Справа № 520/1561/22
Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, м-н Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710
про відмову у відкритті провадження по справі
31 січня 2022 р. м. Харків
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення суми, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Харківської міської ради, в якому просить суд:
- надати згоду ОСОБА_1 на замовлення проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності площею 0,157 га кадастровий номер 6310137500:10:002:0043 для експлуатації та обслуговування будівлі магазину з прибудовами по АДРЕСА_1 ;
- стягнути в Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 5000 (п'ять тисяч) грн.
Вирішуючи питання, викладені у ч.1 ст. 170 КАС України, суд вважає, що поданий позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ч.1, 2 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктами 1 та 2 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 КАС України).
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
Натомість приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило, майнового) конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом до Харківської міської ради, в якому просить суд надати згоду ОСОБА_1 на замовлення проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності площею 0,157 га кадастровий номер 6310137500:10:002:0043 для експлуатації та обслуговування будівлі магазину з прибудовами по АДРЕСА_1 .
Обґрунтовуючи вимоги позовної заяви, позивач зазначив, що на підставі договорів купівлі продажу від 03.04.2019 року, посвідчених приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Чижовою Н. А. реєстраційний номер 395 та 397, на праві спільної часткової власності є співвласником 1/10 частки нежитлових приміщень №18 -:-24, 36-:-42, II,III, VI, VII, загальною площею 381,6 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1183815363101, номер запису про право власності 31003857), а також нежитлових приміщень 1, 1б,2-:-12, 12а, 13, 13а, 14, 28-:-35, V, VI, загальною площею 343,9 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1183537163101, номер запису про право власності 31002853), в нежитловій будівлі літ. "А-1", розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці комунальної власності площею 0,157 га кадастровий номер 6310137500:10:002:0043 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 926138463101, номер запису про право власності 14584522).
Зазначене підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 295888462, дата та час формування 23.01.2022 року, 12:56:06.
30.06.2021 року позивачем до Харківської міської ради подано заяву (клопотання) М-4-32859/1-21 про продаж земельної ділянки комунальної власності площею 1570 м.кв, кадастровий номер 6310137500:10:002:0043, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Цільове призначення: для експлуатації та обслуговування будівлі магазину з прибудовами. Надано згоду на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.
До заяви (клопотання) додано: а) документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно, розташоване на цій земельній ділянці; б) копія заяви, згідно з якою співвласник нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, надає ОСОБА_1 згоду на викуп земельної ділянки в) копія паспорту та індивідуального податкового номеру. Надано заявником згоду на обробку персональних даних.
Проте, як зазначив позивач, усупереч норм законодавства Харківська міська рада заява (клопотання) ОСОБА_1 з вхідним номером М-4-32859/1-21 від 30.06.2021 про продаж земельної ділянки комунальної власності кадастровий номер 6310137500:10:002:0043 до цього часу не розглянула, рішення про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови не прийняла, земельну ділянку у власність набувачу в порядку, встановленому Земельним кодексом України не передала.
Тобто, Харківська міська рада не виконала свого зобов'язання, яке у неї виникло на підставі ч. 11 ст. 120 Земельного кодексу України в редакції Законів №1174-ІХ від 02.02.2021, №1720-ІХ від 08.09.2021, передати земельну ділянку у власність або користування набувачу в порядку, встановленому цим Кодексом.
У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить суд надати згоду ОСОБА_1 на замовлення проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності площею 0,157 га кадастровий номер 6310137500:10:002:0043 для експлуатації та обслуговування будівлі магазину з прибудовами по АДРЕСА_1 .
За змістом статті 14 Конституції України, з якою кореспондуються приписи частин першої, другої статті 373 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно з частинами 1, 2 статті 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
Статтею 80 Земельного кодексу України встановлено, що суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, на землі комунальної власності.
Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності (частини 2 та 2 статті 83 Земельного кодексу України).
Порядок переходу права на земельну ділянку в разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду визначено статтею 377 ЦК України, приписи якої кореспондуються зі статтею 120 ЗК України, за змістом яких до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, установлених для попереднього землевласника (землекористувача).
При цьому відповідно до частин першої, другої статті 120 ЗК України в редакції, чинній на час набуття позивачем права власності на об'єкт нерухомого майна, розташованого на спірній земельній ділянці, до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
За приписами ч. 4 вказаної статті у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
У пунктах "а", "б", "в", "ґ" і "к" статті 12 названого Кодексу передбачено, що до повноважень міської ради належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування; вилучення їх із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідної територіальної громади селища; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Земельні відносини поділяються на публічні та приватні. Відповідно і спори в таких відносинах можуть бути як публічно-правовими, так і приватноправовими (цивільними, господарськими).
Як вбачається з матеріалів справи, спірна земельна ділянка не є вільною, оскільки знаходиться під нежитловим приміщенням - магазин з прибудовами, що на праві спільної часткової власності, а саме власником 1/10 частки нежитлових приміщень №18 -:-24, 36-:-42, II,III, VI, VII, загальною площею 381,6 кв.м., а також нежитлових приміщень 1, 1б,2-:-12, 12а, 13, 13а, 14, 28-:-35, V, VI, загальною площею 343,9 кв.м. є позивач.
Зміст позовної заяви, її обґрунтування, а також заява (клопотання) про продаж земельної ділянки комунальної власності площею 1570 м. кв. (кадастровий номер 6310137500:10:002:0043, адреса: АДРЕСА_1 ) відповідно до ст. 138 ЗК України, поданої ОСОБА_1 до Харківської міської ради 30.06.2021 року, фактично свідчать про те, що позивач вважає протиправну бездіяльність міської кради стосовно не продажу земельної ділянки, на якій розташовано нежитлове приміщення, частина якого перебуває у його приватній власності.
Відповідно до ч.1 ст. 128 ЗК України, продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Крім того, в позовній заяві позивач посилається на ч. 11 ст. 120 ЗК України, де зазначено, що якщо об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об'єкт незавершеного будівництва розміщений на земельній ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні, набувач такого об'єкта нерухомого майна зобов'язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об'єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 цього Кодексу.
Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов'язаний передати земельну ділянку у власність або користування набувачу в порядку, встановленому цим Кодексом.
Також в обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на ч.8 ст. 128 ЗК України, де зазначено, що ціна земельної ділянки визначається за експертною грошовою оцінкою, що проводиться суб'єктами господарювання, які є суб'єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до закону, на замовлення органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Суд звертає увагу, що згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди (зміст якого розкривається, зокрема, як у статті 120 ЗК України та статті 377 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття.
Отже, відповідно до зазначених правових норм власники споруди мають право на отримання у власність земельну ділянку, на якій вона розташована.
Даний позов пред'явлений з метою захисту саме цивільного права та інтересу, що унеможливлює його вирішення в порядку адміністративного судочинства.
Із викладеного слідує, що предметом розгляду є не стільки рішення, дії чи бездіяльність органу місцевого самоврядування як суб'єкта, наділеного владно-управлінськими функціями, скільки приватний інтерес позивача щодо оформлення права власності на земельну ділянку (для комерційного використання) під належною йому на праві приватної власності нежитлової будівлі, що свідчить про приватноправовий характер правовідносин.
Слід зазначити, що якщо особа стверджує про порушення своїх прав наслідками, спричиненими рішенням, дією чи бездіяльністю органу місцевого самоврядування, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни або припинення її цивільних прав чи інтересів або пов'язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових прав чи інтересів, зокрема і щодо оформлення права на земельну ділянку під набутим у власність будинком або спорудою, то визнання незаконними таких рішень, їх скасування, визнання дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування неправомірними, є способами захисту відповідних цивільних прав та інтересів.
Аналогічні висновки щодо розгляду даної категорії спорів викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.04.2019 р. по справі №921/158/18 та неодноразову були підтримані Верховним Судом у рішеннях від 18.05.2020 р. справа №824/1034/19-а, від 05.11.2020 р. справа №160/13455/19, від 26.03.2020 р. справа №460/1287/19.
Аналіз зазначених обставин справи дає підстави вважати, що спір у цій справі не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органу місцевого самоврядування, а стосується захисту його приватних інтересів.
З огляду на наведене та ураховуючи суть спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що зазначена категорія спору не належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому цей спір має вирішуватися в порядку цивільного судочинства, за правилами якого можливий одночасний розгляд вимог про визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування, а також захисту приватного права позивача як власника земельної ділянки.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 826/631/15, від 21 березня 2018 року у справі № 184/2470/13 та від 04 липня 2018 року у справі № 826/8018/17.
Відповідно до пункту 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладенні в постановах Верховного Суду.
В контексті конкретних обставин цієї справи та нормативного регулювання правовідносин, що склалися між учасниками справи, суд дійшов висновку, що на даний спір не поширюється юрисдикція адміністративного суду, що виключає розгляд цієї справи за правилами КАС України.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі, оскільки справа не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів та підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Суд також зазначає, що за частиною 5 статті 170 КАС України, повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
На підставі вищевикладеного, керуючись положеннями ст. ст. 5, 170, 241, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення суми.
Роз'яснити позивачу, що дана справа розглядається місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя О.В.Шевченко