04 лютого 2022 року
справа №380/19024/21
провадження № П/380/19241/21
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І. розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації (місцезнаходження: 80700, Львівська область, Золочівський район, м. Золочів, вул. Пачовського, 7, код ЄДРПОУ 03194306), в якому просить:
- визнати протиправними дії (бездіяльність) Управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2021 року;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплаченої суми допомоги, в розмірі 7 354,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач як учасник бойових дій має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, розмір якої на момент виникнення спірних правовідносин, враховуючи рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 за №3-р/2020, має визначатись у відповідності до статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту. Однак, відповідач протиправно нарахував та виплатив йому вказану допомогу у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України у постанові від 08.04.2021 за №325.
Ухвалою судді від 08.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Сторони належним чином повідомлялися про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідач станом на дату розгляду справи відзиву на позовну заяву не подав.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Позивач має статус учасника бойових дій, про що позивачу видано посвідчення серії НОМЕР_2 від 18.10.2019, копія якого наявна в матеріалах справи.
У 2021 році відповідачем виплачено позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня в сумі 1491,00 грн, що не заперечується сторонами.
Позивач звернулася до відповідача із заявою про здійснення нарахування та виплати йому невиплаченої одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, на підставі, зокрема, рішення Конституційного Суду України №3-р/2020 від 27.02.2020.
Відповідач надав відповідь, якою повідомив, що разова грошова допомога позивачу як учаснику бойових дій виплачена згідно із постановою №325 від 08.04.2021 «Деякі питання виплати у 2021році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань».
Не погодившись із такою відповіддю відповідача позивач звернулася з позовом до суду.
Змістом спірних правовідносини є невиплата повної суми разової щорічної допомоги до 05 травня за 2021 рік, виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, передбаченої ч.5 ст.12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22.10.1993 року №3551-XII (далі Закон №3551-XII).
01.01.1999 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту №367-ХІV від 25.12.1998 року (далі Закон №367-ХІV) , яким статтю 12 Закону №3551-XII доповнено частиною в такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком".
Згідно із підп. 5 п. 63 розділу І Закону України від 28.12.2014 року №79-VIII Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного Кодексу України доповнено п. 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, ст.ст. 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відтак, наведеною нормою Уряд України уповноважено визначати разову грошову допомогу.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року №3-р/2020 зазначене положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного Кодексу України визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Таким чином, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року №3-р/2020 відновлено розмір разової грошової допомоги передбачений частиною п'ятою статті 12 Закону №3551-XII у редакції Закону №367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Водночас відповідно до Додатку до Порядку використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань від 08.04.2021 року №325 (далі - Постанова №325), разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році виплачується учасникам бойових дій у розмірі 1491 грн. 00 коп., тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено частиною п'ятою статті 12 Закону №3551-XII.
Отже, на час виплати позивачу у 2021 року щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон №3551-XII і Постанова №325.
При цьому суд зауважує, що дію наведеної вище норми Закону №3551-XII у 2021 році не зупинено, вона не втратила чинність, зміни до названого Закону законодавцем не вносились.
А тому, виходячи із визначених у ч. 4 ст. 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2021 році слід застосовувати не Постанову №325, а Закон №3551-XII, який має вищу юридичну силу.
За таких обставин, позивач має право на одержання разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, як це передбачено частиною п'ятою статті 12 Закону №3551-XII.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року №1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким законом є Закон України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Тобто, при обчисленні суми щорічної разової грошової допомоги до 5 травня відповідач має виходити з розміру мінімальної пенсії за віком, що відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеному законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік № 294-IX від 14.11.2019 установлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 01.01.2021 1769,00гривень. Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій до 5 травня у 2021 році становить 8845,00 грн. (1769,00грн х 5).
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішенні від 29.09.2020 по справі №440/2722/20, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (ч.5 ст.242 КАС України).
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позивач має право на виплату щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій до 5 травня у 2021 році у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Оскільки разову грошову допомогу позивачу виплачено у розмірі, меншому ніж передбачено ч.5 ст.12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, суд доходить висновку про порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі.
Враховуючи повноваження суду при вирішенні справи, які закріплені статтею 245 КАС України, та позицію Верховного Суду, викладену в рішенні від 29.09.2020 по справі №440/2722/20, в частині належного способу захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
Водночас, вирішуючи спір суд зазначає, що перерахунок та виплата конкретної суми грошової допомоги відноситься до дискреційних повноважень відповідача в силу ст. 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" якою передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Таким чином, позовна вимога щодо нарахування та виплати грошової допомоги у розмірі 7354,00 грн задоволенню не підлягає.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково.
Щодо судового збору, то такий позивачем не сплачувався, оскільки відповідно до п.13 ст.5 Закону України «Про судовий збір» останній звільнений від його сплати.
Окрім того, позивач просить вирішити питання про стягнення з відповідача понесені ним судові витрати.
При вирішенні цього питання, суд враховує таке.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами першою-третьою статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частинами п'ятою, шостою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини сьомої статті 134 КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до частини дев'ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Професійна правнича допомога ОСОБА_1 надавалася адвокатом Павлишиним Ігорем Андрійовичем (свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю від 28.09.2018 серія ЛВ №001175) на підставі договору про надання правової допомоги від 27.09.2021 №42/21, який наявний у матеріалах справи.
Вид наданих ОСОБА_1 послуг професійної правової допомоги та їх вартість підтверджується детальним розрахунком витрат на правову допомогу.
Згідно з вказаним розрахунком витрат на правничу допомогу адвоката становлять 1953 грн та включають:
1) 1500,00 грн витрати на правничу допомогу адвоката, що включає:
- підготовлення заяви до відповідача щодо нарахування та виплати недоплаченого розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2021 року;
- підготовка позовної заяви, формування додатків, збирання всіх необхідних документів, доказів та направлення адміністративного позову про захист законних прав та інтересів Позивача до Львівського окружного адміністративного суду до відповідача про визнання дій протиправними та зобов'язання виплати одноразової грошової допомоги до 5 травня 2021 року;
- супроводження справи в Львівському окружному адміністративному суді, в разі необхідності у Восьмому апеляційному адміністративному суді;
2) 453,00 грн кошти, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правової (правничої) допомоги, відповідно до п.п. в) п. 3.1 Договору, а саме витрати на поштові відправлення, відрядження тощо.
Загальний розмір понесених витрат професійну правничу допомогу становить 1953 грн.
Додані до матеріалів справи документи підтверджують надання адвокатом Павлишиним І.А. професійної правової допомоги ОСОБА_1 на підставі договору та ордеру про надання правової допомоги.
Суд вказує на те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, слід керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Дана справа є незначної складності, типовою, Єдиний державний реєстр судових рішень містить значну кількість судових рішень щодо справ у аналогічних правовідносинах. Верховний Суд сформував правові позиції у рішенні за результатами розгляду зразкової справи № 440/2722/20 від 29.09.2020, які застосовуються судом при розгляді справ такої категорії.
Суд з аналізу матеріалів справи вважає, що суть справи, обсяг робіт та час, витрачений адвокатом на виконання робіт, вказаних в акті виконаних робіт, є не співмірними з розміром понесених позивачем витрат на правничу допомогу.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок відповідача, підлягає зменшенню у зв'язку з відсутністю ознак співмірності, визначених ч.5 ст.134 КАС України.
Відповідно до ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації на користь позивача необхідно стягнути 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації (місцезнаходження: 80700, Львівська область, Золочівський район, м. Золочів, вул. Пачовського, 7, код ЄДРПОУ 03194306) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації (місцезнаходження: 80700, Львівська область, Золочівський район, м. Золочів, вул. Пачовського, 7, код ЄДРПОУ 03194306) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме витрати на професійну правничу допомогу в сумі 500 (п'ятсот) грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.І. Кузан