08 лютого 2022 року Справа № 280/11311/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В. розглянув у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Запорізькій області
про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (відповідач), в якому позивач просить суд:
- Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Запорізькій області №0002111305 від 08.02.2019р. про сплату боргу (недоїмки);
- Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області №0002101305 від 08.02.2019р. про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що як слідувало зі змісту Рішення і Вимоги, вони були прийняті Відповідачем за результатами проведення перевірки, оформленої актом №1055/08-01-13-05/ НОМЕР_1 від 13.12.2018р. про результати документальної невиїзної перевірки платника податків ФОП ОСОБА_2 . Як слідує з акту перевірки №1055/08-01-13-05/ НОМЕР_1 від 13.12.2018р. про результати документальної невиїзної перевірки платника податків ФОП ОСОБА_2 перевірка була призначена наказом №3819 від 12.11.2018р. «Про проведення документальної планової невиїзної перевірки» ФОП ОСОБА_2 , і за результатом вищевказаної перевірки і було визначено відносно ОСОБА_2 наявність недоїмки у Вимозі і штраф у Рішенні. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10 червня 2021 року у справі №280/2488/21, яке набрало законної сили, визнано протиправним і скасовано наказ №3819 від 12.11.2018 «Про проведення документальної планової невиїзної перевірки» ФОП ОСОБА_2 Враховуючи, що єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку) отриманого від діяльності фізичних осіб - підприємців, а ГУ ДФС у Запорізькій області взагалі не перевіряло ніякі документи по діяльності Позивача за час реєстрації підприємцем, то всі висновки про нарахування недоїмки є фактично надуманими. Отже, Вимога с протиправною. З аналізу норм податкового законодавства слідує, що підставою для прийняття рішення про застосування штрафів, передбачених Законом №2464-УІ, мають бути наявними факти про несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Однак, факти несплати єдиного внеску, як і документи, що підтверджують ці факти - відсутні. У зв'язку із цим позивач вважає, що у Рішенні нараховано штраф попри відсутність вини Позивача. Отже, позивач посилається на те, що документальна перевірка, внаслідок якої нараховано недоїмку - протиправно призначена і проведена, що встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили, а факти несплати єдиного внеску, як і документи, що підтверджують ці факти - відсутні, то відповідно, Головним управлінням ДФС у Запорізькій області протиправно нараховано недоїмку попри відсутність факту несплати ЄСВ і штрафу за відсутності вини платника податків і факту наявності недоїмки. За таких обставин вважає позовні вимоги обґрунтованими та просить задовольнити позов.
Ухвалою судді від 24.11.2021 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідач проти позову заперечував, надав до суду 07.12.2021 відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що на підставі проведеної документальної планової перевірки позивачки було складено акт перевірки від 13.12.2018 №1055/08-01-13-05/ НОМЕР_1 та встановлено порушення у тому числі в частині єдиного соціального внеску. З урахуванням встановлених перевіркою порушень відповідачем були прийняті спірні вимога та рішення про накладення штрафних санкцій. Просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
06.12.2021 позивач подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву у якій зазначив, що документальна перевірка проводилась без участі позивача, без дослідження будь-яких документів, вже після припинення позивачем підприємницької діяльності та зняття її з податкового обліку, наказ про проведення перевірки скасовано та визнано судом протиправним. У зв'язку з наведеним позивач зазначив, що доводи відповідача у відзиві жодним чином не спростовують позовні вимоги. Просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється
Суд, оцінивши повідомлені сторонами обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до положень ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.06.2021 по справі №280/2488/21, яке набрало законної сили 20.09.2021 встановлені зокрема наступні обставини: «в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містяться записи: від 31.05.2011 про державну реєстрацію ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця; від 27.02.2018 про припинення ОСОБА_1 підприємницької діяльності.
У Наказі Головного управління ДФС у Запорізькій області від 12.11.2018 за №3819 «Про проведення документальної планової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 » зазначено: «… На підставі вимог пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, п.77.1, п.77.4 ст.77, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ (із змінами та доповненнями), п.2 ч.1 ст.13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. №2464-VІ (із змінами та доповненням), відповідно до затвердженого плану - графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на 2018 рік НАКАЗУЮ: 1.Провести документальну планову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ), податкова адреса: АДРЕСА_1 з 23 листопада 2018 року тривалістю 10 робочих днів. Перевірку провести за період діяльності з 01.01.2015р. по 31.12.2017р. з метою своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.06.2011р. по 31.12.2017р. …»
Відповідачем не надано до суду доказів включення позивача до плану-графіку проведення планових документальних перевірок на 2018 рік та що такий план-графік документальних планових перевірок на поточний рік був оприлюднений на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25.12.2017, як то передбачено п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Також, відповідачем не надано до суду доказів, що позивач має ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, як то передбачено п.77.2 ст.77 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Крім того, відповідачем не надано до суду доказів не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення документальної планової перевірки вручення позивачу під розписку або надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії Наказу від 12.11.2018 за №3819 «Про проведення документальної планової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 » та письмового повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки, як то передбачено п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин)…
Суд погоджується з позицією позивача щодо безпідставного не проведення відповідачем відповідно до пп.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) документальної позапланової перевірки позивача через початок припинення позивачем підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Відповідачем документально не спростовано твердження позивача про зняття його 27.02.2018 з податкового обліку Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області (відділення у Шевченківському районі м.Запоріжжя) як платника податків (за номером зняття з обліку 1808300700290).
Звідси, відповідачем нормативно не обґрунтована можливість проведення документальної планової невиїзної перевірки відносно фізичної особи яка припинила свою підприємницьку діяльність та знята з податкового обліку у контролюючому органі як платник податків щодо підприємницької діяльності.
З урахуванням приписів ч.2 ст.2 КАС України суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що Наказ від 12.11.2018 за №3819 «Про проведення документальної планової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 » прийнято контролюючим органом не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже є не правомірним і підлягає скасуванню.»
На підставі пп.20.1.4.п.20.1 ст.20.1 ст.20,п.75.1 ст.75, п.77.1, п.77.4 ст.77 п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України, п.2.ч.1 ст.13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування» від 08.07.2010р.№2464-VI (зі змінами та доповненням), та відповідно до наказу ГУ ДФС у Запорізькій області від 12.11.2018 №3819 відповідно до затвердженого плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на 2018 рік була проведена документальна планова перевірка платника податків - фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) за період діяльності з 01.01.2015 по 31.12.2017р.
За результатами перевірки складено акт від 13.12.2018 №1055/08-01-13-05/ НОМЕР_1 та встановлено порушення у т.ч. в частині єдиного соціального внеску, а саме:
-п.2 ч. 1 ст. 7, п.5 ст.8 ст.9 (у редакції, що діє з 01.01.2016р.) Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. №2464- VI (зі змінами та доповненням), а саме заниження сум єдиного внеску, нарахованого з чистого оподаткованого доходу на загальну суму 175200,05 грн у т.ч. за 2015р. - 76609,64 грн., за 2016р. - 87557,25 грн., за 2017р. - 11033,16 грн.;
-п.177.2, ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755- VI (зі змінами та доповненням) занижено податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на суму 401730,55грн. у т. ч. за 2015р. - 153486,15грн., за 2016р. - 233051,28 грн., за 2017р. - 15193,15грн.;
-пп.164.1.3 п. 164.1 ст.164, підпункт 1.3 пункту 161 підрозділу 10 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755- VI (зі змінами та доповненням), а саме заниження суми утриманого військового збору з суми чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 36035,65грн. ут.ч. за 2015р- 15348,61 грн. за 2016р. - 19420,94 грн., за 2017 рік - 1266,10грн.;
-п.187.1. ст. 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755- VI (зі змінами та доповненням) донараховано ПДВ у сумі 359480,86грн.
Відповідно до акту від 13.12.2018 №1055/08-01-13-05/ НОМЕР_1 з урахуванням встановлених порушень у т.ч. в частині єдиного соціального внеску, винесено:
- Вимога про сплату боргу (недоїмки) (для фізичної особи) від 08.02.2019 №0002111305 на сумму 175200,05
-Рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування або своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 08.02.2019 №0002101305 на сумму 59117,66 грн.
Не погоджуючись із зазначеною вимогою та рішенням позивачка звернулась до суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Статтею 6 Закону визначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Статтею 9 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” визначено, що днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів; у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі; у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
За приписами ст. 25 вказаного Закону, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Згідно зі ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Так, підставою для винесення контролюючим органом вимоги про сплату боргу (недоїмки) №0002111305 від 08.02.2019 разом з Рішенням №0002101305 від 08.02.2019 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску стало порушення, які визначені контролюючим органом в Акті перевірки та, на переконання контролюючого органу, порушень з боку ФОП ОСОБА_1 норм Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”.
Разом з тим, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.06.2021 по справі №280/2488/21, яке набрало законної сили 20.09.2021 було визнано протиправним та скасувати Наказ Головного управління ДФС у Запорізькій області від 12.11.2018 за №3819 “Про проведення документальної планової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 ” на підставі якого було проведено перевірку та складено акт перевірки, на підставі якого в свою чергу були прийняті спірні рішення.
Отже, матеріалами справи підтверджується те, що документальна перевірка позивачки проводилася без дослідження будь-яких документів. Враховуючи те, що ГУ ДФС у Запорізькій області взагалі не перевіряло ніякі документи по діяльності позивача за час реєстрації підприємцем, то всі висновки про наявність заниження чистого оподаткованого доходу є фактично надуманими і не можуть бути виявленими без перевірки документів.
Також суд враховує правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 11.07.2019 по справі №804/8855/14 про те, що «визнання незаконною документальної позапланової невиїзної перевірки, проведеної контролюючим органом, є безумовною підставою для визнання незаконними і прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень». Аналогічну правову позицію викладено Верховним судом зокрема і у постановах від 21.02.2020 у справі №826/17123/18, від 04.09.2020 у справі №821/1274/18.
Отже, протиправність наказу про призначення та проведення контролюючим органом перевірки, є достатньою підставою для висновку про їх протиправність, що зумовлює відсутність необхідності перевірки порушення податкового законодавства по суті як підстави для нарахування суми грошового зобов'язання.
Відповідно, Головним управлінням ДФС у Запорізькій області протиправно нараховано і штраф попри відсутність факту несплати ЄСВ, вини платника податків і факту наявності недоїмки.
Отже, спірні вимога та рішення є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню у повному обсязі.
Згідно з ч. 1 та 2ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст.2,5,9,77,78,139,241,243-246,255 КАС України, суд
Позовну заяву - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати прийняті Головним управлінням ДФС у Запорізькій області податкову вимогу від 08.02.2019 року №Ф-0002111305 від 08 лютого 2019 року та рішення від 08 лютого 2019 року №0002101305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 2346,46 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ ВП: 44118663).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Стрельнікова