про залишення позовної заяви без руху
07 лютого 2022 року м. Київ № 320/1494/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови,
2 лютого 2022 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - ГУ ПФУ у Київській області) з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів
За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
ГУ ПФУ у Київській області оскаржує постанову державного виконавця від 3 грудня 2021 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №673040670, разом з тим заявник звернувся до суду 2 лютого 2022 р., тобто після закінчення десятиденного строку на звернення з такою позовною заявою.
При цьому ГУ ПФУ у Київській області не обґрунтовує у позовній заяві підстав пропущення строку та не зазначає підстав для їх поновлення, крім того не надає жодного доказу на підтвердження наведених обставин.
Слід зазначити, що спірну постанову винесено фактично 7 грудня 2021 р., про що вказано і в описовій частині позову. Проте, в прохальній частині позову зазначається вимога про скасування постанови саме від 3 грудня 2021 р. Разом з тим, незалежно від зазначення дати винесення спірної постанови - 3 чи 7 грудня 2021 р. - 10-денний строк звернення до суду з цим позовом заявником пропущено.
Суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 20 грудня 2018 року у справі №357/6560/17.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням викладеного суддя дійшов висновку щодо необхідності залишення даної позовної заяви без руху з наданням часу ГУ ПФУ у Київській області для подачі документів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розміри ставок судового збору визначені ст. 4 Закону № 3674-VI.
Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня 2022 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2481 грн.).
Позовна заява містить 1 вимогу майнового характеру.
Проте, на підтвердження сплати судового збору не долучено до матеріалів справи оригінал платіжного доручення про сплату судового збору.
Суддя зазначає, що за подачу позову майнового характеру суб'єкт владних повноважень повинен був заплатити 2481 грн. 00 коп. (1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
До позовної заяви ГУ ПФУ в Київській області долучено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
При вирішенні цього клопотання суддею враховано таке.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до вимог ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Указані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.
У позовній заяві сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази. Ці норми стосуються фізичної особи.
Проте, ГУ ПФУ в Київській просить суд відстрочити сплату судового збору, обґрунтовуючи це тим, що згідно з вимогами ч. 2 ст. 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим законом, у зв'язку з чим просить звільнити від сплати судового збору на підставі ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
Суддя звертає увагу, що наведена позивачем обставина не є підставою для відстрочення сплати судового збору.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Суддя зазначає, що ГУ ПФУ в Київській області не включене до числа осіб, звільнених від оплати судового збору при подачі позовів, зокрема, до адміністративного суду, що прямо передбачено Законом "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подання позову), а тому є платником судового збору на загальних підставах.
Крім того, суддя зазначає, що у ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й суб'єкти владних повноважень.
За таких обставин суддя вважає, що наведені обставини в обґрунтування відстрочення сплати судового збору є недостатніми, а отже, у задоволенні вказаного клопотання слід відмовити.
Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам ст. 160-161 КАС України.
Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин суддя вважає за необхідне залишити без руху позовну заяву ГУ ПФУ в Київській області з наданням часу для усунення зазначених недоліків.
Указані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- заяви, текст якої буде містити підстави та обґрунтування пропуску строку на звернення до суду, визначеного ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі необхідності - клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим адміністративним позовом та докази щодо дати отримання позивачем оскаржуваної постанови (конверт тощо);
- нову редакцію позовної заяви із правильним зазначенням у прохальній частині дати винесення спірної постанови (з доказами направлення відповідачу її копії);
- оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду за 1 майнову вимогу у сумі 2481 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
У задоволенні клопотання ГУ ПФУ в Київській області про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови, - залишити без руху.
Установити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Журавель В.О.