ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"09" лютого 2022 р. справа № 300/8569/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання неправомірними дій щодо відмови здійснити перерахунок відсоткового обчислення основного розміру пенсії з 68% на 73% грошового забезпечення, з урахуванням ч.2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; зобов'язання здійснити перерахунок відсоткового обчислення основного розміру пенсії з 68% на 73% грошового забезпечення, з урахуванням ч.2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та виплатити недоотриману пенсію з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.08.2021 за №177 його звільнено у запас за підпунктом «б» (за станом здоров'я) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Проте відповідач протиправно, на переконання позивача, при обрахунку відсоткового обчислення основного розміру пенсії ОСОБА_1 застосував 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення, замість 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення, крім додаткових 3 процентів відповідних сум грошового забезпечення за кожний рік вислуги понад 20 років. Тому враховуючи 26 років вислуги років позивача, обчислення основного розміру пенсії має становити 73% відповідного грошового забезпечення.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.12.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні)(а.с.33-34).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 07.02.2022. Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечила з підстав, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи (а.с.39-41).Вказала, що для призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям в розмірі 55 відсотків, їх документи повинні містити інформацію про непридатність до військової служби. Звернула увагу суду, що у свідоцтві про хворобу позивача за №171 від 22.05.2021 його визнано непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у військовий час. Також, на думку Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом. Представник відповідача просила суд в задоволенні позову відмовити.
Відповідачем, на виконання вимог ухвали суду від 29.12.2021, до відзиву на позов долучено протоколи за пенсійною справою ОСОБА_1 .
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив таке.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.08.2021 за №177 ОСОБА_1 звільнено у запас за підпунктом «б» (за станом здоров'я) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а 01.09.2021 - виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , та направлено до Івано-Франківського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки Івано-Франківської області для зарахування на військовий облік (а.с.18).
З вересня 2021 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Пенсія позивачу нарахована виходячи з вислуги 26 років, із розрахунку 68% від грошового забезпечення на відповідній посаді. При цьому основний розмір пенсії позивача розрахований у відповідності до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а саме 50 процентів за вислугу 20 років та 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення за кожний рік вислуги понад 20 років (6 років х 3%).
Дані обставини згідно частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України доказуванню не підлягають, як такі, що визнаються учасниками справи і у суду немає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Не погоджуючись з такими діями відповідача щодо розрахунку відсоткового розміру пенсії позивача у розмірі 68% грошового забезпечення позивач 27.10.2021 звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в якій просив здійснити перерахунок пенсії у розмірі 73% грошового забезпечення, оскільки його звільнено з військової служби за станом здоров'я (а.с.25).
Листом від 26.10.2021 відповідач вказав, що позивача було звільнено з військової служби у запас, вислуга років складала 26 років, а отже основний розмір пенсії розраховувався в розмірі 68% грошового забезпечення (50% + (3% х 6)) (а.с.28).
Позивач вважаючи дії відповідача протиправними та такими, що порушують його право на належне пенсійне забезпечення, звернувся до суду з метою захисту своїх прав.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії, конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно статті 1 Закону №2262-ХІІ особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Згідно із пунктом «а» частини 1 статті 12 Закону №2262-ХІІ особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, серед іншого, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
Відповідно до п. «а» ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", пенсії за вислугу років призначаються особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", звільненим зі служби у Службі судової охорони за віком чи через хворобу - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів (ч.2 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб").
Як встановлено судом, ОСОБА_1 звільнено у запас за підпунктом «б» (за станом здоров'я) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та призначено пенсію за вислугу років з вересня 2021 року.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється: а) у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби; б) у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі та у військовому резерві або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби з виключенням з військового обліку.
Таким чином, при наявності відповідних підстав і дійсних обставин військовослужбовці можуть бути звільнені зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) або у відставку (із виключенням з військового обліку).
Тобто «відставка» (із зняттям з військового обліку) є одним із різновидів звільнення із військової служби, яка може відбуватися як за віком так і через хворобу. Звільнення зі служби «в запас» (з постановкою на військовий облік) можливе, серед іншого, «через хворобу», «через обмежений стан здоров'я».
З системного аналізу пункту «а» частини 1 статті 13 Закону №2262-ХІІ слідує, що пенсія за вислугу років в розмірі 55 процентів відповідної суми грошового забезпечення призначається виключно військовослужбовцям, які звільненні зі служби у відставку (за віком або за станом здоров'я).
У всіх інших випадках згідно пункту «а» частини 1 статті 13 Закону №2262-ХІІ особам, які на день звільнення з військової служби мали вислугу 20 років, пенсія за вислугу років призначається в розмірі 50 процентів відповідної суми грошового забезпечення, в тому числі, особам, звільненим зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) «через хворобу» або «через обмежений стан здоров'я».
Як вже зазначено судом вище, з 19.08.2021 позивача звільнено у запас за станом здоров'я, а не у відставку. Крім цього, ОСОБА_1 направлено до Івано-Франківського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки Івано-Франківської області для зарахування на військовий облік.
Оскільки позивача звільнено з військової служби не у відставку, а у запас з постановкою на військовий облік, то у відповідності до наведених норм пенсія ОСОБА_1 відповідачем призначена у відповідності до вимог чинного законодавства України.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачу правомірно призначено пенсію за вислугу років в розмірі 68% відповідних сум грошового забезпечення (50% грошового забезпечення + 3% за кожний рік вислуги понад 20 років).
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а відтак в задоволенні даного адміністративного позову слід відмовити.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Матуляк Я.П.