ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"09" лютого 2022 р. справа № 300/7962/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в загальній сумі 14 773,23 гривень, -
Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - позивач, орган стягнення, ДПС в області) звернулося в суд з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі по тексту також - відповідач, ФОП ОСОБА_1 , платник податків) про стягнення податкового боргу в загальній сумі 14 773,23 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення вимог частини 1 статті 67 Конституції України, статті 36, підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16, пункту 54.1 статті 54, пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, не погашено:
- самостійно задекларовані зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, який сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 6 242,12 гривень;
- самостійно задекларовані зобов'язання з військового збору в сумі 520,18 гривень;
- нараховані контролюючим органом штрафні санкції за платежем з податку на доходи фізичних осіб, який сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 780,00 гривень;
- пені по платежу адміністративні штрафи та інші санкції в сумі 7 230,93 гривень.
Вказані грошові зобов'язання є податковим боргом (узгодженим грошовим зобов'язанням) відповідача, який станом на день звернення до адміністративного суду в загальному становить 14 773,23 гривень. Несплата до бюджету податкового боргу зумовила звернення контролюючого органу до суду.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.12.2021 на підставі статей 260-261 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання і повідомлення (виклику) сторін (а.с.24).
Судом 10.12.2021 та 21.12.2021 через національного поштового оператора АТ "Укрпошта" засобами поштового зв'язку рекомендованим повідомленням із врученням відправлення (76501 0203756 1 і 76501 0204496 7) направлено відповідачу ухвалу про відкриття провадження за адресою, вказаною органом стягнення у позовній заяві, і яка відповідає відомостям із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.37): АДРЕСА_1 .
Поштові відправлення двічі повернулися на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду із відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", хоча адреси реквізити отримувача чітко відповідають даним із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.27-31, 32-35).
Частиною 10 статті 171 КАС України визначено, що ухвала про відкриття провадження у справі постановляється з додержанням вимог статті 126 цього Кодексу.
За змістом частини 11 статті 126 коментованого Кодексу, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до частини 1 статті 174 КАС України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 251 цього Кодексу.
Днем вручення судового рішення, серед іншого, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи (пункт 4 частини 1 статті 251 КАС України).
З урахуванням вказаного ухвала суду про відкриття провадження у справі від 10.12.2021 вважається врученою відповідачу належним чином.
Разом з тим, порядок виклику (повідомлення) відповідача, третіх осіб, свідків, місце проживання (перебування) яких невідоме визначений статтею 130 КАС України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 130 КАС України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. Порядок публікації оголошень на веб-порталі судової влади України визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
З урахуванням вказаного судом 05.01.2022 розміщено оголошення про розгляд справи за №300/7962/21 на офіційному вебпорталі "Судова влада України" (а.с.36).
Відтак, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи за позовом Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в загальній сумі 14 773,23 гривень.
Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений пунктом 3 ухвали про відкриття провадження від 10.12.2021.
В силу вимог частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ця справа розглянута і вирішена за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини 5 статті 262 КАС України без проведення судового засідання та повідомлення і виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем врегульовані положеннями Податкового кодексу України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (надалі по тексту також - ПК України, Кодекс), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
У відповідності до вимог статті 36 вказаного Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (стаття 38 ПК України).
Пунктом 15.1 статті 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), які є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пунктів 8.1, 8.2, 8.3 статті 8 коментованого Кодексу в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, які створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
До загальнодержавних податків відповідно до підпункту 9.1.3. пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України належать податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, які є предметом стягнення за даним адміністративним позовом.
Виходячи із положень підпункту 162.1.1., 162.1.3. пункту 162.1. статті 162 та підпункту 1.1 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України відповідач є платником податку на доходи фізичних осіб та платником військового збору.
Судом, серед іншого, встановлено, що заборгованості по податку на доходи фізичних осіб, військового збору у ФОП ОСОБА_1 , виникла у зв'язку з несплатою останньою грошових зобов'язань, самостійно визначених в поданих 08.02.2019, 09.02.2020 та 07.02.2021 податкових деклараціях про майновий стан і доходи за 2018, 2019, 2020 роки.
Так, виходячи із положень підпунктів 162.1.1, 162.1.3. пункту 162.1. статті 162 та підпункту 1.1 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК відповідач є платником податку на доходи фізичних осіб та платником військового збору.
Підпункти 162.1.1., 162.1.3 пункту 162.1 статті 162 ПК України визначають, що платником податку на доходи фізичних осіб, серед інших, є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, а також податковий агент.
Базою оподаткування коментованих податків відповідно до пункту 164.1. статті 164 ПК України є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Згідно пункту 164.1.3. статті 164 ПК України загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.
При цьому, базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу (абзац 4 пункту 164.1. статті 164 ПК України).
В силу приписів пунктів 177.1., 177.2. статті 177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Приписами пункту 167.1. статті 167 коментованого Кодексу визначено, що ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Щодо військового збору, то відповідно підпунктів 1.1-1.6 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Платниками військового збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу (підпункт 1.1 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України).
Платниками збору є особи, як зазначено вище, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу, зокрема фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, а також податковий агент.
Об'єкт оподаткування резидента, поряд з іншим, є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (підпункт 163.1.1. пункту 163.1 статті 163 ПК України).
Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.
Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.
Таким чином, податковий агент та фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, є платником як податку на доходи фізичних осіб так і військового збору, об'єктом оподаткування якого є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем самостійно подано:
- 08.02.2019 податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2018 рік, в якій вказано суму доходів 17 666,46 гривень, а також суми, які підлягають сплаті платником податку з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 3 179,96 гривень та військового збору в розмірі 265,00 гривні (а.с.9-10);
- 09.02.2020 податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2019 рік, в якій вказано суму доходів 15 012,00 гривень, а також суми, які підлягають сплаті платником податку з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 2 702,16 гривень та військового збору в розмірі 225,18 гривень (а.с.11-12);
- 07.02.2021 податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік, в якій вказано суму доходів 2 000,00 гривень, а також суми, які підлягають сплаті платником податку з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 360,00 гривень та військового збору в розмірі 30,00 гривень (а.с.13-14).
Вказаних самостійно визначених зобов'язань відповідач не виконав і на момент звернення до суду заборгованість за вищевказаний період згідно декларацій, яка не сплачена в загальному становить 6 762,30 гривень, в тому числі:
- з податку на доходи фізичних осіб в сумі 6 242,12 гривень;
- з військового збору в сумі 520,18 гривень.
Пунктом 54.1 статті 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
При цьому, згідно пункту 56.11 статті 56 ПК України податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків оскарженню не підлягає, та має бути сплачене протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 Кодексу).
Досліджуючи обставини щодо наявності у відповідача заборгованості по застосованих до відповідача штрафних (фінансових) санкцій, згідно податкового повідомлення-рішення з податку на доходи фізичних осіб, суд зазначає наступне.
Податковий контроль відповідно до підпункту 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).
Підпунктом 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (75.1.3. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).
Згідно пунктів 86.1., 86.3., 86.8. статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).
Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Я з'ясовано із матеріалів справи посадовими особами Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області проведено камеральну перевірку з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб, за результатами проведення якої 27.11.2020 складено акт №2035/09-19-04-12/3076206061 (а.с.15).
На підставі акта перевірки №2035/09-19-04-12/3076206061 контролюючим органом сформоване податкове повідомлення-рішення від 14.12.2020 за №0062800412, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) з податку на доходи фізичних осіб в сумі 780,00 гривень (а.с.16).
Коментоване податкове повідомлення-рішення засобами поштового зв'язку рекомендованим повідомленням про вручення відправлення 78203 2235332 7 направлялось відповідачу (на податкову адресу платника податків) та отримане ФОП ОСОБА_1 (а.с.17).
За приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Оскільки, відповідачем у відповідності до вимог статті 56 Податкового кодексу України не була порушена процедура адміністративного оскарження податкового зобов'язання, визначених податковим повідомленням-рішенням, суд приходить до переконання, що донараховані контролюючим органом зобов'язання в розмірі 780,00 гривень, є узгодженим та являється податковим боргом відповідача.
З приводу нарахування у спірних відносинах контролюючим органом відповідачу пені суд відзначає, що у відповідності до підпункту 129.1.1. пункту 129.1 статті 129 Кодексу нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Підпунктом 129.3.1. пункту 129.3 статі 129 Податкового кодексу України визначено, що нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.
На суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1. та 129.1.2 пункту 129.1 статі 129 Податкового кодексу України (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (пункт 129.4 статті 129 Кодексу).
Наявний у матеріалах справи витяг з (інтегральної) облікової картки платника податків відповідача свідчить про те, що за ФОП ОСОБА_1 обліковується пеня, яка числиться по особовому рахунку за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань з адміністративних санкцій та інших штрафів - 7 230,93 гривень (а.с.20, 21).
У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків (підпункт 59.1 статті 59 ПК України).
З'ясовані у справі обставини свідчать, що Головним управлінням Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області поштовим відправленням за номером 78203 1855567 5 на податкову адресу відповідача ( АДРЕСА_1 ) направлено податкову вимогу форми "Ф" за №1516-17 від 25.08.2016, яка разом із поштовим конвертом повернулася до контролюючого органу з незалежних від останнього причин (а.с.7).
Абзацом 1 пункту 6 Розділу ІV Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №610 від 30.06.2017, визначено, що податкова вимога вважається належним чином надісланою (врученою) платнику податків, якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою, а для фізичної особи (її законного чи уповноваженого представника) - місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків (його законному чи уповноваженому представникові).
Відтак у випадку, який досліджується судом, податкова вимога вважається врученою відповідачу.
У суду відсутні докази про оскарження відповідачем податкової вимоги у строк передбачений законом.
Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Податковий борг відповідача підтверджується довідкою про суму податкового боргу, що підлягає стягненню за платежами від 15.11.2021, податковою декларацією про майновий стан і доходи за 2018, 2019 і 2020 роки, податковим повідомленням-рішенням від 14.12.2020, податковою вимогою форми "Ф" за №1516-17 від 25.08.2016, а також інтегральними (обліковими) картками платника податку, які містяться в матеріалах справи (а.с.6, 7-22).
Таким чином, суд приходить до висновку, що самостійно задекларовані відповідачем і визначені контролюючим органом податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, який сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 6 242,12 гривень, військового збору в сумі 520,18 гривень, штрафних санкції за платежем з податку на доходи фізичних осіб в сумі 780,00 гривень, пені по платежу адміністративні штрафи та інші санкції в сумі 7 230,93 гривень, являються податковим боргом ФОП ОСОБА_1 .
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості в загальному розмірі 14 773,23 гривень, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не надав.
Відповідно до підпункту 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено право контролюючих органів звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1. статті 95 ПК України).
Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 ПК України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Враховуючи те, що відповідачем не сплачено грошове зобов'язання у терміни визначені Податковим кодексом України, то суд зазначає підставним звернення податкового органу до суду із позовом на стягнення 14 773,23 гривень, у спосіб визначений пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 вказаного Кодексу.
На переконання суду відповідач зобов'язаний погасити вказану суму податкового боргу. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальним для вирішення даного спору, крім того, вказаний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
З огляду на вказане, позовні вимоги про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкового боргу в загальній сумі 14 773,23 гривень є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) в дохід державного бюджету податковий борг зі сплати:
- податку на доходи фізичних осіб в сумі 7 022,12 гривень (сім тисяч двадцять дві гривні дванадцять копійок) з урахуванням штрафних санкцій;
- військового збору в сумі 520,18 гривень (п'ятсот двадцять гривень вісімнадцять копійок);
- пені по платежу адміністративні штрафи та інші санкції в сумі 7 230,93 гривень (сім тисяч двісті тридцять гривень дев'яносто три копійки).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код відокремленого підрозділу юридичної особи за ЄДРПОУ 43968084), вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018;
відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), податкова адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя /підпис/ Чуприна О.В.