ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"08" лютого 2022 р. справа № 344/17171/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Могили А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського міського відділу ДМСУ в Івано-Франківській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання до вчинення дій,-
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою до Івано-Франківського міського відділу ДМСУ в Івано-Франківській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання до вчинення дій.
Позовні вимоги, з урахуванням заяви від 07.12.2021, мотивовані тим, що Івано-Франківським міським відділом ДМСУ в Івано-Франківській області протиправно не оформлено ОСОБА_1 паспорта громадянина у формі паспортної книжечки, а тому слід зобов'язати відповідача оформити та видати йому паспорт громадянина та вилучити усі дані про нього з Єдиного державного демографічного реєстру.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він звернувся до Івано-Франківського міського відділу ДМСУ в Івано-Франківській області про оформлення та видачу паспорта. При цьому, для оформлення паспорта ним було підписано заяву - анкету, однак правові наслідки підписання цього документу йому не були відомі, згоди на обробку та передачу персональних даних до Єдиного державного демографічного реєстру, формування унікального номеру запису у реєстрі ним не надавалося. Однак, на звернення про обмін паспорта у формі ID-картки на паспорт громадянина у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XІІ та про вилучення персональних даних Єдиного державного демографічного реєстру відповідачем було відмовлено. Право особи на отримання паспорт громадянина України у формі книжечки, підтверджується постановою Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 року у зразковій справі № 806/3265/17 ( Пз/9901/2/18).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, відповідно до якого проти позову заперечив. У відзиві зазначив, що Положення про паспорт громадянина України, затверджене Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2530-ХІІ, не поширюється на взаємовідносини, пов'язані з оформленням та обміном паспорта громадянина України у формі ID-картки, оформленого за допомогою засобів Єдиного державного демографічного реєстру. Обмін паспорта громадянина України у формі ID-картки, виданого із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру здійснюється у відповідності до Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302. Пунктом 6 Порядку № 302 встановлено виключний перелік підстав, з яких здійснюється обмін паспорта громадянина України. В свою чергу пунктом 100 вказаного Порядку встановлено, що територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС має право відмовити особі в оформленні або видачі паспорта, якщо особа вже отримала паспорт (у тому числі паспорт зразка 1994 року), який є дійсним на день звернення (крім випадків обміну паспорта у зв'язку з виявленням помилки в інформації, внесеній до нього; звернення для обміну протягом одного місяця до дати закінчення строку дії паспорта; непридатності для подальшого використання). Таким чином, оскільки законодавством встановлено виключний перелік підстав для здійснення обміну паспорта громадянина України, а заява від 01.09.2021 стосувалася проведення обміну дійсного на момент звернення паспорта громадянина України у вигляді ID-картки з підстав не передбачених пунктом 6 Порядку № 302, відмова відповідача є правомірною. При цьому, ОСОБА_1 03.09.2020 особисто подав заяву - анкету № 5093797 від 03.09.2020 для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, яка є згодою на обробку його персональних даних. Крім цього, при оформленні 26.07.2017 ОСОБА_1 паспорта громадянина України для виїзду за кордон законним представником позивача було подано заяву - анкету для внесення інформації позивача до Єдиного державного демографічного реєстру. Тобто, персональні дані ОСОБА_1 були оброблені за його згодою та згодою законного представника, а тому підстав для видалення цих даних з Реєстру немає.
Згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 дану позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи, дослідивши письмові докази, зазначає наступне.
Судом з'ясовано, що неповнолітній ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського міського відділу ДМСУ в Івано-Франківській області із заявою про видачу йому паспорта громадянина України.
При цьому, позивачем подано заяву - анкету від 03.09.2020 №5093797 про внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, в якій зазначено, що він дає згоду на отримання відцифрованих відбитків пальців своїх рук та внесення до безконтактного електронного носія відцифрованих відбитків пальців рук. На заяві міститься зразок підпису позивача та інформація про відбитки пальців лівої та правої руки (а.с. 46).
Як наслідок, 13.11.2020 ОСОБА_1 отримано паспорт громадянина України від 17.09.2020 № НОМЕР_1 у формі ID-картки (а.с. 24)
Законний представник позивача ОСОБА_2 звернулася до Івано-Франківського міського відділу ДМСУ в Івано-Франківській області з заявою від 01.09.2021 про заміну паспорта громадянина України ОСОБА_1 у формі ID-картки на паспорт громадянина України у формі книжечки із зазначенням в ньому прізвище ім'я та по батькові з великої букви.
Листом від 14.09.2021 № Ф-83/6/2602-21/2610/82-21 Івано-Франківським міським відділом ДМСУ в Івано-Франківській області з посиланням на норми п. 100 Порядку № 302 відмовлено заявнику по суті порушеного питання, оскільки ОСОБА_1 отримано паспорт громадянина України, який є дійсним на момент звернення (а.с. 4 -6).
Не погодившись з вказаною відмовою позивач звернувся до суду з даним позовом.
Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи визначає Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус".
Згідно частини 1 статті 4 вказаного Закону Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.
Нормами ч.2 та ч.3 ст.4 Закону передбачено, що визначені цим Законом уповноважені суб'єкти для обліку даних ведуть відомчі інформаційні системи (далі - ВІС). Порядок ведення Реєстру та взаємодії між уповноваженими суб'єктами встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Внесення інформації до Реєстру, відповідно до ч.1 ст.10 Закону, здійснюється уповноваженими суб'єктами за зверненням заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних". У разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.
Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: 1) документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: а) паспорт громадянина України.
У заяві від 07.12.2021 позивач просить зобов'язати відповідача оформити та видати йому паспорт громадянина у формі паспортної книжечки без занесення даних до Єдиного державного демографічного реєстру. Однак суд зазначає, що документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, у відповідності до частини 1 статті 13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" є паспорт громадянина України. Такий документ як паспорт громадянина у вказаному Законі відсутній.
Частинами 1, 2, 4, 5 статті 14 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
Так відповідно до ч.1 ст.16 Закону оформлення, видача, обмін документів, їх пересилання, вилучення, повернення державі та знищення відбуваються в порядку, встановленому законодавством, якщо інше не передбачено цим Законом.
Головний обчислювальний центр, відповідно до положень ч.4 та ч.5 ст.16 Закону, здійснює автоматизовану перевірку даних, отриманих з бази даних розпорядника Реєстру, формує набори даних та забезпечує виготовлення документів. За фактом виготовлення документа відомості про серію та номер документа, дату персоналізації, номер використаного бланка в електронній формі передаються ВІС відповідним уповноваженим суб'єктом.
Положеннями ч.7 ст.16 Закону визначено підстави, за яких уповноважений суб'єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові у видачі документа.
Згідно частин 1 - 5 статті 21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України.
Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Паспорт громадянина України оформляється особам, які не досягли вісімнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягли вісімнадцятирічного віку, - на кожні 10 років.
Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Оформлення паспорта громадянина України здійснюється розпорядником Реєстру. Прийняття заяв-анкет для внесення інформації до Реєстру, видача паспорта громадянина України здійснюються розпорядником Реєстру або уповноваженими суб'єктами, передбаченими пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону.
Отже, у разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що в свою чергу є порушенням її громадянських прав у зв'язку з неможливістю їх реалізації.
Перелік інформації, яка вноситься до паспорта громадянина України, визначено ч.7 ст.21 Закону, і цей перелік складається зокрема з такої інформації: унікальний номер запису в Реєстрі; відцифрований образ обличчя особи; відцифрований підпис особи, і поряд із цим ст. 7 цього ж Закону визначає перелік інформації про особу, яка вноситься до Реєстру, в якій, крім зазначеного, передбачено, що у разі оформлення паспорта громадянина України до Реєстру за згодою особи вносяться також відцифровані відбитки пальців рук особи (п. 13 ч.1 ст. 7).
Частиною 6 ст.7 Закону встановлено заборону вимагати від осіб та вносити до Реєстру інформацію, не передбачену цим Законом, а також визначено, що забороняється вимагати від осіб персональні дані, що свідчать про етнічне походження, расу, політичні, релігійні чи інші переконання, звинувачення у вчиненні кримінального правопорушення або засудження до кримінального покарання, а також дані щодо здоров'я або статевого життя.
Згідно з частиною 3 статті 13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзний документ біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзний документ особи, якій надано додатковий захист, картка мігранта містять безконтактний електронний носій.
Відповідно до пункту 3 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XІІ бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Пунктами 5, 6 вказаного положення встановлено, що Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88х125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. У верхній частині лицьового боку обкладинки зроблено напис "Україна", нижче - зображення Державного герба України, під ним - напис "Паспорт". На внутрішньому лівому боці обкладинки у центрі - зображення Державного прапора України, нижче - напис "Паспорт громадянина України". На першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім'я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою. Перша сторінка або перший аркуш після внесення до них відповідних записів та вклеювання фотокартки можуть бути заклеєні плівкою. У разі заклеювання плівкою усього аркуша записи та фотокартка печатками не засвідчуються. Третя, четверта, п'ята і шоста сторінки призначені для фотокарток, додатково вклеюваних до паспорта, а сьома, восьма і дев'ята - для особливих відміток. На десятій сторінці робляться відмітки про сімейний стан власника паспорта, на одинадцятій - шістнадцятій - про реєстрацію постійного місця проживання громадянина. На прохання громадянина до паспорта може бути внесено (сьома, восьма і дев'ята сторінки) на підставі відповідних документів дані про дітей, групу крові і резус-фактор. На внутрішньому правому боці обкладинки надруковано витяг з цього Положення. Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється.
Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується (пункт 8 Положення про паспорт громадянина України).
Водночас, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" затверджено: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, що додається. Запроваджено із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру: з 1 січня 2016 року оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII; з 1 листопада 2016 року оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою (пункт 2 вищевказаної Постанови).
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України № 302 від 25.03.2015 встановлено, що прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 1 листопада 2016 р. припиняється; паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 1 листопада 2016 р., є чинним протягом строку, на який його було видано.
Відповідно до пункту 5 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, який затверджено Постановою №302, передбачено, що у разі втрати або викрадення паспорта особі замість втраченого або викраденого оформляється та видається новий паспорт.
В свою чергу, положеннями п.6 цього ж Порядку визначено, що обмін паспорта здійснюється у разі: 1) зміни інформації, внесеної до паспорта (крім додаткової змінної інформації); 2) отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (РНОКПП) або повідомлення про відмову від прийняття зазначеного номера (за бажанням); 3) виявлення помилки в інформації, внесеній до паспорта; 4) закінчення строку дії паспорта; 5) непридатності паспорта для подальшого використання; 6) якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток; 7) наявності в особи паспорта зразка 1994 року (за бажанням).
Пунктом 100 Порядку № 302 встановлено, що територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС має право відмовити особі в оформленні або видачі паспорта, якщо особа вже отримала паспорт (у тому числі паспорт зразка 1994 року), який є дійсним на день звернення (крім випадків обміну паспорта у зв'язку з виявленням помилки в інформації, внесеній до нього; звернення для обміну протягом одного місяця до дати закінчення строку дії паспорта; непридатності для подальшого використання).
До безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті, у відповідності до пункту 131 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302, вноситься така інформація: інформація, зазначена в зоні візуальної перевірки паспорта; додаткова змінна інформація (про місце проживання, про народження дітей, про шлюб і розірвання шлюбу, про зміну імені, у разі наявності - інформація про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або повідомлення про відмову від його прийняття (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття зазначеного номера та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу). У разі наявності повідомлення про відмову від реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у відповідному полі проставляється слово “відмова”. У разі відсутності інформації відповідне поле не заповнюється; біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук (за згодою особи); засоби електронного цифрового підпису (у разі оформлення паспорта особі, яка досягла 18-річного віку) та засоби шифрування в порядку, встановленому законодавством. Інформація вноситься до безконтактного електронного носія відповідно до рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації (IКAO) Doc 9303.
Відповідно до пунктів 1, 2 додатка 2 "Технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм" Постанови № 302 бланк паспорта громадянина України (далі - паспорт) виготовляється у формі пластикової картки типу ID-1, що містить безконтактний електронний носій. У паспорт імплантовано безконтактний електронний носій, який відповідає вимогам нормативних документів України у сфері технічного та криптографічного захисту інформації. Безконтактний електронний носій відповідає вимогам стандарту ISO/IEC 14443 щодо запису і зчитування даних. До безконтактного електронного носія вноситься інформація, яка зазначена на лицьовому та зворотному боці паспорта, біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя, відцифрований підпис особи), а також дані щодо забезпечення захисту інформації, що внесена на безконтактний електронний носій, відповідно до вимог Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус".
Згідно частини 1 статті 6 Закону України "Про захист персональних даних" мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних. Обробка персональних даних здійснюється відкрито і прозоро із застосуванням засобів та у спосіб, що відповідають визначеним цілям такої обробки.
Персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована (стаття 2 Закону України "Про захист персональних даних").
Обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.
Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (частини 5, 6 статті 6 Закону України "Про захист персональних даних").
Таким чином, принципами обробки персональних даних є відкритість і прозорість, відповідальність, адекватність та не надмірність їх складу та змісту стосовно визначеної мети їх обробки, а підставою обробки персональних даних є згода суб'єкта персональних даних.
Реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватися, як і раніше, в межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою. При цьому, згадані технології не повинні бути безальтернативними і примусовими. Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу - використання традиційних методів ідентифікації особи.
Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що реалізація волевиявлення громадянина на отримання паспорта, незалежно від форми такого, здійснювалась і здійснюється шляхом подання заяви-анкети до компетентного органу особисто особою, яка звертається за отриманням паспорта, із зазначенням інформації та долученням документів, які передбачені вимогами чинного законодавства. При цьому дотримання особою певних правил, пов'язаних з процедурою оформлення та видачі паспорта, зокрема щодо дотримання форми заяви, є обов'язковим.
В матеріалах справи наявний паспорт громадянина України, виданий ОСОБА_1 виготовлений у формі пластикової картки типу ID-1, тобто під час оформлення паспорта громадянина України у формі картки позивач надав згоду на обробку його персональних даних, що підтверджується заявою - анкетою від 03.09.2020 № 5093797.
Стаття 8 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" встановлює гарантії захисту і безпеки інформації Єдиного державного демографічного реєстру.
В статті 15 Закону України "Про захист персональних даних" чітко визначені випадки видалення або знищення персональних даних, серед яких відсутня така підстава як звернення суб'єкта персональних даних із заявою про відкликання згоди на збір та обробку персональних даних.
Разом з тим, звернення ОСОБА_3 про заміну паспорта громадянина України ОСОБА_1 у формі ID-картки на паспорт громадянина України зразка 1994 року, не може слугувати підставою видалення даних з Єдиного державного демографічного реєстру, оскільки спірні правовідносини врегульовані спеціальним законом, а саме Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", яким не передбачено знищення (видалення, анулювання) інформації стосовно особи із Реєстру із вищезазначених підстав. При цьому, законна і добровільна видача позивачу паспорта громадянина України у формі картки та внесення інформації щодо нього до Реєстру жодним чином не суперечить нормам Конституції України, Закону України "Про захист персональних даних".
Організаційні засади створення і функціонування Єдиного державного демографічного реєстру, види персональних даних, які підлягають обробці засобами Реєстру і мета цієї обробки визначені на законодавчому рівні, оскільки сфера цих суспільних відносин, за статтею 92 Конституції України, є предметом винятково законодавчого регулювання.
Таким чином, оскільки інформація про позивача була отримана з дозволу останнього і без порушень вимог Закону України "Про захист персональних даних", та Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" та є достовірною, підстави для видалення даних позивача, відсутні.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21 серпня 2020 року по справі № 260/99/19 (провадження № К/9901/31910/19).
Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що його особиста необізнаність про право на отримання паспорта у формі книжечки не свідчить про протиправність дій відповідача щодо видачі паспорта у вигляді ID-картки, оскільки останній був оформлений на підставі заяви позивача щодо видачі паспорта саме у вигляді ID-картки та отриманий останнім без будь-яких зауважень.
Відтак, проаналізувавши фактичні обставини справи та враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позивач фактично просить здійснити видачу нового паспорта громадянина України у формі книжечки на підставі Положення про паспорт громадянина України від 26.06.1992 № 2503 замість наявного паспорта громадянина України у вигляді ID-картки. Однак така вимог позивача не ґрунтується на нормах матеріального права, оскільки жодним нормативно-правовим актом не передбачено можливості оформлення паспорта у формі паперової книжечки зразка 1994 року замість дійсного паспорта виданого засобами Єдиного державного демографічного реєстру.
Так, дія Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2530-ХІІ не поширюється на спірні правовідносини щодо обміну паспорта, оформленого у вигляді ID-картки, а визначає порядок оформлення і обміну паспорта громадянина України, що виданий виключно у формі паспортної книжечки.
Пункт 2 Постанови №302 вказує на те, що оформлення замість втраченого або викраденого паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України здійснюється відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією Постановою.
В свою чергу, п.6 Порядку №302 визначені конкретні випадки в разі яких здійснюється обмін паспорта, який є виключним та розширеному тлумаченню не підлягає. Лише при настанні обставин, визначених п.6 Порядку №302 у відповідача виникає обов'язок заміни паспорта.
Таким чином, суд доходить висновку, що в спірному випадку у відповідача відсутні підстави для видачі позивачу паспорта у формі книжечки, оскільки позивач на момент звернення до відповідача мав дійсний та придатний для подальшого використання паспорт у вигляді ID-картки, який ним не втрачався та не був викрадений, при цьому позивачем під час розгляду справи не було надано суду належних письмових доказів наявності підстав для отримання нового паспорту або обміну.
При цьому, позивачем не наведено обґрунтувань, що при зверненні за отриманням паспорту у вигляді ID-картки та підписуючи заяву-анкету, він висловлював свою незгоду на збір та обробку персональних даних. Також не надано суду доказів, що ОСОБА_1 звертався до відповідача із заявою про видачу паспорта у формі книжечки, сформованою в установленій формі, та з доданим до неї обов'язковим переліком документів, що є передумовою для розгляду питання про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року.
У зв'язку з наведеним, суд вважає помилковим посилання позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №806/3265/17, оскільки ознаками цієї типової справи є, зокрема, предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов'язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503.
Предмет спору у справі №806/3265/17 та даній адміністративній справі є різними, оскільки у справі №806/3265/17 особа, якій відмовлено в отриманні паспорта у формі книжечки, не отримувала паспорт у вигляді ID-картки, а заява, з якою особа звернулася до відповідача, мотивована тим, що через свої релігійні переконання позивачка відмовляється від присвоєння їй цифрового ідентифікатора особистості у виді унікального номера запису в реєстрі, від зняття біометричної інформації щодо себе та її подальшого зберігання, використання, обробки в Єдиному державному демографічному реєстрі.
Натомість, в даній справі, позивач отримав паспорт у вигляді ID-картки та заповнив заяву-анкету від 03.09.2020 № 5093797 для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, а тому підстави для застосування у спірних правовідносинах висновків Верховного Суду у справі №806/3265/17 відсутні.
В зв'язку із наведеним, суд дійшов висновку, що в даному випадку у відповідача відсутні підстави для видачі позивачу паспорта громадянина України у формі книжечки та видалення його даних з Єдиного державного демографічного реєстру.
Як вже заначено судом, пунктами 1, 2 додатка 2 до Постанови № 302 затверджено бланк паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм. Таким чином, оскільки судом відмовлено позивачу в позовних вимогах про видачу паспорта громадянина України у формі книжечки та видалені його даних з Єдиного державного демографічного реєстру, позов в частині написання прізвища, ім'я, по батькові позивача згідно українського правопису, схваленого Кабінетом Міністрів України (Постанова № 437 від 22 травня 2019) спільним рішенням Президії Національної академії наук України (протокол № 22/10 від 24 жовтня 2018 року) і Колегії Міністерства освіти і науки України (протокол № 10/4-13 від 24 жовтня 2018 року) також не підлягає до задоволення.
Підсумовуючи наведене вище, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до Івано-Франківського міського відділу ДМСУ в Івано-Франківській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання до вчинення дій до задоволення не підлягає.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Івано-Франківського міського відділу ДМСУ в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ немає, вул.Академіка Гнатюка,29, м.Івано-Франківськ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання до вчинення дій.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя /підпис/ Могила А.Б.