25 січня 2022 року м. Київ № 320/9087/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Повх І.С.,
за участю представників сторін:
позивача - Карякіна О.І.,
від відповідача - не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Київського міського територіального центру комплектування та соціальної
підтримки
про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 25.06.2021 № 292 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»;
- зобов'язати Київський міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки видати наказ про закриття дисциплінарного провадження, проведеного стосовно головного спеціаліста групи психологічного відбору ОСОБА_1 .
В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржуваний наказ прийнятий необґрунтовано із порушенням Закону України «Про державну службу» та Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019. Зокрема позивач вказує на відсутність наказу про призначення дисциплінарного провадження щодо неї, використання ксерокопій матеріалів з іншого службового розслідування без реального здійснення дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_1 , невручення у визначений законом строк повідомлень про дату проведення засідання дисциплінарної комісії у справі та неотримання від позивача письмових пояснень по суті справи, відсутність в матеріалах справи належним чином завірених копій роздавальних відомостей, з яких би було видно використані ОСОБА_1 для обрахунку заробітної плати ОСОБА_2 складові, відсутність у матеріалах дисциплінарної справи нібито проведеного ОСОБА_3 та внутрішньо-перевірочною комісією розрахунку переплати із зазначенням складових, закладених ними у розрахунки, та інші.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.09.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання.
Підготовче засідання, призначене у справі на 19.10.2021 знято з розгляду у зв'язку з перебуванням головуючого судді Панової Г.В. на лікарняному. Наступне підготовче засідання призначене у справі на 16.11.2021.
Відповідач позов не визнав та подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 . Зазначив, що відповідно до рапорту начальника сектору соціальних виплат від 25.03.2021 №2376, вказано інформацію про невірний розрахунок та переплату державному службовцю ОСОБА_4 .
Наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.03.2021 №153 доручено проведення службового розслідування з метою встановлення факту та з'ясування обставин за яких виникла переплата державному службовцю Ткач O.A.
Відповідач зауважив, що відповідно до посадової інструкції, обов'язки зі складання роздавальних відомостей по нарахуванню заробітної плати працівникам, а також з проведення відповідних утримань та нарахувань було покладено на головного спеціаліста відділу фінансового забезпечення ОСОБА_1 , з якою позивач був ознайомлений, що підтверджується особистим підписом.
Відповідач вказав, що наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.05.2021 №222, доручено голові дисциплінарної комісії Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, керуючись вимогами Закону України «Про державну службу» та з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку, розглянути на засіданні дисциплінарної комісії дисциплінарну справу по відношенню до головного спеціаліста групи психологічного відбору ОСОБА_1 . Відповідно до матеріалів дисциплінарної справи від 18.06.2021 №4614, засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки оформлене протоколом №3/2021, вирішено за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків та у відповідності до ч.3 ст.66 Закону України «Про державну службу», застосовано відносно ОСОБА_5 дисциплінарне стягнення у вигляді догани, у зв'язку із наявним дисциплінарним проступком, передбаченим п.5 ч.2 ст.65 Закону України «Про державну службу». Крім того, відповідно до подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 17.06.2021, комісія рекомендує винести державному службовцю ОСОБА_6 письмову пропозицію, в якій зазначити розмір, порядок і строки відшкодування шкоди.
Враховуючи викладене, КМТЦК та СП діяв в рамках повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства.
Позивач не погоджуючись з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов подав до суду відповідь на відзив, у якій зазначив доводи аналогічні викладеним у позовній заяві. Крім того, позивач зазначила про те, що наводячи у відзиві таблицю з сумами нарахованої та виплаченої ОСОБА_2 заробітної плати та таблицю з сумами заробітної плати, відповідачем не зазначаються складові, які були закладені позивачем згідно з роздавальними відомостями за жовтень 2019 року.
Крім того, відповідачем умисно залишено поза увагою суду те, що проведені позивачем, як працівником відділу фінансового забезпечення, на той час, військового комісаріату, розрахунки та відомості заробітної плати працівників військового комісаріату перевірялись керівником відділу, і їх правильність підтверджена його підписом та підписом військового комісара. І лише після такої перевірки відомості передавались на виплату.
До того ж наказ № 292 про притягнення до дисциплінарної відповідальності у виді «догани» за нібито невірно зроблений позивачем у жовтні 2019 року розрахунок заробітної плати ОСОБА_2 виданий 25.06.2021, тобто через рік і вісім місяців після нібито вчинення дисциплінарного проступку.
На думку позивача, дисциплінарне провадження стосовно неї здійснювалось безпідставно, з грубим порушенням визначеної Порядком процедури, а відповідачем у відзиві зворотного не доведено, факт переплати державному службовцю ОСОБА_7 заробітної плати дисциплінарним провадженням не встановлено та у відзиві залишилось без зрозумілих пояснень і не підтверджено ніякими розрахунками, а відтак вину позивача у нібито переплаті грошових коштів (заробітної плати) ОСОБА_7 , тобто у вчиненні дисциплінарного проступку, не доведено, у зв'язку з чим аргументи відповідача у відзиві на позов є необґрунтованими.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.11.2021 суд продовжив строк проведення підготовчого провадження та відклав підготовче засідання на 16.12.2021.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.12.2021 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до розгляду по суті на 25.01.2022.
У судове засідання, призначене у справі на 25.01.2022 з'явилася позивач. Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи у передбачений законодавством строку.
Присутня у судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві та просила позов задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є громадянкою України, що підтверджується відомостями паспорта громадянина України № НОМЕР_1 виданим 24.02.2020.
З матеріалів справи вбачається, що 25.03.2021 начальником сектору соціальних виплат підполковником ОСОБА_8 подано рапорт на ім'я військового комісара Київського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який зареєстровано за №2376, у якому зазначено інформацію про встановлення факту переплати в ході проведення поточного контролю за нарахуванням та виплатою заробітної плати, зокрема неправильного розрахунку середньої заробітної плати державному службовцю ОСОБА_4 . Додатково, у рапорті зазначено про те, що для з'ясування причин встановлення винних осіб, а також для повного розрахунку суми переплати заробітної плати (з урахуванням відрахувань до пільгових фондів), просить призначити службове розслідування.
Наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.03.2021 №153 доручено проведення службового розслідування з метою встановлення факту та з'ясування обставин за яких виникла переплата державному службовцю Ткач O.A.
Заступником військового комісара з морально-психологічного забезпечення начальника відділу морально-психологічного забезпечення та зв'язків з громадськістю Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки оформлено акт проведення службового розслідування щодо з'ясування обставин, за яких виникла переплата заробітної плати державному службовцю ОСОБА_4 , який затверджений військовим комісаром Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки полковником С.Клявіним 05.05.2021.
Відповідно до акта проведення службового розслідування, встановлено, що відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року, працівникам, які залучені до виконання військового обов'язку розраховується середня заробітна плата за виключенням додаткових видів виплат, в тому числі оплата щорічних і додаткових відпусток.
При перевірці роздавальних відомостей та реєстрів про зарахування коштів на карткові рахунки встановлено, що державному службовцю ОСОБА_4 середньомісячна заробітна плата виплачувалася в наступних розмірах: 11.2019 -13017,38; 12.2019- 13017,38; 01.2020- 14449,29; 02.2020-14449,29; 03.2020 -14449,29; 04.2020 - 14449,29; 05.2020- 14449,29; 06.2020 - 14449,29; 07.2020- 14449,29; 08.2020 - 14449,29; 09.2020- 14449,29; 10.2020 - 14449,29; 11.2020 - 14449,29; 12.2020 -14449,29; 01.2021- 14449,29; 02.2021- 14449,29.
За попередніми розрахунками розмір середньої заробітної плати, на яку державний службовець ОСОБА_4 мала право наступний: 11.2019 -9690,85; 12.2019- 9690,85; 01.2020- 10756,84; 02.2020- 10756,84; 03.2020 -10756,84; 04.2020 - 10756,84; 05.2020- 10756,84; 06.2020 - 10756,84; 07.2020- 10756,84; 08.2020 - 10756,84; 09.2020- 10756,84; 10.2020 - 10756,84; 11.2020 - 10756,84; 12.2020 -10756,84; 01.2021- 10756,84; 02.2021- 10756,84.
Розмір переплати з урахуванням податків становить - 71 183, 78 грн.
У результаті проведеного службового розслідування встановлено, що в своєму письмовому поясненні, начальник сектору соціальних виплат Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, підполковник ОСОБА_9 зазначив, що розрахунок середньої заробітної плати здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. №100, а саме параграфу І пункту 1, залучення працівників до виконання військових обов'язків.
Згідно із пунктом 2 розділу 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця або фізичної особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку. Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць. У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата.)
До розрахунку відповідно пункту 3 Параграфу 3 Порядку за виключенням виплат зазначених в пункті 4, при обчисленні середньої заробітної плати не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю).
Отже як зазначено вище до розрахунку середньої заробітної плати у конкретному випадку не враховуються виплати за період відпусток.
Відразу після видання наказу про призов працівника на військову службу в особливий період. Здійснюється розрахунок середньої заробітної плати. Цей розрахунок здійснюється одноразово, так як, сума виплати такому працівнику є сталою і виплачується в твердій сумі (відповідно до здійсненого розрахунку на день призову на військову службу.
У подальшому сума виплати щомісяця включається до розрахункової відомості та реєстру для зарахування коштів на картковий рахунок відкритий у відділенні банку працівником.
Відповідно до посадової інструкції обов'язки зі складання роздавальних відомостей по нарахуванню заробітної плати працівникам, а також з проведенням відповідних утримань та нарахувань було покладено на головного спеціаліста відділу фінансового забезпечення ОСОБА_1 .
Розрахунок середньої заробітної плати працівнику ОСОБА_4 здійснювала одноразово, так як сума виплати такому працівнику є сталою і виплачується в твердій сумі відповідно до здійснення розрахунку на день призову на військову службу, отже такий розрахунок здійснено станом на 1 листопада 2019 року, на той час головним спеціалістом відділу фінансового забезпечення ОСОБА_1 .
Правильність розрахунку було перевірено, погоджено та підписано на той час виконуючим обов'язки начальника відділу фінансового забезпечення капітаном ОСОБА_10 , який на сьогоднішній день звільнений з лав Збройних Сил України.
У своєму письмовому поясненні, провідний спеціаліст відділу фінансового забезпечення сектору соціальних виплат Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки державний службовець ОСОБА_11 зазначила, що виконує обов'язки по нарахуванню заробітної плати з 01.11.2020. До цього часу ці обов'язки виконувала ОСОБА_1 , яка й здійснила переплату заробітної плати державному службовцю ОСОБА_4 .
В свою чергу, державний службовець ОСОБА_1 вказала, що нарахування та виплату середньої заробітної плати працівнику ОСОБА_4 за листопад та грудень 2020 року, січень та лютий 2021 року нею не здійснювалось.
Також, відповідно до наказу військового комісара Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 25.03.2021 № 153, внутрішньо-перевірочною комісією в період з 26.03 по 16.04.2021 було здійснено перевірку фінансового господарства Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, за підсумками якої було виявлено факт переплати заробітної плати державному службовцю ОСОБА_4 в сумі 71 183,78 грн.
Висновок акта перевірки вказує на те, що службовим розслідуванням встановлено, що причинами, за яких виникла переплата заробітної плати державному службовцю ОСОБА_4 стало недбале ставлення до виконання посадових обов'язків головного спеціаліста відділу фінансового забезпечення державного службовця ОСОБА_1 , що призвело до переплати середньої заробітної плати працівнику ОСОБА_4 в сумі 71 183,78 грн. Недостатній контроль за нарахуванням заробітної плати працівникам з боку тимчасово виконуючого обов'язки начальника відділу фінансового забезпечення капітаном ОСОБА_10 .
Запропоновано службове розслідування вважати завершеним. Доручити голові дисциплінарної комісії Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, керуючись вимогами Закону України «Про державну службу» та з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчинення дисциплінарного проступку, розглянути та засіданні дисциплінарної комісії дисциплінарну справу по відношенню до головного спеціаліста групи психологічного відбору ОСОБА_1 .
У зв'язку зі звільненням з лав Збройних Сил України капітана ОСОБА_10 , неможливо притягнути останнього до дисциплінарної відповідальності.
Наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.05.2021 №222, доручено голові дисциплінарної комісії Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, керуючись вимогами Закону України «Про державну службу» та з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку, розглянути на засіданні дисциплінарної комісії дисциплінарну справу по відношенню до головного спеціаліста групи психологічного відбору ОСОБА_1 .
14.05.2021 військовим комісаром Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки погоджено характеристику головного спеціаліста групи професійно-психологічного відбору сектору комплектування Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки ОСОБА_1 .
Згідно із відомостями протоколу №3/2021 засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 17.05.2021, порядок денний засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарної справи стосовно головного спеціаліста групи психологічного відбору сектору комплектування Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Слухали головного спеціаліста О.Карякіну, яка відмовилась надати пояснення, мотивуючи свою відмову ознайомитись з матеріалами службового розслідування, після чого ОСОБА_12 покинула засідання дисциплінарної комісії. Після чого була складена довідка про відмову від подання пояснень ОСОБА_5 щодо з'ясування обставин дисциплінарного провадження, яка наявна у матеріалах справи.
На вказаному засіданні комісією вирішено в діях головного спеціаліста групи психологічного відбору сектору комплектування ОСОБА_5 наявні дисциплінарний проступок передбачений пунктом 5 частиною 2 статті 65 Закону України «Про державну службу» та підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів, розпоряджень та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, та у відповідності до частини 3 статті 66 Закону України «Про державну службу», застосувати до головного спеціаліста групи психологічного відбору сектору комплектування ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани, та підготувати відповідне подання.
17.06.2021 оформлено подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки на адресу військового комісара Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки полковнику ОСОБА_13 , у якому зазначено наступне.
У ході розгляду дисциплінарної справи №1/2021 комісією було встановлено, що державний службовець ОСОБА_1 неналежно виконувала свої функціональні обов'язки, а саме:
- виконуючи функціональні обов'язки за посадою головного спеціаліста відділу фінансового забезпечення державний службовець ОСОБА_1 зробила неправильний розрахунок середньої заробітної плати державному службовцю ОСОБА_4 , в результаті чого це призвело до переплати середньої заробітної плати:працівнику ОСОБА_7 в сумі 71 183, 78 (сімдесят одна тисяча сто вісімдесят три гривні сімдесят вісім копійок).
На засіданні комісії 17 травня 2021 року державний службовець ОСОБА_1 відмовилась надати пояснення, мотивуючи свою відмову ознайомитись з матеріалами службового розслідування, після чого ОСОБА_14 покинула засідання дисциплінарної комісії (після чого було складено Акт Довідку) про відмову від надання пояснень ОСОБА_5 щодо з'ясування обставин дисциплінарного провадження.).
За характеристикою Начальника групи професійно-психологічного відбору сектору комплектування Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки лейтенанта О. Пиндус головний спеціаліст відділення комплектування ОСОБА_12 характеризується безпосереднім керівником як працівник, що не проявляє ініціативу відповідно займаної посади, може прийняти не правильне рішення в питаннях, що стосується її професійної діяльності і мали б знаходитись в межах її компетенції.
Виходячи з наведеного обставини, що пом'якшують або обтяжують дисциплінарну відповідальність - відсутні.
Службова діяльність державного службовця ОСОБА_1 за 2021 рік не оцінювалась в зв'язку з перебуванням на посаді менше 4 місяців.
За час роботи в Київському міському територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки дисциплінарні стягнення - відсутні.
Заява державного службовця ОСОБА_1 від 17 травня 2021 голові дисциплінарної комісії Київського міського територіального центра комплектування та соціальної підтримки, яка була надіслана через відділення «Укрпошти» та надана відповідь від 03 червня 2021 року додається до матеріалів дисциплінарної справи.
За результатом розгляду дисциплінарної справи комісія дійшла висновку щодо наявності підстав для притягнення державного службовця ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, а саме за ознаками дисциплінарного проступку передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу»: невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, та у відповідності до частини 3 статті 66 Закону України «Про державну службу», комісія пропонує застосувати до державного службовця ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Щодо відшкодування шкоди.
Комісія рекомендує винести державному службовцю ОСОБА_1 письмову пропозицію, в якій зазначити розмір, порядок і строки відшкодування шкоди.
У разі ненадання державним службовцем ОСОБА_1 відповіді на пропозицію про добровільне відшкодування шкоди, відмови від відшкодування шкоди чи невідшкодування шкоди зазначеного у пропозиції строку, звернутися з позовом про таке відшкодування до суду.
До матеріалів дисциплінарної справи головного спеціаліста групи психологічного відбору сектору комплектування Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки державного службовця Карякіної Олени Іванівни, яке розпочато 21.05.2021 закінчено 17.06.2021 долучено: витяг з наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.05.2021 №222, характеристику ОСОБА_1 , протокол №3 засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Довідку за підписом членів дисциплінарної комісії Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки про те, що ОСОБА_1 відмовилася надати пояснення щодо з'ясування обставин, з яких виникла переплата середньої заробітної плати держслужбовцю ОСОБА_4 , заява ОСОБА_15 від 17.05.2021, відповідь голови дисциплінарної комісії Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 03.06.2021 на заяву ОСОБА_1 , рапорт начальника сектору соціальних виплат Саєнко С. від 25.03.2021, пояснення від 02.04.2021 ОСОБА_9 , пояснення ОСОБА_1 від 01.04.2021, витяг із наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 31.10.2019 №93 про увільнення з 31.10.2019 ОСОБА_4 посадова інструкція головного спеціаліста відділу фінансового забезпечення КМВК, Акт перевірки фінансового господарства Київського МТЦК та СП внутрішньо-перевірочною комісією, розрахунок та вибірка заробітної плати для обчислення середнього заробітку ОСОБА_4 , Акт проведення службового розслідування щодо з'ясування обставин, за яких виникла переплата заробітної плати державному службовцю ОСОБА_4 подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 17.06.2021.
Відповідно до витягу із наказу військового комісара Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки) від 25.06.2021 « 292 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», в результаті розгляду дисциплінарної справи № 1/2021 дисциплінарною комісією було встановлено, що під час неналежного виконання головним спеціалістом ОСОБА_1 своїх функціональних обов'язків, за посадою головного, спеціаліста відділу фінансового забезпечення, нею було зроблено не вірний розрахунок середньої заробітної плати для виплати після залучення державного службовця ОСОБА_16 до виконання військових обов'язків, що призвело до переплати державному службовцю ОСОБА_4 середньої заробітної плати в сумі 71183 грн. 78 коп. (сімдесят одна тисяча сто вісімдесят три гривні сімдесят вісім копійок), головного спеціаліста групи психологічного відбору Київського міського ТЦК та СП - ОСОБА_1 за неналежне виконання посадових обов'язків та в дотримання вимог пункту 3 статті 66 Закону України «Про державну службу» притягнуто до дисциплінарної відповідальності оголошено догану.
Згідно відомостей рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення зі штриховим ідентифікатором № 0411202865569, копію вказаного наказу направлено ОСОБА_1 та вручено останній 05.07.2021.
Не погоджуючись з вказаним наказом, яким позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани позивач звернувся з даним позовом.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII, державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.
Згідно з частиною другою статті 1 вказаного Закону, державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Частиною 1 статті 8 цього ж Закону визначено, що державний службовець зобов'язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов'язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов'язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.
Державні службовці виконують також інші обов'язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).
Статтею 64 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII передбачено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.
Згідно з частиною першою статті 65 вказаного Закону, підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Перелік дисциплінарних проступків визначено частиною другою статті 65 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII, за змістом якої дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу кримінального або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.
Державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення або постановлення відповідної окремої ухвали суду.
Статтею 66 цього ж Закону передбачено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
У разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єкт призначення або керівник державної служби може обмежитися зауваженням.
У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.
За кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
Відповідно до частини 1 статті 67 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII, дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
Згідно з вимогами статті 69 зазначеного Закону, для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).
Дисциплінарною комісією стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», є Комісія.
Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» та здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах, а також їх заступників, утворює суб'єкт призначення.
Дисциплінарну комісію стосовно інших державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», утворює керівник державної служби у кожному державному органі.
Дисциплінарна комісія діє у складі не менше трьох членів.
Члени дисциплінарної комісії здійснюють свої повноваження на громадських засадах.
Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.
Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
Відповідно до статті 68 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження): міністром - стосовно державного секретаря відповідного міністерства; суб'єктом призначення - стосовно інших державних службовців.
Частиною другою вказаної статті обумовлено, що дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються):
1) на державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А»: зауваження - суб'єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб'єктом призначення з урахуванням пропозиції Комісії;
2) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В»: зауваження - суб'єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб'єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.
Суд погоджується з твердженнями позивача стосовно неприйняття відповідачем наказу про призначення дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_1 , оскільки приписи законодавства обумовлюють, що дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу. При цьому, суд враховує, що наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.03.2021№153 доручено проведення службового розслідування з метою встановлення факту та з'ясування обставин за яких виникла переплата державному службовцю Ткач O.A. Водночас, вказаний наказ не є наказом щодо порушення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 , оскільки містить посилання на Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України від 21.11.2017 № 608, який не підлягає застосування при проведенні дисциплінарного провадження стосовно державних службовців, яким зокрема була при виконанні посадових обов'язків ОСОБА_1 .
За правилами частини першої статті 73 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII, з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
Частиною 2 статті 73 вказаного Закону визначено, що дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 12) пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.
Згідно з частиною третьою зазначеної статті, результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.
Суд відхиляє твердження позивача стосовно того, що дисциплінарне провадження відносно ОСОБА_1 не було здійснено, оскільки відповідачем було використано ксерокопії матеріалів з іншого службового розслідування без реального здійснення дисциплінарного провадження, оскільки матеріали дисциплінарного провадження (дисциплінарна справа) містять всі передбачені статтею 73 Закону України «Про державну службу» документи.
При цьому, суд погоджується з доводами позивача стосовно відсутності в матеріалах справи належним чином завірених копій роздавальних відомостей, з яких би було видно використані ОСОБА_1 для обрахунку заробітної плати ОСОБА_2 складові, відсутність у матеріалах дисциплінарної справи нібито проведеного ОСОБА_3 та внутрішньо-перевірочною комісією розрахунку переплати із зазначенням складових, закладених ними у розрахунки, та інші, які свідчать про наявність чи відсутність вини у діях державного службовця ОСОБА_1 щодо переплати заробітної плати державному службовцю ОСОБА_4 .
У відповідності до вимог статті 74 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII, дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.
За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.
Дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.
Дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.
Державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку.
Державний службовець може користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.
При цьому, за змістом частини третьої статті 65 та частини п'ятої статті 74 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII законодавець передбачив два строкових обмеження. Одне з них полягає в тому, що дисциплінарне стягнення не може застосовуватися, якщо минув один рік після вчинення дисциплінарного проступку. Друге строкове обмежеення полягає в тому, що дисциплінарне стягнення не може бути застосоване пізніше шести місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку (не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці).
Суд зауважує, що за висновками дисциплінарної комісії Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки виконуючи функціональні обов'язки за посадою головного спеціаліста відділу фінансового забезпечення державний службовець ОСОБА_1 зробила неправильний розрахунок середньої заробітної плати державному службовцю ОСОБА_4 , в результаті чого це призвело до переплати середньої заробітної плати:працівнику ОСОБА_7 в сумі 71 183, 78.
Суд зауважує, що наказом Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 25 червня 2021 № 292 накладено дисциплінарне стягнення на ОСОБА_1 . Водночас, як зазначалося раніше, за висновками дисциплінарного провадження ОСОБА_1 зробила неправильний розрахунок середньої заробітної плати державному службовцю ОСОБА_4 за період з листопада 2019 року.
Відтак, річний строк притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, зокрема щодо накладення дисциплінарного стягнення пропущено Киїським міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.
При цьому, відповідачем жодним чином не спростовано твердження позивача про пропуск строку щодо застосування дисциплінарного стягнення відносно неї. оскільки дисциплінарне стягнення не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.
Статтею 77 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII визначено, що рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення.
У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.
Якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб'єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням).
У разі виявлення за результатами розгляду ознак кримінального чи адміністративного правопорушення суб'єкт призначення зобов'язаний протягом трьох календарних днів передати відповідну заяву та копію матеріалів справи до відповідного правоохоронного органу.
Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов'язковими для розгляду суб'єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.
Державному службовцю видається під розписку належним чином завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення.
У разі відмови державного службовця від одержання копії наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження такий документ не пізніш як у триденний строк з дня прийняття рішення надсилається державному службовцеві за місцем його проживання рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з статтею 71 цього ж Закону порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема: 1) повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії; 2) порядок формування дисциплінарної комісії; 3) порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1039 «Про затвердження Порядку здійснення дисциплінарного провадження» затверджено Порядок здійснення дисциплінарного провадження (далі по тексту - Порядок № 1039 в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) який визначає процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія) дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців.
Пунктом 2 Порядку № 1039 обумовлено, що процедура здійснення дисциплінарного провадження передбачає: прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження; формування дисциплінарної комісії та її склад; визначення повноважень дисциплінарної комісії; визначення основних засад роботи дисциплінарної комісії; формування дисциплінарної справи; прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи.
Пунктом 4,5 Порядку № 1039 обумовлено, що дисциплінарне провадження розпочинається з моменту прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження та завершується прийняттям рішення про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження (далі - державний службовець), дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.
Строк здійснення дисциплінарного провадження визначається міністром або суб'єктом призначення з урахуванням встановленого законодавством строку притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності.
Тривалість здійснення дисциплінарного провадження не може перевищувати 45 календарних днів. За потреби зазначений строк може бути продовжений міністром або суб'єктом призначення, але не більш як до 60 календарних днів.
Приписами пункту 19 Порядку № 1039 обумовлено, що формою роботи Комісії, дисциплінарної комісії є засідання.
Засідання Комісії, дисциплінарної комісії є правоможним, якщо в ньому бере участь не менше половини її членів від загального складу.
Рішення Комісії, дисциплінарної комісії оформляється протоколом.
У протоколі зазначаються прізвище та ініціали голови, секретаря і присутніх на засіданні членів дисциплінарної комісії, місце, дата проведення засідання, час початку і закінчення засідання, порядок денний, результати розгляду порядку денного, результати голосування за кожним пунктом порядку денного, прийняті рішення (п.22 Порядку № 1039).
Комісія, дисциплінарна комісія на своєму засіданні приймає рішення про початок розгляду дисциплінарної справи (п.23 Порядку №1039).
За приписами пункту 30 Порядку № 1039 після завершення формування дисциплінарної справи до розгляду комітет з дисциплінарних проваджень або доповідач передають її відповідно Комісії або секретарю дисциплінарної комісії та повідомляють про це головуючому на засіданні Комісії або голові дисциплінарної комісії з метою призначення дати засідання для її розгляду.
Відповідно до пункту 31 Порядку №1039 комісія, дисциплінарна комісія запрошує державного службовця на своє засідання для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та пропонує надати таке пояснення у письмовому вигляді.
Державний службовець має право: бути присутнім на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; знайомитися з матеріалами дисциплінарної справи відповідно до статті 76 Закону, у тому числі в установленому законом порядку запитувати та отримувати відповідні документи, їх копії; надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються; заявляти клопотання про необхідність одержання і долучення до матеріалів дисциплінарної справи нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, яким можуть бути відомі обставини справи; користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.
Державний службовець користується іншими правами, встановленими Конституцією та законами України.
Згідно із пунктом 32 Порядку № 1039 про дату, час і місце засідання Комісії, дисциплінарної комісії державному службовцю повідомляється шляхом вручення інформації чи документів або надсилання їх поштою за адресою місця проживання/перебування чи на його адресу електронної пошти, або з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку за наявними в особовій справі контактними даними.
Таке повідомлення здійснюється не менш як за п'ять календарних днів до дня проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії.
У разі коли державний службовець не прибув на засідання або не повідомив про поважні причини своєї відсутності, а також не надав письмові пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, Комісія, дисциплінарна комісія складає акт про відмову від надання пояснень.
Відсутність державного службовця на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження.
Суд зазначає, що відповідачем не було надано до суду доказів повідомлення за п'ять днів про запрошення позивача на засідання дисциплінарної комісії для надання пояснень на 17 травня 2021 в порушення вищевказаних приписів.
Відповідно до приписів частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Крім того, суд зауважує, що 17.05.2021 ОСОБА_1 було подано на ім'я голови дисциплінарної комісії Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки заяву, у якій зазначила про те, що 17.05.2021 вона була запрошена на засідання дисциплінарної комісії на якій їй було запропоновано надати пояснення стосовно здійснених нею порушень. Додатково зазначила, що про існування даної комісії, здійснення нею стосовно позивача як державного службовця Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки дисциплінарного провадження та підстави для її створення нічого відомо не було. У зв'язку з тим. що мені не доводилося матеріали розслідування, у яких би визначались предмет провадження або провина, відтак не може надати ніяких роз'яснень.
Водночас, за результатом розгляду вказаної заяви позивача головою дисциплінарної комісії Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки було проінформовано позивача, що ані Закон України «Про державну службу», ані Порядок здійснення дисциплінарного провадження не передбачає можливості виготовлення та надання копій дисциплінарної справи.
Слід зауважити, що відповідачем всупереч приписам статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України не було спростовано доводи позивача стосовно невручення у визначений законом строк повідомлень про дату проведення засідання дисциплінарної комісії у справі.
Суд зазначає, що всупереч приписам пункту 31 Порядку № 1039, яким передбачено, що державний службовець має право запитувати та отримувати відповідні документи, їх копії, дисциплінарною комісією Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки було порушено право позивача на отримання копій дисциплінарного провадження.
За приписами пункту 33 Порядку № 1039 комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.
Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.
Відповідно до приписів 34 Порядку № 1039 результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії.
Пропозиція (подання) готується Комісією, дисциплінарною комісією після прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи та підписується усіма її членами, які брали участь у голосуванні.
Члени Комісії, дисциплінарної комісії мають право викласти свою окрему думку, яка додається до пропозиції (подання).
Пропозиція (подання) складається із вступної, мотивувальної та резолютивної частини.
У вступній частині зазначаються: дата складення; відомості щодо підстав для порушення дисциплінарного провадження; прізвище, ім'я, по батькові державного службовця, його посада, інші відомості, що мають значення для здійснення дисциплінарного провадження.
У мотивувальній частині зазначаються: у разі відсутності у діях державного службовця дисциплінарного проступку: - факти, що підтверджують відсутність вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку із відповідним обґрунтуванням; - заяви, клопотання, пояснення державного службовця та рішення, прийняті Комісією, дисциплінарною комісією за результатами їх розгляду;
у разі наявності у діях державного службовця дисциплінарного проступку: - факти, що підтверджують вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, з посиланням на положення відповідних нормативно-правових актів; - обставини, що призвели до вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку;- ступінь вини державного службовця; - характер дисциплінарного проступку, ступінь його тяжкості, настання тяжких наслідків; - відомості, що характеризують державного службовця, обставини, що пом'якшують чи обтяжують дисциплінарну відповідальність державного службовця, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та ставлення державного службовця до державної служби;- заяви, клопотання, пояснення державного службовця та рішення, прийняті Комісією, дисциплінарною комісією за результатами їх розгляду.
У резолютивній частині зазначаються: у разі відсутності у діях державного службовця дисциплінарного проступку: - прізвище, ім'я, по батькові державного службовця, висновок про відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку; - пропозиція про закриття дисциплінарного провадження;
у разі наявності у діях державного службовця дисциплінарного проступку: - висновок про наявність у діях державного службовця дисциплінарного проступку, передбаченого відповідним пунктом частини другої статті 65 Закону, та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; - вид дисциплінарного стягнення, рекомендованого до застосування, передбачений відповідною частиною статті 66 Закону, або обставини, що виключають можливість накладення дисциплінарного стягнення.
Згідно із приписами пункту 35 Порядку № 1039 обумовлено, що комісія, дисциплінарна комісія вносить суб'єкту призначення (керівникові державної служби) пропозицію (подання) разом з матеріалами дисциплінарної справи не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня її (його) підписання.
Одночасно із внесенням суб'єкту призначення (керівникові державної служби) пропозиції (подання) державному службовцю повідомляється про дату внесення суб'єкту призначення (керівнику державної служби) такої пропозиції (подання) та необхідність надання ним письмового пояснення суб'єкту призначення (керівнику державної служби) відповідно до статті 75 Закону.
Таке повідомлення державного службовця здійснюється шляхом вручення або надсилання поштою, в тому числі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку. У разі доведення інформації або документів шляхом використання інших засобів телекомунікаційного зв'язку такий спосіб фіксується протоколом у встановленому порядку. Інформація або документи надсилаються державному службовцеві за адресою місця проживання/перебування або на його адресу електронної пошти чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку за наявними в особовій справі контактними даними.
Державний службовець надає письмове пояснення особисто або шляхом надсилання листа на офіційну електронну адресу відповідного державного органу.
У разі ненадання державним службовцем письмового пояснення особисто або шляхом надсилання листа на офіційну електронну адресу відповідного державного органу не пізніше ніж як за два календарних дні до закінчення строку прийняття суб'єктом призначення (керівником державної служби) рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження державний службовець вважається таким, що відмовився від надання письмового пояснення.
За результатами розгляду дисциплінарного провадження суб'єкт призначення (керівник державної служби) протягом десяти календарних днів з дня отримання пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії приймає рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.
Рішення оформляється наказом (розпорядженням) суб'єкта призначення (керівника державної служби).
Після прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарного провадження суб'єкт призначення (керівник державної служби) передає дисциплінарну справу до служби управління персоналом державного органу, стосовно посадової особи якого здійснювалося дисциплінарне провадження (державного органу, в якому здійснювалося дисциплінарне провадження), для її зберігання в установленому порядку (п.36 Порядку № 1039).
Зі змісту положень Закону України «Про державну службу» вбачається, що законодавцем чітко визначені як підстави, так і порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців.
Так, за наведених правил Закону України «Про державну службу», Порядку здійснення дисциплінарного провадження для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія.
Також, вказаними положеннями Закону України «Про державну службу» встановлено, що з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
При цьому, частиною другою статті 73 Закону України «Про державну службу» визначено, які, зокрема, висновки в обов'язковому порядку повинна містити така дисциплінарна справа.
В свою чергу, згідно зазначених вимог Закону України «Про державну службу» дисциплінарна комісія в обов'язковому порядку на відповідному засіданні повинна розглянути сформовано відносно державного службовця дисциплінарну справу (з усіма її складовими) та лише після такого розгляду скласти відповідне подання, яке і буде відповідним результатом розгляду дисциплінарної справи.
Враховуючи викладене ,зокрема відсутність наказу про призначення дисциплінарного провадження щодо позивача, неналежне повідомлення позивача про проведення засідання дисциплінарної комісії, ненадання на її запит копії матеріалів дисциплінарного провадження та з огляду на наведені норми чинного законодавства та встановлені обставини справи суд дійшов висновку про порушення відповідачем порядку здійснення дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_1 та вважає, що вказане порушення є самостійною та достатньою підставою для визнання протиправними наслідків такого дисциплінарного провадження.
За таких обставин суд дійшов висновку, що наказ наказ Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 25.06.2021 № 292 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» ОСОБА_1 виданий з порушенням Порядку №1039 та Закону України «Про державну службу» відповідно є протиправним і підлягає скасуванню
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення спірного наказу про накладення дисциплінарного стягнення.
У відповідності до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності суд враховує, чи прийняті (вчинені) вони з використанням повноважень та спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискредитації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа №802/2236/17-а).
Водночас, суд зауважує, що вимоги позивача про зобов'язання Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки видати наказ про закриття дисциплінарного провадження не підлягають задоволення з огляду на те, що позивачем не правильно обрано спосіб захисту порушеного права.
Суд, зауважує, що статтею 77 Закону України "Про державну службу" передбачено прийняття рішення за результатами розгляду матеріалів дисциплінарної справи та пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності про накладення дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.
Так, рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення.
У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.
Якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб'єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням).
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що у разі виявлення дисциплінарного проступку в діях державного службовця застосовується дисциплінарне стягнення, яке оформлюється наказом (розпорядженням). Водночас, у разі якщо у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку приймається рішення про закриття дисциплінарного провадження.
Відтак, враховуючи ту обставину, що за результатом проведеного дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 було прийнято спірний наказ, і саме цей наказ призвів до правових наслідків для позивача відповідачем шляхом прийняття даного наказу фактично було завершено дисциплінарне провадження та застосовано дисциплінарне стягнення, отже, відсутні пдістави для закриття дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 як таке що було завершено і прийнято рішення.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Таким чином, враховуючи ту обставину, що вимоги позивача носять немайновий характер та суду не надається за можливе визначити розмір судового збору до розміру задоволених позовних вимог, суд дійшов висновку що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 908,00 грн.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 25.06.2021 № 292 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» ОСОБА_1 .
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки (код ЄДРПОУ 07774420; місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Парково-Сирецька, 19).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Панова Г. В.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 04 лютого 2022 р.