25 січня 2022 року справа № 380/7760/21
16 год. 59 хв. м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Лубоцької Н.І., позивача ОСОБА_1 , представника позивача Торопчина О.Д., представника відповідача Павлій І.Б. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області «Про порушення службової дисципліни окремими працівниками БПСПОП «Львів» ГУНП у Львівській області» № 1551 від 15.04.2021 в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області «Про особовий склад» № 147 о/с від 19.04.2021 в частині звільнення позивача зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби), накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України;
- поновити позивача на посаді начальника штабу батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» ГУНП у Львівській області, зарахувавши час вимушеного прогулу до вислуги років, стягнувши з відповідача на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу.
- рішення суду в частині поновлення позивача на службі та стягнення коштів за час вимушеного прогулу за один місяць допустити до негайного виконання.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржувані накази прийняті відповідачем на підставі матеріалів службового розслідування, призначеного наказом начальника ГУНП у Львівській області, за фактом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, що мало місце 03.04.2021 у м. Маріуполь Донецької області. В описовій частині дисциплінарного наказу йдеться про те, що 03.04.2021 позивач як працівник поліції (перебуваючи поза службою), керуючи власним транспортним засобом, порушив Правила дорожнього руху, тим самим допустив грубе порушення службової дисципліни, за що і підлягає звільненню. Однак позивач вважає, що у цьому випадку були відсутні визначені наказом № 893 підстави для призначення службового розслідування, наслідком якого стало застосування до позивача дисциплінарного стягнення - звільнення із служби в поліції, оскільки службове розслідування не призначається в разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення. Зазначив, що у такому разі рішення про притягнення до адміністративної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів, розгляд яких не відноситься до компетенції відповідача. Вказав також, що рішення за складеними стосовно позивача матеріалами на даний час не прийнято, як і не доведено обставину його перебування в автомобілі як водія. На думку позивача, оскільки він перебував поза службою, в цивільній формі одягу, не на службовому авто, то і відповідальність за порушення Правил дорожнього руху він має нести за загальних підставах. Крім цього, стверджує, що подання (клопотання) про накладення на позивача дисциплінарного стягнення командиром підрозділу на ім'я начальника ГУНП у Львівській області не вносилося, вочевидь за відсутності підстав накладення стягнення. Вказане зумовило звернення позивача до суду із цим позовом.
Ухвалою від 18.05.2021 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою від 16.09.2021 суд перейшов до розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за правилами загального позовного провадження.
У судовому засіданні позивач і представник позивача позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях (вх. № 66985 від 15.09.2021). Просили позов задовольнити.
Представниця відповідача проти позову заперечила з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (вх. № 51713 від 19.07.2021) та поясненнях (вх. № 10528ел від 12.10.2021). Просила у задоволенні позову відмовити.
Суд заслухав вступне слово позивача, представника позивача, представниці відповідача, заслухав свідчення свідків, з'ясував фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини та встановив таке.
Позивач, ОСОБА_1 , проходив службу в органах внутрішніх справ України з 30.04.2014 по 06.11.2015, у Національній поліції України - з 07.11.2015, на посаді начальника штабу батальйону патрульної поліції особливого призначення «Львів» ГУНП - з 17.02.2020.
Наказом Головного управління НП у Львівській області Про службове відрядження від 01.03.2021 № 6 о/с дск ОСОБА_1 (0061205) відряджено із 03 березня 2021 року до особливого розпорядження до складу Об'єднаних сил, у підпорядкування Командувача Об'єднаних сил для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій області.
Наказом Головного управління НП у Львівській області № 1396 від 05.04.2021 (Т. І а.с. 58) призначено службове розслідування у зв'язку з надходженням 03.04.2021 до ГУНП інформації про те, що цього ж дня на бульварі Приморський, що у м. Маріуполі, Донецької області начальник штабу БПСПОП «Львів» ГУНП у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 керував приватним автомобілем марки «Ford Fushion» н.з. НОМЕР_1 без свідоцтва про реєстрацію вказаного транспортного засобу, за що відносно нього винесено постанову про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 126 КУпАП.
Службове розслідування призначено відповідно до ст.ст. 14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ч.ч. 1, 2 розділу ІІ «Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України» та п. 3 розділу ІІ «Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України», затверджених наказом МВС України від 07.11.2018 № 893. Проведення службового розслідування доручено дисциплінарній комісії у складі: голова комісії - старший інспектор ВІОС УКЗ ГУНП старший лейтенант поліції ОСОБА_2 ; члени комісії: старший інспектор з ОД ВІОС УКЗ ГУНП майор поліції ОСОБА_3 , старший інспектор ВІОС УКЗ ГУНП майор поліції ОСОБА_4 .
За наслідками службового розслідування відповідачем складено висновок службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни начальником штабу БПСПОП «Львів» ГУНП у Львівській області старшим лейтенантом ОСОБА_1 (Т. І а.с. 48-57).
Проведеним службовим розслідуванням установлено, що начальник штабу БПСПОП «Львів» ГУНП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , як працівник поліції, будучи зобов'язаним, відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про національну поліцію», неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та присяги поліцейського, а також вимог п. 5 розділу І та п. 3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 щодо обов'язку поліцейського за будь-яких обставин, як у робочий так і в неробочий час дотримуватись основоположних принципів, які закріплені у вищевказаних законодавчих актах України, зокрема: верховенства права, законності, відкритості та прозорості, справедливості та рівності, 03.04.2021 рухався по бульвару Приморський у м. Маріуполі Донецької області, керував автомобілем марки «Ford Fushion», н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння (0,81о/оо акт від 03.04.2021 № 159) чим порушив п. 2.9.а ПДР України та без відповідних документів на право керування транспортним засобом, а саме посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу чим порушив п. 2.1 ПДР України.
Окрім того, під час документування правопорушень вчинених ОСОБА_1 останній вів нетактовну розмову, нецензурно висловлювався, вступав у суперечки із працівниками УПП у Донецькій області ДПП НП України, перешкоджаючи поліцейським виконувати їхні обов'язки, чим порушив п. 6 ч. 3 ст. 1 Розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII.
Також установлено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 під час надання у рамках службового розслідування пояснень, з метою уникнення відповідальності намагався ввести в оману дисциплінарну комісію і керівництво ГУНП, зазначивши, що не мав наміру керувати автомобілем, мотивуючи відсутністю документів водія, хоча факт керування підтверджується відеозаписами, зокрема, з відео реєстратора «заявника», відеореєстратора службового автомобіля УПП у Донецькій області та службових боді-камер поліцейських зазначеного управління, на яких зображено керування т.з. ОСОБА_1 під час виявлення його «заявником», перебування його за кермом автомобіля, припаркованого ним безпосередньо перед прибуттям екіпажу УПП, якими було виявлено даний автомобіль, що рухався назустріч та відразу ж здійснено розворот та під'їзд автомобіля, що стояв на проїжджій частині дороги з увімкненими показниками правого повороту, ліхтарів сигналу гальм та габаритних вогнів. Такими поясненнями ОСОБА_1 перешкоджав проведенню службового розслідування та порушив ч. 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893.
Вказано, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив грубе порушення службової дисципліни, яка згідно з ч. 1 розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 13.03.2018 № 2337-VIII полягає у дотриманні поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників та скоїв вчинок, що підриває авторитет поліції.
Наказом ГУНП у Львівській області № 1551 від 15.04.2021 Про порушення службової дисципліни окремими працівниками БПСПОП «Львів» ГУНП у Львівській області застосовано до начальника штабу БПСПОП «Львів» ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби (Т. І. а.с. 61-62).
Поданням про звільнення зі служби в поліції начальника штабу батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» Головного управління Національної поліції у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 від 19.04.2021 командира БПСА ОП «Львів» ГУНП у Львівській області підполковник поліції ОСОБА_5 клопотав про реалізацію дисциплінарного стягнення та звільнення з Національної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 /0061205/ начальника штабу батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» ГУНП у Львівській області за пунктом 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (Т. І. а.с. 59-60).
19.04.2021 року відповідачем (за підписом начальника ГУНП у Львівській області полковника поліції Олександра Шляховського) видано оскаржуваний наказ № 147 о/с про звільнення із служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про національну поліцію» у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, відповідно до наказу № 1551 від 15.05.2021 (Т. І а.с. 7).
Наказом ГУ НП у Львівській області від 20.04.2021 № 13 о/с ОСОБА_1 встановлено термін відрядження із 03 березня 2021 по 14 квітня 2021 року (43 доби) (Т. ІІ а.с. 44).
Позивач не погоджуючись із цими наказами, вважаючи такі протиправними та такими, що слід скасувати звернувся для відновлення своїх прав до суду із цим позовом.
Вирішуючи справу, суд керується таким.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).
Спірні правовідносини в даній справі пов'язані з проходженням публічної служби на підставі Закону України “Про Національну поліцію” від 02.07.2015 року № 580-VIII, яким врегульовано правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, в тому числі порядок призначення та звільнення поліцейських зі служби, Дисциплінарного статуту Національної поліції, Правил етичної поведінки поліцейських (далі - Правила етичної поведінки поліцейських) затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Національну поліцію", Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Положеннями частини 1 ст. 59 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію", у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно із ст. 18 Закону України "Про Національну поліції", поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
Звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов'язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред'явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук.
Додаткові обов'язки, пов'язані з проходженням поліцейським служби в поліції, можуть бути покладені на нього виключно законом.
Пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" визначено, щодо приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
На поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" (далі - Статут).
Згідно зі ст. 12 Статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно зі ст. 1 Статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Аналіз наведених положень Дисциплінарного статуту є підставою для висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.
Відповідно до ст. 11 Статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Відповідно ч. 1 ст. 12 Статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Статтею 13 вказаного вище Статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Не дотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, звільнення з органів внутрішніх справ.
Статтями 14-19 Статуту унормовано порядок призначення та проведення службового розслідування, створення, повноваження дисциплінарних комісій, строки проведення службового розслідування, відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків (посади), забезпечення поліцейському права на захист, порядок застосування дисциплінарних стягнень.
Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.
Даючи правову оцінку доводам позивача стосовно відсутності правових підстав для призначення службового розслідування суд враховує таке.
Відповідно до п. 4 статті 14 Закону України Про Дисциплінарний статут Національної поліції України підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Пунктом 5 вказаної статті передбачено, що у разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.
Як встановлено судом зі змісту наказу ГУ НП у Львівській області № 1396 від 05.04.2021 підставою для проведення службового розслідування слугувала інформація про те, що 03.04.2021 на бульварі Приморський що у м. Маріуполі Донецької області начальник штабу БПСПОП «Львів» ГУНП у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 керував приватним автомобілем марки «Ford Fushion» і відносно нього винесено постанову про адміністративне правопорушення. Матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені у порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення не надходили. Такі отримані відповідачем під час проведення службового розслідування, про що зроблено відповідний запит про отримання таких та відповідь на запит (лист ГУНП у Львівській області № 1650/05/112/13/5-2021 від 08.04.2021 та лист № 3669/41/37/01-2021 від 10.04.2021) (Т. І. а.с. 100-101).
Відтак доводи позивача в цій частині не знайшли свого підтвердження, тому відхиляються судом.
Щодо доводів про перебування у підпорядкуванні ГУНП у Донецькій області та проведення службового розслідування не уповноваженим на це суб'єктом суд зазначає таке.
Згідно з наказом ГУНП у Львівській області від 01.03.2021 № 6 о/с «Про службове відрядження» старшого лейтенанта ОСОБА_1 (0061205), начальника штабу батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» ГУНП у Львівській області ОСОБА_1 відряджено до особливого розпорядження до складу Операції об'єднаних сил у підпорядкування Командувача об'єднаних сил в Донецьку область з 03.03.2021.
Наказом Головного управління НП у Львівській області № 1396 від 05.04.2021 призначено службове розслідування у формі письмового провадження та створено дисциплінарну комісію (Т. І а.с. 58).
Наказом ГУНП у Львівській області від 08.04.2021 № 11 о/с відряджено з 09 квітня по 11 квітня 2021 року терміном на три доби до Донецької області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , старшого інспектора відділу інспекції особового складу управління кадрового забезпечення ГУНП у Львівській області, для збору інформації щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку у рамках службового розслідування, призначеного наказом ГУНП у Львівській області від 05.04.2021 № 1396.
Відповідно до абзацу п'ятого статті 9 Закону України Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях військовослужбовці, працівники правоохоронних органів та інші особи, які залучаються до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на час проведення таких заходів підпорядковуються Командувачу об'єднаних сил, рішення якого є обов'язковими до виконання.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Відповідно до статті 20 Дисциплінарного статуту Національної поліції України повноваження щодо застосування дисциплінарних стягнень мають керівники в межах, визначених цим Статутом.
Відповідно до статті 22 Закону України «Про національну поліцію» керівник поліції очолює поліцію та здійснює керівництво її діяльністю, забезпечує виконання покладених на неї завдань.
Як встановлено судом з матеріалів справи, позивач є старшим лейтенантом поліції, начальником штабу батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» Головного управління національної поліції у Львівській області, і начальник Головного управління національної поліції у Львівській області є керівником поліції, який має повноваження щодо застосування дисциплінарних стягнень щодо поліцейського, і, відповідно повноваження призначати службове розслідування щодо такого поліцейського.
Крім того, позивачем не надано письмових чи інших доказів про те, що він у період відрядження знаходився у підпорядкуванні ГУНП у Донецькій області, навпаки із наказу ГУНП у Львівській області від 01.03.2021 № 6 о/с дск «Про службове відрядження» слідує що позивача відряджено до складу Операції об'єднаних сил у підпорядкування Командувача об'єднаних сил в Донецьку область з 03.03.2021.
Відтак, суд критично оцінює доводи позивача про те, що службове розслідування стосовно ОСОБА_6 проведено не уповноваженим на те суб'єктом.
Також суд критично оцінює доводи позивача про те, що подання (клопотання) про накладення на останнього дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції Командиром підрозділу на ім'я начальника ГУНП не вносилося з огляду на таке.
Як слідує з матеріалів справи, командиром БПСП ОП «Львів» ГУНП у Львівській області підполковником поліції ОСОБА_7 19.04.2021 року внесено подання за вих. № 195/35/01-2021 про звільнення зі служби в поліції начальника штабу батальйону патрульної служби поліції у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (Т. І а.с. 59). Вказане подання не містить інформації про суб'єкта, якому вноситься, проте зареєстровано у журналі обліку вихідних та внутрішнього обігу документів (Т. ІІ а.с. 106).
Як пояснив у судовому засіданні допитаний в якості свідка підполковник поліції ОСОБА_8 (старший інспектор ГКЗ БПСП ОП «Львів» ГУНП у Львівській області), який готував документи позивача на звільнення, ним допущено помилку і не вказано суб'єкта, якому вноситься подання, проте саме подання підписано ним особисто.
Як видно зі змісту подання, воно містить вихідний номер, дату, скріплено підписом відповідальної особи, яка його вносила. Факт його внесення також підтверджується свідченнями допитаного в судовому засіданні в якості свідка командиром БПСП ОП «Львів» ГУНП у Львівській області підполковником ОСОБА_7 . Суд зазначає, що відсутність у поданні суб'єкта внесення є його формальним недоліком, оскільки таке містить усі інші необхідні реквізити та інформацію та зареєстровано у журналі обліку вихідних та внутрішнього обліку документів. Тому ці твердження позивача суд оцінює критично.
Щодо доводів позивача про те, що станом на 19.04.2021 року (дату звільнення позивача) останній в силу вимог Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» вважався таким, що не має жодного дисциплінарного стягнення суд зазначає таке.
Як встановлено судом з матеріалів справи, 19.04.2021 ОСОБА_1 нагороджено державною нагородою (Відзнакою) Президента України «Про участь в АТО» (відповідно до ст. 3 Закону України «Про Державні нагороди», - Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції») (а.с. Т. І а.с. 160).
Згідно з Указом Президента України від 17 лютого 2016 № 53/2016 та Положення про відзнаку, вручення відзнаки провадиться в урочистій обстановці Президентом України або від його імені керівниками центральних органів виконавчої влади, державних органів, що здійснюють керівництво утвореними відповідно до законів військовими формуваннями, керівниками інших державних органів, головами обласних адміністрацій, керівниками інших державних органів, головами обласних адміністрацій, керівниками закордонних дипломатичних установ України. Вручення відзнаки здійснюється згідно зі Списком осіб, представлених до нагородження відзнакою, який складається та затверджується відповідними центральними органами виконавчої влади, державними органами.
Підставою для включення до Списку є документи, які відповідно до законодавства України підтверджують статус учасника бойових дій, (яким є позивач), у зв'язку з участю в антитерористичній операції в Донецькій та Луганській областях.
У відповідності до статті 7 Закону України “Про Дисциплінарний статут Національної поліції України”, за мужність, відвагу, героїзм, особливі заслуги перед державою в боротьбі із злочинністю, забезпеченні публічної безпеки і порядку, зразкове виконання службових обов'язків може бути внесено подання про нагородження поліцейського державними нагородами України, відзнаками Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України.
Подання про нагородження державними нагородами України поліцейського за виявлені мужність, відвагу, героїзм, особливі заслуги в боротьбі із злочинністю, забезпеченні публічної безпеки і порядку вноситься незалежно від наявності у поліцейського дисциплінарних стягнень, про що йдеться у ч. 5 ст. 7 Закону України “Про Національну поліцію України”.
Відповідно до протоколу № 4 вручення державних нагород України від 29.03.2019, ОСОБА_1 нагороджено відзнакою “За участь в антитерористичній операції” та грамотою до неї (Т. І а.с.11-13).
Відповідно до пункту 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України.
Згідно з пунктом 2.24 Інструкції до трудових книжок працівників у розділ «Відомості про нагородження» вносяться відомості про нагородження державними нагородами України та відзнаками України; у розділ «відомості про заохочення» вносяться відомості про заохочення та успіхи у праці.
Пунктом 2.25 Інструкції визначено, що порядок внесення відомостей про нагороди і заохочення такий: у графі 3 відповідного розділу трудової книжки пишеться у вигляді заголовку назва підприємства, нижче у графі 1 зазначається порядковий номер запису (нумерація, що зростає протягом усього періоду трудової діяльності працівника); у графі 2 ставиться дата нагородження або заохочення; у графі 3 записується, ким нагороджений або заохочений працівник, за які досягнення і якою нагородою або заохоченням; у графі 4 зазначається, на підставі чого внесено запис (із посиланням на дату, номер і найменування документа).
Суд зазначає, що про вручення нагороди позивачу свідчить запис на стор. 19 у трудовій книжці позивача, де у графі "дата" зазначено "19.04.2021" (Т. І а.с. 159).
Як пояснила у судовому засіданні допитана в якості свідка ОСОБА_9 нею внесено запис про нагородження позивача 19.04.2021. На долученій до матеріалів справи відзнаці Президента України стоїть відмітка позивача про отримання такої 19.04.2021 скріплена печаткою батальйону патрульної служби особливого призначення «Львів» Головного управління національної поліції у Львівській області (Т. І а.с. 160).
Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону України “Про Дисциплінарний статут Національної поліції України”, поліцейський вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення, якщо його нагороджено Державною нагородою, заохочено шляхом дострокового зняття дисциплінарного стягнення або закінчився строк дії дисциплінарного стягнення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що з 19.04.2021. з дня внесення запису у трудову книжку про отримання позивачем Державної нагороди, ОСОБА_1 вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення, а відтак наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 15.04.2021 № 1551 о/с про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції не підлягав реалізації шляхом видання наказу від 19.04.2021 № 147 о/с про звільнення позивача зі служби в поліції на підставі наказу № 1551 від 15.04.2021.
Виходячи із законодавчих приписів та фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що відповідачем не враховано ч. 6 ст. 23 Закону України “Про Дисциплінарний статут Національної поліції України”, а тому оскаржуваний наказ від 19.04.2021 № 147 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції прийнятий протиправно та підлягає скасуванню.
У зв'язку з протиправністю наказу відповідача від 19.04.2021 № 147 о/с “Про звільнення” та з урахуванням абзацу 2 пункту 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, згідно з яким днем звільнення вважається останній день роботи, позивача належить поновити з 19.04.2021.
Відповідно до п. 1 статті 22 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.
Як слідує з матеріалів справи позивач наказом ГУ НП у Львівській області від 01.03.2021 № 6 о/с відряджений до складу Об'єднаних сил, у підпорядкування Командувача об'єднаних сил з 03.03.2021 до особливого розпорядження.
Проте, відповідачем не надано суду наказу або іншого документа, який свідчить про відкликання позивача із відрядження із зони Об'єднаних сил. Натомість надано наказ від 20.04.2021 № 13 о/с про встановлення ОСОБА_1 терміну відрядження із 3 березня 2021 року по 14 квітня 2021 року. Вказаний наказ датовано наступним днем після звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції. Вказане свідчить про те, що під час звільнення позивач перебував у розпорядженні Командувача об'єднаних сил. Вказана обставина також підтверджена листом т.в.о заступника Командувача об'єднаних сил з питань застосування сил та засобів Національної поліції України № 102 від 17.05.2021 про те, що наказ ГУНП у Львівській області про відкликання з відрядження із зони ООС ОСОБА_1 не надходив (Т. І а.с. 203).
Виходячи з наведеного, відповідач звільнив позивача зі служби в поліції в той час, як останній перебував у розпорядженні Командувача об'єднаних сил.
Щодо позовної вимоги про зарахування часу вимушеного прогулу до вислуги років позивача суд зазначає, що така є передчасною, а тому задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Враховуючи відсутність підстав вважати, що час перебування позивача у вимушеному прогулі не буде зарахований відповідачем до трудового стажу, задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам.
Разом з цим, КАС України передбачено можливість захисту тільки вже порушеного права (частина 1 статті 2, частина 1 статті 5 КАС України).
Щодо позовної вимоги про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу суд зазначає таке.
Грошове забезпечення поліцейського за час вимушеного прогулу обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.
Виплата грошового забезпечення поліцейському за час вимушеного прогулу регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” (далі - Постанова № 988).
Пунктом 2 Постанови № 988 визначено, що виплата грошового забезпечення поліцейському за час вимушеного прогулу та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.
Наказом МВС України від 06 квітня 2016 року № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 29 квітня 2016 року № 669/28799, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260).
Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 квітня 2016 року № 260, передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.
Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення поліцейському за час вимушеного прогулу є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.
Пунктом 9 розділу І Порядку встановлено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
Зі змісту Порядку, який є спеціальним для вирішення даних спірних правовідносин встановлено, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.
Судом встановлено, що тривалість вимушеного прогулу позивача, який утворився внаслідок прийняття протиправного наказу відповідача від 19.04.20219 № 147 о/с необхідно обраховувати за період з 20.04.2021 (перший робочий день після звільнення позивача) по 25.01.2022 (дата прийняття судом рішення про поновлення позивача на посаді), що становить 281 календарних днів.
Така правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 липня 2018 року, справа №805/1110/17-а адміністративне провадження №К/9901/22563/18.
Суд бере до уваги долучену до матеріалів справи довідку про доходи ОСОБА_1 від 12.05.2021 № 134/75 (Т І а.с. 208), в якій зазначено розрахунковий період за лютий-березень, а саме грошове забезпечення, що враховується для розрахунку середнього грошового забезпечення за лютий 2021 в сумі 13829,06 грн та за березень 2022 року в сумі 13829,06 грн.
Таким чином, розмір грошового забезпечення за один місяць позивача становить 13829,06, середньоденна заробітна плата позивача становить 468,78 ((13829,06 + 113829,06)/61).
З огляду на наведене, грошове забезпечення позивача за час вимушеного прогулу становить 131 727,18 грн (468,78 грн х 281 календарний день).
Рішення в частині виплати грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць слід допустити до негайного виконання, так як відповідно до п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 371 КАС України, рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби підлягають негайному виконанню.
Згідно з вимогами ст. 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції у Львівській області (79007 м. Львів вул. Ген. Григоренка 3; код ЄДРПОУ 40108833) задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області «Про порушення службової дисципліни окремими працівниками БПСПОП «Львів» ГУНП у Львівській області» № 1551 від 15.04.2021 в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції.
3. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області «Про особовий склад» № 147 о/с від 19.04.2021 в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби), накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
4. Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника штабу батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» Головного управління Національної поліції у Львівській області з 20.04.2021.
5. Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20.04.2021 по 25.01.2022 в сумі 131727 (сто тридцять одна тисяча сімсот двадцять сім) гривень 18 коп. з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства.
6. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника штабу батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» Головного управління Національної поліції у Львівській області та стягнення середнього заробітку за один місяць в сумі 14063 (чотирнадцять тисяч шістдесят три) гривні 40 коп з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства допустити до негайного виконання.
7. В іншій частині позову відмовити.
8. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 04.02.2022.
Суддя Р.П. Качур