07 лютого 2022 року № 320/2981/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Київської обласної прокуратури
про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
I. Зміст позовних вимог
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Київської обласної прокуратури, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Київської обласної прокуратури, які полягають у нарахуванні та виплаті заробітної плати прокурору ОСОБА_1 починаючи з 26 березня 2020 року, в порядку та в розмірах передбачених постановою Кабінету Міністрів України №505 від 31.05.2012 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», а не в порядку та в розмірах, передбачених ст. 81 Закону України «Про прокуратуру»;
- зобов'язати Київську обласну прокуратуру (01601, м. Київ, б-р Лесі Українки, 27/2, код ЄДРПОУ 02909996) провести перерахунок та виплату заробітної плати (посадового окладу, надбавки за вислугу років та щорічної премії за 2020 рік) прокурора ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) за період з 26 березня 2020 року до дня набрання законної сили рішення суду у даній справі, у порядку та розмірах визначених відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру», включаючи періоди перебування у щорічних оплачуваних відпустках та періоди тимчасової втрати працездатності.
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача
Позов мотивовано тим, що у спірний період посадовий оклад позивача, розмір якого визначено ст.81 Закону України «Про прокуратуру», у відповідності до п. 26 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу визначався у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. При цьому, Рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 №6-р(ІІ)2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697 зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідач позов не визнав, у наданому суду відзиві на позовну заяву зазначив, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року N 113-IX запроваджено реформування системи органів прокуратури. У той же час, п. 3 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" цього Закону визначено, що до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури. За прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом. Крім того, на зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури. Такою є постанова Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 р. N 505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури". Вказує, на те, що позивач успішно атестацію та не переведена до Київської обласної прокуратури, а отже їй правомірно виплачувалася заробітна плата у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 р. N 505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури".
Позивач подала до суду відповідь на відзив та додаткові пояснення по справі у яких вказала, що за підсумками співбесід 20.12.2021 Шістнадцятою кадровою комісією від 20.12.2021 прийнято рішення про успішне проходження позивачем атестації прокурорів регіональних прокуратур.
III. Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 22.03.2021 відкрите спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи не звертались.
Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач в органах прокуратури Київської області працює з квітня 2010 року, а в органах прокуратури з листопада 2008 року.
Відповідно до наказу прокуратури Київської області (після зміни назви - Київська обласна прокуратура) від 20.09.2019 №573к радника юстиції ОСОБА_2 (після зміни прізвища - ОСОБА_1 ) призначено на посаду прокурора відділу забезпечення діяльності керівника регіональної прокуратури прокуратури Київської області. Зазначеним наказом також установлено посадовий оклад згідно штатного розпису, а також надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи у розмірі 70% посадового окладу, на підставі постанови КМУ № 505 від 31.05.2012 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», з урахуванням надбавок за класний чин та вислугу років.
Наказом прокуратури Київської області (після зміни назви - Київська обласна прокуратура) від 07.05.2020 № 244к ОСОБА_1 з 08.05.2020 призначено на посаду прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури Київської області, тимчасово на період відпустки ОСОБА_3 у зв'язку з вагітністю та пологами, та на період відпустки ОСОБА_4 для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
Наказом прокуратури Київської області від 16.06.2020 № 339к ОСОБА_1 з 16 червня 2020 року призначено на посаду прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури Київської області, тимчасового на період відпустки ОСОБА_3 для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, та на період відпустки ОСОБА_4 для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Зазначеними наказами установлено посадовий оклад згідно штатного розпису, а також надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи у розмірі 70% посадового окладу, на підставі постанови КМУ № 505 від 31.05.2012 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», з урахуванням надбавки за вислугу років.
Дев'ятою кадровою комісією з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора 16.07.2020 прийнято рішення № 12/1 про неуспішне проходження атестації прокурором відділу ювенальної юстиції прокуратури Київської області ОСОБА_1 .
На підставі наказів Генерального прокурора від 03.09.2020 № 410 «Про окремі питання забезпечення початку роботи обласних прокуратур» та від 08.09.2020 №414 «Про день початку роботи обласних прокуратур» юридичну особу «Прокуратура Київської області» перейменовано без зміни ідентифікаційного коду юридичних осіб в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у «Київська обласна прокуратура» та днем початку роботи Київської обласної прокуратури визначено 11 вересня 2020 року.
Наказом від 28.09.2020 №681к Київської обласної прокуратури прокурору відділу ювенальної юстиції прокуратури Київської області ОСОБА_1 тимчасово визначено робоче місце у відділі захисту інтересів дітей та протидії насильству Київської обласної прокуратури та скасовано починаючи з 11.09.2020 скасовано надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, передбачену постановою КМУ № 505 від 31.05.2012 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури».
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2021 у справі №320/6769/20 визнано протиправним та скасовано рішення Дев'ятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора №12/1 від 16 липня 2020 року про неуспішне проходження атестації прокурором відділу ювенальної юстиції прокуратури Київської області - ОСОБА_1 ; зобов'язано Київську обласну прокуратуру вирішити питання переведення ОСОБА_1 на посаду рівнозначній посаді прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури Київської області.
Шістнадцятою кадровою комісією від 20.12.2021 прийнято рішення про успішне проходження позивачем атестації прокурорів регіональних прокуратур, що підтверджується відомостями, які розміщені у вільному доступі на сайті Офісу Генерального прокурора: https://www.gp.gov.ua/ua/posts/atestaciya-prokuroriv-regionalnih-prokuratur.
Наказом від 25.01.2022 Київської обласної прокуратури позивача з 26.01.2022 призначено на посаду прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області звільнивши з посади прокурора відділу забезпечення обвинувачення в апеляційному суді управління підтримання публічного обвинувачення в суді Київської обласної прокуратури.
Вважаючи, що відповідач протиправно не доплатив заробітну плату з 26.03.2020, позивач звернувся до суду з даним позовом.
V. Норми права, які застосував суд
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII (далі Закон N 1697-VII).
Закон N 1697-VII набрав чинності 15.07.2015.
Законом України від 19 вересня 2019 року N 113-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", який набрав чинності 25.09.2019, внесено зміни до Закону N 1697-VII, зокрема, до статті 81, яка регулює питання заробітної плати прокурора.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 81 Закону N 1697-VII у редакції Закону України від 19.09.2019 р. N 113-IX заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1) вислугу років; 2) виконання обов'язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством.
Преміювання прокурорів здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором, за результатами оцінювання якості їх роботи за календарний рік у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.
Розмір щорічної премії прокурора не може становити більше 30 відсотків розміру суми його посадового окладу, отриманої ним за відповідний календарний рік.
Посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Абзацом третім пункту 3 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону N 113-IX встановлено, що за прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.
До внесення змін до Закону N 1697-VII Законом N 113-IX частини перша-третя статті 81 мали таку редакцію:
"Заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1) вислугу років; 2) виконання обов'язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством.
Преміювання прокурорів здійснюється в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.
Посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури з 1 січня 2017 року становить 12 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.".
У редакції до внесення змін Законом України від 06.12.2016 р. N 1774-VIII частина 3 статті 81 була викладена в редакції: "Посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури встановлюється у розмірі 12 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 липня 2015 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2016 року - 11 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2017 року - 12 мінімальних заробітних плат.".
Частиною дев'ятою статті 81 Закону N 1697-VII визначено, що фінансування оплати праці прокурорів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про оплату праці" умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 13 цього Закону оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.
Частинами першою та другою статті 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських, співробітників Служби судової охорони та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах бюджетних асигнувань на заробітну плату (грошове забезпечення), затверджених для бюджетних установ у кошторисах.
Відповідно до ч. 2 ст. 89, ст. 90 Закону N 1697-VII функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності прокуратури здійснюються Офісом Генерального прокурора.
Фінансування прокуратури здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період.
Відповідно до п. 9 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів.
Схеми посадових окладів працівників органів прокуратури затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 р. N 505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури".
Рішенням Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року N 6-р/2020 у справі N 1-223/2018(2840/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 2 резолютивної частини цього Рішення визначено, що положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
У Рішенні від 30 вересня 2010 року N 20-рп/2010 у справі за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 року N 2222-IV (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України) Конституційний Суд України вказав, що незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
VI. Оцінка суду
В первісній редакції Закону №1697-VII, передбачалося, що заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Заробітна плата прокурора складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) виконання обов'язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством. Посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури встановлюється у розмірі 12 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 липня 2015 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2016 року - 11 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2017 року - 12 мінімальних заробітних плат. Посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора місцевої прокуратури з коефіцієнтом: 1) прокурора регіональної прокуратури - 1,2; 2) прокурора Генеральної прокуратури України - 1,3. Прокурорам виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірах: за наявності стажу роботи понад один рік - 10 відсотків, понад 3 роки - 15 відсотків, понад 5 років - 18 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 15 років - 25 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків, понад 25 років - 40 відсотків, понад 30 років - 45 відсотків, понад 35 років - 50 відсотків посадового окладу. Фінансування оплати праці прокурорів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (стаття 81 Закону №1697-VII).
Згідно з частинами 1 та 2 статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
При цьому, з 01.01.2015 набрали чинності зміни до Бюджетного кодексу України, внесені Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» №79-VIII від 28.12.2014.
Зокрема, Законом №79-VIII розділ VI Бюджетного кодексу України було доповнено пунктом 26, останнє положення якого передбачало, що норми і положення статті 81, частин шістнадцятої, сімнадцятої, вісімнадцятої статті 86, пунктів 13, 14 розділу XIII «Перехідні положення» Закону України від 14 жовтня 2014 року «Про прокуратуру» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до цього, починаючи з 2015 року норми і положення Закону України «Про прокуратуру» щодо заробітної плати прокурора почали застосовуватися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, а не статтею 81 цього Закону.
Відповідно до цього, розміри заробітної плати прокурорів визначалися відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» №505 від 31.05.2012 (з наступними змінами та доповненнями).
Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року №6-р/2020 у справі №1-223/2018(2840/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення передбачено, що положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Водночас, як частиною другою статті 152 Конституції України, так і частиною першою статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» № 2136-VIII від 13.07.2017 передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Аналогічне положення міститься у статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» № 2136-VIII від 13.07.2017.
Окрім цього у статті 97 Закону №2136-VIII визначено, що Конституційний суд України у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання.
Рішення Конституційного Суду України має пряму (перспективну) дію в часі і застосовується щодо тих правовідносин, які тривають або виникли після його ухвалення. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення рішення, однак продовжують існувати після його ухвалення, то на них поширюється дія такого рішення Конституційного Суду України.
Тобто рішення Конституційного Суду України поширюється на правовідносини, які виникли після його ухвалення, а також на правовідносини, які виникли до його ухвалення, але продовжують існувати (тривають) після цього. Водночас чинним законодавством визначено, що Конституційний Суд України може безпосередньо у тексті свого рішення встановити порядок і строки виконання ухваленого рішення.
Суд звертає увагу, що у рішенні Конституційного Суду України № 6-р/2020 від 26 березня 2020 року відсутні положення, які б дозволили зробити висновок про його поширення на правовідносини, які припинилися на момент його ухвалення. Натомість у резолютивній частині рішення чітко вказано, що положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Крім того, у Рішенні від 30 вересня 2010 року №20-рп/2010 у справі за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року №2222-IV (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України) Конституційний Суд України вказав, що незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відтак, враховуючи викладене, суд наголошує, що дія окремого положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, згідно рішення Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року №6-р/2020 у справі №1-223/2018(2840/18), втратила чинність 26 березня 2020 року.
На 26.03.2020 і на сьогоднішній день діє редакція статті 81 Закону №1697-VII, відповідно до якої, заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1) вислугу років; 2) виконання обов'язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством. Посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. З 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора окружної прокуратури з коефіцієнтом: 1) прокурора обласної прокуратури - 1,2; 2) прокурора Офісу Генерального прокурора - 1,3. Прокурорам виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: за наявності стажу роботи понад один рік - 10 відсотків, понад 3 роки - 15 відсотків, понад 5 років - 18 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 15 років - 25 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків, понад 25 років - 40 відсотків, понад 30 років - 45 відсотків, понад 35 років - 50 відсотків посадового окладу. Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам затверджується Кабінетом Міністрів України. Фінансування оплати праці прокурорів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України
Враховуючи рішення Конституційного Суду України №6-р/2020 від 26.03.2020, позивач набула право на отримання заробітної плати у відповідності до статті 81 Закону №1697-VІІ з дня прийняття рішення Конституційним Судом України.
Втім, як встановлено судом та підтверджується розрахунковим листом за 2020 рік, позивачу з 26.03.2020 і по даний час заробітна плата виплачується не відповідно до статті 81 Закону №1697-VII, а виходячи з посадового окладу, визначеного у додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України №505 від 31.05.2012 «Схема посадових окладів працівників прокуратур Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, військових прокуратур регіонів і прирівняних до них прокуратур», що рівняється 5730,00 грн. на місяць.
Відтак, суд вказує, що заробітна плата, які були недоотримані позивачем, підлягають перерахунку та виплаті з урахуванням приписів рішення Конституційного Суду України № 6-р/2020 від 26.03.2020.
Доказів на виплату заробітної плати позивачу у розмірі, передбаченому вищезазначеними приписами законодавства відповідачем суду не надано.
Доводи сторони відповідача про те, що позивач не була призначена на посаду в Київській обласній прокуратурі через те, що не пройшла атестацію, а відтак не набула права на отримання тієї заробітної плати, яка передбачена статтею 81 Закону №1697-VII, суд відхиляє, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, через заборону звільнення в силу поширення на позивача дії статті 184 Кодексу законів про працю України, після неуспішної атестації остання продовжувала перебувати з відповідачем по справі у правовідносинах, пов'язаних з проходженням публічної служби. При цьому, наказом керівника відповідача від 28.09.2020 №681к визначено тимчасово робоче місце ОСОБА_1 саме в Київській обласній прокуратурі.
В подальшому постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2021 у справі №320/6769/20 визнано протиправним та скасовано рішення Дев'ятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора №12/1 від 16 16.07.2020 про неуспішне проходження атестації прокурором відділу ювенальної юстиції прокуратури Київської області - ОСОБА_1 ; зобов'язано Київську обласну прокуратуру вирішити питання переведення ОСОБА_1 на посаду рівнозначній посаді прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури Київської області.
Шістнадцятою кадровою комісією від 20.12.2021 прийнято рішення про успішне проходження позивачем атестації прокурорів регіональних прокуратур, що підтверджується відомостями, які розміщені у вільному доступі на сайті Офісу Генерального прокурора: https://www.gp.gov.ua/ua/posts/atestaciya-prokuroriv-regionalnih-prokuratur.
Наказом від 25.01.2022 №80к Київської обласної прокуратури позивача з 26.01.2022 призначено на посаду прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області звільнивши з посади прокурора відділу забезпечення обвинувачення в апеляційному суді управління підтримання публічного обвинувачення в суді Київської обласної прокуратури.
Із встановлених обставин слідує, що в судовому порядку скасовано рішення Дев'ятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора №12/1 від 16.07.2020 про неуспішне проходження атестації прокурором відділу ювенальної юстиції прокуратури Київської області - ОСОБА_1 та відповідно відповідачем та на виконання вимог рішення суду позивача призначено на прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області.
За наведеного, суд вважає, що грошові кошти, які були недоотримані позивачем, підлягають перерахунку та виплаті з урахуванням приписів рішення Конституційного Суду України №6-р/2020 від 26.03.2020 та з урахуванням визначеного статтею 81 Закону №1697-VІІ розміру (в тому числі з урахуванням надбавок, премій).
На підставі наведеного, суд зазначає, що для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень необхідно визнати протиправними дії Київської обласної прокуратури, які полягають у нарахуванні та виплаті заробітної плати прокурору ОСОБА_1 починаючи з 26 березня 2020 року, в порядку та в розмірах передбачених постановою Кабінету Міністрів України №505 від 31.05.2012 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», а не в порядку та в розмірах, передбачених ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», зобов'язавши відповідача провести перерахунок та виплату заробітної плати (посадового окладу, надбавки за вислугу років та щорічної премії за 2020 рік) прокурора ОСОБА_1 за період з 26 березня 2020 року до 07.02.2022 (дня ухвалення судом рішення у даній справі), виходячи з розміру посадового окладу, розрахованого відповідно до положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням усіх встановлених у цей період надбавок і премій, з урахуванням раніше виплачених коштів.
VII. Висновок суду
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та аргументів, наведених учасниками справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову частково.
VII. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
У цій справі позивач не сплачувала судовий збір, оскільки звільнена від нього відповідно до Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року, №3674-VI. Таким чином, суд не присуджує та не стягує у цій справі судові витрати.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Київської обласної прокуратури, які полягають у нарахуванні та виплаті заробітної плати прокурору ОСОБА_1 починаючи з 26 березня 2020 року, в порядку та в розмірах передбачених постановою Кабінету Міністрів України №505 від 31.05.2012 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», а не в порядку та в розмірах, передбачених ст. 81 Закону України «Про прокуратуру».
Зобов'язати Київську обласну прокуратуру провести перерахунок та виплату заробітної плати (посадового окладу, надбавки за вислугу років та щорічної премії за 2020 рік) прокурора ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 26 березня 2020 по 07.02.2022 (день ухвалення судом рішення у даній справі), виходячи з розміру посадового окладу, розрахованого відповідно до положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням усіх встановлених у цей період надбавок і премій, з урахуванням раніше виплачених коштів.
В задоволенні решти адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Леонтович А.М.
Дата виготовлення повного тексту рішення - 07 лютого 2022 року.