про залишення позовної заяви без руху
08 лютого 2022 року м. Київ № 320/1697/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Горобцова Я.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з обслуговування газових мереж та теплопостачання» про стягнення штрафу за порушення законодавства про ціни та ціноутворення,
До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з обслуговування газових мереж та теплопостачання», в якій позивач просить суд:
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з обслуговування газових мереж та теплопостачання» штраф у дохід державного бюджету у розмірі 34000,00 грн згідно рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 05.11.2020 №30.
Згідно частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Згідно з вимогами частини третьої статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Положеннями абзацу першого частини першої статті 3 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною другою зазначеної статті, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який поданий суб'єктом владних повноважень або юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Зі змісту позовної заяви виходить, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру.
Отже, з урахуванням положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» при зверненні до суду з даним позовом розмір судового збору повинен складати 2270,00 грн за вимогу немайнового характеру.
В матеріалах справи відсутня квитанція про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.
Крім того, частиною 2 статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно, днем виникнення підстав, що дають позивачу право на пред'явлення заявленої у позові вимоги, є закінчення шестимісячного строку, який обчислюється з дня, коли відповідач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав чи інтересів у спірних правовідносинах.
Частинами 1, 3 статті 120 КАС України «Обчислення процесуального строку» встановлено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку.
Згідно зі змістом позовної заяви та доданих до неї документів, підставою для виникнення обов'язку щодо сплати заявленої до стягнення суми адміністративно-господарських санкцій у вигляді штрафу стала рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 05.11.2020 №30.
Тобто, дана позовна заява із вимогою стягнення грошових коштів ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень.
У позовній заяві позивач зазначає, що рішення відповідачу було вручене 20.11.2020, до 05.12.2020 у відповідача був час на добровільну сплату штрафів, а тому 06.12.2020 є днем виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень права на пред'явлення визначених законом вимог.
З цього приводу суд зазначає, що строк виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень права на пред'явлення визначених законом вимог не є тотожним закінченню строку для оскарження відповідачем рішення суб'єкта владних повноважень.
Для застосування положень пункту 8 частини четвертої статті 169 КАС України, слід виходити з того, що днем виникнення підстав, які дають право суб'єкту владних повноважень на звернення до адміністративного суду із позовом про стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, є день закінчення шестимісячного строку, встановленого у абзаці 1 частини другої статті 122 КАС України.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом в постанові від 26.02.2019 по справі №826/14908/18.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
З вищенаведеного вбачається, що шестимісячний строк для звернення відповідача до адміністративного суду у спірних правовідносинах, визначений частиною другою статті 122 КАС України, закінчився 20.05.2021. Тобто протягом трьох місяців з 21.05.2021 позивач мав право до 21.08.2021 звернутись до суду із вимогою про стягнення штрафу згідно рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 05.11.2020 №30.
В той же час, дану позовну заяву подано 31.12.2021, про що свідчить відбиток штемпелю на конверті, тобто з пропуском, визначеного ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України строку звернення до суду.
Доказів поважності пропуску строку звернення до суду позивачем до позовної заяви надано не було.
Частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви ст. 160-161 КАС України.
Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин суд вважає за необхідне залишити без руху позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області з наданням часу для усунення зазначених недоліків.
Указані недоліки повинні бути усунені шляхом надання суду:
- оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 2270,00 грн;
- письмових пояснень стосовно причин, що зумовили несвоєчасне звернення до суду, та відповідних доказів на підтвердження наявності цих причин.
Належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі “Судова влада України” за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Принагідно суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі. Позаяк, законодавством чітко встановлено наслідки невиконання таких вимог, а саме постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд
Позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з обслуговування газових мереж та теплопостачання» про стягнення штрафу за порушення законодавства про ціни та ціноутворення - залишити без руху.
Установити позивачеві п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Я. В. Горобцова