справа №380/21988/21
07 лютого 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,-
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея,10) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо незарахування позивачу періоду трудової діяльності з 01.01.2004 по 04.02.2012 років на посаді водія автобуса на регулярних міських пасажирських маршрутах м. Москви Філіалу 10-тий автобусний парк Державного унітарного підприємства «Мосгортранс» до страхового стажу для призначення пенсії за віком, зобов'язавши відповідача зарахувати позивачу період трудової діяльності з 01.01.2004 по 04.02.2012 років на посаді водія автобуса на регулярних міських пасажирських маршрутах м. Москви Філіалу 10-тий автобусний парк Державного унітарного підприємства «Мосгортранс» до страхового стажу для призначення пенсії за віком та із врахуванням цього провести із 02.03.2021 року перерахунок розміру його пенсії, здійснивши виплату перерахованого загального розміру пенсійних виплат із врахуванням раніше проведених виплат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу призначено пенсію за віком з 02.03.2021 року, проте, відповідач не зарахував йому до пільгового стажу періоди роботи з 01.01.2004 по 04.02.2012 років на посаді водія автобуса на регулярних міських пасажирських маршрутах м. Москви Філіалу 10-тий автобусний парк Державного унітарного підприємства «Мосгортранс». Так, позивач зазначає, що відповідно до записів у його трудовій книжці він працював на посаді водія автобуса на регулярних міських пасажирських маршрутах Державного унітарного підприємства міста Москви «Мосгостранс» Філіал 10-тий автобусний парк в період з 01.01.2004 року по 04.02.2012 року. Вказана обставина підтверджується не тільки його трудовою книжкою, але й довідкою від 24.10.2014 року, яка уточнює особливий характер роботи, необхідний для призначення пенсії у зв'язку з особливими умовами праці, яка видана Державним унітарним підприємством міста Москви «Мосгостранс» Філіал 10-тий автобусний парк, в якій зазначено, що позивач працював повний робочий день в режимі повного робочого тижня. З огляду на викладене, позивач вважає, що відповідачем протиправно не зарахованого його пільговий стаж за період з 01.01.2004 по 04.02.2012 року. У зв'язку з цим просить адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою про відкриття провадження запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, а також роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
Як вбачається із довідки про доставку документа, копію ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 01.12.2021 року було доставлена на електронний кабінет позивача 01.12.2021 року.
Станом на дату винесення судом рішення відзиву на позовну заяву або заяви про визнання позову від відповідача не надходило.
Відповідно до частин 5 та 6 статті 162 КАС України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Частиною 1 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінню ПФУ у Львівській області та отримує пенсію за віком з 02 березня 2021 року.
При призначенні пенсію позивачу до страхового стажу не зараховано період роботи з 01.01.2004 по 04.02.2012 років на посаді водія автобуса на регулярних міських пасажирських маршрутах м. Москви Філіалу 10-тий автобусний парк Державного унітарного підприємства «Мосгортранс» у зв'язку із не підтвердженням сплати страхових внесків до Пенсійного фонду Російської Федерації.
Позивач, вважаючи, що Головне управління ПФУ у Львівській області протиправно відмовило йому у зарахуванні стажу роботи чим порушило його права та інтереси, гарантовані Конституцією України, звернувся до суду з даним позовом.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з пунктом 8 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається водіям міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятим у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу: для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначеного закону постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (Порядок №637).
Пунктами 1 та 2 Порядку № 637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пунктом 20 цього Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Пунктом 11 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 за №1231/13105 (Порядок №18-1) передбачено, що для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об'єднаних управлінь, за місцем проживання (реєстрації) такі документи: 1) заяву про підтвердження стажу роботи; 2) документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01 липня 2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр); 3) трудову книжку; 4) документи, видані архівними установами, зокрема: довідку про заробітну плату; копії документів про проведення атестації робочих місць; копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідку про їх відсутність). У разі необхідності заявник може подавати інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.
В матеріалах справи знаходиться копія трудової книжки, оформленої на ім'я ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , відповідно до записів якої:
- з 29.10.2003 року по 01.10.2004 року працював водієм лінійного автобуса на регулярних міських пасажирських маршрутах, 1 клас, на всі марки автобусів Дочірнього державного унітарного підприємства 4-тий автобусний парк Державного унітарного підприємства «Мосгортранс»;
- з 18.02.2005 року по 24.07.2005 року працював водієм автобуса на регулярних міських пасажирських маршрутах Філіалу 10-тий автобусний парк Державного унітарного підприємства «Мосгортранс»;
- з 26.07.2005 року по 18.10.2005 року працював водієм автобуса на регулярних міських пасажирських маршрутах Філіалу 10-тий автобусний парк Державного унітарного підприємства «Мосгортранс»;
- з 17.11.2005 року по 08.05.2006 року працював водієм автобуса на регулярних міських пасажирських маршрутах Філіалу 10-тий автобусний парк Державного унітарного підприємства «Мосгортранс»;
- з 28.06.2006 року по 19.12.2006 року працював водієм автобуса на регулярних міських пасажирських маршрутах Філіалу 10-тий автобусний парк Державного унітарного підприємства «Мосгортранс»;
- з 12.05.2007 року по 12.11.2007 року працював водієм автобуса на регулярних міських пасажирських маршрутах Філіалу 10-тий автобусний парк Державного унітарного підприємства «Мосгортранс»;
- з 14.11.2007 року по 03.01.2008 року працював водієм автобуса на регулярних міських пасажирських маршрутах Філіалу 10-тий автобусний парк Державного унітарного підприємства «Мосгортранс»;
- з 25.01.2008 року по 23.07.2008 року працював водієм автобуса на регулярних міських пасажирських маршрутах Філіалу 10-тий автобусний парк Державного унітарного підприємства «Мосгортранс»;
- з 13.11.2008 року по 21.04.2009 року працював водієм автобуса на регулярних міських пасажирських маршрутах Філіалу 10-тий автобусний парк Державного унітарного підприємства «Мосгортранс»;
- з 16.05.2009 року по 15.07.2009 року працював водієм автобуса на регулярних міських пасажирських маршрутах Філіалу 10-тий автобусний парк Державного унітарного підприємства «Мосгортранс»;
- з 20.08.2009 року по 29.10.2009 року працював водієм автобуса на регулярних міських пасажирських маршрутах Філіалу 10-тий автобусний парк Державного унітарного підприємства «Мосгортранс»;
- з 24.11.2009 року по 20.02.2010 року працював водієм автобуса на регулярних міських пасажирських маршрутах Філіалу 10-тий автобусний парк Державного унітарного підприємства «Мосгортранс»;
- з 22.02.2010 року по 15.04.2010 року працював водієм автобуса на регулярних міських пасажирських маршрутах Філіалу 10-тий автобусний парк Державного унітарного підприємства «Мосгортранс»;
- з 15.05.2010 року по 29.10.2010 року працював водієм автобуса на регулярних міських пасажирських маршрутах Філіалу 10-тий автобусний парк Державного унітарного підприємства «Мосгортранс»;
- з 19.03.2011 року по 25.09.2011 року працював водієм автобуса на регулярних міських пасажирських маршрутах Філіалу 10-тий автобусний парк Державного унітарного підприємства «Мосгортранс»;
- з 03.11.2011 року по 04.02.2012 року працював водієм автобуса на регулярних міських пасажирських маршрутах Філіалу 10-тий автобусний парк Державного унітарного підприємства «Мосгортранс».
Тобто періоди роботи позивача водієм на лінійному автобусі регулярних міських пасажирських маршрутах Державного унітарного підприємства міста Москви «Мосгортранс» з 18.02.2005 року по 24.07.2005 року, з 26.07.2005 року по 18.10.2005 року, з 17.11.2005 року по 08.05.2006 року, з 28.06.2006 року по 19.12.2006 року, з 12.05.2007 року по 12.11.2007 року, з 14.11.2007 року по 03.01.2008 року, з 25.01.2008 року по 23.07.2008 року, з 13.11.2008 року по 21.04.2009 року, з 16.05.2009 року по 15.07.2009 року, з 20.08.2009 року по 29.10.2009 року, з 24.11.2009 року по 20.02.2010 року, з 22.02.2010 року по 15.04.2010 року, з 15.05.2010 року по 29.10.2010 року, з 19.03.2011 року по 25.09.2011 року, з 03.11.2011 року по 04.02.2012 року відображені у трудовій книжці ОСОБА_1 .
Також на підтвердження роботи водієм автобуса позивачем, окрім копії трудової книжки, надано довідки ДУП м. Москви «Мосгостранс» Філіал 10-тий автобусний парк. Згідно довідки державного унітарного підприємства «Мосгортранс», що уточнює особливий характер роботи або праці, необхідний для призначення пенсії у зв'язку з особливими умовами праці на №б/н від 24.10.2014 року, позивач працював повний робочий день ГУП «Мосгортранс» Філіалу 10-тий автобусний парк в якості водія автобуса на регулярних міських пасажирських маршрутах. Відповідно до п. 1.10 статті 27 Федерального закону «Про трудові пенсії в Російській Федерації» №173-ФЗ від 17.12.2001 водій автобуса на регулярних міських пасажирських автобусах користується правом на дострокове призначення трудової пенсії. У довідці також міститься застереження, що відповідно до статті 25 Закону РФ «Про трудові пенсії в Російській Федерації» підприємство, організація, установа, громадянин несе відповідальність за достовірність відомостей, зазначені в документах, виданих для призначення пенсії.
Також слід звернути увагу на те, що згідно зі статтею 17 Закону України «Про міжнародні договори України» 29 червня 2004 року №1906-IV укладені й належним чином ратифіковані міжнародні договори України є невід'ємною частиною національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, укладання якого відбулось у формі закону, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України.
За приписами чинного пенсійного законодавства до питання призначення пенсії застосовуються правила, передбачені договорами (угодами) між Україною та іншими державами.
13 березня 1992 року в місті Москві підписано Азербайджаном, Російською Федерацією, Білоруссю, Таджикистаном, Вірменією, Туркменістаном, Казахстаном, Узбекистаном, Киргизстаном, Україною та Молдовою Угоду про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, яка базується на територіальному принципі.
Статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 визначено, що пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 5 Угоди від 13 березня 1992, встановлено, що вона розповсюджує свою дію на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держави-учасниць угод.
Згідно зі статтею 6 зазначеної Угоди від 13.03.1992 призначення пенсій громадянам держав-учасниць Угоди здійснюється за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільговій основі і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, отриманий на території будь-якої із цих країн, а також на територіях колишнього СССР за час до вступу в силу даної Угоди (пункти 1, 2 статті 6).
Крім того, відповідно до положень Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14 січня 1993 року (далі - Угода), а саме статті 6 Угоди, працівники Сторони виїзду, які працюють на території Сторони працевлаштування, користуються правами та виконують обов'язки, що встановлені трудовим законодавством Сторони працевлаштування (включаючи питання трудових відносин, колективних договорів, оплати праці, режиму робочого часу та часу відпочинку, охорони та умов праці та інші). Трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Рішенням Економічного Суду Співдружності Незалежних Держав N01-1/2-07 від 26 березня 2008 року визначено, що норма пункту 3 статті 6 Угоди від 13 березня 1992 роки встановлює правило, згідно з яким розмір пенсії визначається із заробітку (доходу) за періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу, і застосовується при первинному призначенні пенсії в державах-учасницях Угоди. Конкретні періоди роботи для визначення середнього заробітку (доходу) при призначенні пенсії передбачаються пенсійним законодавством кожної держави-учасниці цієї Угоди.
Відтак, наведені положення Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, гарантуючи захист прав громадян у сфері пенсійного забезпечення, стосуються призначення пенсії та передбачають, що пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. Стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються лише при призначенні пенсії.
Оскільки заява ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням положень Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 подана вперше, то під час вирішення питання про наявність у позивача права на пенсію за віком на пільгових умовах повинен був бути врахований трудовий стаж, набутий ним на території будь-якої з держав - учасниць Угоди, в тому числі на території Російської Федерації.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що наявними у матеріалах справи документами та записами в трудовій книжці позивача підтверджується періоди роботи позивача водієм на автобусі регулярних міських пасажирських маршрутах Державного унітарного підприємства міста Москви «Мосгортранс» в період з 01.01.2004 року по 04.02.2012 року, а отже позивач має право на зарахування вказаного трудового стажу до пільгового стажу роботи.
Відповідач як на підставу відмови у зарахуванні періоду трудової діяльності з 01.01.2004 по 04.02.2012 років на посаді водія автобуса на регулярних міських пасажирських маршрутах м. Москви Філіалу 10-тий автобусний парк Державного унітарного підприємства «Мосгортранс» вказав про те, що зарахування до страхового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, можливо здійснити за умови підтвердження сплати страхових внесків (зборів) до Пенсійного фонду Російської Федерації.
Судом встановлено, що факт підтвердження сплати страхових внесків до відповідних фондів Російської Федерації за весь час роботи позивача на посаді водія міського пасажирського транспорту , що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах міститься у Довідці №86 від 22.10.2014 року, виданій Філіалом 10-тий автобусний парк Державного унітарного підприємства «Мосгортранс», від квітня 2021 року за період 2005-2011 роки та від квітня 2021 року зав період 2010-2014 роки у яких зазначено, що зі всіх включених у довідки сум заробітної плати проведені відрахування в Пенсійний Фонд Росії (ПФР) та сплата податків, однак відповідач безпідставно не прийняв це до уваги.
Оскільки Російська Федерація є державою-учасницею Співдружності Незалежних Держав та державою-учасницею Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року. Відтак, факт сплати позивачем страхових внесків до Пенсійного фонду Російської Федерації і є відповідно сплатою таких внесків до Пенсійного фонду Держави СНД, на території якої здійснювалася трудова діяльність за спірний період.
На підставі викладеного суд уважає, що висновок відповідача про відсутність документального підтвердження сплати страхових внесків (зборів) до Пенсійного фонду Держави СНД за періоди роботи на території Російської Федерації є хибним та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Северянін та інші проти України»(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Підсумовуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що спірні періоди роботи позивача з 01.01.2004 по 04.02.2012 років на посаді водія автобуса на регулярних міських пасажирських маршрутах м. Москви Філіалу 10-тий автобусний парк Державного унітарного підприємства «Мосгортранс» є належним чином підтвердженими, відтак мають бути зараховані позивачу до спеціального стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
А, відтак, бездіяльність відповідача щодо незарахування позивачу періоду трудової діяльності з 01.01.2004 року по 04.02.2012 року на посаді водія автобуса на регулярних міських пасажирських маршрутах м. Москви Філіалу 10-тий автобусний парк Державного унітарного підприємства «Мосгортранс» до страхового стажу для призначення пенсії за віком є протиправною.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача зарахувати позивачу до пільгового стажу періоди його роботи з 01.01.2004 року по 04.02.2012 року на посаді водія автобуса на регулярних міських пасажирських маршрутах м. Москви Філіалу 10-тий автобусний парк Державного унітарного підприємства «Мосгортранс», суд зазначає наступне.
У процесі розгляду справи суд встановив, що відповідач безпідставно не зарахував позивачу до спеціального стажу періоди його роботи з 01.01.2004 по 04.02.2012 року на посаді водія автобуса на регулярних міських пасажирських маршрутах м. Москви Філіалу 10-тий автобусний парк Державного унітарного підприємства «Мосгортранс».
За таких обставин, суд доходить висновку про необхідність зобов'язання відповідача зарахувати позивачу періоди його роботи з 01.01.2004 по 04.02.2012 року на посаді водія автобуса на регулярних міських пасажирських маршрутах м. Москви Філіалу 10-тий автобусний парк Державного унітарного підприємства «Мосгортранс» до спеціального стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Враховуючи вище наведене є підстави для зобов'язання відповідача провести перерахунок розміру пенсії позивача з 02.03.2021 року та здійснити виплату перерахованої пенсії з врахуванням раніше проведених виплат.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд робить висновок, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю.
Щодо питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 908,00 грн.
Отже, відповідно до положень ст. 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в сумі 908,00 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 94, 139, 241 -246, 262, 295 КАС України , суд -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії, - задоволити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо незарахування ОСОБА_1 періоди роботи з 01.01.2004 року по 04.02.2012 року на посаді водія автобуса на регулярних міських пасажирських маршрутах м. Москви Філіалу 10-тий автобусний парк Державного унітарного підприємства «Мосгортранс» до спеціального стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 01.01.2004 року по 04.02.2012 року на посаді водія автобуса на регулярних міських пасажирських маршрутах м. Москви Філіалу 10-тий автобусний парк Державного унітарного підприємства «Мосгортранс» до спеціального стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах та провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 02.03.2021 року, з врахуванням раніше проведених виплат.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 908 (дев'яносто вісім ) гривень 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кухар Н.А.