про залишення позовної заяви без руху
Справа №500/538/22
31 січня 2022 рокумТернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Мартиць О.І., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди
26 січня 2022 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди, в якій просить визнати неправомірною бездіяльність Тернопільської міської ради у формі неприйняття рішення по питанню "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 ", зобов'язати Тернопільську міську раду розглянути проект рішення "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 " з дотриманням вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Регламенту Тернопільської міської ради VІІІ та прийняти рішення по суті, стягнути в його користь моральну шкоду в розмірі 455000 (чотириста п'ятдесят п'ять тисяч) гривень.
У відповідності до вимог пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161,172 цього Кодексу.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга статті 171 КАС України).
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, та містить такі недоліки.
Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судовий збір за подання цієї позовної заяви позивачем не сплачено, одночасно з позовною заявою подано клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку із тим, що позивач пенсії не отримує, не займається підприємницькою діяльністю та не має доходів.
Вирішуючи питання наявності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, суд виходить з наступного.
За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, згідно з частинами першою, другою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану та, за наявності, обставини, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом права зменшити тягар несення судових витрат у частині сплати судового збору. Такі обставини повинні бути підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами.
Суд, що вирішує питання відкриття провадження, встановивши за результатом розгляду відповідного клопотання наявність установленої законом підстави для зменшення тягаря несення судових витрат та дійшовши висновку про необхідність реалізації такого свого права, самостійно, зважаючи на наявні обставини, визначає спосіб зменшення цього тягаря. Визначення способу зменшення тягаря несення судових витрат є прерогативою (виключним правом) відповідного суду.
З наведеного вбачається, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.
Суд також виходить з того, що саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення від сплати судового збору; обов'язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
Перевіривши клопотання ОСОБА_1 щодо наявності підстав для звільнення його від сплати судового збору, суд враховує наступне.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи, що Закон України "Про судовий збір" не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи, тому у кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Верховний Суд в ухвалі від 15.09.2020 у справі №640/20109/19 зазначив: "Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява №71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява №73547/01)".
У даному випадку ОСОБА_1 до клопотання про звільнення від сплати судового збору не додані достатні відомості для підтвердження його майнового стану. Так, позивачем надана лише інформація про наявність коштів на картковому рахунку станом на 26.01.2022 у розмірі 11,88 грн, а також копії запитів до окремих суб'єктів для надання інформації про наявність (реєстрацію) майна, виплату коштів, зокрема, соціальних та пенсійних виплат. Разом з тим, відповіді на них не долучені.
Позивачем не надані до суду відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за попередній рік, а саме за 2021 рік.
Таким чином, оскільки доказів незадовільного майнового стану та обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік, що зумовили неможливість сплати ним судового збору, в матеріалах позовної заяви немає, то суд доходить до висновку про необґрунтованість клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору.
Аналогічна позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 12.04.2019 у справі №9901/996/18, від 10.05.2019 в справі №9901/166/19, ухвалах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11.03.2020 у справі №215/2770/19, від 23.03.2020 у справі №9901/69/20, від 23.04.2020 у справі №640/22415/18, від 17.06.2020 у справі №309/3902/19.
Так, Верховний Суд в ухвалі від 23.04.2020 у справі №640/22415/18 зазначив, що підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від його сплати може бути, наприклад, довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, стипендію, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо. Такими доказами є також відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за попередній рік.
Відповідно до статей 1 та 2 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.
Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Обов'язок сплатити судовий збір має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно, застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
Крім того, невмотивоване звільнення від сплати судового збору утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення до судового захисту.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, а тому в задоволенні клопотання відмовляє.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позов містить в собі вимоги майнового (відшкодування моральної шкоди в сумі 455000 грн) та немайнового характеру (визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, що є однією вимогою).
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року у розмірі 2481 гривня.
Відтак, судовий збір за подання позивачем позовної вимоги немайнового характеру становить 992,40 грн, за позовну вимогу майнового характеру - 4550,00 грн.
Загальна сума судового збору за подання даної позовної заяви становить 5542,40 грн.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, процесуального законодавства, тому її слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків.
Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом сплати судового збору у вказаному розмірі на належний рахунок та подання до суду належних доказів такої сплати або подання документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору згідно до закону.
Позивачу слід сплатити судовий збір за реквізитами Тернопільського окружного адміністративного суду: отримувач коштів ГУК у Терн.обл./тг м.Терноп./22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37977599, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA678999980313101206084019751, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101;(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Тернопільський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України.
З урахуванням зазначеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 256, 293 КАС, суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання необхідних документів на адресу суду: 46021 м.Тернопіль, вул. Грушевського, 6.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків у встановлений судом строк, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС позовна заява буде повернута останньому.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Мартиць О.І.