про залишення позовної заяви без руху
08 лютого 2022 року № 320/1864/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Горобцова Я.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо не перерахунку ОСОБА_1 пенсії за вислугою років, як прокурорському пенсіонеру за Законом України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ (у ред. 1991 року) згідно довідки прокуратури Київської області №18ф-62 від 24.02.2020 без обмеження граничним розміром у розмірі 90% від середньої заробітної плати (53398,55 грн);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести з 13.12.2019 перерахунок ОСОБА_1 пенсії за вислугою років, як прокурорському пенсіонеру за Законом України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ (у ред. 1991 року) згідно довідки прокуратури Київської області №18ф-62 від 24.02.2020 без обмеження граничним розміром у розмірі 90% від середньої заробітної плати (53398,55 грн).
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
З'ясовуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за даним адміністративним позовом, суд встановив, що позовна заява підлягає поверненню з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частина перша статті 57 КАС України передбачає, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Водночас за приписами частини четвертої статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Частина друга статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає, що ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Пункт 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 (далі - Положення) встановлює, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Своєю чергою приписи підпункту 12.10 пункту 12 Положення визначають, що ордер має містити підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі Адвокат).
Ордер, в тому числі, містить такі реквізити: Підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (у графі Адвокат) (підпункт 12.11 пункту 12 Положення).
Натомість підпункт 12.14 пункту 12 Положення закріплює, що Реквізити 12.1, 12.5, 12.6, 12.7, 12.8 генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці.
Отже, як положення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», так і приписи Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги містять чітку імперативну вимогу щодо обов'язковості особистого підписання ордеру адвокатом, зокрема й у разі здійснення ним індивідуальної діяльності, а також підписання ордеру керівником адвокатського об'єднання та має містити відтиск печатки адвокатського об'єднання (за наявності).
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, остання подана та підписана представником позивача - адвокатом Олександром Васильовичем Лупейком.
На підтвердження своїх повноважень Лупейко О. В. до позовної заяви долучив ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ЧН №104980.
Водночас перевіривши наданий ордер щодо його відповідності вимогам частини другої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і пункту 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, вбачається, що ордер не містить одного з обов'язкових реквізитів, а саме: він підписаний адвокатом за допомогою факсимілє.
Факсиміле з латині «facsimile» - зробити подібне. Фактично це печатка, кліше, що відтворює власноручний підпис, аналог останнього.
Підпис - це графічне накреслення, що позначає виконавця підпису та наноситься ним з метою посвідчення. Як почерковий об'єкт підпис має характерні риси. Зокрема, це посвідчувальний знак обов'язково певної особи; виконується нею власноруч у вигляді графічного креслення; наноситься на документ з метою посвідчення різних фактів та подій.
Факсиміле - це печатка, за допомогою якої відтворюється підпис, який є копією підпису уповноваженої особи. Факсиміле від власноручного підпису відрізняється тим, що відсутня можливість стверджувати, що документ містить дійсну волю особи, чий підпис відтворено.
Частиною 3 статті 207 Цивільного кодексу України передбачено, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Наведене свідчить про процесуальну дефектність відповідного документа, яка своєю чергою виключає у такій ситуації можливість покликання на ордер як на документ, що належно посвідчує повноваження адвоката Лупейка О. В. на представництво інтересів ОСОБА_1 , зокрема й у Київському окружному адміністративному суді.
Суд зазначає, що повноваження адвоката можуть бути підтверджені ордером на надання правничої (правової) допомоги, але тільки в разі його особистого підписання адвокатом, що разом із зазначенням у ньому інших обов'язкових реквізитів легімітизує відповідний ордер.
Також слід наголосити, що звернення особи до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема адвоката, під час реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 57 Кодексу адміністративного судочинства України та стаття 10 Закону України Про судоустрій і статус суддів) передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи надавати професійну правничу допомогу. Такі докази мають усувати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності таких повноважень на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, яка реалізує право на справедливий суд. Представник мусить демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника, зокрема й стосовно звернення з позовною заявою до суду.
Приймаючи до уваги те, що використання факсиміле при підписанні ордеру при зверненні до суду не передбачено чинним законодавством, а випадок його застосування за письмовою згодою сторін у даному випадку не застосовується, а також враховуючи те, що факсиміле по своїй суті є копією графічного зображення підпису особи, суд не може вважати підпис представника позивача адвоката Лупейка О. В. на ордері на надання правничої допомоги, відтворений за допомогою факсиміле, таким що підтверджує повноваження особи, якою подано позов - Лупейком О. В.
Отже, з огляду на те, що ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ЧН №104980 не містить особистого підпису адвоката Лупейка О. В., суд вважає, що позовну заяву підписала особа, яка належно не підтвердила наявність у неї права на таке підписання.
Вказаний висновок відповідає правовому висновку Верховного Суду, висловленому в ухвалі від 05.10.2020 у справі №340/21/20.
Крім того, частиною першою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Згідно з вимогами частини першої та другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Як убачається з частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України,копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
При цьому, як зазначив Верховний Суд в ухвалі від 04.01.2018 в адміністративній справі №9901/28/17, копії документів вважаються засвідченими належним чином за умови, якщо учасник справи підтверджує їх відповідність оригіналу, який у нього знаходиться, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Однак, всупереч вимог вказаних норм КАС України, представником позивача до позовної заяви додано копії документів, які не засвідчені, як це встановлено Національним стандартом України ДСТУ 4163-2020 "Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації". Зокрема, згідно з пунктом 5.26 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2020 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 01.07.2020 № 144, відмітку про засвідчення копії документа складають з таких елементів: слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.
Так, копії документів, доданих до позовної заяви не містять особистого підпису особи, яка засвідчує копію, а підписані представником позивача із застосуванням факсиміле чи інших технічних засобів (роздруківка на кольоровому принтері тощо).
Згідно з вимогами пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо підписана особою, яка не має права її підписувати.
Положеннями пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
В той же час з метою недопущення порушення права позивача на доступ до правосуддя суд вважає за можливе надати позивачеві можливість на усунення недоліків.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку з чим суд, враховуючи положення статті 169 КАС України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та встановити строк для усунення недоліків позовної заяви.
Вказані недоліки повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду:
- ордера на надання правничої (правової) допомоги.
- належним чином засвідчених копій доданих до позовної заяви документів як для суду, так і для відповідача, скріплених власноручним підписом особи, яка їх засвідчує.
Принагідно суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі. Позаяк, законодавством чітко встановлено наслідки невиконання таких вимог, а саме постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Суддя Я. В. Горобцова