у начальника Відділу з моменту набрання законної сили рішенням суду, яким (рішенням) встановлений факт порушення порядку накладення арешту. За таких обставин, відповідна позовна вимога заявлена Підприємством передчасно.
Нормами Закону № 1404 не визначений порядок дій виконавця у випадку визнання судом протиправною та скасування постанови про розшук майна боржника. Так, в абзаці третьому частини третій статті 36 вказано, що розшук транспортного засобу боржника припиняється в разі його виявлення, про що виконавцем не пізніше наступного робочого дня виноситься постанова про зняття майна з розшуку. З урахуванням цього, суд погодився з позивачем в тому, що наслідком визнання протиправною та скасування постанови про розшук майна боржника має бути покладення на відповідача обов'язку винести постанову про зняття цього майна з розшуку.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Судові витрати (сплачена позивачем сума судового збору), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Відділу.
Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 93)» до Казанківського відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) задовольнити частково.
2. Визнати протиправною та скасувати винесену 11.11.2021 головним державним виконавцем Казанківського відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Каленко Альоною Вікторівною постанову ВП № 66960136 про арешт майна боржника, якою був накладений арешт на все рухоме майно боржника (транспортні засоби).
3. Визнати протиправною та скасувати винесену 11.11.2021 головним державним виконавцем Казанківського відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Каленко Альоною Вікторівною постанову ВП № 66960136 про розшук майна боржника (транспортних засобів).
4. Визнати протиправною та скасувати винесену 11.11.2021 головним державним виконавцем Казанківського відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Каленко Альоною Вікторівною постанову ВП № 66960136 про арешт всього майна боржника.
5. Визнати протиправною та скасувати винесену 30.11.2021 головним державним виконавцем Казанківського відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Каленко Альоною Вікторівною постанову ВП № 66960136 про арешт коштів боржника.
6. Визнати протиправною та скасувати винесену 06.12.2021 головним державним виконавцем Казанківського відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Каленко Альоною Вікторівною постанову ЗВП № 64588662 про опис та арешт майна боржника.
7. Зобов'язати Казанківський відділ державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винести постанову про зняття з розшуку транспортних засобів УАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 .
8. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
9. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Казанківського відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Миру, 213, смт. Казанка, Казанківський район, Миколаївська область, 56001, ідентифікаційний код: 34642882) на користь Державного підприємства "Підприємство державної кримінально- виконавчої служби України (№ 93)" (с. Новоданилівка, Казанківський район, Миколаївська область, 56022, ідентифікаційний код: 08680543) судовий збір у сумі 2 270 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Птичкіна