про залишення позовної заяви без руху
04 лютого 2022 року м. Рівне№460/1319/22
Рівненський окружний адміністративний суд в особі судді Борискіна С.А., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою
ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Рівненській області
про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, в якому просила:
-визнати протиправним та скасувати податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.02.2021 №Ф-5470-50.
Згідно з п.3, 5 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними)
Перевіривши відповідність позовної заяви ст.160, 161 КАС України суддя встановив наступне.
Згідно з ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку єдиного внеску, визначає та регулює Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI.
Вказаний Закон не регулює строки оскарження в судовому порядку вимог про сплату боргу (недоїмки) та рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, а тому до таких правовідносин застосовуються загальні строки звернення до адміністративного суду, визначені КАС України.
Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 05.03.2021 у справі №640/9172/20 (№К/9901/2723/21), які є обов'язковими для врахування судом в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.
Предметом спору є вимога контролюючого органу про сплату боргу (недоїмки), сформоване 08.02.2021.
Водночас, даний позов пред'явлено позивачем до суду 24.01.2022, тобто з пропуском встановленого законом шестимісячного строку звернення.
Разом з тим, позивач подав клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, обґрунтоване тим, що оскаржуваної вимоги позивач не отримувала, а про її існування дізналася лише після отримання 16.01.2022 письмового повідомлення відповідача від 10.01.2022.
Доказів на підтвердження отримання/неотримання позивачем зазначеного рішення до матеріалів справи додано не було.
Проте, з долученого до матеріалів справи листа відповідача від 10.01.2022 та доданого до нього фіскального чеку слідує, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) була надіслана позивачеві 09.02.2021.
При цьому, у листі вказано, що 02.12.2021 позивач частково сплачувала в бюджет спірну суму заборгованості.
Статтею 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч.1 ст.3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон України "Про судовий збір") судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02.12.2021 №1928-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2022 установлено в розмірі 2481,00 грн.
За змістом приписів ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зі змісту позовних вимог слідує, що позивачем заявлено одну самостійну вимогу майнового характеру на суму 21969,20 грн.
Отже, позивачу належало сплатити судовий збір у загальному розмірі 992,40 грн. (з розрахунку: 21969,20*1%=219,69 грн., що менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Позивачем до матеріалів позовної заяви долучено квитанцію про сплату судового збору в сумі 992,00 грн., тобто не в повному розмірі.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху.
Позивачу недоліки позовної заяви слід усунути шляхом подання до суду:
- доказів на підтвердження того, що строк звернення до суду не пропущено або заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску; документа про сплату судового збору в сумі 0,40 грн.
Питання про залишення позовної заяви без руху вирішується судом з урахуванням часу тимчасової непрацездатності головуючого судді.
Керуючись статтею 169 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя С.А. Борискін