про залишення позовної заяви без розгляду
Справа № 500/7057/21
31 січня 2022 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючої судді Дерех Н.В. розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про поновлення строку для звернення до адміністративного суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 28.10.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на 23.11.2021 о 10:00 год.
Ухвалою суду від 23.11.2021 розгляд справи відкладено до 16.12.2021о 11:00 год.
16.12.2021 у відкритому судовому засіданні відкладено розгляд справи до 17.01.2022 о 11:00 год.
Ухвалою суду від 17.01.2021 позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження у справі, надано позивачу п'ятиденний строк з дня вручення повного тексту ухвали суду про залишення позовної заяви після відкриття провадження у справі без руху - для усунення недоліків.
На виконання ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 представник позивача подав до суду заяву про поновлення строку звернення до суду. Вказав, що докази поважності пропуску такого строку долучені до матеріалів позовної заяви: копія паспорта громадянина України для виїзду закордон, копія авіаквитка. Просить взяти до уваги, що у листопаді 2019 року позивач вибула з України, що підтверджується долученою копією її паспорта, і мала намір повернутися у грудні 2020 року назад до України. У зв'язку з цим через довірителя позивачем було надіслано звернення з додатками до управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради. Звернув увагу суду на тому, що через обмеження авіасполучень між Україною та США внаслідок пандемії коронавірусу, позивач не змогла повернутися швидше, а тільки 1 вересня 2021 перетнула кордон України в напрямку в'їзду, що підтверджується копією електронного квитка. Вважає, що за змістом процесуального закону поважними причинами пропуску строку на звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами, відтак, саме такі обставини існували у позивача. Просить також врахувати, що пропущення процесуальних строків через карантинні обмеження визнає і сам український законодавець поважними та такими, що підлягають поновленню, оскільки Законом України № 731-ІХ від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", визначає за судами право поновлювати строки у справах, які порушено через наявність обмежень, пов'язаних з пандемією. Таким чином, вважає, що наведені обставини, що перешкоджали реалізації процесуального права позивача на звернення до суду є поважними, вагомими і реально перешкоджали у можливості реалізації цього права. Просить визнати наявність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду позивача ОСОБА_1 з позовом поважними та поновити строк для звернення до адміністративного суду.
Враховуючи положення частини третьої ст.194, частини дев'ятої ст.205 та частини четвертої ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України), України, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду поданої заяви в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовну заяву необхідно залишити без розгляду з таких підстав.
Відповідно до частин тринадцятої, п'ятнадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Як передбачено пунктом 7 частини першої статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Отже, частиною п'ятнадцятою статті 171, пунктом 7 частини першої статті 240 КАС України встановлено наслідки неусунення позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом. У цьому разі позовна заява залишається ухвалою суду без розгляду.
Поряд з тим позовна заява була залишена без руху, оскільки суд дійшов висновки про її подання до суду з пропуском строку звернення, встановленого частиною другої статті 122 КАС України, без подання заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку.
Згідно частини другої ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просить визнати протиправною відмову Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради, виданої у формі листа від 22.09.2020 №1774/17 у наданні містобудівних умов та обмежень ОСОБА_1 для реконструкції власної квартири АДРЕСА_1 , зобов'язати Управління містобудууавння, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради видати ОСОБА_1 містобудівні умови та обмеження для реконструкції власної житлової квартири з переобладнанням горища під кімнату для побутових потреб по АДРЕСА_2 .
В ході розгляду даної справи судом встановлено, що 09.09.2020 ОСОБА_2 на підставі довіреності від імені позивача звернулася в ЦНАП із заявою щодо видачі містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва за адресою АДРЕСА_2 на реконструкцію власної житлової квартири з переобладнанням горища під кімнату для побутових потреб.
Лист Управління від 22.09.2020 №1774/14 вручено особисто уповноваженій особі 24.09.2020 в ЦНАП, що підтверджується підписом представника у Журналі обліку видачі результатів надання адміністративних/неадміністративних послуг.
Таким чином, суд вважає, що днем, коли позивач дізнався або повинен дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів є 24.09.2020, тобто день, коли представник позивача отримав особисто лист Управління від 22.09.2020 №1774/14.
Відтак, у спірному випадку перебіг процесуальних строків, у розумінні частини першої ст. 120 КАС України, починається з 25.09.2020, тобто з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Однак, з даним адміністративним позовом позивач звернувся до суду 23.10.2021, з пропуском шестимісячного строку для такого звернення.
Суд зазначає, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути: день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи; день отримання поштового відправлення, в якому особі надіслано рішення, яке вона оскаржує; день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії; день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).
Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому, "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльність), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
При цьому, суд вважає, що звернення ОСОБА_2 в ЦНАП на підставі довіреності від імені позивача кореспондує до об'єктивної можливості позивача дізнатись про порушення своїх прав та звернутися до адміністративного суду у передбачений законом спосіб.
З наведеного мотиву суд відхиляє доводи сторони позивача, наведені у відкритому судовому засіданні 17.01.2022 стосовно того, що отримання документів по довіреності представником є безумовною причиною поновлення строку звернення до суду.
Поряд з цим, представник позивача від імені та в інтересах позивача не був позбавлений можливості звернутися як до органу державної влади, так і до адміністративного суду, з огляду на що суд не приймає до уваги доводи сторони позивача з приводу того, у листопаді 2019 року позивач вибула з України, що підтверджується долученою копією її паспорта, і мала намір повернутися у грудні 2020 року назад до України.
Так, стороною позивача не подано до суду належним чином засвідченої копії закордонного паспорту позивача з метою аналізу відтисків віз, відтак суд позбавлений можливості належним чином встановити факт виїзду позивача за межі України та факт в'їзду в Україну.
Натомість, представником позивача подано до суду інформацію щодо перетину кордону особами, згідно даних систем "АРКАН", станом на 25.01.2022, в якій зазначені дати виїзду 01.09.2021 та 14.11.2021, однак не зазначені дати в'їзду на територію України; копію пасажирського авіаквитка з Детройту до Амстердаму 29.08.2021 та 30.08.2021з Амстердаму до Києва.
Проте, як зазначалось вище, перебіг шестимісячного строку, на думку суду, у спірному випадку розпочинався 25.09.2020.
Також, карантин установлений постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 12.03.2020.
Відповідно до пункту 3 Розділу VI Прикінцевих Положень КАС України (в редакції чинній до 18 червня 2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо, зокрема, звернення до адміністративного суду, продовжуються на строк дії такого карантину. Таким чином, строк звернення до адміністративного суду продовжився на строк дії карантину.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року №731-IX (далі Закон №731-IX) пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України викладений в такій редакції: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".
Пунктом 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону №731-IX визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" N 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Отже, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчились 07.08.2020.
З огляду на наведене, судом не приймаються до уваги посилання представника позивача на встановлення постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19" карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів, що неодноразово продовжувався.
Суд звертає увагу, що альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, безумовно є звернення з процесуальними документами в електронній формі.
На думку суду, лише зазначення обставини про дію карантинних заходів не є достатньою мотивацією щодо об'єктивної неможливості звернення до суду в межах строку звернення, оскільки позивач міг звернутись до суду шляхом надсилання позовної заяви з матеріалами в електронному вигляді, а також, відправивши матеріали у відповідному відділенні поштового зв'язку.
Стосовно інших доводів наведених представником позивача, то суд критично оцінює такі з огляду на їх надуманість, та зазначає, що згідно з пунктом 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Однак, суд вважає, що позивач не додав доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина третя статті 123 КАС України).
Згідно з пунктом 8 статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Таким чином, оскільки позивачем та її представником не надано доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, то слід дійти висновку, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху після відкриття провадження, у спосіб і строк, встановлений судом, та не довів поважність причин пропуску строку звернення до суду.
Відтак і підстави для поновлення йому строку звернення до суду із цим позовом як такого, що пропущений з поважних причин, відповідно до частини шостої статті 161, частини першої статті 123 КАС України відсутні.
Отже, наявні підстави для залишення позову без розгляду.
Керуючись статтями 240, 241, 243 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду та визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду.
Позов ОСОБА_1 до Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Реквізити учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач - Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради (місцезнаходження:вул. Коперника, 1, м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ: 34334305).
Головуюча суддя Дерех Н.В.