Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
(додаткове)
31 січня 2022 р. Справа № 520/18222/21
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення по адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
доСавинської селищної ради Ізюмського району Харківської області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області щодо неприйняття рішення при розгляді клопотання ОСОБА_1 від 07.06.2021 року (Вх. №367 від 10.06.2021) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами населених пунктів на території Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області, орієнтованою площею 2,0 га з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, з метою подальшої безоплатної передачі земельної ділянки у власність. Зобов'язано Савинську селищну раду Ізюмського району Харківської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 07.06.2021 року (Вх. №367 від 10.06.2021) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами населених пунктів на території Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області, орієнтованою площею 2,0 га з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, з метою подальшої безоплатної передачі земельної ділянки у власність, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду. Також вирішено питання щодо судових витрат та стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 908,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області.
Позивач звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового судового рішення в порядку статті 252 КАС України, в якій просив суд ухвалити додаткове рішення, в якому вирішити питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу 15 000,00 грн.
Обґрунтовує заяву позивач тим, що згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу адвоката підтверджено належними га допустимими доказами, а тому вказані витрати підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.
Копію заяви з додатками надіслано позивачем на адресу відповідача, що підтверджено матеріалами справи.
За трекінгом 6105247873641 відправлення отримано представником відповідача 28.12.2021 р., що підтверджено роздруківкою з офіційного сайту Укрпошти.
Проте, представник відповідача правом подачі заперечень на заяву про ухвалення додаткового судового рішення не скористався, причин їх неподання до суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява позивача підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Положеннями ст. 139 КАС України передбачено стягнення судових витрат стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 134 КАС України).
Згідно з ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (п. 1 ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).
Відповідно до ч. 6 ст. 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 КАС України).
Суд звертає увагу, що представником позивача надано до суду докази надсилання заяви про ухвалення додаткового судового з доданими документами на поштову адресу відповідача та ним отримано, що підтверджено роздруківкою з офіційного сайту Укрпошти..
Проте, відповідачем не надано до суду заперечень щодо суми понесених витрат на правничу допомогу та її зменшення.
Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", визначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Відповідно до п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Таким чином, до правової допомоги належать консультації та роз'яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься у постанові Верховного Суду від 31.07.2018 року по справі № 820/4263/17.
Згідно положень частини 5 ст. 143 КАС України, у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
При цьому необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Вищевказаний висновок також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду від 04.08.2020 року по справі №810/3213/16.
Судом встановлено, що 17 вересня 2021 року між Адвокатським об'єднанням «ЛОУ УОЛВС» (АО «ЛОУ УОЛВС») та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги № б/н. Відповідно до п. 2.1.3 Договору про надання правової допомоги, Адвокатське об'єднання представляє у встановленому порядку інтереси Клієнта ( ОСОБА_1 ) в судових органах, зокрема в суді адміністративної юрисдикції.
17 вересня 2021 року між АО «ЛОУ УОЛВС» та ОСОБА_1 , укладено додаткову угоду № 18/КВ до Договору про надання правової допомоги, відповідно до якої Адвокатське об'єднання зобов'язалося надати такі послуги: скласти позовну заяву ОСОБА_1 до Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до умов Договору про надання правової допомоги та додаткової угоди № 18/КВ від 17 вересня 2021 року, Адвокатське об'єднання в особі голови Крайза Олександра Ігоровича виконувало роботи та надавало послуги у обсязі та порядку встановленому домовленістю сторін.
На підтвердження наданих послуг за Договором про надання правової допомоги сторони підписали акт приймання-передачі наданих послуг від 21 грудня 2021 року на суму 15 000,00 грн.
За надані послуги за Договором про надання правової допомоги та додатковою угодою №18/КВ від 17 вересня 2021 року ОСОБА_1 зобов'язалася сплатити протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг за Договором.
Слід звернути увагу, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19).
Окрім того, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного суду, висловленою в постанові від 23.04.2019 року по справі №826/9047/16.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі “Баришевський проти України”, від 10.12.2009 у справі “Гімайдуліна і інших проти України”, від 12.10.2006 у справі “Двойних проти України”, від 30.03.2004 у справі “Меріт проти України” заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі “East/West Alliance Limited” проти України”, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка була викладена в постанові від 02.09.2020 року по справі № 826/4959/16 вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися у тому числі через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.
Окрім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка була викладена в постанові від 01.09.2020 року по справі №640/6209/19, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Суд зауважує, що в даному випадку розмір витрат на оплату послуг адвоката Крайз Олександра Ігоровича з професійної правничої допомоги позивачу в розмірі 15000,00 грн. є суттєво завищеним враховуючи те, що такі послуги полягали лише в складанні позовної заяви, а також враховуючи незначну складність даної справи та предмет позову.
Зважаючи на що, наданні адвокатські послуги та виконані роботи з правової допомоги у співвідношенні до гонорару адвоката не є належним чином обґрунтовані на предмет їх розміру.
Враховуючи конкретні обставини справи, яка не є складною, суті виконаних послуг в рамках договору про надання правової допомоги 17 вересня 2021 року, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 15 000,00 грн. є надмірною.
Проте, з урахуванням принципу справедливості і незначної складності справи, обсяг опрацьованого адвокатом матеріалу (складання позову), вважає за необхідне присудити на користь позивача понесені ним витрати на правову допомогу у сумі 2000,00 грн.
Таким чином, заява позивача про ухвалення додаткового судового рішення є частково обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 139, 241-243, 248, 252, 255, 294, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення по адміністративній справі - задовольнити частково.
Доповнити резолютивну частину рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 року по справі № 520/18222/21 абзацом наступного змісту:
"Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04397106)".
В задоволенні решти вимог заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя О.В.Шевченко