09 лютого 2022 року Київ справа №320/4711/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кооператор-Сервіс" про застосування заходів реагування,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кооператор-Сервіс", в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та споруд Товариства з обмеженою відповідальністю "Кооператор-Сервіс" за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Жовтнева, 80, шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 11.03.2021 №83.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що в ході перевірки зазначеного об'єкту встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об'єкта до усунення відповідних порушень.
Ухвалою суду від 26 квітня 2021 року відкрито провадження у справі, розгляд якої здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Відповідач подав до суду письмовий відзив на позов в якому зазначив, що позовні вимоги не визнає в повному обсязі та пояснив, що в приміщенні адміністративної будівлі та на території ринку, на думку позивача не встановлено систему оповіщення про виникнення надзвичайних ситуацій та управління евакуації людей - спростовується тим, що згідно Рішення від 12.11.2013 Головного управління ДСНС у Київській області встановлено, що приміщення будівлі адміністрації ринку обладнані системами оповіщення ринку. Вказаним Рішенням цього ж позивача, було встановлено, що відповідачем виконані наступні протипожежні заходи: приміщення будівлі адміністрації ринку обладнані установкою автоматичної пожежної сигналізації з виводом сигналу від приймально-контрольного приладу на пульт централізованого спостереження пожежної охорони; приміщення будівлі адміністрації ринку та територія ринку ТОВ "Кооператор- Сервіс" забезпечені первинними засобами пожежогасіння /вогнегасниками/ згідно норм належності; електромережа ринку відповідача приведена у відповідність до вимог, передбачених Правилами улаштування електроустановок/ПУЕ/; проведений замір опору ізоляції електромережі та електроустановок; з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів електромережі виконані за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів; приміщення ринку забезпечені знаками безпеки; визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки приміщень ринку згідно вимогами НАПБ Б.03.002-2007 "Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою", а також клас зони за ДНАОП 0.00-1.32-01 "Правила будови електроустанвок", які позначено на вхідних дверях до приміщень, а також у зонах у середені приміщень та ззовні; уздовж рядів ринку відповідача - забезпечені вільні проходи до евакуаційних виходів для відвідувачів ринку; забезпечені поперечні проходи через кожні 25 метрів торгового ряду завширшки не менше 1,4 метри; в приміщеннях та на видних місцях території ринку відповідача - вивішені інструкції про заходи пожежної безпеки і таблички з вказанням осіб, відповідальних за протипожежний стан та таблички із зазначенням номера телефону для виклику підрозділу пожежно-рятувальної служби; в приміщеннях та на видних місцях вивішені плани евакуації на випадок виникнення пожежі з вказанням розташування телефонів, первинних засобів пожежогасіння /вогнегасників/ та джерел відключення енергії; відповідальна за протипожежний стан посадова особа Відповідача пройшла навчання з питань пожежної безпеки в навчальному закладі, який має відповідну ліцензію; на території ринку відповідача встановлені знаки розташування найближчих пожежних гідрантів і водойм.
Також, відповідач зазначив, що вимоги позивача - Головного управління ДСНС України у Київській області до ТОВ "Кооператор-Сервіс" спростовуються Рішенням того ж таки органу у сфері державного нагляду у сфері пожежної техногенної безпеки та цивільного захисту від 30.10.2015, із змісту якого вбачається, що протипожежні заходи дотримання протипожежної безпеки ринку ТОВ "Кооператор-Сервіс" - виконані у повному обсязі а заходи стосовно зупинення експлуатації ринку скасовано.
Вказаний факт підтверджений примірником Рішення від 30.10.2015 Заступника начальника Головного управління ДСНС України у Київській області.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.11.2021 повернуто без розгляду заяву ТОВ "Кооператор-Сервіс" про поновлення строків на подачу відповідачем у справі заперечень, оскільки заява не підписана особою, яка має право її підписувати.
Згідно з ухвалою від 04.11.2021, суд задовольнив клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Кооператор-Сервіс" про поновлення пропущеного строку для подання відзиву на позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кооператор-Сервіс" про застосування заходів реагування по справі №320/4711/21, поновив Товариству з обмеженою відповідальністю "Кооператор-Сервіс" пропущений строк для подання відзиву на позовну заяву по справі №320/4711/21.
Позивачем надано суду додаткові пояснення, в яких зазначено, що Головне управління ДСНС України у Київській не погоджується з відзивом відповідача та просить суд позов задовольнити. Вказує, що документи (Рішення від 12.11.2013 та від 30.10.2015) на які посилається відповідач не є доказом того, що вказані порушення станом на момент розгляду справи в суді відсутні. Також зазначено, що вказані порушення були наявні у відповідача і в 2019, доказом чого є акт планової перевірки від 01.02.2019 №2.
Ухвалою від 7 грудня 2021 року судом витребувано від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області докази по справі, а саме: - матеріали перевірки, на підставі яких було прийнято постанову про застосування запобіжних заходів ГУ ДСНС України у Київській області від 2 липня 2008 року №46 стосовно зупинення експлуатації ринку ТОВ "Кооператор-Сервіс" за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Жовтнева, 80;
- належним чином завірену копію акта №260 від 8 листопада 2013 року позапланової перевірки умов виконання постанови про застосування запобіжних заходів ГУ ДСНС України у Київській області від 2 липня 2008 року №46; акта №95 від 26 жовтня 2015 року позапланової перевірки умов виконання постанови про застосування запобіжних заходів ГУ ДСНС України у Київській області від 2 липня 2008 року №46.
- належним чином завірену копію Рішення від 12.11.2013 про призупинення виконання постанови про застосування запобіжних заходів від 02 липня 2008 року №46 та Рішення від 30.10.2015 про призупинення виконання постанови про застосування запобіжних заходів від 02 липня 2008 року №46;
- матеріали, на підставі яких було прийнято Рішення від 12.11.2013 про призупинення виконання постанови про застосування запобіжних заходів від 02 липня 2008 року №46 та Рішення від 30.10.2015 про призупинення виконання постанови про застосування запобіжних заходів від 02 липня 2008 року №46.
На виконання вимог ухвали від 7 грудня 2021 року позивачем повідомлено суду, що позивач не має можливості надати суду копії витребуваних документів, оскільки строк їх зберігання закінчився.
Разом з тим позивач зазначив, що результати перевірки оформляються в двох примірниках, один з яких вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання-юридичної особи її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю)
У зв'язку з цим, з метою повного та всебічного з'ясування обставин справи, суд ухвалою від 13 січня 2022 року витребував від відповідача докази по справі, а саме: акт перевірки, на підставі якого було прийнято постанову про застосування запобіжних заходів ГУ ДСНС України у Київській області від 2 липня 2008 року №46 стосовно зупинення експлуатації ринку ТОВ "Кооператор-Сервіс" за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Жовтнева, 80; - акт №260 від 8 листопада 2013 року позапланової перевірки умов виконання постанови про застосування запобіжних заходів ГУ ДСНС України у Київській області від 2 липня 2008 року №46; - акт №95 від 26 жовтня 2015 року позапланової перевірки умов виконання постанови про застосування запобіжних заходів ГУ ДСНС України у Київській області від 2 липня 2008 року №46.
Ухвала суду від 13 січня 2022 року була направлена ТОВ "Кооператор-Сервіс" на адресу: м. Ірпінь, вул. Мечнікова, 48, Київської області та адресу: вул. Жовтнева,80, м. Буча, Київської області. Також копію зазначеної ухвали було направлено на електронну адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Однак, станом на 09.02.2022 відповідач не виконав вимог ухвали суду про витребування доказів від 13 січня 2022 року, витребувані судом документи відповідач суду не надав з огляду на що суд, у відповідності до положень ч. 5 ст.77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
Розглянувши позовну заяву, відзив на позов, додаткові пояснення, докази наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, суд встановив наступне.
Посадовими особами Ірпінського міського відділу ГУ ДСНС України у Київській області проведено позапланову перевірку щодо дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Кооператор-Сервіс" вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
За результатами перевірки складений акт від 11.03.2021 №83 щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки (т. 1, а.с. 18-29).
Зі змісту акта слідує, що в ході перевірки були виявлені порушення відповідачем законодавчих та нормативно-правових актів у сфері техногенної та пожежної безпеки, а саме: 1) Дерев'яні елементи крівлі дахових конструкцій та міжповерхового перекриття адміністративної будівлі не оброблені вогнезахисним розчином, чим порушено абзац першого пункту 2.5 глави 2 розділу III ППБУ; 2) Не підвищено клас вогнестійкості несучих металевих конструкцій (колон) надбудов на рівні 2-го поверху адміністративної будівлі, відповідно до п. 5.3. таб. 1 ДБН В. 1.1-7: 2016 (Порушення пункту 2.23 глави 2 розділу III ППБУ); 3) Автоматична пожежна сигналізація в адміністративній будівлі знаходиться технічно не справному стані (Порушення пункту 1.1 глави 1 розділу V ППБУ, Пункту 2 глави 1 розділу VІ ППБ на Р; 4) Торгівельні приміщення, кіоски не обладнано автоматичною системою протипожежного захисту (порушення пункту 1.2 глави 1 розділу V ППБУ абзац перший пункту 4 глави 1 розділу VІ ППБ на Р; 5) в приміщеннях адміністративної будівлі та на території ринку не встановлено систему оповіщення про виникнення надзвичайних ситуації та управління евакуацією людей (порушення пункту 1.2 глави 1 розділу V пункту 1 глави 1 розділу VI ППБ на Р); 6) на шляхах евакуації по (коридору) з приміщень другого адміністративної будівлі влаштовано поріг, що перешкоджає вільній евакуації у разі виникнення надзвичайної ситуації (Порушення пункту 2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ); 7) в приміщенні "Бухгалтерія" адміністративної будівлі електророзетку встановлено на горючій основі (Порушення пункту 1.17 глави 1 розділу VІ ППБУ); 8) апарати обліку та відключення силових та освітлювальних електромереж розміщено на шляхах евакуації по коридору другого поверху адміністративної будівлі (Порушення пункту 2.37 глави 2 розділу III ППБУ); 9) Силові та освітлювальні електромережі прокладено відкритим способом по горючих конструктивний елементах перекриття господарчого блоку (порушення пункту 1.18 Розділу ІV ППБУ абзацу восьмого пункту 1 глави 1 розділу VІІ ППБ на Р;10) з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів у господарчому блоці не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затисків (Порушення пункту 1.6 розділ IV ППБУ; абзацу четвертого пункту 1 глави 1 розділу VII ППБ на Р);11) лампи освітлення встановлені на проходах, в приміщеннях торгівельних кіосків та господарського блоку експлуатуються шляхом підвішування безпосередньо на струмопровідні дроти (Порушення пункту 1.18 розділу IV ППБУ: абзацу чотирнадцятого пункту 1 глави 1 розділу VII ППБ на Р); 12) Не виконано через кожні 50 м., торговельного ряду поперечні проходи завширшки не менше 2 м. (Порушення пункту 1 глави 6 розділу V ППБ на Р); 13) Ширина поздовжніх та поперечних проходів (проїздів) між групами кіосків (павільйонів) менше 4 м у просвіті з урахуванням відкритих дверей, виступаючих конструкцій (козирків, навісів, а також торгівельного обладнання (Порушення пункту 4 глави 1 розділу V ППБ на Р); 14) Керівником не пройдено навчання з питань цивільного захисту (Порушення пункту 8 частини першої статті 20 КЦЗУ); 15) Між існуючими будівлями ІІІ-го ступеня вогнестійкості та спорудами (кіосками) ІІІ - а ступеня вогнестійкості не дотримано протипожежні відстані, ДБН Б. 2.2-12:2019 р. (Порушення абзацу першого пункту 1.1. глави 1 розділу III ППБУ);16) Не проведено ідентифікацію об'єкта господарської діяльності, відповідно до, Розділу III, п. 7 Наказу МНС №140 (Порушення пункту 3 розділу III наказу МВС від 05.11.2018 №879 ПТБ); 17) Не розроблено і не узгоджено з ДСНС схему розміщення будівель, торговельних рядів, кіосків, павільйонів, контейнерів, торговельних місць, яка має відображати: - загальну площу території ринку, - кількість будівель, магазинів, павільйонів, кіосків, палаток, контейнерів, схову та торговельних місць із зазначенням їх розмірів у плані; - місця розташування автостоянок транспорту; - наявність та кількість первинних засобів пожежогасіння; - ширину проходів (проїздів) між торговельними рядами, інші необхідні розміри; - місця розміщення пожежних гідрантів та відстані від них до ринку, кількість в'їздів на територію; - інформацію щодо обладнання приміщень (торговельних місць) СПЗ (Порушено пунктів 1, 2 розділу III ППБ на Р).
У зв'язку з виявленням зазначених порушень, з метою застосування до відповідача заходів реагування, ГУ ДСНС України у Київській області звернулось до суду з даним адміністративним позовом.
05 серпня 2021 року за результатами проведення позапланової перевірки відповідача за його заявою був складений акт №889 щодо додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки та залишилися не усунутими 12 порушень, а саме : 1) Дерев'яні елементи крівлі дахових конструкцій та міжповерхового перекриття адміністративної будівлі не оброблені вогнезахисним розчином, чим порушено абзац першого пункту 2.5 глави 2 розділу III ППБУ;2) Не підвищено клас вогнестійкості несучих металевих конструкцій (колон) надбудов на рівні 2-го поверху адміністративної будівлі, відповідно до п. 5.3. таб. 1 ДБН В. 1.1-7: 2016 (Порушення пункту 2.23 глави 2 розділу III ППБУ); 3) Автоматична пожежна сигналізація в адміністративній будівлі знаходиться технічно не справному стані (Порушення пункту 1.1 глави 1 розділу V ППБУ, Пункту 2 глави 1 розділу VІ ППБ на Р; 4) Торгівельні приміщення, кіоски не обладнано автоматичною системою протипожежного захисту (порушення пункту 1.2 глави 1 розділу V ППБУ абзац перший пункту 4 глави 1 розділу VІ ППБ на Р; 5) в приміщеннях адміністративної будівлі та на території ринку не встановлено систему оповіщення про виникнення надзвичайних ситуації та управління евакуацією людей (порушення пункту 1.2 глави 1 розділу V пункту 1 глави 1 розділу VI ППБ на Р); 6) на шляхах евакуації по (коридору) з приміщень другого адміністративної будівлі влаштовано поріг, що перешкоджає вільній евакуації у разі виникнення надзвичайної ситуації (Порушення пункту 2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ); 7) в приміщенні "Бухгалтерія" адміністративної будівлі електророзетку встановлено на горючій основі (Порушення пункту 1.17 глави 1 розділу VІ ППБУ); 8) Ширина поздовжніх та поперечних проходів (проїздів) між групами кіосків (павільйонів) менше 4 м у просвіті з урахуванням відкритих дверей, виступаючих конструкцій (козирків, навісів, а також торгівельного обладнання (Порушення пункту 4 глави 1 розділу V ППБ на Р); 9) Керівником не пройдено навчання з питань цивільного захисту (Порушення пункту 8 частини першої статті 20 КЦЗУ); 10) Між існуючими будівлями ІІІ-го ступеня вогнестійкості та спорудами (кіосками) ІІІ - а ступеня вогнестійкості не дотримано протипожежні відстані, ДБН Б. 2.2-12:2019 р. (Порушення абзацу першого пункту 1.1. глави 1 розділу III ППБУ);11) Не проведено ідентифікацію об'єкта господарської діяльності, відповідно до, Розділу III, п. 7 Наказу МНС №140 (Порушення пункту 3 розділу III наказу МВС від 05.11.2018 №879 ПТБ); 12) Не розроблено і не узгоджено з ДСНС схему розміщення будівель, торговельних рядів, кіосків, павільйонів, контейнерів, торговельних місць, яка має відображати: - загальну площу території ринку, - кількість будівель, магазинів, павільйонів, кіосків, палаток, контейнерів, схову та торговельних місць із зазначенням їх розмірів у плані; - місця розташування автостоянок транспорту; - наявність та кількість первинних засобів пожежогасіння; - ширину проходів (проїздів) між торговельними рядами, інші необхідні розміри; - місця розміщення пожежних гідрантів та відстані від них до ринку, кількість в'їздів на територію; - інформацію щодо обладнання приміщень (торговельних місць) СПЗ (Порушено пунктів 1, 2 розділу III ППБ на Р)
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України від 05.04.2007 №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №877).
Частиною 1 ст. 1 Закону №877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону №877, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
Згідно з ч. 7 ст. 7 Закону №877, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ України).
Згідно з ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Частиною 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:
1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;
2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;
3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;
4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;
5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;
6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;
7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;
8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;
9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;
10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;
11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров'ю людей внаслідок порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, в якості підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.
Визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров'ю людей, є оціночним. Водночас, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Як зазначено вище, посадовими особами Ірпінського міського відділу ГУ ДСНС України у Київській області проведено позапланову перевірку щодо дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Кооператор-Сервіс" вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
За результатами перевірки складений акт від 11.03.2021 №83 щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки (т. 1, а.с. 18-29).
Суд зазначає, що вказаний акт перевірки підписаний працівником відповідача (інженером з охорони праці) без зауважень.
Підставою для звернення позивача до суду з цим позовом, як зазначалось та встановлено судом, слугувало виявлення в відповідача численних порушень норм пожежної та техногенної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей.
Слід зазначити, що Кодекс цивільного захисту України пов'язує застосування заходів реагування з виявленням порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень об'єкту перевірки є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли, та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
З викладених правових норм вбачається, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов'язку у суб'єкта господарювання, зупинення експлуатації приміщень, якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.
Так, щодо наданих відповідачем документів необхідно зазначити таке.
У постанові Верховного Суду від 13 серпня 2019 року по справі №2340/2816/18 зазначено, що відповідач зобов'язаний надати докази, які свідчать про повне усунення порушень, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей. У протилежному випадку вказані порушення вважаються такими, що не усунуті, і можуть призвести до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Відсутність доказів усунення відповідачем порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, свідчить про обґрунтованість необхідності застосування відповідача заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі. Застосування такого заходу є цілком співрозмірним з характером порушень законодавства щодо забезпечення пожежної безпеки (постанова Верховного Суду від 23 грудня 2019 року по справі №804/8378/17).
Відповідно до визначення ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.
Пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та/або здоров'ю людей виникає як при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, так і за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від наслідків такого порушення, що підвищують ризик виникнення пожеж та шкідливого впливу небезпечних чинників при пожежі, яка уже виникла.
Колегія суддів Верховного Суду у постанові від 29 жовтня 2020 року по справі №815/6378/17 наголошує, зокрема, що саме контролюючий орган наділений дискреційними повноваженнями щодо встановлення наявності або відсутності порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки, та лише цей орган здійснює прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику.
Таким чином, посадові особи органу державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки, які володіють спеціальними знаннями у цій сфері, здійснюють контроль стану пожежної безпеки на відповідних об'єктах, визначаючи при цьому наявність/відсутність загрози життю та/або здоров'ю людей.
Цільове призначення застосування заходу реагування у виді звернення до суду полягає в упередженні заподіяння шкоди таким соціальним благам як життя і здоров'я людей. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 20 червня 2018 року (справа №826/4267/16, адміністративне провадження №К/9901/12245/18) звертає увагу на таке поняття як небезпечний чинник. Відповідно до пункту 26 статті 1 Кодексу цивільного захисту України під небезпечним чинником розуміється складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини. За позицією суду, законодавець пов'язує настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.
Таким чином, наявність вказаних в акті порушень є тим чинником, який створює загрозу життю та здоров'ю людей.
Відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 28 лютого 2019 року по справі №810/2400/18, забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.
Згідно з першим реченням статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
Верховним Судом визначено наступні ознаки заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту:
захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення виявлених порушень;
захід реагування має спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки;
захід реагування є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Верховним Судом у постанові від 23 червня 2021 року по справі №640/16673/19 визначено, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров'ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки.
Крім цього, Верховний Суд у постанові від 23 червня 2021 року по справі №640/16673/19 встановив, що посилання на недотримання принципу пропорційності під час застосування такого заходу, як повне зупинення експлуатації об'єкту - є необґрунтованим, оскільки забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних - ситуацій має пріоритетне значення у порівняні з інтересом скаржника.
Відповідно до статті 27 Конституції України, захист життя людини є обов'язком держави. Поряд з цим, ще одним конституційним положенням встановлено, що людина, її життя і здоров'я визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Щодо твердження відповідача про відсутність порушення Пункту 2.5, глави 2, розділ ІІІ ППБУ (порушення під №1 в акті від 11.03.2021 №83), суд зазначає, що посилання відповідача на Договір підряду від 25.07.2008 №16 та акт прийняття виконаних робіт по вогнезахисній обробці деревини від 30.07.2008 не береться судом до уваги, оскільки у акті прийняття виконаних робіт по вогнезахисній обробці деревини від 30.07.2008 вказано, що вогнезахисне покриття дійсне протягом 2 (два) роки. Роботи були виконані з 29.07.2008 по 30.07.2008, тобто термін дії до 30.07.2010. Таким чином, станом на момент проведення перевірки у 2021 році термін дії обробки деревини давно сплив і відповідачу необхідно повторно провести вогнезахисну обробку дерев'яних конструкцій.
Крім того, відповідач на підтвердження усунення порушення №2, зазначеного в акті від 11.03.2021 №83 посилається на Договір підряду від 25.07.2008 №16 та акт прийняття виконаних робіт по вогнезахисній обробці деревини від 30.07.2008.
Суд зазначає, що вказані документи стосуються оброблення вогнезахисним розчином у 2008 році термін дії якої до 30.07.2010 і стосуються саме оброблення дерев'яних конструкцій, а не металевих як це передбачено вимогами п. 5.3. таб. 1 ДБН В. 1.1-7: 2016
Щодо твердження відповідача щодо відсутності порушень №3, 4, 5, зазначених в акті від 11.03.2021 №83 суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу V ППБУ, усі системи протипожежного захисту (далі - СПЗ) мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання роботи. Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах.
Згідно з пунктом 1.2 глави 1 розділу V ППБУ, Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".
Відповідно до пункту 2 глави 1 розділу V ППБУ на Р (ринках), Усі СПЗ мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання роботи. Несправності, що впливають на їх працездатність, усуваються негайно, інші - в передбачені регламентом терміни із зазначенням про це у відповідних журналах.
Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу VI ППБУ на Р (ринках)1, Ринки мають бути забезпечені СПЗ відповідно до вимог нормативних документів та нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки.
Відповідно до абзацу першого пункту 4 глави 1 розділу VI ППБУ на Р (ринках) Речові ринки, ринки з продажу сільськогосподарських продуктів, промислових товарів, групи кіосків, магазини, павільйони та приміщення адміністративного призначення обладнуються СПЗ.
Щодо посилання відповідача на ДБН В.2.5.-56:2010 "Системи протипожежного захисту" суд зазначає, що відповідачем не вказано жодного пункту ДБН В.2.5.-56:2010 "Системи протипожежного захисту", що його об'єкт перевірки не повинен обладнуватися вищевказаними системами. Крім того, ДБН В.2.5.-56:2010 "Системи протипожежного захисту" втратив чинність у 2015 році.
У п. 31 постанови Верховного Суду від 07.10.2019 у справі №815/140/18 зазначено, що відсутність протипожежної сигналізації є істотним порушенням, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії та може спричинити загрозу життю і здоров'ю людей та унеможливить її ефективну ліквідацію та рятування людей.
У постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2019 по справі №320/7019/18, яка залишена без змін постановою Верховного суду від 11.12.2019 зазначено що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров'ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді, зокрема, повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень.
Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 по справі №823/589/16.
Суд зазначає що на підтвердження відсутності порушень зафіксованих в акті від 11.03.2021 №83 відповідач посилається на Рішення від 12.11.2013 та від 30.10.2015, які не є доказом того, що вказані порушення станом на момент розгляду справи в суді відсутні.
Крім того, наявність вказаних порушень також підтверджується актом планової перевірки від 01.02.2019 №2 та актом №889 від 5 серпня 2021 року, які містяться в матеріалах справи.
З урахуванням викладеного, вбачається, що порушення, виявлені під час перевірки об'єкту та не усунені відповідачем, є суттєвими і створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
При таких обставинах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для застосування до відповідача заходів реагування у вигляді зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, експлуатації (роботи) будівель та споруд Товариства з обмеженою відповідальністю "Кооператор-Сервіс" за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Жовтнева, 80.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київські області необхідно задовольнити повністю.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та споруд Товариства з обмеженою відповідальністю "Кооператор-Сервіс" ( код ЄДРПОУ: 31870224) за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Жовтнева, 80, шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 11.03.2021 №83.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Басай О.В.