Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
31 січня 2022 року Справа № 520/24032/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Сагайдака В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить суд:
- визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку його пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 зарахувавши період роботи в шахті №13-бис п/о "Радянськвуголь» з 01 вересня 1982 року по 12 травня 1988 року, а також період заняття підприємницькою діяльністю 14 березня 1994 року по 30 вересня 1997 року та період навчання до стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області зарахувати ОСОБА_1 провести перерахунок пенсії з дати звернення за призначенням пенсії тобто з 20 липня 2017 року.
Відповідач надав до суду відзив, згідно змісту якого у задоволенні вимог просив суд відмовити.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Позивач - ОСОБА_1 , має статус внутрішньо перемішеної особи, про що свідчить довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 04.04.2017 р. №0000164878, копія якої міститься в матеріалах справи.
Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду №520/11263/19 від 16.12.2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано рішення відділу з питань призначення та перерахунків пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України Харківської області N49 від 19 липня 2019 року щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області повторно розглянути заяву про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, зарахувавши період проходження військової служби з 16.11.1986 року по 12.05.1988 року до стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах.
У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Вищезазначене рішення набрало законної сили 21.01.2020 року.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.03.2020 року по справі № 520/2217/2020 Позовну заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5 Держпром, під. 3, пов. 2, 61022) про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано незаконним та скасувати рішення відділу з питань призначення та перерахунків пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 510 від 05 лютого 2020 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області повторно розглянути заяву про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, зарахувавши період роботи в шахті №13-бис п/о "Макіїввуголь" з 08 серпня 1988 року по 18 лютого 1992 року на посаді електрослюсаря підземного 4 розряду з повним робочим днем, з 18 лютого 1992 року по 06 вересня 1993 року на посаді електрослюсаря підземного 5 розряду з повним робочим днем, до стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах.
У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовити.
Вищезазначене рішення набрало законної сили 07.08.2020 року
Частиною 4 ст. 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
На виконання рішення суду позивачу призначено пенсію, однак до стажу не зараховано періоди роботи в шахті №13-бис п/о "Радянськвуголь» з 01 вересня 1982 року по 12 травня 1988 року, а також період заняття підприємницькою діяльністю 14 березня 1994 року по 30 вересня 1997 року та період навчання до стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах.
По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне:
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо перемішених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Частиною 1 ст. 4 зазначеного Закону визначено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо перемішених осіб» для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення. Призначення, виплата, припинення пенсійних виплат, у тому числі і внутрішньо перемішеним особам, має здійснюватися виключно на підставі норм Законів щодо пенсійного забезпечення на рівні з іншими громадянами України.
Відповідно до ст.58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV, пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV (надалі - Закон №1058-IV), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Право на призначення пенсії на пільгових умовах обґрунтовується посиланням на Закон України "Про пенсійне забезпечення" 5 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII), норми якого з урахуванням відомостей про місце та час його роботи зі шкідливими та важкими умовами за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, дають право на призначення такої пенсії. Працівникам, зайнятим повний робочий на роботах, передбачених Списком N 1, що чинні на час їх роботи за наявності необхідної кількості пільгового та загального стажу пенсія призначається зі зниженням пенсійного віку. При цьому необхідною умовою для зарахування стажу до пільгового є наявність атестація робочого місця після 22.08.92.
Згідно зі статтею 100 Закону №1788-XII, особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Відповідно до пункту "а" частини 1 статті 13 Закону №1788-ХІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Комплексний аналіз норми дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "а" статті 13 Закону №1788-ХІІ є перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, з урахуванням проведеної атестації робочих місць за час виконання роботи після 21 серпня 1992 року, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці після 21 серпня 1992 року. Право на передбачену статтею 14 Закону №1788-XII пенсію незалежно від віку мають працівники, професії яких містяться у Списку, за умови безпосередньої зайнятості на цих роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи.
Основним документом про трудову діяльність працівника згідно ст. 48 КЗпП України та ст. 62 Закону України Про пенсійне забезпечення є трудова книжка. Аналогічне поняття закріплене і в порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 року за N 637, в п. 1 якого зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 2 статі 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” , право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають чоловіки, зайняті повний робочий день на роботах з шкідливими і важкими умовами праці, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років при наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 роки 6 місяців у чоловіків.
Чоловікам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту , але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідно до страхового стажу пенсія на пільгових умовах призначається із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування” - на 1 рік за кожен повний рік такої роботи.
Відповідно до запису в трудовій книжці НОМЕР_2 ОСОБА_1 з 01.09.1982 року проходив навчання в «Среднем ПТУ №106 города Макеевка» та паралельно в цей же період працював в шахті №13-бис п/о "Радянськвуголь» з 01 вересня 1982 року по 12 травня 1988 року.
Також, позивачем надана довідка про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки або записів №430 від 01.07.2019 року в якій зазначено періоди роботи аналогічні записів у трудової ОСОБА_1 , та вказано що вказані роботи відносяться до списку №1.
Згідно вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року за №36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» визначено Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Стаття 13 п. а Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачає право виходу на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи для працівників, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці .- за Списком №1 і за результатами атестації робочих місць після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років \ чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Положення Конституції України, за якими, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (статті 1, 3 Конституції України), а право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел (частина друга статті 46 Основного Закону України) і забезпечується частиною другою статті 22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, є результатом виконання трудових обов'язків і є однією з форм соціального захисту.
Відповідно до ст. 1 Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо перемішених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Таким чином, судом встановлено, що пільговий стаж позивача становить понад 10 років, що відповідає вимогам п.2 статі 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Суд вважає, що у даному випадку відповідач повинен був керуватися положеннями ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а також пунктами 1, 2, 17, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, та перевірити наявність пільгового стажу на підставі записів у трудовій книжці, показань свідків, даних, наявних у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, зробити відповідні запити до державних органів щодо атестації робочих місць на підприємствах, де працював позивач.
Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі Ковач проти України від 07.02.2008 р., п. 59 рішення у справі Мельниченко проти України від 19.10.2004 р., п. 50 рішення у справі Чуйкіна проти України від 13.01.2011 р., п.54 рішення у справі Швидка проти України від 30.10.2014 р. тощо).
Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.
Суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.
Згідно із ст. 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.
Таким чином, відсутність у позивача уточнюючої довідки про характер роботи та характеристики виконуваної роботи за наявності належним чином оформленої трудової книжки не спростовує наявності у ОСОБА_1 відповідного пільгового стажу роботи.
З аналізу вищевикладеного слід дійти висновку, що уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу або інші документи необхідно надавати в разі відсутності відповідних відомостей в трудовій книжці, при цьому за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями підтвердження трудового стажу може здійснюватися органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії та частини третьої статті 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Згідно висновків ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «llascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Таким чином суд зазначає, що при обставинах, що склались у зв'язку з тимчасовою окупацією певних територій Донецької області, відмова відповідачем - органом державної влади фізичній особі у реалізації на отримання пенсії з підстави знаходження підтверджуючих первинних документів на окупованій території, не є пропорційною меті, якої намагався досягти відповідач цією відмовою.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визнання незаконною бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 зарахувавши період навчання та період роботи в шахті №13-бис п/о "Радянськвуголь» з 01 вересня 1982 року по 12 травня 1988 року підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) період заняття підприємницькою діяльністю з 14 березня 1994 року по 30 вересня 1997 року до загального стажу роботи, суд зазначає, що вказані позовні вимоги були розглянуті у рішенні Харківського окружного адміністративного суду №520/11263/19 від 16.12.2019 року, що набрало законної сили. Позивачу було відмовлено у задоволенні зазначених позовних вимог.
Щодо вимоги позивача про здійснення перерахунку пенсії з 20 липня 2017 року, суд зазначає що вимога задоволенню не підлягає оскільки зазначений перерахунок необхідно здійснити з дня призначення пенсії тобто з 07.08.2020 року.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнання незаконною бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 зарахувавши період навчання та період роботи в шахті №13-бис п/о "Радянськвуголь» з 01 вересня 1982 року по 12 травня 1988 року з 07.08.2020 року.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 31 січня 2022 року.
Суддя Сагайдак В.В.