ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"09" лютого 2022 р. справа № 300/7665/21
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду О.Л.Тимощук, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою Головного управління ДПС в Івано-Франківській області
до ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу в сумі 48 515 гривень 45 копійок,
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі, також - позивач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області) 26.11.2021 звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі, також - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення в дохід бюджету податкового боргу в сумі 48 515 гривень 45 копійок.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем допущено податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб, який зумовлений несплатою 23 298,09 грн за основним зобов'язанням, 5 862,33 грн штрафних санкцій, нарахованих відповідно до висновків акта камеральної перевірки, на підставі якої винесено податкове повідомлення-рішення та нарахованої на підставі статті 129 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (надалі, також - ПК України) пені в розмірі 940,55 грн. Також за відповідачем обліковується заборгованість в сумі 17 054,48 грн у зв'язку з несплатою штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів в сумі 1 360,00 грн у зв'язку з несплатою штрафних санкцій, нарахованих за порушення вимог підпункту 16.1.7 пункту 16.1 статті 16 Податкового Кодексу України. Враховуючи непогашення вказаного податкового боргу, позивач, реалізовуючи свої законні повноваження, звернувся до суду для стягнення податкового боргу.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.12.2021 відкрито провадження у даній справі, постановлено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 262 КАС України (а.с.68-69).
Ухвала про відкриття провадження у відповідності до частини 10 статті 171 КАС України направлена сторонам із дотриманням вимог статті 126 КАС України.
Зазначена ухвала суду отримана позивачем 01.11.2021, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, що наявне в матеріалах справи (а.с. 72).
Відповідачем ухвала про відкриття провадження не отримана з незалежних від суду причин, що підтверджується довідкою Укрпошти із відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 79). Вказана ухвала суду, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 124 КАС України, направлена на адресу відповідача, зазначену у відповіді Відділу з питань реєстрації місця проживання, зняття з реєстрації місця проживання та ведення реєстру терторіальної громади м. Івано-Франківська Управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради №14/01-09/5006 від 09.12.2021 (а.с. 74) та відповіді відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління ДМС в Івано-Франківській області №11627 від 01.12.2021 (а.с. 76) , наданих на запити суду щодо доступу до персональних даних: АДРЕСА_1 .
Згідно з частиною 11 статті 126 КАС України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Таким чином, враховуючи, що вказана ухвала направлялася поштовим відправленням із відміткою "судова повістка", ця ухвала вважається врученою належним чином.
Таким чином, судом вживалися вичерпні заходи щодо повідомлення ОСОБА_1 в якості відповідача про розгляд адміністративної справи №300/7665/21, однак у визначений судом строк правом на подання відзиву відповідач не скористався.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду цієї справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази, суд встановив такі обставини.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result), 13.05.2015 ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою-підприємцем; 29.09.2020 - здійснено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності відповідача.
На підставі направлення на перевірку №235 від 10.02.2021 (а.с. 46) ГУ ДПС в Івано-Франківській області з 10.02.2021 по 16.02.2021 здійснено позапланову виїзну перевірку платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 29.09.2020, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску за період з 13.05.2015 по 29.09.2020.
У результаті проведеної перевірки виявлено та зафіксовано в акті №830/09-19-07-14/ НОМЕР_1 від 23.02.2021 (а.с. 13-41), в тому числі, наступні порушення:
- пунктів 44.1 та 44.3 статті 44 ПК України у зв'язку з наданням первинних документів в неповному обсязі за 2017-2020 роки;
- підпункту 296.1.1 пункту 296.1 та підпункту 296.5.3 пункту 296.5 статті 296 ПК України, в результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з єдиного податку на суму 23 449,32 грн;
- пунктів 1, 2 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 №265/95-ВР (надалі, також Закон - №265/95-ВР), пункту 296.10 статті 296 ПК України.
На підставі виявлених порушень ГУ ДПС в Івано-Франківській області 17.03.2021 винесено щодо позивача:
- податкове повідомлення-рішення №001495/0714, яким за порушення підпункту 296.1.1 пункту 296.1 та підпункту 296.5.3 пункту 296.5 статті 296 ПК України донараховано грошові зобов'язання за платежем єдиний податок з фізичних осіб на суму 29 311,66 грн, з яких за основним зобов'язанням - 23 449,33 грн (у зв'язку з частковою сплатою 151,24 грн несплачена сума грошового зобов'язання становить 23 298,09 грн) та за штрафними (фінансовими санкціями) - 5 862,33 грн. (а.с. 10);
- податкове повідомлення-рішення №001502/0714, яким контролюючим органом за порушення відповідачем пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР застосовано штрафні санкції в сумі 17 054,48 грн (а.с. 11);
- податкове повідомлення-рішення №001498/0714 про нарахування за платежем адміністративні штрафи та інші санкції (надходження коштів, контроль за справлянням яких закріплено за ГУ ДФС) 1 360,00 грн штрафних санкцій за порушення підпункту 16.1.7 пункту 16.1 статті 16 та пункту 44.1 статті 44 ПК України (а.с. 12).
Акт перевірки та податкові повідомлення-рішення вручені відповідачу, що підтверджується власноручним підписом ОСОБА_1 на таких документах (а.с 41, зворотна сторона а.с. 10, а.с. 11, 12).
Також контролюючим органом на підставі статті 129 ПК Україні нараховано пеню в розмірі 940,55 грн.
Відповідачу виставлена податкова вимога №0023575-1303-0915 від 21.05.2021, якою встановлено, що загальна сума податкового боргу платника податків станом на 20.05.2021 становить 48 515,45 грн (а.с. 8). Податкова вимога направлялася відповідачу на адресу його місця проживання, проте поштове відправлення не вручене з незалежних від позивача причин та повернуто позивачу із зазначенням причини повернення "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 9).
У зв'язку із несплатою грошових зобов'язань в строк, встановлений Податковим кодексом України, за відповідачем обліковується податковий борг: з єдиного податку з фізичних осіб в загальному розмірі 30 100,97 грн, з яких за основним зобов'язанням - 23 298,09 грн, 5862,33 грн - штрафних санкцій та нарахована пеня в розмірі 940,55 грн; зі штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій в розмірі 17 054,48 грн, а також з адміністративних штрафів та штрафних санкції (надходження коштів, контроль за справлянням яких закріплено за ГУ ДФС) в сумі 1 360,00 грн.
Наявність у відповідача зазначеної заборгованості підтверджується довідкою позивача від 27.10.2021 (а.с.7) та витягами з інтегрованих карток платника єдиного податку (а.с. 56-61).
У зв'язку із несплатою податкового боргу, позивач, в межах повноважень, передбачених підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, звернувся до суду з метою стягнення податкового боргу.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд керується положеннями Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, а також застосовує норми Податкового кодексу України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 14.1.39. статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлюються Главою 1 розділу XIV ПК України.
Згідно з пунктом 291.2 статті 291 ПК України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Відповідно до пункту 291.3 статті 291, підпункту 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 ПК України юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Приписами підпункту 2 пункту 291.4 статті 291 ПК України встановлено, що до суб'єктів господарювання третьої групи, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності відносяться, зокрема, фізичні особи-підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Статтею 293 ПК України встановлено ставки єдиного податку, згідно із пунктом 293.3 якої, ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі: 1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом; 2) 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Як передбачено пунктом 294.1 статті 294 ПК України, податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.
Пунктом 295.3 статті 295 ПК України встановлено, що платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Згідно із приписами пунктів 296.1, 296.2 статті 296 ПК України, платники єдиного податку першої - третьої груп ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1-296.1.3 цього пункту.
Відповідно до пункту 296.3. статті 296 ПК України, платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.
Підпунктом 296.5.3 пункту 296.5 статті 296 ПК України платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці) у податковій декларації окремо відображають:
1) обсяг доходу, оподаткований за кожною з обраних ними ставок єдиного податку;
2) обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків (у разі перевищення обсягу доходу).
Перевіркою достовірності визначення в податковій декларації обсягу доходу встановлено, що згідно представленої книги обліку доходів платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 не задекларовано дохід в сумі 468 986,40 грн, внаслідок чого платником податку занижено податкове зобов'язання з єдиного податку в сумі 23 449,32 грн.
Пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до пункту 44.3 статті 44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов'язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).
Пунктом 44.6 статті 44 ПК України передбачено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
У ході перевірки ОСОБА_1 надано запит від 10.02.2021 про надання документів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності та підтвердження задекларованих показників (а.с. 48).
Однак на вимогу контролюючого органу платником податку надано документи не в повному обсязі, про що складено акт №163/09-19-07-17/ НОМЕР_1 від 12.02.2021 (а.с. 50).
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено у Законі України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 №265/95-ВР (надалі, також - Закон №265/95-ВР). Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Пунктами 1 та 2 статті 3 Закону №265/95-ВР передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Так, перевіркою встановлено, що відповідачем за період з 01.10.2017 по 01.03.2019 в порушення вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР та пункту 296.10 статті 296 ПК України не проведено розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через реєстратор розрахункових операцій, згідно яких обсяг доходу складає 170 544,83 грн.
Відповідно до підпункту 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.
Пунктом 57.3 статті 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно з пунктом 58.2 статті 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до пункту 58.3 статті 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Пунктом 42.2 статті 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Також підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПК України передбачено, що нарахування пені розпочинається: при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов'язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов'язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов'язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов'язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом; при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження - на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов'язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Згідно з вимогами підпункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно із пунктом 87.1. статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Пунктом 87.2. даної статті Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Право позивача на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу передбачене підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.
Проаналізувавши подані суду докази та норми податкового законодавства, судом встановлено, що контролюючим органом у межах повноважень проведена перевірка відповідача, якими встановлено порушення приписів податкового законодавства в частині визначення в податковій декларації обсягу доходів. Окрім цього, відповідачем не проведено розрахункові операції на повну суму покупки через реєстратор розрахункових операцій та не надано на запит контролюючого органу в повному обсязі первинні документи.
Винесені позивачем податкові повідомлення-рішення вручені відповідачу, а податкова вимога направлялася ОСОБА_1 на адресу його місця проживання: АДРЕСА_1 , однак не вручена з незалежних від позивача причин та повернулась відправнику із зазначенням причини повернення “за закінченням терміну зберігання”. Докази оскарження податкових повідомлень-рішень у матеріалах справи відсутні. Також відсутні докази погашення податкового боргу.
Таким чином, контролюючим органом дотримано процедури визначення податкового зобов'язання, повідомлення відповідача про наявні податкові зобов'язання та набуття податкового зобов'язання статусу податкового боргу.
Тому, враховуючи, що податковий борг в розмірі 48 515 гривень 45 копійок виник в результаті порушення відповідачем вимог податкового законодавства, останнім не подано жодного доказу його сплати або оскарження його нарахування, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають до задоволення в повному обсязі.
Згідно з приписами частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи, що позивачем у справі підтверджено тільки сплату судового збору, судові витрати не підлягають розподілу.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в дохід бюджету податковий борг в загальному розмірі 48 515 (сорок вісім тисяч п'ятсот п'ятнадцять) гривень 45 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, адреса: вул. Незалежності, буд. 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ ВП - 43968084;
відповідач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.