ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"09" лютого 2022 р. справа № 300/6971/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд, у складі судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (надалі, також позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі, також відповідач), у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення №0900-0210-8/3566 від 24.09.2021 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині не зарахування йому до пільгового страхового стажу період роботи з 09.03.1987 по 31.08.1993 на посаді водія автомашини Белаз-545 на відкритих гірничих роботах по вивезенню руди і розкриву з кар'єру Автотранспортного цеху №2, на Державному підприємстві "Роздільське гірничо-хімічне підприємство "Сірка", відповідно до Списку №2 розділ I підпункт I пункт 2020100а-11442, код КП 8322.2 та до загального та пільгового стажу періодів роботи з 26.08.2006 по 25.07.2007, з 06.09.2007 по 27.05.2008, з 29.05.2008 по 27.04.2009, з 01.05.2009 по 24.06.2009, з 15.07.2009 по 20.06.2010, з 01.087.2010 по 20.06.2011, з 03.08.2011 по 20.05.2012, з 13.07.2012 по 29.04.2013, з 08.06.2013 по 31.03.2014, з 30.05.2014 по 22.02.2015, з 23.04.2015 по 22.03.2016, на посаді водія автобусу регулярних міських маршрутів пасажирських міських маршрутів з повною зайнятістю робочого часу в режимі повного робочого дня, в Державному унітарному підприємстві міста Москви "Мосгортранс" філіал 17-ий автобусний парк" Російської Федерації;
- зобов'язати відповідача зарахувати позивачу до пільгового страхового стажу період роботи з 09.03.1987 по 31.08.1993 на посаді водія автомашини Белаз-545 на відкритих гірничих роботах по вивезенню руди і розкриву з кар'єру Автотранспортного цеху №2, на Державному підприємстві "Роздільське гірничо-хімічне підприємство "Сірка", відповідно до Списку №2 розділ I підпункт I пункт 2020100а-11442, код КП 8322.2 та до загального та пільгового стажу періодів роботи з 26.08.2006 по 25.07.2007, з 06.09.2007 по 27.05.2008, з 29.05.2008 по 27.04.2009, з 01.05.2009 по 24.06.2009, з 15.07.2009 по 20.06.2010, з 01.087.2010 по 20.06.2011, з 03.08.2011 по 20.05.2012, з 13.07.2012 по 29.04.2013, з 08.06.2013 по 31.03.2014, з 30.05.2014 по 22.02.2015, з 23.04.2015 по 22.03.2016 на посаді водія автобусу регулярних міських маршрутів пасажирських міських маршрутів з повною зайнятістю робочого часу в режимі повного робочого дня, в Державному унітарному підприємстві міста Москви "Мосгортранс" філіал 17-ий автобусний парк" Російської Федерації;
- зобов'язати призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, починаючи з дня звернення із заявою про призначення пенсії 05.01.2021.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 10.10.2020 позивач досяг 55-ти літнього віку та отримав право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, в тому числі по Списку №2 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". 05.01.2021 звернувся до відповідача з письмовою заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, однак відповідач рішенням №89 від 14.01.2021 відмовив йому в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком за списком №2. 19.07.2021 позивач повторно звернувся до відповідача з письмовою заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, однак, відповідач рішенням №0900-0210-8/35366 від 24.09.2021 повторно відмовив позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком за Списком №2. Позивач вважає дане рішення протиправним та просить його скасувати.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.11.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), згідно із правилами, встановленими статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України) (а.с.72-73).
На адресу суду 13.12.2021 надійшов відзив на позов №0900-0803-8/46178 від 08.12.2021, у якому позивач вважає, що заява не підлягає до задоволення. Відповідач вказав, що позивачем не підтверджена сплата страхових внесків за період роботи на території Російської Федерації з 26.08.2006 по 25.07.2007, з 06.09.2007 по 27.05.2008, з 29.05.2008 по 27.04.2009, з 01.05.2009 по 24.06.2009, з 15.07.2009 по 20.06.2010, з 01.087.2010 по 20.06.2011, з 03.08.2011 по 20.05.2012, з 13.07.2012 по 29.04.2013, з 08.06.2013 по 31.03.2014, з 30.05.2014 по 22.02.2015, з 23.04.2015 по 22.03.2016. Щодо позовної вимоги про зарахування періоду роботи позивача з 27.07.1983 по 11.11.1983, з 20.12.1983 по 03.05.1984, з 09.03.1987 по 31.08.1993 на посаді водія автомашини Белаз-545 на відкритих гірничих роботах по вивезенню руди і розкриву з кар'єру Автотранспортного цеху №2, на Державному підприємстві "Роздільське гірничо-хімічне підприємство "Сірка" до пільгового стажу роботи зазначив, що позивач з 27.07.1983 прийнятий слюсарем другого розряду Автотранспортного цеху №2, з 20.12.1983 позивача поновлено на роботі, а з 03.05.1984 звільнено в зв'язку з призовом на військову службу. З 09.03.1987 позивача прийнято водієм третього класу автомашини Білаз-548А по вивезенні розкриву і сірчаної руди дільниці внутрішньо-кар'єрного транспорту Подорожнянського рудника, а з 31.08.1993 звільнено за власним бажанням. Крім того, довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії від 11.03.2021 за №39 підтверджує пільговий характер роботи позивача тільки в період з 09.03.1987 по 31.08.1993. Просив відмовити у задоволенні позову. Просив у задоволенні позову відмовити (а.с. 78-86).
Розглянувши позовну заяву та відзив на позов, дослідивши та оцінивши надані суду письмові докази та інші матеріали справи, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 з метою призначення пенсії за віком на пільгових умовах звернувся 05.01.2021 із заявою до відповідача про призначення пенсії по Списку №2 та додано відповідні документи (а.с.52-53).
Розглянувши подану заяву позивача та долучені до неї документи Головним управлінням Пенсійного фонду в Івано-Франківській області прийнято рішення №89 від 14.01.2021 про відмову в призначенні пенсії (а.с. 34-36).
Позивач, 19.07.2021 повторно звернувся до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області з письмовою заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, однак, відповідач рішенням №0900-0210-8/35366 від 24.09.2021 повторно відмовив позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком за Списком №2. У вказаній відмові зазначено, що до пільгового стажу за Списком №2 не зараховано періоди роботи з 11.03.2004 по 17.03.2010 та з 19.03.2010 по 30.04.2021, оскільки позивач працював на території Російської Федерації та відсутнє підтвердження про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду Російської Федерації. У зазначеному рішенні зокрема зазначено, що до пільгового стажу по списку №2, визначеного пунктом 2 статті 114 Закону України не зараховано період з 27.07.1983 по 11.11.1983, з 20.12.1983 по 03.05.1984, з 09.03.1987 по 31.08.1993, оскільки професії зазначені в пільгових довідках не відповідають постановам №1173 від 22.08.1956 та №10 від 26.01.1991. Стаж роботи в Росії не зараховано до загального і пільгового стажу роботи, як водія міського пасажирського транспорту, оскільки в акті перевірки зазначено, що не було сплати внесків. Відповідно до наданих до заяви документів загальний страховий стаж складає 25 років 16 днів, пільговий стаж роботи відсутній (а.с.62-63).
Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, з метою захисту свого порушеного права на пенсійне забезпечення, позивач звернувся із даною позовною заявою до суду.
Що стосується позовної вимоги в частині не зарахування до пільгового страхового стажу періоду роботи позивача з 09.03.1987 по 31.08.1993 на посаді водія автомашини Белаз-545 на відкритих гірничих роботах по вивезенню руди і розкриву з кар'єру Автотранспортного цеху №2, на Державному підприємстві "Роздільське гірничо-хімічне підприємство "Сірка", суд зазначає таке.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі по тексту - Закон України №1788-XII) відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Положеннями пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (у редакції, яка діяла до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII) визначалось, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII, який набрав чинності 01.04.2015, пункт "б" частини першої статті 13 Закону України №1788-XII викладено у наступній редакції:
На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
50 років - по 31 березня 1965 року включно;
50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи:
з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок;
з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок;
з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок;
з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок;
з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування":
чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;
жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року;.
Зазначеною редакцією статті 13 Закону України №1788-XII фактично введено поетапне збільшення пенсійного віку та стажу для працівників, зайнятих на роботах, визначених вказаною нормою, необхідних для призначення пенсії на пільгових умовах.
Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 у справі №1-5/2018(746/15) за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III Прикінцеві положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII вирішено, зокрема: визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б-г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII (пункт 1 резолютивної частини).
Стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б-г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення (пункт 2 резолютивної частини).
Застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б-г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII у редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;
б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам;
в) трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі;
г) жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі;
д) жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.
Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;
е) жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;
є) робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;
ж) жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;
з) водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.
Працівникам інших виробництв, професій та посад дострокові пенсії залежно від умов праці (але не раніш як після досягнення 55 років чоловіками і 50 років жінками) можуть встановлюватися за результатами атестації робочих місць за рахунок коштів підприємств та організацій, призначених на оплату праці, які перераховуються до Пенсійного фонду України на виплату пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.
Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.
Контроль за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць на підприємствах та в організаціях, підготовка пропозицій щодо вдосконалення цих списків покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю (пункт 3 резолютивної частини).
Водночас, частиною першою пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV встановлено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається:
2) працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:
чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;
жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Суд звертає увагу, що вказані положення статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є чинними та неконституційними не визнавалися.
Таким чином, враховуючи відновлення рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 у справі №1-5/2018(746/15) редакції статті 13 Закону №1788-XII, яка діяла до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення"» від 02.03.2015 №213-VIII, суд зазначає, що на даний час існує дві чинні норми для призначення пенсії на пільгових умовах, а саме: статтею 13 Закону №1788-XII передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам.
У той час коли статтею 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено права осіб, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При цьому пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено поетапне збільшення пенсійного віку та стажу для працівників, зайнятих на роботах, визначених вказаною нормою, необхідних для призначення пенсії на пільгових умовах.
Відповідно до абзаців першого та другого пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Також, згідно абзацу першого пункту 16 розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відтак, суд зазначає, що з 23.01.2020 в Україні існують два закони, котрі одночасно регламентують правила призначення пенсій для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, які входять до Списку №2, а саме: пункт "б" статті 13 Закону України №1788-ХІІ у редакції до внесення змін Законом України №213-VІІІ та пункт 2 частини 2 статті 114 Закону України №1058-IV у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VІІІ.
У випадку позивача, норми вказаних законів містять розбіжність у величині показника вікового цензу, який складає: для чоловіків - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах та для жінок - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам за пунктом "б" статті 13 Закону України 1788-ХІІ (у редакції до внесення змін Законом України №213-VІІІ); після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах за пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України №1058-IV у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VІІІ.
За таких умов, суд вважає за можливе застосувати правила розв'язання колізій між діючими актами права однакової сили та з одного з того ж предмету із застосуванням приписів статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" на користь невладного суб'єкта - приватної особи.
Суд вважає за необхідне також звернути увагу, що під втратою чинності нормативно-правового акта необхідно розуміти передбачений правовими приписами момент закінчення дії нормативно-правового акта, що є наслідком настання передбачених у законодавстві обставин.
Такими обставинами можуть бути: скасування нормативно-правового акта (його частини); визнання нормативно-правового акта недійсним (неконституційним, незаконним); завершення дії тимчасового нормативно-правового акта (настання передбаченої у ньому дати або невідкладної обставини).
Статтею 6 Конституції України встановлено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Відповідно до статті 75 та пункту 3 частини першої статті 85 Основного Закону єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України, до повноважень якої, серед інших, належить й прийняття законів (внесення змін до законів та їх скасування).
Питання про відповідність Конституції України, законів України та у передбачених Конституцією України випадках інших актів вирішує Конституційний Суд України в порядку, визначеному Законом України від 13.07.2017 №2136-VIII "Про Конституційний Суд України".
Органи судової влади під час здійснення судочинства застосовують законодавчі норми та не наділені повноваженнями (крім Конституційного Суду України) визнавати закони України такими, що втратили чинними або скасовувати їх у інший спосіб.
Крім того, суд зазначає, що приписи пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на підставі яких відмовлено позивачу у призначенні пенсії, є аналогічними за змістом нормі Закону України "Про пенсійне забезпечення" (пункт "б" частини 1 статті 13), яка визнана такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною).
Відповідно до частини 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що при вирішенні даної справи норми пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не підлягають застосуванню, адже остання суперечить принципам правової визначеності та положенням Конституції України з урахуванням правових висновків, викладених у рішенні Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020.
Таким чином, на момент звернення позивача до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком Список №2 у січні 2021 року норми Закону України №1788-XI були чинними. Цей закон не скасований Верховною Радою України, його положення не визнавалися неконституційними або незаконними і на сьогодні.
Отже, умови та порядок призначення пенсії за віком на пільгових умовах визначалися Законом України №1788-XII на момент виникнення спірних правовідносин.
Отже, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні, суд приходить до висновку, що при зверненні позивача до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком за Списком № 2 орган ПФУ повинен був призначати йому пенсію за Законом України №1788.
Статтею 62 Закону України №1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Судом відповідно до записів у трудовій книжці НОМЕР_1 встановлено, що позивач працював з 09.03.1987 по 31.08.1993 (записи за №7-11) "водій 3 класу на а/м Белаз 548А по вивезенню розкриву і сірчаної руди дільниці внутрішньо-кар'єрного транспорту, на відкритих гірничих роботах по вивезенню і розкриву Подорожнянського рудника".
Факт роботи позивача на посаді водія 3 класу на а/м Белаз 548А по вивезенню розкриву і сірчаної руди дільниці внутрішньо-кар'єрного транспорту, на відкритих гірничих роботах по вивезенню і розкриву Подорожнянського рудника також підтверджується актом позапланової перевірки достовірності документів про стаж роботи для призначення (перерахунку) пенсії згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 27.01.2021 №16-1/3, виконаний комісією ГУ ПФУ у Львівській області, також наказом №158-К від 09.03.1988.
Суд зазначає, що посада водія автомобіля Белаз 548А за списком 32 затверджена наказом Генерального директора Роздільське державне гірничо-хімічне підприємство "Сірка" №421 "а" від 01.06.19994 "Про результати атестації робочих місць за умовами праці".
У відповідності до довідки №39 від 11.03.2021, яка видана Державним підприємством "Роздільське гірничо-хімічне підприємство "Сірка", позивач дійсно працював повний робочий день на Державному підприємстві "Роздільське гірничо-хімічне підприємство "Сірка" і за період з 09.03.1987 по 31.08.1993 виконував роботу по вивезенню сірчаної руди та розкриву на відкритих гірничих роботах, за професією водій автомашини Белаз 548 на відкритих гірничих роботах по вивезенню руди і розкриву з кар'єру Автотранспортного цеху «, що передбачена Списком №2 розділ I підпункт I пункт 2020100а-11442, код КП 8322.2 (а.с.42-55).
Вищевказані документи, як зазначив позивач, надавались відповідачу останнім разом із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за списком №2.
Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 року № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Згідно з п.п. 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пунктом 3 Порядку визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).
Згідно зі ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3 вказаної Постанови).
Згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається значний обсяг прав та обов'язків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.
Враховуючи викладене, суд вважає, що пенсійні органи повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об'єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.
Суд зазначає, що відповідач не в повному обсязі використав свої права надані йому Законом та Порядком при вирішенні питання про зарахування позивачу до пільгового стажу період з 09.03.1987 по 31.08.1993 на Державному підприємстві "Роздільське гірничо-хімічне підприємство "Сірка", необхідний позивачу для призначення пенсії на пільгових умова за списком №2.
Крім того, суд наголошує, що трудова книжка позивача містить всі необхідні записи про роботу у спірний період, ці запис є належними та допустимим доказом підтвердження трудового стажу позивача. Разом з тим, доказів які б спростовували спірний період трудової діяльності позивача відповідач не надав.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позов в частині зарахування до пільгового страхового стажу періоду роботи позивача з 09.03.1987 по 31.08.1993 на посаді водія автомашини Белаз-545 на відкритих гірничих роботах по вивезенню руди і розкриву з кар'єру Автотранспортного цеху №2, на Державному підприємстві "Роздільське гірничо-хімічне підприємство "Сірка" підлягає до задоволення.
Що стосується позовних вимог в частині зарахування до загального та пільгового стажу періодів роботи позивача з 26.08.2006 по 25.07.2007, з 06.09.2007 по 27.05.2008, з 29.05.2008 по 27.04.2009, з 01.05.2009 по 24.06.2009, з 15.07.2009 по 20.06.2010, з 01.087.2010 по 20.06.2011, з 03.08.2011 по 20.05.2012, з 13.07.2012 по 29.04.2013, з 08.06.2013 по 31.03.2014, з 30.05.2014 по 22.02.2015, з 23.04.2015 по 22.03.2016 на посаді водія автобусу регулярних міських маршрутів пасажирських міських маршрутів з повною зайнятістю робочого часу в режимі повного робочого дня, в Державному унітарному підприємстві міста Москви "Мосгортранс" філіал 17-ий автобусний парк" Російської Федерації, суд зазначає таке.
Насамперед суд враховує, що у спірний період з 26.08.2006 по 25.07.2007, з 06.09.2007 по 27.05.2008, з 29.05.2008 по 27.04.2009, з 01.05.2009 по 24.06.2009, з 15.07.2009 по 20.06.2010, з 01.087.2010 по 20.06.2011, з 03.08.2011 по 20.05.2012, з 13.07.2012 по 29.04.2013, з 08.06.2013 по 31.03.2014, з 30.05.2014 по 22.02.2015, з 23.04.2015 по 22.03.2016, який відповідач не зарахував позивачу до спеціального стажу роботи згідно оскаржуваного рішення, позивач працював на підприємстві, яке знаходиться на території Російської Федерації.
З цього приводу слід зазначити, що статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (надалі - також Угода від 13 березня 1992 року) закріплено принцип територіальності, згідно з яким пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Ураховуючи те, що позивач проживає на території держави Україна, то з огляду на закріплений Угодою від 13 березня 1992 року принцип територіальності, його пенсійне забезпечення повинно здійснюватися за законодавством України.
Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Згідно із частиною першою статті 114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту восьмого частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на пільгових умовах пенсія за віком призначається водіям міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятим у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців.
Аналіз наведеної норми права дає підстави дійти висновку, що водії міського пасажирського транспорту мають право на пенсію на пільгових умовах за наявності одночасно таких умов:
- досягнення віку 55 років;
- не менше 30 років страхового стажу - для чоловіків;
- не менше 12 років 6 місяців страхового стажу на пільговій роботі.
Визначення поняття страхового стажу та порядок його обчислення урегульовані статтею 24 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .
Так, відповідно до абзацу першого частини першої, абзацу першого частини другої, абзацу першого частини четвертої цієї статті страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
До набрання чинності Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (01 січня 2004 року) види трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію визначалися Законом України Про пенсійне забезпечення .
Так, відповідно до частини першої статті 56 Закону України Про пенсійне забезпечення до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
За змістом статті 62 Закону України Про пенсійне забезпечення основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (надалі - також Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 20 цього ж Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Як встановлено абзацом першим підпункту 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються:
- документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637;
- за період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, орган, що призначає пенсію, додає довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Суд встановив, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 0900-0210-8/3566 від 24.09.2021 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Підставою для відмови стало те, що в акті перевірки зазначено, що не було сплати внесків (до Пенсійного фонду Російської Федерації).
Оцінюючи наведені вище підстави для відмови у призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зазначені у спірному рішенні відповідача, суд враховує таке.
У згаданому вище рішенні відповідач вказав про те, що при обчисленні пенсії відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування зарахування до страхового стажу з 01 січня 2004 року відповідних періодів роботи на території держав-учасниць СНД, в тому числі до страхового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, можливо здійснити за умови підтвердження сплати страхових внесків (зборів) до відповідного фонду Держави СНД, на території якої провадилась трудова діяльність, або за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Судом встановлено, що факт підтвердження сплати страхових внесків до відповідних фондів Російської Федерації за весь час роботи позивача на посаді водія міського пасажирського транспорту, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах міститься у пільговій довідці №17-158 від 02.06.2021 про підтвердження пільгового стажу ОСОБА_1 , виданій Державним унітарним підприємством міста Москви Мосгортранс філіал 17-ий автобусний парк (а.с.56); довідці №17-166 від 07.06.2021 про заробітну плату за період з 2006 по 2016 рр. (а.с. 57), у яких зазначено, що зі всіх включених у довідки сум заробітної плати проведені відрахування в Пенсійний Фонд Росії (ПФР) та сплата податків, однак відповідач безпідставно не прийняв це до уваги.
На підставі викладеного суд уважає, що висновок відповідача про відсутність документального підтвердження сплати страхових внесків (зборів) до Пенсійного фонду Держави СНД за періоди роботи на території Російської Федерації є хибним та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.
Крім того, суд звертає увагу на те, що трудова книжка позивача містить всі необхідні записи про роботу у спірний період, ці запис є належними та допустимим доказом підтвердження трудового стажу позивача.
В контексті конкретних обставин цієї справи та зумовленого ними нормативного регулювання правовідносин, що склалися між їх суб'єктами, суд вважає, що відповідач протиправно відмовив позивачу в призначенні пенсії за вислугу років.
Підсумовуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що спірні періоди роботи позивача з 26.08.2006 по 25.07.2007, з 06.09.2007 по 27.05.2008, з 29.05.2008 по 27.04.2009, з 01.05.2009 по 24.06.2009, з 15.07.2009 по 20.06.2010, з 01.087.2010 по 20.06.2011, з 03.08.2011 по 20.05.2012, з 13.07.2012 по 29.04.2013, з 08.06.2013 по 31.03.2014, з 30.05.2014 по 22.02.2015, з 23.04.2015 по 22.03.2016 на посаді водія міського автобуса на регулярних міських пасажирських маршрутах на Державному унітарному підприємстві Мосгостранс є належним чином підтвердженими, відтак мають бути зараховані позивачу до спеціального стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають до задоволення.
Згідно із частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Спірне рішення відповідача № 0900-0210-8/35366 від 24.09.2021 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не відповідає критеріям, які визначені у пунктах першому, третьому, п'ятому, шостому частини другої статті 2 КАС України.
Тому позовна вимога позивача про визнання протиправним та скасування цього рішення є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
У процесі розгляду справи суд встановив, що відповідач безпідставно не зарахував позивачу до спеціального стажу періоди його роботи №0900-0210-8/3566 від 24.09.2021 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині не зарахування йому до пільгового страхового стажу період роботи з 09.03.1987 по 31.08.1993 на посаді водія автомашини Белаз-545 на відкритих гірничих роботах по вивезенню руди і розкриву з кар'єру Автотранспортного цеху №2, на Державному підприємстві "Роздільське гірничо-хімічне підприємство "Сірка", відповідно до Списку №2 розділ I підпункт I пункт 2020100а-11442, код КП 8322.2 та до загального та пільгового стажу періодів роботи з 26.08.2006 по 25.07.2007, з 06.09.2007 по 27.05.2008, з 29.05.2008 по 27.04.2009, з 01.05.2009 по 24.06.2009, з 15.07.2009 по 20.06.2010, з 01.087.2010 по 20.06.2011, з 03.08.2011 по 20.05.2012, з 13.07.2012 по 29.04.2013, з 08.06.2013 по 31.03.2014, з 30.05.2014 по 22.02.2015, з 23.04.2015 по 22.03.2016 на посаді водія автобусу регулярних міських маршрутів пасажирських міських маршрутів з повною зайнятістю робочого часу в режимі повного робочого дня, в Державному унітарному підприємстві міста Москви "Мосгортранс" філіал 17-ий автобусний парк" Російської Федерації.
За таких обставин, суд доходить висновку про необхідність зобов'язання відповідача - зарахувати позивачу до пільгового страхового стажу період роботи з 09.03.1987 по 31.08.1993 на посаді водія автомашини Белаз-545 на відкритих гірничих роботах по вивезенню руди і розкриву з кар'єру Автотранспортного цеху №2, на Державному підприємстві "Роздільське гірничо-хімічне підприємство "Сірка", відповідно до Списку №2 розділ I підпункт I пункт 2020100а-11442, код КП 8322.2 та до загального та пільгового стажу періодів роботи з 26.08.2006 по 25.07.2007, з 06.09.2007 по 27.05.2008, з 29.05.2008 по 27.04.2009, з 01.05.2009 по 24.06.2009, з 15.07.2009 по 20.06.2010, з 01.087.2010 по 20.06.2011, з 03.08.2011 по 20.05.2012, з 13.07.2012 по 29.04.2013, з 08.06.2013 по 31.03.2014, з 30.05.2014 по 22.02.2015, з 23.04.2015 по 22.03.2016 на посаді водія автобусу регулярних міських маршрутів пасажирських міських маршрутів з повною зайнятістю робочого часу в режимі повного робочого дня, в Державному унітарному підприємстві міста Москви "Мосгортранс" філіал 17-ий автобусний парк" до спеціального стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову.
Відповідно до пункту п'ятого частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною другою цієї ж статті передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Застосовуючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, судом проаналізовано на відповідність усіх умов, які передбачені пенсійним законодавством для можливості зобов'язання відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах та зроблено висновок про те, що документів наданих позивачем достатньо для призначення відповідної пенсії, а тому для повного захисту порушеного права позивача, з метою уникнення повторного звернення до суду, запобігання виникнення ризиків правового пуризму та ілюзорності судового рішення, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах з наступного дня після досягнення позивачем 55 річного віку.
Частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Наявною в матеріалах справи квитанцією №0.0.2328266079.1 від 05.11.2021 підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 908,00 грн (а.с.1).
З огляду на підтвердження сплати ОСОБА_1 судового збору за подання даної позовної заяви, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 908,00 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення №0900-0210-8/3566 від 24.09.2021 Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах по Списку №2, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині не зарахування йому до пільгового страхового стажу період роботи з 09.03.1987 по 31.08.1993 на посаді водія автомашини Белаз-545 на відкритих гірничих роботах по вивезенню руди і розкриву з кар'єру Автотранспортного цеху №2, на Державному підприємстві "Роздільське гірничо-хімічне підприємство "Сірка", відповідно до Списку №2 розділ I підпункт I пункт 2020100а-11442, код КП 8322.2 та до загального та пільгового стажу періодів роботи з 26.08.2006 по 25.07.2007, з 06.09.2007 по 27.05.2008, з 29.05.2008 по 27.04.2009, з 01.05.2009 по 24.06.2009, з 15.07.2009 по 20.06.2010, з 01.087.2010 по 20.06.2011, з 03.08.2011 по 20.05.2012, з 13.07.2012 по 29.04.2013, з 08.06.2013 по 31.03.2014, з 30.05.2014 по 22.02.2015, з 23.04.2015 по 22.03.2016 на посаді водія автобусу регулярних міських маршрутів пасажирських міських маршрутів з повною зайнятістю робочого часу в режимі повного робочого дня, в Державному унітарному підприємстві міста Москви "Мосгортранс" філіал 17-ий автобусний парк" Російської Федерації.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) зарахувати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до пільгового страхового стажу період роботи з 09.03.1987 по 31.08.1993 на посаді водія автомашини Белаз-545 на відкритих гірничих роботах по вивезенню руди і розкриву з кар'єру Автотранспортного цеху №2, на Державному підприємстві "Роздільське гірничо-хімічне підприємство "Сірка", відповідно до Списку №2 розділ I підпункт I пункт 2020100а-11442, код КП 8322.2 та до загального та пільгового стажу періодів роботи з 26.08.2006 по 25.07.2007, з 06.09.2007 по 27.05.2008, з 29.05.2008 по 27.04.2009, з 01.05.2009 по 24.06.2009, з 15.07.2009 по 20.06.2010, з 01.087.2010 по 20.06.2011, з 03.08.2011 по 20.05.2012, з 13.07.2012 по 29.04.2013, з 08.06.2013 по 31.03.2014, з 30.05.2014 по 22.02.2015, з 23.04.2015 по 22.03.2016 на посаді водія автобусу регулярних міських маршрутів пасажирських міських маршрутів з повною зайнятістю робочого часу в режимі повного робочого дня, в Державному унітарному підприємстві міста Москви "Мосгортранс" філіал 17-ий автобусний парк" до спеціального стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та призначити пенсію за віком на пільгових умовах, починаючи з дня звернення із заявою про призначення пенсії 05.01.2021.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Микитюк Р.В.