10 лютого 2022 року Справа № 280/10686/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , Ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, б. 158-Б, код ЄДРПОУ № 20490012)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі - позивачка) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за віком з урахуванням вимог частини 2 статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком саме за 2018-2020 роки, оформлене листом від 12 жовтня 2021 року № 14714-13858/М-02/8-0800/21;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати та виплатити з 1 вересня 2021 року ОСОБА_1 пенсію за віком з урахуванням частини 2 статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2018-2020 роки.
Ухвалою судді від 11 листопада 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику осіб.
В обґрунтування позовних вимог, позивачка посилається на те, що вона з 01 вересня 2005 року перебувала на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області, та їй була призначена пенсія за вислугу років у відповідності до норм Закону України «Про пенсійне забезпечення». 17 вересня 2021 року позивачка звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». З 17 вересня 2021 року позивачку переведено на пенсію за віком. Вказує, що позивачка звернулась до відповідача із заявою про здійснення перерахунку із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у Галузях економіки України за три роки - 2018, 2019 та 2020 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком. Проте відповідач листом від 12 жовтня 2021 року відмовив позивачці у задоволенні такої заяви. Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивачка звернулась до суду із позовом.
ОСОБА_1 просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник Головного управління Пенсійного Фонду України Запорізькій області у відзиві (вх.№70328 від 30 листопада 2021 року) проти задоволення позовних вимог заперечив, в якому зазначено, що згідно з частиною 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. З огляду на зазначене, відповідач вважає, що у нього відсутні підстави для застосування показника середньої заробітної плати працівників за останні 3 роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до частини 3 статті 42 Закону №1058. Таким чином, станом на сьогоднішній день позивач отримує пенсію за віком, обчислену із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014, 2015 та 2016 роки.
Представник Головного управління Пенсійного Фонду України Запорізькій області просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 з 01 вересня 2005 року перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області, пенсію позивачці було призначено за вислугу років у відповідності до норм Закону України «Про пенсійне забезпечення».
17 вересня 2021 року позивачка звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З 17 вересня 2021 року позивачка отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивачка звернулась до відповідача із заявою, в якій просила здійснити перерахунок її пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у Галузях економіки України за три роки - 2018, 2019 та 2020 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком.
Відповідачем листом від 12 жовтня 2021 року №14714-13858/М-02/8-0800/21 повідомлено позивачці про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії позивачки із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у Галузях економіки України за три роки - 2018, 2019 та 2020 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком.
ОСОБА_1 не погоджуючись із такими діями відповідача звернулася із позовом до суду.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Позивачка вважає дії відповідача неправомірними, посилаючись на те, що вона отримувала раніше пенсію за вислугою років, яка не передбачена положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а при призначенні пенсії за віком отримала всі права, як і інші громадяни України, оскільки звернулась за призначенням пенсії за віком на загальних підставах вперше.
При вирішенні спору по суті судом прийнято до уваги приписи Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (статті 26, 29, 40, 45, пункти 4-3, пункти 4-4 розділу ХV Прикінцеві положення), Закону України «Про пенсійне забезпечення» (статті 55) та інших норм права у редакціях на час виникнення спірних правовідносин.
Суд вважає, що оскільки позивачці було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (який передбачає особливі підстави та порядок призначення пенсії), а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачка звернулась вперше 17 вересня 2021 року, то відповідач протиправно не призначив позивачці пенсію за віком та не розрахував її з урахуванням частини 2 статті 40, пунктів 4-3, пунктів 4-4 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Суд не приймає доводи відповідача, оскільки в частині 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мова йде про переведення з одного виду пенсії на інший вид пенсій по матеріалам пенсійної справи, що в даному випадку відсутнє, оскільки мало місце призначення іншої пенсії за іншим Законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону.
Таким чином, факт отримання позивачкою до досягнення пенсійного віку пенсії за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення», а не за Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, не позбавляє позивачки права на призначення пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 40, пунктів 4-3, пунктів 4-4 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2018, 2019, 2020 роки.
При цьому, показник середньої заробітної плати в Україні за 2018-2020 роки складає 9118,81 грн.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить висновку про обґрунтованість пред'явленого позову та про задоволення позовних вимог позивачки у повному обсязі.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (частина 1 статті 132 КАС України).
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).
Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2,9,77,132,139,143,243-246,263, КАС України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , Ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, б. 158-Б, код ЄДРПОУ № 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за віком з урахуванням вимог частини 2 статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком саме за 2018-2020 роки, оформлене листом від 12 жовтня 2021 року № 14714-13858/М-02/8-0800/21.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати та виплатити з 1 вересня 2021 року ОСОБА_1 (Ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) пенсію за віком з урахуванням частини 2 статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2018-2020 роки.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , Ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний 158-Б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 20490012) судові витрати в сумі 908,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Рішення складено та підписано 10 лютого 2022 року.
Суддя Д.В. Татаринов