03 лютого 2022 рокуСправа № 280/1702/22 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Чернова Ж.М., розглянувши заяву Фермерського господарства «СЮ ЖНИВА» про забезпечення позову у справі за позовною заявою Фермерського господарства «СЮ ЖНИВА» (69041, м.Запоріжжя, вул.Дніпровські зорі, буд.1-а) до Державної податкової служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, 8), Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166) про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
31 січня 2022 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Фермерського господарства «СЮ ЖНИВА» (далі-позивач) до Державної податкової служби України (далі - відповідач 1, ДПС України), Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач 2), в якому позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення №2068 від 24.01.2022 про відповідність/ невідповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, приняте винесене Головним управління ДПС у Запорізькій області;
зобов'язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану варітсть;
визнати протиправним та скасувати рішення №3698045/42885568 від 24.01.2022 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, прийняте Державною податковою службою України;
зобов'язати Державну податкову службу України врахувати таблицю даних платника податків, що подана позивачем (зареєстрована у контролюючому органі 08.11.2021 за №9334832243) та враховану рішенням комісії від 09.11.2021 №3347530/42885568.
Ухвалою суду від 03 лютого 2022 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
03 лютого 2022 року від позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить:
зупинити дію рішення №2068 від 24.01.2022 Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Запорізькій області про відповідність/ невідповідність платника податків на додану вартість ФГ «СЮ Жнива» критеріям ризиковості платника до набрання рішенням суду щодо його оскарження законної сили;
зобов'язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану варітсть;
зупинити дію рішення №3698045/42885568 від 24.01.2022 Державної податкової служби України про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість ФГ «СЮ Жнива» до набрання рішенням суду щодо його оскарження законної сили;
зобов'язати Державну податкову службу України врахувати таблицю даних платника податку ФГ «СЮ Жнива», що зареєстрована у контролюючому органі 08.11.2021 за №9334832243 та врахована рішенням комісії від 09.11.2021 №3347530/42885568.
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що ознаки протиправності оскаржуваних рішень є очевидними, що є підставою для забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову, позивач вказав, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості, та винесене із порушенням вимог щодо оформлення такого рішення, визначених Порядком №1165. Рішення №2068 від 24.01.2022 не містить жодних розумних, обґрунтованих та вмотивованих підстав віднесення підприємства до ризикованих платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як того вимагає законодавство. А саме, у рішенні не заповнений рядок «Податкова інформація», в якому розшифровується, яка саме податкова інформація була покладена в основу висновку про відповідність платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Також позивачем зазначено, що рішення №3698045/42885568 від 24.01.2022 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість позивача, в якому також зазначено підставою для її неврахування надумані та безпідставні твердження про здійснення ризикових операцій. Крім того позивач зазначив, що рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником. При цьому такі наслідки носять для платника негативний характер, оскільки строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а сам по собі факт такої відповідності покладає на платника додатковий обов'язок щодо надання пояснень та документів щодо кожної поданої на реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування, а також необхідністю оскарження відмови у їх реєстрації. Крім того, негативні наслідки виникають також у контрагентів платника податків, оскільки до реєстрації податкової накладної є неможливим формування ними податкового кредиту по господарських операціях. Необґрунтоване віднесення позивача до категорії «ризикових» шкодить його діловій репутації, а припинення господарських відносин з контрагентами поставить позивача у скрутне фінансове становище, при тривалому блокуванні податкових накладних підприємство опиниться на межі звільнення праціників та банкрутства. Таким чином, вважає, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Визначаючись щодо наявності правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову у даній адміністративній справі, суд враховує таке.
Відповідно до частини другої статті 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно із частиною четвертою статті 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.
За приписами частин четвертої - шостої статті 154 КАС України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятої Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі. При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При вирішенні заяви про забезпечення позову суд також враховує положення нормативно-правових актів, які регулюють спірні правовідносини.
Так, відповідно до пункту 201.16 статті 216 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
01.02.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).
Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Крім того, додатком 4 до Порядку №1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, якою передбачено, що таке рішення може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку.
Отже, прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, відповідно до пункту 6 Порядку №1165, тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних / розрахунків коригувань, поданих платником. При цьому, такі наслідки носять для платника негативний характер, оскільки строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, сам по собі факт прийняття вказаного рішення покладає на платника додатковий обов'язок щодо надання пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. Крім того, негативні наслідки виникають також у контрагентів платника податків, оскільки до реєстрації податкової накладної є неможливим формування ними податкового кредиту по господарських операціях.
Як вбачається із оскаржуваного рішення Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладеної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних № 2068 від 24.01.2022 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, підставою для його прийняття є пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку, зокрема, встановлено ризик порушення норм податкового законодавства, наявна податкова інформація що свідчить про неможливість здійснення будь-яких операцій зпостачанн ьоварів (робіт та послуг).
Також, другим відповідачем прийнято рішення про неврахування таблиці даних платника податку, зареєстровнної у контрольюючому органі 08.11.2021 за №9334832243 врахованої згідно з рішенням комісії від 09.11.2021 №3347530/42885568, за підставою наявності в контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійсненняплатником податку ризикових операцій (рішення №3698045/42885568 від 24.01.2022).
Суд звертає увагу, на те що відповідачами при прийняті спірних рішень не зазначено, яка саме інформація послугувала на визнання операцій, зроблених платником податків ризиковими.
Пунктом 19 Постанови №1165 встановлено, що у разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником податку недостовірної інформації, в таблиці даних платника податку, яка врахована, зокрема в автоматичному режимі, комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування таблиці даних платника податку.
Суд погоджується з позицією позивача, що відповідач 2 мав довести факт отримання ним податкової інформції після дати врахування таблиці. Тобто, після прийняття рішення про врахування таблиці від 09.11.2021 відповідач 2 мав самостійно надати оцінку зібраной інформації, а не приймати рішення, яке грунтується на рішенні відповідача 1. Вказана таблиця даних вже була врахована рішенням ГУ ДПС у Херсонській області. Таким чином, відповідач 2 не заперечував проти такого врахування, вважав таблицю такою, що відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам.
При вирішенні заяви про забезпечення позову суд враховує, що позивач заперечує законність прийнятого рішення та надав суду квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних саме з підстав прийняття вказаного рішення. При цьому, в оскаржуваному рішенні йдеться про можливі порушення вимог законодавства у діяльності позивача, у той час як в матеріалах справи відсутні докази, які б ставили під сумнів здійснення позивачем реальної господарської діяльності та сплату ним податкових зобов'язань.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про наявність реальної загрози завдання суттєвої шкоди правам позивача, оскільки вказані вище обставини ускладнюють ведення ФГ «СЮ ЖНИВА» господарської діяльності, що може призвести до припинення договірних відносин між позивачем і його контрагентами, а також до можливого понесення позивачем збитків.
На думку суду, невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, оскільки на даний час сам факт віднесення позивача до переліку ризикових платників податків згідно із оскаржуваним рішенням зумовив настання для нього негативних наслідків у вигляді зупинення реєстрації усіх податкових накладних, а звідси покладення додаткового обов'язку щодо надання пояснень та документів для реєстрації податкових накладних, а також збільшення строку їх реєстрації, що також негативно впливає на господарську діяльність позивача та його взаємовідносини із контрагентами.
Заходи забезпечення позову щодо зупинення дії оскаржуваного рішення, про вжиття котрих у заяві просить позивач, відповідають предмету позову, водночас вжиття таких заходів жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, оскільки факт правомірності чи протиправності винесення оскаржуваного рішення відповідача буде встановлено під час повного, всебічного і об'єктивного розгляду справи. Суд також зазначає, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Відтак, приймаючи рішення про забезпечення позову, суд виходить з того, що в разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення заподіяна позивачу шкода внаслідок зупинення господарської діяльності товариства у зв'язку з неможливістю реєстрації податкових накладних при реалізації товарів та відмовою контрагентів від співпраці буде значно більшою, оскільки відновлення ділових відносин та нормалізація ведення господарської діяльності, з врахуванням також введення по усій території України карантинних заходів, що зумовило погіршення ведення бізнесу, призведе до значних зусиль та витрат. Крім того, суд враховує і ту обставину, що спірне рішення порушує права не тільки позивача, а і його контрагентів, оскільки у зв'язку з відсутністю реєстрації податкових накладних останні не мають можливості формувати податковий кредит.
Враховуючи вищевикладене та з огляду на те, що подання позову та відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову, суд вважає за необхідне задовольнити заяву позивача про забезпечення позову з метою забезпечення збалансованості інтересів сторін та враховуючи наявність зв'язку між заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог у даній справі.
Відповідно частин другої, третьої статті 156 КАС України примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Керуючись ст. ст. 150, 151,154 КАС України, суд -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ФГ «ЖНИВА» про забезпечення позову, - задовольнити.
Зупинити дію рішення №2068 від 24.01.2022 Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Запорізькій області про відповідність/ невідповідність платника податків на додану вартість ФГ «СЮ Жнива» (код ЄДРПОУ 42885568) критеріям ризиковості платника до набрання рішенням суду щодо його оскарження законної сили.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 44118663) виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану варітсть.
Зупинити дію рішення №3698045/42885568 від 24.01.2022 Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість ФГ «СЮ Жнива» (код ЄДРПОУ 42885568) до набрання рішенням суду щодо його оскарження законної сили.
Зобов'язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) врахувати таблицю даних платника податку ФГ «СЮ Жнива» (код ЄДРПОУ 42885568), що зареєстрована у контролюючому органі 08.11.2021 за №9334832243 та врахована рішенням комісії від 09.11.2021 №3347530/42885568.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Копію даної ухвали направити учасникам справи.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.251, 256, 295 КАС України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.251, 295 КАС України.
Суддя Ж.М. Чернова