справа№380/14028/21
04 лютого 2022 року м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Коморного О.І. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області вчинити дії.
Обставини справи.
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами :
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати Пенсійний фонд України у Львівській області починаючи з 19.05.2021 призначити та нарахувати пенсію за віком на пільгових умовах
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в травні 2021 року, у віці 58 років, звернувся із заявою до Яворівського відділу обслуговування громадян № 21 (сервісний центр) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 і № 2 відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України № 1058 від 09.07.2003 «Про загальнообв'язкове пенсійне страхування». Вказує, що право на пенсію за віком він отримав відповідно до пункту «б» ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. № 1788-ХІІ (далі -Закон № 1788). Згідно з пунктом «б» частини першої статті 13 ЗУ № 1788 на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списком № 1, № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України і за результатами атестації робочих місць: чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років. Для підтвердження стажу роботи, ОСОБА_1 було надано трудову книжку. Зазначає, що стаж роботи за Списком №1, №2 становить 10 років 8 місяців 17 днів. Однак вказує, що відділом призначення пенсії Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області 14.05.2021 було відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1, №2, оскільки не підтверджено пільговий стаж у зв'язку з невідповідністю пільгової довідки встановленому зразку (відповідь та довідка додаються). Вважає дану відмову неправомірною та протиправною, такою, що порушує право на соціальний захист. Відмова носить формальний характер, оскільки згідно ст. 62 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Вказує, що відповідно до архівної довідки № 1208 від 11.08.2021 трудового архіву виконкому Новояворівської міської ради у документальних матеріалах архівного фонду РБМУ-5 тресту «Південзахідхімрембудмонтаж», а саме згідно актів обліку часу роботи в цехах, віднесених до списку №2, ОСОБА_1 працював і мав відпрацьовані відповідні календарні дні по списку № 2, за період роботи з 1985р. по 1991р. Зазначає, що незважаючи на те, що підприємство РБМУ-5 тресту «Південзахідхімрембудмонтаж» в передбаченому законом порядку не ліквідоване, значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій, дане підприємство будь-якої діяльності не проводить, посадові особи відсутні, місцезнаходження первинних документів невідоме (деякі первинні документи, а саме акти обліку часу роботи працівників РБМУ-5 тресту «Південзахідхімрембудмонтаж», в цехах, віднесених до списку №1, №2, фактично передані на зберігання до Трудового архіву виконкому Новояворівської міської ради). Таким чином, одержати первинні документи про наявний стаж роботи ОСОБА_1 за період з 01.02.1985р. по 10.11.1993р. у РБМУ-5 тресту «Південзахідхімрембудмонтаж» неможливо, як і отримати відповідну уточнюючу довідку. Уточнюючі документи для підтвердження стажу роботи надаються лише при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. При наявності трудової книжки немає необхідності надання уточнюючих довідок. Що стосується роботи ОСОБА_1 на Яворівському Державному гірничо-хімічному підприємстві «Сірка» в період з 02.12.1994р. по 10.12.1997р. це підтверджується записами в його трудовій книжці та іншими архівними документами. Враховуючи наведене, просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 31 серпня 2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Від відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач проти позову заперечує повністю. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) звернувся у Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою встановленого зразка від 14.05.2021 про призначення пенсії за віком та пакетом документів. Однак, постановою Пенсійного Фонду України № 25-1 від 16.12.2020 внесено зміни до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 25.11.2005-№22-1, якою передбачено застосування екстериторіального призначення та перерахунку пенсій. Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. На підставі вказаної постанови, за принципом екстериторіальності, документи ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком розглядалися і, відповідно, рішення про відмову у призначенні пенсії №134950009991 від 19.05.2021 приймалось Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області, а не Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області. Вказує, що згідно рішення про відмову у призначенні пенсії від 19.05.2021 пільговий стаж не підтверджено, оскільки довідки, видані для підтвердження пільгового стажу, не відповідають встановленому зразку. Згідно положень абзацу 24 п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058 зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону відбувається -за наявності стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 не менше 5 років (не менше половини необхідного 10 років). Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №118 від 22.07.2013 ОСОБА_1 працював оператором сіркодобувних і водовідливних свердловин з 02.12.1994 по 10.12.1997, що становить менше 5 років. За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 14.05.2021 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області 19.05.2021 прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії.
Ухвалою суду від 02 грудня 2021 року залучено до справи співвідповідача.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені статтею 261 Кодексу адміністративного судочинства України до суду не надав. Ухвалу суду отримав 21 грудня 2021 року згідно довідки про доставку електронного листа у електронний кабінет.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та
встановив:
14 травня 2021 року ОСОБА_1 у віці 58 років ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), звернувся із заявою до відділу обслуговування громадян № 21 (сервісний центр) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 і № 2 відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України № 1058 від 09.07.2003 р. «Про загальнообв'язкове пенсійне страхування».
Відповідач супровідним листом вих. № 1300-5224-8/50949 від 08.06.2021 направив копію рішення про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 134950009991 від 19.05.2021.
Згідно змісту рішення про відмову у призначенні пенсії від 19.05.2021 пільговий стаж не підтверджено, оскільки довідки, видані для підтвердження пільгового стажу, не відповідають встановленому зразку.
Позивач вважаючи, що відповідач протиправно відмовив у призначенні пенсії, звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
З 01.01.2004 принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV), який прийнятий на зміну положенням Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII).
Таким чином, оскільки Закон № 1058-ІV та Закон № 1788-XII регулюють одні і ті ж правовідносини, пріоритет у застосуванні за загальним правилом мають норми Закону № 1058-IV, як акту права, прийнятого пізніше у часі, а норми Закону № 1788-XII підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання у приписах Закону № 1058-IV.
Водночас, суд наголошує на існуванні виключень з наведеного загального правила.
Відповідно до абзацу 1 п.1 ч.1 ст.45 Закону №1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Відповідно до ч.1 ст.114 Закону №1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно абзацу 1 п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається: 1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до абзацу 24 п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058 працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного . страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Відповідно до абз.1 ч.1 ст.26 Закону №1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Відтак, згідно положень абзацу 24 п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058 зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону відбувається -за наявності стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 не менше 5 років (не менше половини необхідного 10 років).
Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII, в редакції станом на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії) визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 7 Закону №1788-XII звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Пунктом «а» статті 13 Закону №1788-XII передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Пунктом «б» статті 13 Закону №1788-XII передбачено, що працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок.
Частиною 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.
Відповідно до пункту 2 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років (пункт 16 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Наявними матеріалами справи підтверджується, що вік позивача на момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку, становив 58 років.
При цьому судом встановлено, що відповідно до відомостей трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 :
1) в період з 01.02.1985 по 10.11.1993 працював слюсарем по ремонту апаратного устаткування, слюсарем-ремонтником, що передбачено Списком № 2, тобто в шкідливих умовах праці;
2) в період з 02.12.1994 по 10.12.1997 працював на Яворівському Державному гірничо-хімічному підприємств «Сірка» Немирівської добувної дільниці рудника підземної виплавки сірки оператором сіркодобувних і водовідливних свердловин, що передбачено Списком № 1, тобто в шкідливих умовах праці.
Судом встановлено, що відповідно до архівної довідки № 1208 від 11.08.2021 трудового архіву виконкому Новояворівської міської ради у документальних матеріалах архівного фонду РБМУ-5 тресту «Південьзахідхімрембудмонтаж», а саме згідно актів обліку часу роботи в цехах, віднесених до списку №1 і №2, ОСОБА_1 працював в ремонтно-будівельномонтажному управлінні № 5 і мав відпрацьовані відповідні вихододні.
Також суд встановив, що стаж роботи ОСОБА_1 на Яворівському Державному гірничо-хімічному підприємстві «Сірка» в період з 02.12.1994 по 10.12.1997 підтверджується архівними документами, а саме:
- довідкою № 118 від 22.07.2013, Новояворівське гірничо-хімічне підприємство «Сірка» про підтвердження наявного трудового стажу;
- витяг з наказу-постанови № 133/28 від 27.03.1997 де вказано, що Немирівська дільниця- оператор сіркодобувних і водовідливних дільниць відноситься до Списку №1;
- довідка № 118 від 22.07.2013 вихододні на підприємстві «НДГХП «Сірка»;
- висновок № 2182 , № 14/07-765 від 04.01.2009 про результати експертизи якості атестації місць за умовами праці у Яворівському Державному гірничо-хімічному підприємстві «Сірка».
З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 (далі - Списки), наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18 листопада 2005 р. № 383 (надалі по тексту також - Порядок №383), зареєстрованим в Міністерстві юстиції 1 грудня 2005 року за № 1451/11731, затверджено Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
Згідно пункту 10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про про-ведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку №637.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМ України від 12.08.1993 №637 (надалі по тексту - Порядок №637), передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Згідно з копією трудової книжки позивачу, у ній вчинено наявні записи щодо перебування позивача на посадах, які надають право на пільгову пенсію.
Суд вважає, що трудова книжка містить необхідні відомості і відповідає вимогам п. 10 Порядку №383, які підтверджують роботу позивача у спірні періоди
Крім того, в трудовій книжці міститься посилання на відповідні накази як на підставу внесення записів, що також долучені до матеріалів справи, вони завірені підписом повноважної особи та печаткою, не містять виправлень, тобто оформлені належним чином, що не викликає у суду сумніву щодо їх достовірності.
При цьому зазначені записи в трудовій книжці позивача в установленому порядку недійсними не визнані.
Тобто трудова книжка містить необхідні дані для підтвердження наявності у позивача спеціального пільгового трудового стажу.
При цьому, відповідно до пункту 3 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Разом із цим суд зазначає, що згідно абзаців 1 та 3 п. 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою; заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються у відповідному журналі. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Відповідно до п. 4.2 цього ж Порядку при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно абз. 2 п. 1.7 Порядку № 22-1 у разі, якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Відповідно до п. 3.3 зазначеного Порядку орган, що призначає пенсію, надає допомогу особам, зазначеним у пунктах 1.1 і 1.2 розділу І цього Порядку (в тому числі непрацюючим особам, які звернулись за призначенням пенсії), щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії.
Як вже зазначалось судом, 14.05.2021 відповідачем при прийомі документів від позивача не вимагалось від позивача надати у тримісячний строк з дня прийняття заяви додаткові документи, а також у суду відсутні будь-які інші докази на підтвердження виконання управлінням приписів пунктів 1.7 та 3.3 Порядку № 22-1 щодо надання допомоги громадянам в одержанні необхідних документів для призначення пенсії.
Отже, відповідачем при розгляді заяви позивача від 14 травня 2021 року не були в повній мірі дотримані нормативно-правові приписи Порядку № 22-1 та не враховані всі обставини.
Зважаючи на вищенаведене в сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно не враховано період роботи позивача на посадах що передбачені Списком № 1, 2 в період з 01.02.1985 по 10.11.1993 на посаді слюсар по ремонту апаратного обладнання в ремонтно-будівельномонтажному управлінні № 5 тресту «Південзахідхімрембудмонтаж», та період з 02.12.1994 по 10.12.1997 на посаді рудника підземної виплавки сірки та оператором сіркодобувних і водовідливних свердловин на Яворівському Державному гірничо-хімічному підприємств «Сірка» Немирівської добувної дільниці, тобто в шкідливих умовах праці. При цьому, суд враховує, що згідно з пунктом 3 Порядку №383, до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92. З урахуванням того, що позивач обіймав посаду, яка надає право на призначення пільгової пенсії, до 21.08.1992, то атестація робочого місця непотрібна.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 березня 2018 року в справі №569/15943/16, від 25 вересня 2018 року в справі №569/15635/16.
Відсутність первинних документів не є виною позивача, адже як передбачається ч. 2 ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів і відшкодовують її.
Верховний суд України у своїй постанові по справі № 754/14898/15-а зазначає, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки чи інших формальних документів (довідок, наказів). ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжні. Отже, повідомляючи позивачу про відмову в призначенні пільгової пенсії, ПФУ діяло необґрунтовано.
Згідно з позицією Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі №243/6260/17 подані позивачем до відповідача довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки, або відповідних записів в ній, які видані підприємством, засвідчені печаткою підприємства та підписами посадових осіб, містить обов'язкові відомості про періоди роботи, характер виконуваної роботи у спірний період та підстави видачі довідок з посиланням на первинні документи. Отже, ці довідки не викликають сумніву в їх достовірності.
Верховний Суд України в постановах від 10.09.2013 у справі № 21-183а13 та від 10.03.2015 у справі №21-51а15 дійшов такого висновку: «...необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: картка умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників: трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу».
Суд наголошує, що в тих випадках коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право па пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.
Тобто, вимоги постанови № 637 щодо надання уточнюючих довідок про підтвердження трудового стажу застосовуються лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.
Верховний Суд вже розглядав справи з таким предметом спору. Зокрема, у постанові від 06.04.2020 у справі № 552/4199/17, Верховний Суд дійшов наступного висновку:
«... основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а за відсутності останньої або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Такими документами, зокрема, є архівні та уточнюючі довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання, тощо».
Судом встановлено з матеріалів справи, що позивачем надано окрім трудової книжки із належним чином зробленими записами про стаж роботи також і первинні документи.
Верховний Суд у постанові від 08.07.2021 у справі № 638/14056/15-а зазначив, що у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
З урахуванням наведеного в сукупності, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість відмови у призначенні позивачу пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку.
При цьому, станом на момент звернення позивача до пенсійного органу із заявою від 14.05.2021 про призначення йому пенсії він досяг 58 років та мав загальний страховий стаж 39 років 7 місяців 8 днів (що відповідачем не заперечується) і, з урахуванням положень абз. 2 п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки позивач мав стаж роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах, а саме з 01.02.1985 - 10.11.1993 (8 років, 9 місяців, 10 днів) та з 02.12.1994 - 10.12.1997 (3 роки, 0 місяців, 9 днів), ОСОБА_1 набув права на призначення йому пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що позивач набув права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, на момент звернення до пенсійного органу для призначення пенсії позивач досяг відповідного пенсійного віку та мав необхідний загальний та пільговий стаж роботи, внаслідок чого наявні підстави для зобов'язання відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пп. 1 п. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дня звернення за пенсією.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, позивачем надано суду достатні документальні докази, якими підтверджується протиправність прийнятого рішення відповідача щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №1, в той час, як відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість свого рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Враховуючи положення частини 1статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 року по справі "Щокін проти України" (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011 року по справі "Серков проти України" (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05) суд вважає, що найбільш сприятливим для позивача є підхід, коли віковий ценз має бути встановлений на рівні найменшої величини, тобто 50 років.
За вказаних обставин, така обов'язкова умова для призначення пенсії на пільгових умовах: необхідний вік та стаж роботи, має застосовуватись у порядку, визначеному пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020 року, та виходячи з принципу правої визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованого статтею 8 Конституції України. Таке застосування судом вищевказаних норм права усуває колізію в їх застосуванні, у спосіб застосування тієї норми, яка створює більш сприятливі умови для реалізації права особи на пенсійне забезпечення, та забезпечує у спірних правовідносинах правову визначеність.
Перевіряючи наведені учасниками спору аргументи, суд констатує, що обрані Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, у даній частині, мотиви вчинення владного управлінського волевиявлення не враховують правила розв'язання колізій між діючими актами права однакової сили та з одного з того ж предмету із застосуванням приписів статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" на користь невладного суб'єкта - приватної особи (тобто на користь позивача).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що у межах спірних правовідносин слід віддати перевагу у правозастосуванні найбільш сприятливому для позивача закону.
Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Також слід звернути увагу на приписи ст. 245 КАС України, згідно з якими перелік способів захисту порушених прав викладений у цій статті не є вичерпним. Суд може застосувати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Враховуючи викладене, суд вважає, що необхідно вийти за межі позовних вимог для ефективного захисту прав шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №134950009991 від 19.05.2021 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 стаж роботи за період з 01.02.1985 - 10.11.1993 та за період з 02.12.1994 - 10.12.1997 до пільгового стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах, призначити та виплачувати пенсію на пільгових умовах з 19.05.2021.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Що стосується судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такі підлягають стягненню на користь позивача з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №134950009991 від 19.05.2021 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_2 ) стаж роботи за період з 01.02.1985 - 10.11.1993 та за період з 02.12.1994 - 10.12.1997 до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) призначити та виплачувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_2 ) пенсію за віком на пільгових умовах з 19.05.2021.
5. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (адреса: вул. Хмельницьке Шосе, 7, Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 13322403) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень, 00 копійок).
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 04.02.2022.
Суддя Коморний О.І.