Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
31 січня 2022 року № 520/27253/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Чугуївської міської ради Харківської області про стягнення допомоги,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- стягнути з Управління соціального захисту населення Чугуївської міської ради Харківської області (ідентифікаційний код - 23148343, місцезнаходження: 63503, Харківська обл., м. Чугуїв, вул. Старонікольська, буд. 20а) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) одноразову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік відповідно ст. 12 ЗУ “Про статус ветеранів, гарантії їх правового захисту” виходячи з п'яти мінімальних пенсій за віком та з урахуванням різниці, яка була фактично виплачена у цей період.
В обґрунтування позову позивачем вказано, що він відповідно до ч.5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551-XII має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020, проте виплату такої допомоги було здійснено у меншому розмірі. Відповідачем не було вчинено дій, направлених на донарахування належних позивачу до виплати сум. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 22.12.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у адміністративній справі за вищевказаним позовом.
Представник відповідача у наданому до суду відзиві на позов проти заявленого позову заперечував з огляду на його необґрунтованість та недоведеність. При цьому, представником відповідача вказано, що для забезпечення неухильного дотримання постанови Верховного Суду від 13.01.2021 року по справі №440/2722/20 та безумовного виконання Закону №3551-ХІІ відповідачем 15.04.2021 року надано заявку на фінансування (уточнений розрахунок видатків за КПКВ 2501150 на 2021 рік з розмірами, передбаченими Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань”) до Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації для розподілу коштів та після їх надходження на рахунок управління вимоги позивача будуть виконані.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно із положеннями п.2 ч.1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для учасників бойових дій, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією посвідчення серії НОМЕР_2 .
Позивачу, як особі, яка є учасником бойових дій, здійснювалась виплата до 5 травня у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Так, у 2021 році позивачу була нарахована одноразова грошова допомога до 5 травня за 2021 рік в сумі 1491,00 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України як учаснику бойових дій.
Вважаючи, що зазначену допомогу було виплачено не у повному обсязі, позивач 24.11.2021 року звернувся до відповідача із заявою, в якій просив перерахувати та виплатити йому щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік, виходячи із розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, як учаснику бойових дій.
Листом Управління соціального захисту населення Чугуївської міської ради Харківської області від 07.12.2021 року №5538 позивача повідомлено про те, що управлінням надано до Департаменту соціального захисту населення заявку на фінансування за бюджетною програмою “Щорічна разова допомога ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань та соціальна допомога особам, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною”, для виплати допомоги у 2021 році з урахуванням рішення Конституційного Суду України. Також вказано, що після надходження коштів на рахунок управління, відкритий у Державній казначейській службі України, вимоги зазначені у зверненні будуть виконані.
Також, позивачем вказано, що 27.02.2020 Конституційним Судом України ухвалено рішення №3-р/2020, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (Відомості Верховної Ради України, 1993 p., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. У зв'язку з зазначеним, пунктом 2 вказаного рішення встановлено, що неконституційні положення втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Отже, позивач, вважаючи, що відповідачем порушено його права, звернувся до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.
Також, позивачем разом із позовом до суду було подано клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду із адміністративним позовом, в обґрунтування якого вказано, що отримавши часткову виплату в строк він очікував, що до 30 вересня 2021 року в законний термін отримає недоплачену частину, проте жодної доплати отримано не було. З огляду на вказані обставини позивача у листопаді 2021 року звернувся до відповідача із заявою, але листом був повідомлений про відмову у виплаті у бажаному заявником розмірі через недостатнє фінансування.
Надаючи оцінку вказаному клопотанню суд зазначає наступне.
Відповідно до приписів ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту позову встановлено, що звернення позивача до суду із даним позовом стосується питання стягнення з Управління соціального захисту населення Чугуївської міської ради Харківської області на його користь одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік відповідно ст. 12 ЗУ “Про статус ветеранів, гарантії їх правового захисту” виходячи з п'яти мінімальних пенсій за віком та з урахуванням різниці, яка була фактично виплачена у цей період, а саме в розмірі 7354 грн. 00 коп.
Суд зазначає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Вказані види грошової виплати є періодичним платежем, отже, про порушення своїх прав позивач мав дізнатися під час отримання такої виплати у розмірі, з яким він не погоджується, а звернувся позивач до суду з зазначеним адміністративним позовом 11.12.2021 року шляхом його направлення засобами поштового зв'язку.
Згідно постанови Верховного Суду від 18.11.2020 у справі №380/5202/20 строк звернення до суду розпочинається з дати отримання щорічної допомоги до 5 травня.
Вказана правова позиція стосовно строків звернення до суду також викладена у постанові Верховного Суду від 14.05.2019 у справі №815/3087/18.
Відповідно до ч. 2 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Водночас, суд зазначає, що відповідно до ч.ч. 1 та 4 ст.17-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Відтак, 30 вересня 2021 року - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована, а тому перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня 2021 року.
Строк звернення до суду з даною позовною заявою закінчиться 30.03.2022.
Судом встановлено, що позивач до суду із даним позовом звернувся шляхом направлення його засобами поштового зв'язку 11.12.2021 року.
Відтак, позивач звернувся до суду у строк, визначений пунктом 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.
Верховним Судом 29.09.2020 року було розглянуто зразкову справу №440/2722/20 за позовом ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
За результатами вказаного розгляду прийнято рішення, яке набрало законної сили 13.01.2021 року.
У рішення Верховного Суду від 29.09.2020 року у справі №440/2722/20 вказано, що це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є оскарження дій (бездіяльності) органу, уповноваженого здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) щодо нарахування і виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році у розмірі, передбаченому статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". При цьому, обставинами зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права є: (а) особа має статус особи з інвалідністю війни, має право на пільги, передбачені ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; (б) відповідачем є орган, уповноважений здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат); (в) предметом спору є розмір разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році.
З наявних в матеріалах справи доказів та заявлених позивачем вимог вбачається, що справа за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Чугуївської міської ради Харківської області про стягнення допомоги за ознаками є типовою справою та предмет спору, в даному випадку співпадає з предметом спору зразкової справи №440/2722/20.
Відповідно до ч.3 ст. 291 КАС при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Таким чином, оскільки дана адміністративна справа відповідає ознакам типової справи, судом при вирішенні даної справи мають бути враховані правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи №440/2722/20.
Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” № 3551-XII (далі - Закон №3551-ХІІ).
Суд зазначає, що 01 січня 1999 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” № 367-ХІV, яким статтю 12 Закону № 3551-XII доповнено частиною в такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком".
Підпунктом “б” підпункту 1 пункту 20 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (далі - Закон № 107-VI) текст вказаної вище частини статті 12 Закону № 3551-XII викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені зазначеним законом, визнані неконституційними.
Статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Законом України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин", який набув чинності 01 січня 2015 року, розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Як встановлено судом, на виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 №325 “Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань”, згідно якої затверджено Порядок використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань.
Відповідно до приписів зазначеного вище Порядку останнім визначається механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою “Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань та соціальна допомога особам, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною” для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань (далі - бюджетні кошти).
Головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики.
Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є: 1) структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення); 2) структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - місцеві органи соціального захисту населення), центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат).
Бюджетні кошти спрямовуються на виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань” (далі - грошова допомога).
Бюджетні кошти розподіляються Мінсоцполітики в межах бюджетних призначень і спрямовуються регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між місцевими органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що перераховують кошти за місцем отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання через відділення організації, що здійснює виплату і доставку пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання, або на поточні рахунки уповноваженого банку (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у розмірах згідно з додатком до цього Порядку. Право на отримання грошової допомоги мають громадяни таких категорій (далі - отримувачі грошової допомоги), зокрема,: учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та колишні неповнолітні (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язні концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також діти, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків.
Отримувачам грошової допомоги із числа військовослужбовців, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, служби судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби, які проходять службу (крім пенсіонерів), виплата грошової допомоги проводиться шляхом перерахування коштів місцевими органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на спеціальні рахунки військових частин, установ, організацій за місцем їх служби.
Відповідно до додатку до вказаного вище Порядку разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році виплачується в таких розмірах, зокрема, особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 4421 гривня; II групи - 3906 гривень; III групи - 3391 гривня; учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1491 гривня.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року у справі 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У зазначеному рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку про те, що встановлення пунктом 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Бюджетного кодексу України та Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України.
Згідно із приписами ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що з 27 лютого 2020 року приписи пункту 26 розділу VI Бюджетного кодексу України у частині дії статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, та приписи статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” у редакції пункту 20 Розділу II Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік” об'єктивно не можуть запроваджувати правил призначення та виплати допомоги до 5 травня учасникам бойових дій.
Відтак, з 27 лютого 2020 року позивач набув право на соціальне забезпечення у порядку редакції Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 25 грудня 1998 року №367-XІV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня учасникам бойових дій як п'ять мінімальних пенсій за віком.
Як встановлено судом, на час виплати позивачу у 2021 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон № 3551-XII і Постанова №325 від 08.04.2021 року.
З огляду на передбачені положеннями ч. 4 ст.7 КАС України загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги особам, які мають статус учасника бойових дій у 2021 році слід застосовувати не Постанову №325 від 08.04.2021 року, а Закон № 3551-XII, який має вищу юридичну силу.
Разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році повинна виплачуватися особам, вказаним у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII, у розмірі, встановленому цими статтями у редакції Закону № 367-ХІV.
Вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.
Положеннями ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким законом є закон України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Суд зазначає, що приписами ст. 7 Закону України від 15.12.2020 року
№ 1082-IX “Про Державний бюджет України на 2021 рік” установлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 01 січня 2021 року - 1769 гривень.
Як передбачено положеннями ч.4 ст.28 Закону № 1058-IV, мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частинами першою - третьою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Таким чином, Закон № 1058-ІV є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком. Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.
Отже, при врегулюванні спірних правовідносин щодо обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році застосуванню підлягає саме частина перша статті 28 Закону №1058-ІV.
Відтак, з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня учаснику бойових дій у 2021 році становить 8845,00 грн. (1769,00 грн. х 5).
Як було встановлено судом, відповідачем у 2021 році було виплачено позивачу разову грошову допомогу у сумі 1491,00 грн.
Сума недоотриманих позивачем коштів становить 7354,00 грн.
Таким чином, враховуючи вищевикладені норми, суд зазначає, що виплата позивачу разової грошової допомоги до 05 травня 2021 року у розмірі 1491,00 грн. не відповідає положенням статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Також суд зазначає, що відповідно до положень статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Статтею 171 Закону №3551-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Отже, органами, уповноваженими здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, є Управління соціального захисту населення за місцем проживання позивача та Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат. На підставі підпункту 4.2 пункту 4 Положення про Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови обласної державної адміністрації 22.11.2016 №535, центр забезпечує у строк не більше 6 днів оформлення документів на виплату всіх видів грошових допомог і відправку їх до підприємств зв'язку та до банківських установ відповідно до узгоджених графіків.
При цьому, суд зазначає, що під час розгляду справи встановлено, що саме на Управління соціального захисту населення Чугуївської міської ради Харківської області покладено обов'язок щодо завершення процедури проведення розрахунків шляхом нарахування і виплати допомоги, оскільки у 2021 році разова грошова допомога до 5 травня була виплачена позивачу саме зазначеним органом.
Однак, під час розгляду справи було не було встановлено обставин проведення відповідачем нарахування позивачу спірних у даній справі сум.
Відтак, враховуючи встановлення під час розгляду справи обставин порушення прав позивача та не здійснення відповідачем повного усунення такого порушення задля відновлення прав останнього, суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є саме зобов'язання Управління соціального захисту населення Чугуївської міської ради Харківської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік відповідно ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів, гарантії їх правового захисту”, виходячи з п'яти мінімальних пенсій за віком та з урахуванням різниці, яка була фактично виплачена у цей період, а саме в розмірі 7354 грн. 00 коп.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Управління соціального захисту населення Чугуївської міської ради Харківської області (вул. Старонікольська, буд. 20А, м. Чугуїв, Харківська область,63503) про стягнення допомоги - задовольнити частково.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Чугуївської міської ради Харківської області (ідентифікаційний код - 23148343, місцезнаходження: 63503, Харківська обл., м. Чугуїв, вул. Старонікольська, буд. 20а) нарахувати та виплати на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) одноразову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік відповідно ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів, гарантії їх правового захисту”, виходячи з п'яти мінімальних пенсій за віком та з урахуванням різниці, яка була фактично виплачена у цей період, а саме в розмірі 7354 (сім тисяч триста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Р.В. Мельников