про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви
04 лютого 2022 року м.Київ № 355/727/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши позовну заяву розглянувши матеріали справи за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про скасування постанови,
До Київського окружного адміністративного суду з Києво-Святошинського районного суду Київської області у порядку, визначеному ст. 29 Кодексу адміністративного судочинства України, надійшла адміністративна справа за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, у якому він просить скасувати постанову від 21.05.2021.
Ухвалою суду від 28.12.2021 позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161 КАСУ, позивачеві надано десятиденний строк для усунення її недоліків шляхом подання до суду: адміністративний позов у відповідності до вимог, визначених ст.ст.160, 161 КАС України за кількістю учасників справи; оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 908 грн; завірені належним чином копії паспорту, ідентифікаційного коду позивача та витягу з ЄДР; усі докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
01.02.2022, у порядку виконання вимог ухвали суду, від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків з оригіналом квитанції про сплату судового збору у розмірі 908 грн, та двома копіями уточненої позовної заяви.
Дослідивши надані документи та матеріали справи, суд зазначає, що позивачем не у повному обсязі усунені недоліки позовної заяви, та зазначає наступне.
згідно з частиною 1 статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов'язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб'єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов'язків, передбачених законом для даного суб'єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, можуть бути лише особи, які володіють процесуальною правоздатністю.
Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді.
Відповідно до частини 2 статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальні права та обов'язки, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття.
Положеннями статті 34 Цивільного кодексу України, серед іншого, передбачено, що особа вважається повнолітньою, якщо вона досягнула вісімнадцяти років.
Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 № 5492-VІ паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку належним доказом наявності у позивача адміністративної процесуальної правосуб'єктності є саме паспорт громадянина України.
При досліджені матеріалів справи судом встановлено, що позивачем не надано суду паспорту громадянина України, реєстраційного номеру облікової картки платника податків та витягу з ЄДР на ім'я фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Крім того, в уточненій позовній заяві позивач просить скасувати постанову від 21.05.2021, видану ГУ Держпродспожислужби в Київській області та відшкодувати моральну шкоду.
Суд зазначає, що вимога про відшкодування моральної шкоди є самостійною майновою вимогою, за яку слід сплачувати судовий збір.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Станом на 01 січня 2021 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн.
Відтак, позивачеві слід було сплатити судовий збір за вимогу про стягнення моральної шкоди у розмірі 1000 грн судовий збір у розмірі 908 грн. (1000 грн х 1 %, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 908 грн. (2270х0,4=908).
Однак, всупереч вимог КАС України, позивачем не додано до позовної заяви документу про сплату судового збору.
Частиною 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом, зокрема, з ініціативи суду.
З урахуванням викладеного, з метою дотримання розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, дотримання принципу рівності перед законом і судом, що відповідає міжнародним стандартам, зокрема частині 1 статті 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, суд вважає за доцільне продовжити позивачеві на п'ять днів строк для усунення недоліків поданої заяви шляхом надання до суду:
- оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 908 грн за вимогу про відшкодування моральної шкоди;
- завірені належним чином копії паспорту, ідентифікаційного коду позивача та витягу з ЄДР;
- усі докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Керуючись статтями 121, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Продовжити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви на п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лисенко В.І.