про залишення позовної заяви без руху
08 лютого 2022 року Київ №320/1641/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши позовну заяву Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування п. 3 постанови про відкриття виконавчого провадження від 3 листопада 2021 року (ВП№67362151),
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування п. 3 постанови про відкриття виконавчого провадження головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 3 листопада 2021 року (ВП№67362151).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 287 КАС, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 287 КАС, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
За приписами ч. 1 ст. 123 КАС у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Судом встановлено, що Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області оскаржує постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 3 листопада 2021 року (ВП№67362151), разом з тим заявник звернувся до суду 12.01.2022, тобто після закінчення десятиденного строку на звернення з такою позовною заявою.
При цьому, Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області в позові повідомляє про поважність причин пропуску строку звернення до суду, обґрунтовуючи свої доводи в заяві, що міститься в додатках до позовної заяви (додаток 15). Водночас, в конверті, в якому надійшла дана позовна заява до суду, був відсутній додаток до позовної заяви (додаток 15), що підтверджується актом Відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) суду від 03.02.2022.
Суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 20 грудня 2018 року у справі №357/6560/17.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необхідність залишення даної позовної заяви без руху з наданням часу Управлінню соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області для подачі суду: обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, з доказами на підтвердження поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду або надати суду докази, які підтверджують звернення до суду з даним позовом в межах строку, встановленого КАС.
Крім того, згідно з вимогами ч. 1 ст. 161 КАС, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Однак, позивач до матеріалів позовної заяви не додав копії позову та доданих до позовної заяви документів для направлення відповідачу.
Тому, вказаний недолік повинен бути усунений шляхом подання до суду копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Згідно з частинами першої та другої статті 169 КАС, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд, враховуючи положення статті 169 КАС, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та встановити строк для усунення недоліків позовної заяви.
При цьому, необхідно зазначити, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 р. у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування п. 3 постанови про відкриття виконавчого провадження від 3 листопада 2021 року (ВП№67362151) залишити без руху.
Установити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Басай О.В.