Ухвала від 07.02.2022 по справі 320/1723/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

07 лютого 2022 року Київ № 320/1723/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з вимогами до ГУ ПФУ у Київській області про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати їй підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення з 21.04.2021 по день звернення до суду та з відповідним перерахунком у розмірі, визначеному згідно ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату з 21.04.2021 по день винесення рішення підвищення до пенсії у вищевказаному порядку.

Дослідивши позовну заяву в межах ст..171 КАСУ на предмет дотримання ст.ст.160, 161 КАСУ, суд приходить до висновку про необхідність залишити її без руху та надати заявнику десятиденний строк для усунення недоліків шляхом подання позову у новій редакції із зазначенням у ньому: обставин та підстав перебування позивача на обліку в органах Пенсійного фонду із наданням копії розпорядження про призначення пенсії станом на дату взяття на облік; кінцевої дати спірного періоду; загального розміру пенсійних виплат, одержаних позивачем за спірний період із розбиттям по роках та наданням документального підтвердження їх одержання; надання розрахунку спірної суми, яку відповідач зобов'язаний нарахувати та виплатити заявникові; подання суду витягу з Реєстру застрахованих осіб; зазначення місця знаходження оригіналів документів, копії яких долучено до позовної заяви; надання власного письмового підтвердження позивача про відсутність аналогічного спору на розгляді іншої судової установи; обґрунтування порушення прав, інтересів заявника діями та рішенням відповідача; подання заяви про поновлення строку звернення до суду та квитанції про сплату судового збору у розмірі 1066,8 грн.

Відповідно до положень ч.1 ст. 122 КАСУ позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС певних процесуальних дій.

Інститут строків адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмежено, в тому числі і встановленням строків звернення до суду, якими чинне законодавство регулює таке право особи звернутися за захистом своїх прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження строків визначено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 передбачено, що держава може обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

У постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав зазначила, що «вважає за необхідне відступити від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання листа-відповіді з органу Пенсійного фонду (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18) та дійшла іншого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

До того ж Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав звернула увагу на те, що за умови відсутності часових обмежень для звернення до суду за минулі періоди Пенсійний фонд України, як центральний орган виконавчої влади, був би позбавлений можливості реалізовувати покладені на нього завдання, зокрема здійснювати ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення; така ситуація не відповідала б принципу юридичної визначеності у правовідносинах щодо пенсійного забезпечення у солідарній системі».

Суд зауважує, що пенсія є регулярним щомісячним платежем, тому позивачка при одержанні пенсії в квітні 2021 повинна та могла знати про порушення її права на отримання виплати у повному розмірі, в той час як до суду остання звернулась у лютому 2022 році.

З вищезазначеного суд констатує, що позовна заява подана із порушенням строку звернення до суду за відсутності доказово підтвердженої заяви про його поновлення.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАСУ до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

При зверненні до суду ОСОБА_1 судовий збір сплатила у розмірі 918,00 грн., що не відповідає ставкам судового збору на 2022 рік.

Водночас, ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру фізичною особою судовий збір справляється у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з частиною 3 статті 6 закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Враховуючи, що заявлено дві вимоги немайнового характеру, позивачці слід доплатити судовий збір у розмірі 992.40 грн. за другу вимогу немайнового та доплатити 74.40 грн. за першу вимогу позову.

З огляду на те, що матеріали позовної заяви оформлені не належним чином, чого вимагає Кодекс адміністративного судочинства України, суддя визнав за необхідне залишити позовну заяву без руху.

Керуючись ст.ст. 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,- залишити без руху.

Встановити позивачці десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Брагіна О.Є.

Попередній документ
103159237
Наступний документ
103159239
Інформація про рішення:
№ рішення: 103159238
№ справи: 320/1723/22
Дата рішення: 07.02.2022
Дата публікації: 15.02.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської ка