Іменем України
07 лютого 2022 рокуСєвєродонецькСправа № 360/7933/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши в письмовому провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
08 грудня 2021 року до Луганського окружного адміністративного надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з такими вимогами:
- визнати незаконним та скасувати Рішенням Головного Управління Пенсійного Фонду України у Чернігівській області від 10.11.2021. №121130003690;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Луганській області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах на підставі ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дати виникнення такого права, тобто з 08.10.2021, зарахувавши при цьому до пільгового підземного стажу, який дає право на призначення пенсії на підставі вимог ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», період роботи на шахті «Білоріченська» виробничого об'єднання «Луганськвугілля» з 28.01.1991 по 14.03.1991 учнем гірника підземного з повним робочим днем під землею, з 15.03.1991 по 02.10.1991 гірником підземного з повним робочим днем під землею, з 03.10.1991 по 20.08.1998 електрослюсарем підземного з повним робочим днем під землею, а також до загального страхового стажу період військової служби з 18.05.1987 по 07.06.1989.
В обґрунтування позову зазначено, що 04.11.2021 позивач звернувся до відповідача 1 - ГУ ПФУ в Луганській області через його територіальний підрозділ - Відділ обслуговування громадян №4 (сервісний центр) з заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах так як на момент звернення позивач набув необхідний пільговий підземний стаж та загальний трудовий стаж, а також досяг відповідного віку.
При цьому при розгляді документів, які були надані позивачем відповідач 2 - ГУ ПФУ в Чернігівській області неправомірно не зарахувало до пільгового підземного стажу період роботи позивача на шахті «Білоріченська» виробничого об'єднання «Луганськвугілля» з 28.01.1991 по 14.03.1991 учнем гірника підземного з повним робочим днем під землею, з 15.03.1991 по 02.10.1991 гірником підземного з повним робочим днем під землею, з 03.10.1991 по 20.08.1998 електрослюсарем підземного з повним робочим днем під землею, а також до загального страхового стажу період військової служби з 18.05.1987 по 07.06.1989.
Слід відзначити, що період роботи на шахті «Білоріченська», який неврахований відповідачем-2 з 28.01.1991 по 20.08.1998 складає 7 років 6 місяців 23 днів. Тобто цього пільгового стажу достатньо для виходу на пенсію у 53 роки (з 08.10.2021) і єдиним можливим рішенням пенсійного органу мало було бути рішення про призначення пенсії, адже він мав достатньо як загального страхового стажу так і підземного пільгового.
Відповідач-2 у своєму рішенні взагалі не обґрунтовує підстав незарахування спірного пільгового стажу, записи про які повністю є у трудовій книжці, а лише зазначає, що він нібито взагалі не має пільгового стажу за списком №1 і що йому необхідно надати довідки про наявність пільгового стажу. Твердження про відсутність пільгового стажу спростовується трудовою книжкою, яка надавалася відповідачу-1 при зверненні з заявою про призначення пенсії.
Щодо відмови у зарахуванні до загального страхового стажу періоду військової служби з 18.05.1987 по 07.06.1989 відповідач-2 посилається на те, що у військовому квитку «дата призову на військову службу дописана». При цьому взагалі не зрозуміло, що мається на увазі під словом «дописана», адже у військовому квитку внесений відповідний запис: «18 мая 1987», у ньому немає жодних виправлень чи дописок до існуючого запису, а тому дії з незарахування періоду військової служби не ґрунтуються на законі.
Незарахування зазначених вище періодів до підземного та страхового стажу, призвело до прийняття відповідачем-2 рішення про відмову у призначенні пенсії №121130003690 від 10.11.2021.
Слід відзначити, що позивач звернувся до відповідача-1 з вимогою надати йому рішення по заяві. Після цього позивачу була надана ксерокопія рішення, в якому не було зазначено ні назви органу, який прийняв рішення, ні чітких причин відмови у призначенні пенсії. Однак до цього рішення , яке не мало обов'язкових реквізитів та не відповідало за своєю формою діючим нормативно-правовим актам, було додано супровідний лист відповідача-1, в якому зазначалося, що фактично рішення за моєю заявою було прийнято ГУ ПФУ у Чернігівській області.
Рішення відповідача-2 про відмову у призначенні позивачу пенсії вважає незаконним.
Ухвалою суду від 09.12.2021 відкрито провадження у справі, справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку ст. 260 КАС України.
Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області адміністративний позов не визнав, про що 28 грудня 2021 року за вхідним реєстраційним № 46845/2021 подав відзив на позовну заяву від 28 грудня 2021 року за № 1200-0803-7/61174, в якому просив відмовити в задоволенні позову з огляду на таке.
04.11.2021 позивач звернувся до Управління з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та надав наступні документи згідно розписки-повідомлення: - довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру від 06.07.2015; - паспорт НОМЕР_1 ; - військовий квиток НОМЕР_2 ; - атестат № 1712; - диплом № НОМЕР_3 ; - свідоцтво про народження НОМЕР_4 ; - трудову книжку серії НОМЕР_5 .
Заява про призначення пенсії за віком та надані документи позивачем від 04.11.2021, після автоматичного розподілу потрапили до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.
За наслідками розгляду заяви позивача від 04.11.2021 та наданих ним документів Головним управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області прийнято рішення від 10.11.2021 № 121130003690 про відмову у призначені пенсії на пільгових умовах позивачу, страховий стаж якого склав 29 років 02 місяці 11 днів, пільговий стаж по Списку № 1 відсутній.
Щодо незарахування періодів роботи на шахті «Білоріченська» виробничого об'єднання «Луганськвугілля» з 28.01.1991 по 14.03.1991 учнем гірника підземного з повним робочим днем під землею, з 15.03.1991 по 02.10.1991 гірником підземного з повним робочим днем під землею, з 03.10.1991 по 20.08.1998 електрослюсарем підземного з повним робочим днем під землею до пільгового стажу, то разом з заявою про призначення пенсії 04.11.2021 позивачем довідки на підтвердження пільгового періоду роботи не надавались.
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області адміністративний позов не визнав, про що 11 січня 2022 року за вхідним реєстраційним № 1205/2022 подав відзив на позовну заяву від 06 січня 2022 року за № 2500-0802-7/782, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити за необґрунтованістю.
В обґрунтування посилається на те, що 04.11.2021 (у віці 53 роки) позивач звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Згідно з наданими документами страховий стаж позивача склав 29 років 2 місяці 11 днів.
Записи у трудовій книжці позивача про періоди роботи на шахті «Білоріченська» виробничого об'єднання «Луганськвугілля» з 28.01.1991 по 14.03.1991, з 15.03.1991 по 02.10.1991, з 03.10.1991 по 20.08.1998 не містять відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, відповідно вищезазначені періоди роботи було зараховано до страхового стажу позивача на загальних підставах.
Виходячи з вищевикладеного, оскільки для підтвердження пільгового стажу, позивачем не надано жодних уточнюючих документів, зарахувати вищезазначені періоди роботи до пільгового стажу позивача підстав немає. Виходячи з вищевикладеного, згідно з наданими для призначення пенсії документами, у позивача відсутній стаж роботи по Списку № 1.
Щодо зарахування до загального стажу роботи періоду проходження військової служби з 18.05.1987 по 07.06.1989, звертаємо увагу суду на наступне. Для підтвердження вищезазначеного періоду, позивачем було надано військовий квиток НОМЕР_2 . Проте, в наданому документі містяться неточності, а саме: дописана дата призову на військову службу.
Додаткових відомостей позивачем до Головного управління не надано, відповідно 10.11.2021 було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 10-12) 04.11.2021 звернувся до ГУ ПФУ в Луганській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (а.с. 67-68).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 10.11.2021 № 12113003690 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з огляду на таке.
Пенсійний вік визначений пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” становить 50 років. Вік заявника 53 роки.
Необхідний пільговий стаж визначений пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” становить 10 років. За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. Страховий стаж особи становить 29 років 2 місяці 11 днів.
Результат розгляду документів, доданих до заяви:
За доданими документами до страхового стажу не зараховано період військової служби з 18.05.1987 по 07.06.1989, оскільки дата призову на військову службу дописана. Для зарахування до страхового стажу періоду військової служби необхідно надати уточнюючу довідку.
Пільговий стаж по Списку № 1 відсутній.
Відповідно до пункту 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок), затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637. Згідно із пунктом 20 Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінпраці та Мінфіном. При наданні документів передбачених Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах буде розглянуте питання щодо призначення пенсії за віком по Списку № 1. (а.с. 97 зв.-98).
Трудова книжка НОМЕР_7 від 01.08.1986 на ім'я ОСОБА_1 містить наступні записи щодо спірних періодів роботи (а.с. 16-35):
Запис № 5 від 28.01.1991 - прийнятий учнем гірника підземним з повним робочим днем під землею, наказ № 14-ок від 01.02.1991;
Запис № 7 від 15.03.1991 - переведений гірником підземним з повним робочим днем під землею, наказ № 08к від 29.03.1991;
Запис № 9 від 03.10.1991 - переведений електрослюсарем підземним 3го розряду з повним робочим днем під землею, наказ № 232к від 10.10.1991;
Запис № 10 від 15.12.1995 - переведений електрослюсарем підземним 4го розряду з повним робочим днем під землею, наказ № 373к від 28.12.1995;
Запис № 11 - проведено атестацію робочих місць, наказ № 167 від 07.04.1995;
Запис № 13 від 20.08.1998 - звільнений, наказ № 85-ок від 21.08.1998.
Згідно із інформацією у військовому квитку НОМЕР_2 від 18.05.1987 позивач з 18.05.1987 буд признаний на військову службу та демобілізований в запас з 07.06.1989 (а.с. 36-38).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. […].
Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення..
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина п'ята статті 45 Закону № 1058-IV).
Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з абзацом першим пункту 1.5 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії» Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім'ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.
Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (абзац п'ятий пункту 1.7 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії» Порядку 22-1).
Абзацом першим пункту 2.7 розділу II «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв'язку зі зміною кількості членів сім'ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.
Відповідно до пункту 2.10 розділу II «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку № 22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
Відповідно до абзацу першого пункту 4.1 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі (абзаци другий, третій пункту 4.1 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).
Згідно з абзацами першим, другим пункту 4.3 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Після надходження даних про сплату страхових внесків за останній місяць роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії, протягом місяця проводиться перерахунок пенсії з урахуванням цього періоду з дати призначення пенсії. При цьому, якщо у разі проведення перерахунку пенсії її розмір зменшився, виплата пенсії в новому розмірі проводиться з місяця, наступного за місяцем проведення перерахунку.
Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу начальника управління щодо розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління (абзац шостий пункту 4.3 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).
Відповідно до пункту 4.7 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
У разі звернення пенсіонера видається виписка з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії (абзац другий пункту 4.9 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).
Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що у разі звернення пенсіонера з заявою про перерахунок пенсії, уповноважений орган Пенсійного фонду України має за результатами розгляду такої заяви прийняти рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку пенсії. При цьому, рішення про відмову в перерахунку пенсії має містити зазначення причин відмови та порядку його оскарження.
Частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Статтею 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли і трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).
Зазначений Порядок № 383 регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Зазначена постанова набула чинності з 21.08.1992. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункт 4.1 Порядку № 383).
З зазначених правових норм слідує, що страховий стаж особи за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку (до 01.01.2004) обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом № 1058-IV, - за даними трудової книжки, після впровадження системи персоніфікованого обліку (після 01.01.2004) - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
При цьому, значення трудової книжки, як основного документу, що підтверджує пільговий стаж роботи, встановлено статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Проте, якщо трудова книжка відсутня або у ній не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж - період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, якими можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Що стосується тверджень відповідача щодо неможливості зарахування до пільгового стажу роботи позивача періодів його роботи з 28.01.1991 по 20.08.1998 - у зв'язку з відсутністю в трудовій книжці відомостей щодо пільгового характеру роботи - розділу, підрозділу, пункту, найменування списків, їх номеру, до якого включається цей період роботи та інших документів, які є підставою для підтвердження роботи із шкідливими і важкими умовами праці.
Суд не погоджується з даними твердженнями відповідача з огляду на те, що по-перше, трудова книжка містять дані про повний робочий день під землею, тобто про характер виконуваної роботи та про атестацію робочого місця.
По-друге, щодо документів про проведення атестації робочого місця, Велика Палата Верховного Суду 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а, провадження № 11-1207апп19 чітко висловила свою позицію щодо проведення атестації робочих місць і вказала, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника.
При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Крім того, як вже вказано вище, пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, в яких має бути зазначені періоди, що зараховуються до спеціального трудового стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, що зараховується до спеціального трудового стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, на підставі яких видана довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17.
За таких обставин періоди роботи позивача з 28.01.1991 по 20.08.1998 підлягають зарахуванню до пільгового стажу.
Щодо незарахування до загального стажу позивача періоду строкової військової служби з 18.05.1987 по 07.06.1989.
Статтею 56 Закону від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788) передбачено, що у стаж роботи, що дає право на трудову пенсію, зараховується військова служба, незалежно від місця її проходження.
Позивач не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періодів роботи до страхового стажу за порушення, вчинені підприємствами або установами, на яких він працював та відбував службу.
Отже пенсійним органом протиправно не зараховано до загального стажу позивача період його строкової служби в ОСОБА_2 з 18.05.1987 по 07.06.1989.
З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд вбачає за можливе з метою належного та ефективного захисту прав позивача вийти за межі позовних вимог та:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 10.11.2021 № 121130003690 про відмову ОСОБА_1 призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та скасувати його;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, зарахувати до загального стажу період з 18.05.1987 по 07.06.1989 (служба в рядах Радянської армії) та період з 28.01.1991 по 20.08.1998 (працював на Шахті Білоріченська ВО «Луганськвугілля»);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.11.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
На підставі вищевикладеного, суд вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають частково.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на приписи статті 77 КАС України стосовно обов'язку доказування правомірності своїх дій суб'єктом владних повноважень судне приймає доводи відповідача щодо недоведеності позивачем порушення його права на отримання пенсійних виплат.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд дійшов таких висновків.
При зверненні до суду із позовом, позивачем сплачено судовий збір 908 грн, відповідно до квитанції від 06.12.2021 № 64764 (арк. спр. 9).
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно із частиною третьою статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Зважаючи, що позов підлягає задоволенню, а також зважаючи, що спір виник внаслідок неправильних дій пенсійного органу при призначенні пенсії, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір у розмірі 908 грн на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.
Керуючись статтями 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263, 295, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; адреса для листування: АДРЕСА_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ 21782461, вул. Шевченка, буд. 9, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404) та Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 21390940, 14005, місто Чернігів, вул. П'ятницька, б. 83-А) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 10.11.2021 № 121130003690 про відмову ОСОБА_1 призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та скасувати його.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, зарахувати ОСОБА_1 до загального стажу період з 18.05.1987 по 07.06.1989 (служба в рядах Радянської армії) та період з 28.01.1991 по 20.08.1998 (працював на Шахті Білоріченська ВО «Луганськвугілля»).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.11.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Тихонов