Іменем України
10 лютого 2022 рокуСєвєродонецькСправа № 360/7749/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні справу за позовом адвоката Скворцової Алли Юріївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду 01 грудня 2021 року надійшла позовна заява адвоката Скворцової Алли Юріївни в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач, ГУПФУ в Луганській області) з такими позовними вимогами:
1) визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в зарахуванні до страхового стажу позивача періодів роботи з 08 січня 1991 року по 30 вересня 2002 року в Первомайському управлінні житлово-комунального господарства, з 01 жовтня 2002 року по 31 грудня 2008 року в КП «Гермес-сервіс» та з 01 грудня 2013 року по 05 липня 2021 року в КП «Услуга» м. Золоте, про що зазначено в листі від 28 вересня 2021 року № 3902-3938/С-02/8-1200/21.
2) зобов'язати відповідача зарахувати позивачу до страхового стажу періоди роботи з 08 січня 1991 року по 30 вересня 2002 року в Первомайському управлінні житлово-комунального господарства, з 01 жовтня 2002 року по 31 грудня 2008 року в КП «Гермес-сервіс» та з 01 грудня 2013 року по 05 липня 2021 року в КП «Услуга» м. Золоте.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач з 06 серпня 2021 року перебуває на обліку в Попаснянському районному центрі зайнятості як безробітна. На підтвердження для Центра зайнятості страхового стажу позивач звернулася до відділу обслуговування громадян № 7 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян ГУПФУ в Луганській області із заявою про видачу довідки про розмір її страхового стажу, на яку отримала довідку від 26 липня 2021 року, в якій зазначено, що страховий стаж позивача станом на 13 липня 2021 року складає 25 років 09 місяців 02 дні, у зв'язку з чим відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право виходу на пенсію вона матиме з 17 травня 2025 року.
З таким розрахунком страхового стажу позивач не згодна, оскільки відповідно до трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 її страховий стаж становить 42 роки 01 місяць 13 днів.
Позивач 26 липня 2021 року звернулася до Лисичанської окружної прокуратури із заявою щодо невірного нарахування трудового стажу для отримання пенсії відділом обслуговування громадян № 7 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян ГУПФУ в Луганській області. Лисичанська окружна прокуратура листом від 30 липня 2021 року № 50/1-39р-21 повідомила позивачу, що її звернення спрямовано начальнику ГУПФУ в Луганській області для розгляду по суті. За результатами розгляду звернення позивача відповідач листом від 07 вересня 2021 року № 3580-3563/С-02/8-1200/21 повідомив, що до її страхового стажу не зараховується період роботи з грудня 2013 року у зв'язку з не сплатою підприємством КП «Услуга» м. Золоте, на якому працювала позивач, єдиного внеску, зарахування цього періоду роботи можливо лише за умови повного погашення підприємством зобов'язань зі сплати єдиного соціального внеску. Разом з цим, відповідач повідомив, що КП «Услуга» м. Золоте за найманого працівника ОСОБА_2 надано звіти до системи персоніфікованого обліку за червень 2011 року - липень 2014 року; травень 2015 року - квітень 2017 року; липень 2017 року - серпень 2017 року; жовтень 2017 року - березень 2021 року.
Крім того, на звернення позивача на урядову «гарячу лінію» від 16 липня 2021 року Головним управлінням ДПС у Луганській області листом від 11 серпня 2021 року повідомлено позивачу, що станом на 06 серпня 2021 року за даними ІТС «Податковий блок» по КП «Услуга» м. Золоте рахується заборгованість з єдиного внеску за період з грудня 2013 року по березень 2021 рік, яка виникла в результаті несвоєчасної та не в повному обсязі сплати поточних нарахувань згідно щомісячних звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
З метою з'ясування, які саме періоди роботи та з яких підстав відповідач не зараховує позивачу до страхового стажу, позивач 07 вересня 2021 року звернулася із заявою до відповідача, на яку відповідач листом від 28 вересня 2021 року № 3902-3938/С-02/8-1200/21 повідомив, що не може зарахувати до страхового стажу позивача період роботи у Первомайському УЖКХ з 08 січня 1991 року по 31 грудня 2008 року в зв'язку з виправленням у четвертій графі трудової книжки, а саме: в даті наказу виправлено рік, та період роботи з грудня 2013 року по липень 2021 рік у КП «Услуга» м. Золоте через відсутність сплати страхових внесків підприємством.
Представник позивача зазначає, що із записів в трудовій книжці позивача можливо встановити дати прийняття та звільнення з роботи в Первомайське управління житлово-комунального господарства, записи підтверджені підписом уповноваженої особи та печаткою підприємства, а виправлення в році наказу про прийняття на роботу не спростовують дату прийняття, оскільки повна дата прийняття на роботу зазначена в графі 2 запису № 10 трудової книжки, а отже виправлення в році наказу про прийняття на роботу (графа 4) не можуть бути перешкодою для зарахування спірного періоду роботи позивача до її страхового стажу.
При цьому, обов'язок з належного оформлення трудової книжки законом покладено на страхувальника, тому позивач не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення спірного періоду роботи до страхового стажу за порушення, вчинені підприємством, на якому позивач працювала. Крім того, підставою для зарахування до страхового стажу є факт відповідної трудової діяльності, а не дотримання всіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Записи в трудовій книжці про роботу позивача в КП «Гермес-сервіс» жодних виправлень не містять, тому не зрозуміло, з яких підстав відповідач відмовляє в зарахуванні цього періоду роботи до страхового стажу позивача.
Стосовно незарахування до страхового стажу періоду роботи позивача з 01 грудня 2013 року по 05 липня 2021 року в КП «Услуга» м. Золоте через несплату страхувальником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, представник позивача вказує, що обов'язок щодо сплати страхових внесків та відповідальність за їх несвоєчасну сплату або не в повному обсязі покладено на страхувальника. Тому позивач не повинен відповідати за неналежне виконання страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості по сплаті страхових внесків не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його роботи.
Ухвалою від 06 грудня 2021 року позовну заяву залишено без руху, запропоновано усунути її недоліки (арк. спр. 45-46).
Ухвалою від 16 грудня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 50-51).
Від ГУПФУ в Луганській області 05 січня 2022 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав (арк. спр. 55-58).
Згідно з документами, які надано позивачем до відділу обслуговування громадян № 7 (сервісного центру), страховий стаж позивача складає 25 років 09 місяців 02 дні.
До страхового стажу не зараховано період роботи в Первомайському УЖКХ з 08 січня 1991 року по 31 грудня 2008 року у зв'язку з виправленням у четвертій графі трудової книжки, а саме: в даті наказу виправлено рік. У зв'язку з тим, що місто Первомайськ розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення», віднесено до переліку населених пунктів, в яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань (Закон України від 16.09.2014 № 1680-VІІ «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей») органи Пенсійного фонду України тимчасово не виконують свої повноваження і не мають доступу до архівних сховищ, тому отримати будь - які документи не надається можливим. Позивачу роз'яснено порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії опитуванням свідків. Проте позивач таким порядком не скористалася.
Також до стажу роботи позивача на зараховано період роботи з грудня 2013 по липень 2021 у КП «Услуга» через відсутність сплати страхових внесків підприємством. Згідно з інформацією, яка міститься у підсистемі ІКІС ПФУ «Відомості з реєстру страхувальників» КП «Услуга» м. Золоте, як платник внесків з 27 вересня 2002 року по 27 січня 2015 року перебувало на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Первомайськ Луганської області. У зв'язку зі зміною юридичної адреси та згідно з адміністративно-територіальною реформою з 27 січня 2015 року підприємство перереєстроване до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області. Відповідно до Центрального сховища обліку сплати страхових внесків (ЦС ОССВ2) за страхувальником КП «Услуга» м. Золоте, обліковується борг зі сплати єдиного соціального внеску за найманих працівників. Отже, страхувальник своєчасно і в повному обсязі не сплатив єдиний внесок, тому по застрахованих особах з грудня 2013 року не зараховується страховий стаж. Зарахування страхового стажу можливо лише за умови повного погашення підприємством зобов'язань зі сплати єдиного соціального внеску.
Також при проведені аналізу наданої звітності страхувальником КП «Услуга» м. Золоте (32082147), виявлено, що звіт за найманого працівника ОСОБА_2 до системи персоніфікованого обліку надано за: червень 2011 року - липень 2014 року; травень 2015 року - квітень 2017 року; липень 2017 року - серпень 2017 року; жовтень 2017 року - березень 2021 року. Звіти за вересень 2014 року та травень, червень, вересень 2017 року страхувальником подані як помилкові. Страхувальник повідомлений щодо необхідності надання виправлених звітів за зазначений період листами від 13 червня 2017 року № 10278/06, від 22 грудня 2018 року № 14821/05, від 13 червня 2019 року № 176/05-01/2-5, від 04 грудня 2019 року № 1640/05-02, від 10 грудня 2020 року № 1200-010502-8/27009. Також для сприяння у виправленні страхувальником помилкових звітів з метою забезпечення надходження актуальних відомостей до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування направлено листи до Головного управління ДПС у Луганській області від 24 червня 2019 року № 249/05-02/2-5, від 21 січня 2021 року № 1200-010502-8/1724. Щодо підтвердження сплати та зарахування страхового стажу з грудня 2013 року позначка відсутня.
Таким чином, у ГУПФУ в Луганській області відсутні будь-які правові підстави для зарахування до страхового стажу позивача спірних періодів, а відповідач діяв на підставі діючого законодавства.
Інших заяв по суті справи від сторін не надходило.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) звернулася до відділу обслуговування громадян № 7 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян ГУПФУ в Луганській області із заявою про видачу довідки про розмір її страхового стажу, на яку отримала довідку від 26 липня 2021 року, згідно з якою страховий стаж позивача складає 25 років 09 місяців 02 дні та вона матиме право виходу на пенсію за віком з 17 травня 2025 року (арк. спр. 25, 67).
Позивач звернулася до відділу обслуговування громадян № 7 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян ГУПФУ в Луганській області із заявою від 07 вересня 2021 року про зарахування до її страхового стажу всіх періодів роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 та наданням довідки про страховий стаж із зазначенням періодів роботи, які зараховані до страхового стажу (арк. спр. 33, 59).
Листом від 28 вересня 2021 року № 3902-3938/С-02/8-1200/21 ГУПФУ в Луганській області повідомило ОСОБА_1 , що згідно з документами, які вона надала до відділу обслуговування громадян № 7 (сервісний центр), страховий стаж складає 25 років 09 місяців 02 дні. До страхового стажу не зараховані періоди роботи в Первомайському УЖКХ з 08 січня 1991 року по 31 грудня 2008 року у зв'язку з виправленням у четвертій графі трудової книжки: в даті наказу виправлено рік. Запропоновано скористатися механізмом, зазначеним в постанові правління Пенсійного фонду України від 12.11.2020 № 21-1 «Про внесення змін до постанови правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1» для підтвердження цього періоду роботи або звернутися до суду.
Також до страхового стажу не зарахований період роботи з 01 грудня 2013 року по 05 липня 2021 року в КП «Услуга» м. Золоте через відсутність сплати страхових внесків підприємством. Згідно з інформацією, яка міститься у підсистемі ІКІС ПФУ «Відомості з реєстру страхувальників» КП «Услуга» м. Золоте, як платник внесків з 27 вересня 2002 року по 27 січня 2015 року перебувало на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Первомайськ Луганської області. У зв'язку зі зміною юридичної адреси та згідно з адміністративно-територіальною реформою з 27 січня 2015 року підприємство перереєстроване до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області. Відповідно до Центрального сховища обліку сплати страхових внесків (ЦС ОССВ2) за страхувальником КП «Услуга» м. Золоте, обліковується борг зі сплати єдиного соціального внеску за найманих працівників. Отже, страхувальник своєчасно і в повному обсязі не сплатив єдиний внесок, тому по застрахованих особах з грудня 2013 року не зараховується страховий стаж. Зарахування страхового стажу можливо лише за умови повного погашення підприємством зобов'язань по сплаті єдиного соціального внеску.
Також при проведені аналізу наданої звітності страхувальником КП «Услуга» м. Золоте (32082147), виявлено, що звіт за найманого працівника ОСОБА_2 до системи персоніфікованого обліку надано за: червень 2011 року - липень 2014 року; травень 2015 року - квітень 2017 року; липень 2017 року - серпень 2017 року; жовтень 2017 року - березень 2021 року. Звіти за вересень 2014 року та травень, червень, вересень 2017 року страхувальником подані як помилкові. Страхувальник повідомлений щодо необхідності надання виправлених звітів за зазначений період листами від 13 червня 2017 року № 10278/06, від 22 грудня 2018 року № 14821/05, від 13 червня 2019 року № 176/05-01/2-5, від 04 грудня 2019 року № 1640/05-02, від 10 грудня 2020 року № 1200-010502-8/27009. Також для сприяння у виправленні страхувальником помилкових звітів з метою забезпечення надходження актуальних відомостей до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування направлено листи до Головного управління ДПС у Луганській області від 24 червня 2019 року № 249/05-02/2-5, від 21 січня 2021 року № 1200-010502-8/1724. Щодо підтвердження сплати та зарахування страхового стажу з грудня 2013 року позначка відсутня (арк. спр. 34-35, 72-73).
Дослідженням записів у трудовій книжці від 30.07.1979 серії НОМЕР_1 встановлено такі записи щодо спірних періодів роботи позивача:
Первомайське УЖКГ ДП «Первомайськвугілля»
запис № 10 від 08.01.1991 - прийнята штукатуром 3 розряду в ЖЕК № 4, наказ від 04.01.1991 № 3к (запис містить виправлення в графі 4 в році наказу);
запис № 11 від 29.03.1999 - присвоєно 4 розряд штукатура, наказ від 30.03.1999 № 46к;
Первомайське УЖКГ ДП «Первомайськвугілля» перейменоване в ДП «УЖКГ»
запис № 12 від 04.04.2000 - переведена штукатуром 4 розряду в ЖЕК № 5, наказ від 06.04.2000 № 57к;
запис № 13 від 30.06.2000 - звільнена за переведенням в УЖКГ м. Золоте, наказ від 30.06.2000 № 100к;
ВУЖКГ м. Золоте
запис № 14 від 01.07.2000 - прийнята за переведенням штукатуром, наказ від 03.07.2000 № 1к (запис містить виправлення в графі 2 в даті прийняття на роботу, виправлено з 03 на 01 липня 2000 року);
ВУЖКГ Золотівської міської ради перейменоване в КП «ВУЖКГ» м. Золоте
запис № 15 від 30.09.2002 - звільнена за переведенням до КП «Гермес-сервіс», наказ від 30.09.2002 № 69;
КП «Гермес-сервіс»
запис № 16 від 01.10.2002 - прийнята за переведенням штукатуром 3 розряду, наказ від 01.10.2002 № 3;
запис № 17 від 31.05.2011 - звільнена за переведенням до КП «Услуга», наказ від 31.05.2011 № 38;
КП «Услуга»
запис № 18 від 01.06.2011 - прийнята за переведенням штукатуром, наказ від 01.06.2011 № 71;
запис № 19 від 01.09.2012 - переведена робітницею з благоустрою, наказ від 01.09.2012 № 35;
запис № 20 від 03.12.2012 - переведена двірником, наказ від 03.12.2012 № 42к;
КП «Услуга» м. Золоте з 17.08.2018 перейменоване на КП «Услуга» м. Золоте Золотівської міської ради Попаснянського району Луганської області
запис № 21 від 05.07.2021 - звільнена за згодою сторін, наказ від 05.07.2021 № 82 (арк. спр. 36-37, 60-63).
Інші періоди роботи позивача не є спірними, тому судом не досліджуються.
Згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу ОСОБА_1 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (Форма ОК-5) в Реєстрі наявна інформація про страховий таж, кількість відпрацьованих застрахованою особою календарних днів, нараховану заробітну плату, розмір страхових внесків, починаючи з січня 1999 року. Так в реєстрі наявні відомості про роботу позивача:
з січня 1999 року по червень 2000 року в КП «Житлово-експлуатаційна контора № 1» (код за ЄДРПОУ 00184767),
з липня 2000 року по вересень 2002 року в Виробничому управлінні житлово-комунального господарства м. Золоте (код за ЄДРПОУ 30944043),
з жовтня 2002 року по травень 2011 року в КП «Гермес-сервіс» (код за ЄДРПОУ 32082131),
з червня 2011 року по березень 2021 року в КП «Услуга» м. Золоте Золотівської міської ради Попаснянського району Луганської області (арк. спр. 64-66).
Також за даними довідки Форми ОК-5 встановлено, що КП «Услуга» м. Золоте Золотівської міської ради Попаснянського району Луганської області з грудня 2013 року не сплачує страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 14 Закону № 1058-IV страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 4-1, 10, 14 статті 11 цього Закону.
Платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону (частина перша статті 15 Закону № 1058-IV).
Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду (частина шоста статті 20 Закону № 1058-IV).
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина десята статті 20 Закону № 1058-IV).
Абзацами першим та чотирнадцятим частини першої статті 21 Закону № 1058-IV визначено, що Персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування.
Персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є складовою частиною Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, порядок ведення якого встановлюється Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
На кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки (абзац перший частини другої статті 21 Закону № 1058-IV).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 21 Закону № 1058-IV персональна електронна облікова картка застрахованої особи повинна містити такі відомості: частина персональної електронної облікової картки, яка відображає страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплачених страхових внесків та інші відомості, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат:
код згідно з ЄДРПОУ або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки та офіційно повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку в паспорті) страхувальника (платника);
рік, за який внесено відомості;
розмір страхового внеску за відповідний місяць;
сума сплачених страхових внесків за відповідний місяць;
страховий стаж;
кількість відпрацьованих застрахованою особою календарних днів (годин) за відповідний місяць;
ознака особливих умов праці, що дають право на пільги в системі пенсійного забезпечення;
сума заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), з якої сплачено страхові внески за відповідний місяць.
Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства (абзац четвертий частини п'ятої статті 21 Закону № 1058-IV).
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 22 Закону № 1058-IV відомості, що містяться в системі персоніфікованого обліку, використовуються виконавчими органами Пенсійного фонду , зокрема для: визначення права застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання пенсійних виплат згідно з цим Законом.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Відповідно до частини першої статті 59 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Статтею 62 Закону № 1788-XII визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
В період з 20 червня 1974 року по 17 серпня 1993 року порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях визначала Інструкція, затверджена постановою Держкомпраці від 20.06.1974 № 162 (Далі - Інструкція № 162), та яка втратила чинність у зв'язку із набранням чинності Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110 (далі - Інструкція № 58).
Пунктом 1.1 Інструкції № 162 визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Згідно з пунктом 3.3 Інструкції № 162 усі записи у трудовій книжці про прийняття на роботу, переведенні на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні - в день звільнення та мають точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи здійснюються арабськими цифрами (число та місяць двозначними).
Записи здійснюються акуратно, пір'яною чи кульковою ручкою, чорнилами чорного, синього чи фіолетового кольору.
Відповідно до пункту 2.5 Інструкції № 162 у разі встановлення неправильного чи неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення та інші виправлення здійснюються адміністрацією того підприємства, де був внесений відповідний запис. Адміністрація за новим місцем роботи зобов'язана надати працівнику в цьому потрібну допомогу.
Виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення та інші мають повністю відповідати оригіналу наказу чи розпорядження. У разі втрати наказу чи розпорядження або їх невідповідності фактично виконуваній роботі виправлення відомостей про роботу здійснюється на підставі інших документів, що підтверджують виконання робіт, не вказаних у трудовій книжці.
Згідно з пунктом 4.1 Інструкції № 162 при звільненні працівника чи службовця всі записи про роботу, нагородження та заохочення, внесені до трудової книжки за час роботи на даному підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства чи спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства чи печаткою відділу кадрів.
Пунктом 1.1 Інструкції № 58 визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Питання, пов'язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання і обліку, регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників», цією Інструкцією та іншими актами законодавства (пункт 1.5 Інструкції № 58).
Пунктом 2.2 Інструкції № 58 визначено, що заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування.
До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Згідно з пунктом 2.3 Інструкції № 58 записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження) (пункт 2.4 Інструкції № 58).
Пунктом 4.1 Інструкції № 58 визначено, що у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 17-1 Порядку № 637 у разі коли в трудовій книжці є записи з виправленнями або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи на підприємствах, в установах, організаціях або їх правонаступниках, розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, стаж роботи, який дає право на пенсію, зараховується у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики.
З аналізу зазначених правових норм суд дійшов висновку, що страховий стаж особи за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку (до 01 січня 2004 року) обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом № 1058-IV, - за даними трудової книжки (трудової книжки колгоспника), після впровадження системи персоніфікованого обліку (після 01.01.2004) - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
При цьому, значення трудової книжки (трудової книжки колгоспника), як основного документа, що підтверджує пільговий стаж роботи, встановлено статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Проте, якщо трудова книжка відсутня або у ній не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 березня 2018 року в справі № 233/2084/17, від 16 травня 2019 року в справі № 161/17658/16-а, від 27 лютого 2020 року в справі № 577/2688/17, від 31 березня 2020 року в справі № 446/656/17, від 21 травня 2020 року в справі № 550/927/17, від 10 грудня 2020 року в справі № 195/840/17.
Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб'єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так з листа ГУПФУ в Луганській області від 28 вересня 2021 року № 3902-3938/С-02/8-1200/21 слідує, що страховий стаж позивача складає 25 років 09 місяців 02 дні, відповідач не зарахував до страхового стажу позивача період з 08 січня 1991 року по 31 грудня 2008 року в Первомайському управлінні житлово-комунального господарства у зв'язку з виправленнями в трудовій книжці позивача.
Проте судом встановлено, що протягом вказаного періоду позивач працювала не тільки в Первомайському УЖКГ (з 08 січня 1991 року до 30 червня 2000 року, записи в трудовій книжці № № 10-13), а й у ВУЖКГ м. Золоте (з 01 липня 2000 року по 30 вересня 2002 року, записи в трудовій книжці № № 14-15) та КП «Гермес-сервіс» (з 01 жовтня 2002 року по 31 травня 2011 року, записи в трудовій книжці № № 16-17).
Також судом встановлено, що в трудовій книжці наявні записи про роботу позивача в період з 01 червня 2011 року по 05 липня 2021 року в КП «Услуга» м. Золоте (записи № № 18-21).
Судом також встановлено, що за спірний період в трудовій книжці позивача уповноваженими особами роботодавців допущено виправлення в записі № 10 - у році наказу про прийняття позивача на роботу до Первомайського УЖКГ та в записі № 14 - в числі, з якого позивача за переведенням прийнято на роботу до ВУЖКГ м. Золоте.
Всі інші записи за спірний період роботи позивача здійснені із дотриманням вимог Інструкцій № 162 та № 58, жодних виправлень чи неточностей не мають. Крім того, правильність внесених (виправлених) записів підтверджена підписами уповноваженої особи роботодавця, скріпленою печаткою підприємства.
Суд не погоджується з такими діями відповідача, оскільки окремі недоліки та неточності, наявні в трудовій книжці позивача, не залежали та не залежать від його волевиявлення, оскільки згідно з законодавством обов'язок щодо заповнення та внесення відповідних відомостей до трудової книжки покладений саме на роботодавця, а не на робітника.
Суд також ураховує, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року в справі №754/14898/15-а.
Оскільки наявні в трудовій книжці позивача записи про роботу містять інформацію про зайнятість позивача на роботах в Первомайському УЖКГ з 08 січня 1991 року по 30 червня 2000 року, у ВУЖКГ м. Золоте з 01 липня 2000 року по 30 вересня 2002 року, та в КП «Гермес-сервіс» з 01 жовтня 2002 року по 31 грудня 2008 року, суд дійшов висновку, що ГУПФУ в Луганській області безпідставно не зараховує цей період роботи до страхового стажу позивача.
Також суд зауважує, що записи у трудовій книжці позивача за спірний період у повній мірі узгоджуються з даними, наявними про роботу позивача в персоніфікованому обліку Пенсійного фонду України з 01 січня 1999 року, підтвердженими довідкою Форми ОК-5.
В листі ГУПФУ в Луганській області від 28 вересня 2021 року № 3902-3938/С-02/8-1200/21 також вказано про відмову в зарахуванні до страхового стажу позивача періоду її роботи з 01 грудня 2013 року по 05 липня 2021 року в КП «Услуга» м. Золоте через несплату страхувальником страхових внесків.
Суд також не погоджується з такими діями відповідача, оскільки, за Законом № 1058-IV відповідальною особою за сплату страхових внесків є саме страхувальник, для якого встановлена відповідальність за недотримання вимог чинного законодавства щодо порядку та строку сплати страхових внесків.
Саме тому суд вважає, що наявність у страхувальника заборгованості перед Пенсійним фондом України по сплаті страхових внесків не може бути підставою для покладення тягаря відповідальності на застраховану особу такого страхувальника у вигляді не зарахування до їх страхового стажу періодів роботи, протягом яких роботодавець ухиляється від сплати страхових внесків. Суд вважає, що всі місяці, за які страхувальник нарахував застрахованій особі заробітну плату та утримав відповідні страхові внески, повинні зараховуватися до страхового стажу позивача в незалежності від сплати страхувальником цих страхових внесків.
Щодо відсутності в Реєстрі застрахованих осіб відомостей про подання страхувальником КП «Услуга» м. Золоте Золотівської міської ради Попаснянського району Луганської області звітів за найманого працівника ОСОБА_1 за вересень 2014 року, травень, червень, вересень 2017 року відповідач визнає, що така обставина сталася внаслідок подання помилкових звітів страхувальником, якого неодноразово листами від 13 червня 2017 року № 10278/06, від 22 грудня 2018 року № 14821/05, від 13 червня 2019 року № 176/05-01/2-5, від 04 грудня 2019 року № 1640/05-02, від 10 грудня 2020 року № 1200-010502-8/27009 повідомлено про необхідність подання уточнених звітів, приведених у відповідність з вимогами законодавства.
Тобто, судом встановлено, що неповнота відомостей наявних в Реєстрі застрахованих осіб пов'язана з порушеннями, допущеними страхувальником, а не застрахованою особою, тому знову ж таки неможливо покладати тягар відповідальності на застраховану особу, що суперечитиме принципу верховенства права.
При цьому, записи в трудовій книжці позивача свідчать, що ОСОБА_1 в період з 01 грудня 2013 року по 05 липня 2021 року безперервно працювала в КП «Услуга» м. Золоте.
За встановлених обставин та нормативного врегулювання спірних правовідносин суд погоджується з твердженнями представника позивача, що цей період роботи також має бути зарахований відповідачем до страхового стажу позивача.
Отже, підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно не зараховує до страхового стажу позивача періоди її роботи з 08 січня 1991 року по 31 грудня 2008 року та з 01 грудня 2013 року по 05 липня 2021 року. Відповідно такі дії відповідача є протиправними. Як наслідок визнання вказаних дій протиправними, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача зарахувати спірний період роботи до її страхового стажу.
Таким чином суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною восьмою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Позивачем за подання до суду даного позову сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн, що підтверджено квитанцією про сплату від 09 грудня 2021 року (арк. спр. 49).
Зважаючи, що даний спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, а також, що позов підлягає задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір у розмірі 908,00 грн на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов адвоката Скворцової Алли Юріївни в інтересах ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (місцезнаходження: 93404, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Шевченка, будинок 9, код за ЄДРПОУ 21782461) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови в зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 08 січня 1991 року по 31 грудня 2008 року та з 01 грудня 2013 року по 05 липня 2021 року, про що зазначено в листі від 28 вересня 2021 року № 3902-3938/С-02/8-1200/21.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 08 січня 1991 року по 30 червня 2000 року в Первомайському управлінні житлово-комунального господарства, з 01 липня 2000 року по 30 вересня 2002 року в Виробничому управлінні житлово-комунального господарства м. Золоте, з 01 жовтня 2002 року по 31 грудня 2008 року в Комунальному підприємстві «Гермес-сервіс» та з 01 грудня 2013 року по 05 липня 2021 року в Комунальному підприємстві «Услуга» м. Золоте Золотівської міської ради Попаснянського району Луганської області.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.О. Пляшкова