справа№380/18156/21
10 лютого 2022 року
м. Львів, вул. Чоловського 2
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Карп'як О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов"язання вчинити дії ,-
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) звернувся з вказаним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ - 13814885) в якому просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 74 % до 70 % сум грошового забезпечення та застосування обмеження максимального розміру пенсії при здійсненні перерахунку пенсії з 01.04.2019 року на підставі довідки Львівського обласного військового комісаріату від 24.12.2020 року за № 1651 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 74 % сум грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром з урахуванням розміру з урахуванням виплачених сум.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Карп'як О.О.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 № 2262 - ХП (далі - Закон № 2262) позивачу призначено пенсію за вислугу років. Виплата пенсії проводилась у розмірі 74 % сум грошового забезпечення. Головне управління Пенсійного фонду України, здійснивши перерахунок пенсії з 01.01 2018, згідно постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 та від 21 лютого 2018 року № 103 зменшило розмір пенсії з 74 % до 70% від основного розміру грошового забезпечення. Такі дії Головного управління рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 у справі №380/6102/20 визнано протиправними та пенсію перераховано з врахуванням 74 % відповідних сум грошового забезпечення. В подальшому, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 у справі №380/2665/21 здійснено перерахунок пенсії на підставі довідки Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 24.12.2020 №165 із зменшенням розміру пенсії з 74% до 70% від основного розміру грошового забезпечення. Позивач вважає дії відповідача щодо зменшення відсоткового розміру пенсії та обмеження її максимальним розміром протиправними та такими, що суперечать вимогами законодавства.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 27 жовтня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін.
Відповідач подав до суду відзив, проти позову заперечив, просить відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне. Згідно із ст.12 Закону №2262 ,максимальний розмір пенсії за вислугу років, обчислений за нормами цієї статті не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Таким чином, вважає, що ними правомірно враховано при перерахунку пенсії на виконання рішення суду розмір 70% грошового забезпечення позивача, оскільки на момент виникнення у позивача права на перерахунок пенсії з 01.01.2018 Законом №2262 встановлений максимальний розмір пенсії 70% відповідних сум грошового забезпечення. Зміни у вказану статтю не внесені. Щодо обмеження максимальним розміром вказує, що з 01.01.2018 відповідно до ч.7 ст.43 Закону №2262 максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Суд, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, яка обрахована в основному розмірі 90 % грошового забезпечення, що не заперечується відповідачем.
На виконання Постанови Кабінету Міністрів України “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” від 21.02.2018 № 103, відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 року, у зв'язку із зміною розміру грошового забезпечення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб № 704 від 30.08.2017 року.
Основний розмір пенсії позивача під час його перерахунку був зменшений до 70% від відповідних сум грошового забезпечення.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 у справі № 380/6102/20 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 74% до 70% сум грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) здійснити з 01.01.2018 перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 74% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) щодо зменшення розміру пенсії позивача за рахунок виплати з 05.03.2019 75 % суми підвищення пенсії станом на 01.03.2018. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (із врахуванням раніше виплачених сум) з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
В подальшому рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 у справі 380/2665/21 позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови здійснити перерахунок з 01.04.2019 р. основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі поданої Львівським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки довідки №1651 від 24.12.2020 р. про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок з 01.04.2019 р. основного розміру пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі поданої Львівським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки довідки № 1651 від 24.12.2020 р. про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням раніше виплачених сум.
01.01.2021 на виконання рішення суду у справі № 380/6102/20 ГУ ПФУ у Львівській області здійснило перерахунок пенсії позивачу, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 74 % сум грошового забезпечення.
Однак, при виконанні рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року у справі № 380/2665/21 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивачу при цьому перерахунок пенсії здійснено з 70% відповідних сум грошового забезпечення, що підтверджується перерахунком пенсійної справи (№1301007974-Міноборони).
На звернення позивача щодо перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром та виходячи з 74% сум грошового забезпечення, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області листом від 24.09.2021 № 13623- 12790/П-52/8-1300/21 повідомило, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 у справі № 380/2665/21 виконано. Здійснено перерахунок ОСОБА_1 , пенсії за період з 01.04.2019 року на підставі довідки від 24.12.2020 № 1651 про розмір грошового забезпечення виданої Львівським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. Також вказано, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 у справі №380/6102/20 також виконано. З 01.01.2018 розмір пенсії здійснено в розмірі 74% сум грошового забезпечення.
Вважаючи своє право порушеним діями відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії з 74% до 70% грошового забезпечення та обмеження її максимальним розміром, врахованого для обчислення пенсії, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ (у редакції, чинній на час звільнення позивача зі служби та призначення йому пенсії) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців" від 04.04.2006 №3591-IV у частині другій статті 13 поняття "загальний розмір пенсії" змінений на "Максимальний розмір пенсії".
08.07.2011 прийнято Закон №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон №3668-VI), який набрав чинності 01.10.2011, підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ, зокрема у частині другій статті 13 цифри " 90" замінено цифрами " 80".
27.03.2014 прийнято Закон №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 01.04.2014, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ: у частині другій статті 13 цифри " 80" замінено цифрами " 70". Ці зміни набрали чинності з 01.05.2014..
Перерахунок призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ пенсій визначений статтею 63, відповідно до якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (редакція, чинна на час проведення перерахунку пенсії).
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", згідно з пунктами 2 та 3 якого Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (редакція, чинна на момент перерахунку пенсії позивача).
Відповідно до п. 4 цього Порядку перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Пунктом 5 згаданого Порядку визначено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 встановлено, зокрема, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 2 постанови). Також цією постановою установлені тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схема тарифних розрядів за основними типовими посадами, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями.
У подальшому Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", пунктом 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.208 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Таким чином, відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається ст. 13 Закону №2262-ХІІ на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України.
Як убачається із наведених норм, такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.
Разом з тим відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону №2262-ХІІ, уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10.02.2021 у справі № 0940/2217/18.
Суд звертає увагу, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 у справі 380/2665/21 позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови здійснити перерахунок з 01.04.2019 р. основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі поданої Львівським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки довідки №1651 від 24.12.2020 р. про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок з 01.04.2019 р. основного розміру пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі поданої Львівським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки довідки № 1651 від 24.12.2020 р. про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням раніше виплачених сум.
Однак, 01.09.2021 на виконання вказаного рішення відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача на підставі оновленої довідки Львівського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 24.12.2020 № 1651 з розрахунку 70% грошового забезпечення.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи позивачу була призначена пенсія у розмірі 74 %від грошового забезпечення.
Так, на момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Разом з тим, застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів ст. 58 Конституції України.
Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін не зазнавала, а тому застосування ст. 13 Закону №2262-ХІІ, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивачу з 01.04.2019 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. При перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії (74%), яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
При вирішенні спору, суд ураховує, що згідно із ч. 2 та 3 статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Також слід звернути увагу на приписи ст. 245 КАС України, згідно з якими перелік способів захисту порушених прав викладений у цій статті не є вичерпним. Суд може застосувати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивача з 74 % до 70% відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку з 01.04.2019 та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за вислугу років, починаючи з 01.04.2019 у розмірі 74% відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідки Львівського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 24.12.2020 №1651, з урахуванням вже виплачених сум.
Щодо вимоги позивача про перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром, суд зазначає наступне.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 № 107-VI внесено зміни до Закону від 09.04.1992 № 2262-XII, а саме доповнено статтю 43 новою частиною сьомою, згідно якої максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI, внесено зміни до Закону від 09.04.1992 № 2262-XII, на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 № 911-VIII, а саме частину 7 ст. 43, яку викладено в наступній редакції "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність" та доповнено реченням такого змісту "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".
Рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зі змінами, а саме: частини 7 статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність (абз. 6 п. 4 Рішення Конституційного Суду України у Справі № 1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України).
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 2000 року (вказана вище Справа № 1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України), рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади.
Отже, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України Рішення від 20 грудня 2016 у справі № 7-рп/2016, є втрата чинності із 20 грудня 2016 року норм частини 7 статті 43 в Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Це, у свою чергу, виключає можливість законодавчого органу України вносити зміни у норму яка визнана неконституційною, оскільки після визнання неконституційною ч. 7 ст. 43 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII, така норма вважається "відсутньою" у тексті Закону.
Згідно Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII, передбачено, що відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, він набрав чинності з 1 січня 2017 року, у частині 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".
Як вбачається у листі № 13623-12790/П-52/8-1300/21 від 24.09.2021 року відповідач посилається на те, що пенсія перерахована з урахуванням ст. 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI.
Разом з тим, суд зазначає, що норми ст. 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" кореспондуються з положеннями ч. 7 ст. 43 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII, якою було передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, яка втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016.
Тобто, вказане означає, що починаючи із 2017 року ст. 43 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII не передбачала положення про обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами. Отже, внесені Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до ч. 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії - "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року"), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Такий висновок узгоджується з позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/16882/17, від 31 січня 2019 року у справі № 638/6363/17, від 12 березня 2019 року у справі № 522/3049/17 та від 31 березня 2021 року у справі № 815/3000/17.
Відтак, аргументи відповідача викладенні у листі від 24.09.2021 року за № 13623-12790/П-52/8-1300/21 про існування законних підстав для обмеження пенсії позивачу є безпідставними та не узгоджуються із нормативним регулюванням спірних правовідносин.
Крім цього суд звертає увагу й на те, що принцип обов'язковості рішень Конституційного Суду України, та їх властивість "негативної нормотворчості" проявляється у недопустимості запровадження правового регулювання з тими самими недоліками.
Зокрема, Конституційний Суд України в п. 7 Рішення від 08.06.2016 № 4-рп/2016 висловлював правову позицію, якою зауважив, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, не можуть бути прийняті в аналогічній редакції, оскільки рішення Конституційного Суду України є "обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені". Повторне запровадження правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, дає підстави стверджувати про порушення конституційних приписів, згідно з якими закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Також Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою в Конституції України виокремлюються певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави; до них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі, у тому числі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, органах, що забезпечують суверенітет і територіальну цілісність, її економічну та інформаційну безпеку (рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004).
Конституційний Суд України зазначав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004).
Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом від 09.04.1992 № 2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Отже, підсумовуючи викладене, суд доходить висновку, що обмеження розміру пенсії позивача до десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, не ґрунтуються на положеннях Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI, оскільки аналогічні за суттю та змістом обмеження, передбачені ч. 7 ст. 43 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII, визнанні неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016.
Такий висновок згоджується з позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17, від 12.03.2019 у справі №522/3049/17 та від 31.03.2021 у справі №815/3000/17.
Виходячи із викладеного, заявлена позивачем позовна вимога про визнання протиправними дій відповідача щодо обмеження розміру пенсії її максимальним розміром підлягає задоволенню.
З огляду на те, що суд дійшов висновку задовольнити позовну вимогу про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обмеження ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті належної пенсії максимальним розміром, належним захистом порушених прав позивача буде зобов'язати відповідача здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимального розміру та виплатити урахуванням виплачених сум.
Отже, перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю.
Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи ст. 139 КАС України, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 908 грн.
Керуючись ст.ст. 72,77,94, 139, 241 -246, 262, 295 КАС України , суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ - 13814885) про визнання протиправними дій та зобов"язання вчинити дії ,- задоволити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 74% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку з 01.04.2019.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) пенсії за вислугу років, починаючи з 01.04.2019 у розмірі 74 % відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідки Львівського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 24.12.2020 №1651, з урахуванням вже виплачених сум.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обмеження ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті належної пенсії максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885; місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ) здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) без обмеження максимального розміру, з урахуванням виплачених сум.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) сплаченого судового збору в сумі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Карп'як Оксана Орестівна