08 лютого 2022 року Справа № 280/484/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про скасування постанови,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - позивач) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (далі - відповідач), у якій позивач просить суд скасувати постанову головного державного виконавця Косінова І.В. від 23.12.2021 ВП №67157616 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області штрафу за невиконання рішення суду в розмірі 5100,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постанова головного державного виконавця від 23.12.2021 ВП №67157616 про накладення штрафу є незаконною, протиправною та такою, що порушує його права, виходячи з наступного: на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.08.2019 у справі № 280/3233/19 боржником з 25.04.2019 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , розмір доплати склав 12210,42 грн. Нараховану суму внесено до Реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (реєстраційний номер у реєстрі 58596). Таким чином, з 25.04.2019 пенсія ОСОБА_1 обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Щодо виплати донарахованої пенсії, то вона буде проведена згідно з Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» після відповідного фінансування з Державного бюджету України. Законом України «Про виконавче провадження» встановлено відповідальність боржника саме за невиконання судового рішення без поважних причин, а не за несвоєчасне ного виконання. Вважає, що Управлінням здійснено усі належні дії, спрямовані на виконання рішення суду, а тому постанова про накладення штрафу є протиправною та підлягає скасуванню. Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 12 січня 2022 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
Позивачем усунуті недоліки позовної заяви у строк встановлений судом
Ухвалою суду від 31 січня 2022 року відкрито спрощене провадження у справі та призначено судове засідання на 08.02.2022.
Відповідач позовні вимоги не визнав, 04.02.2022 надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що листом від 28.10.2021 за вих.№0800-0902-6/72747 боржник повідомив про часткове виконання рішення суду відповідно до вимог виконавчого документа, а саме стягувачу донараховано 12 210,42 грн. Щодо виплати заборгованості повідомлено, що відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти виключно в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Виплата донарахованої суми за рішенням суду, яка перевищує бюджетні призначення на поточний рік, буде здійснена після відповідного фінансування з Державного бюджету України. Постановою державного виконавця від 23.12.2021 на боржника за невиконання рішення суду накладено штраф у сумі 5 100,00 грн. та зобов'язано виконати рішення суду протягом десяти робочих днів. Відтак, боржником документально доведено невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення суду, тому у державного виконавця були наявні підстави для вжиття заходів у вигляді штрафу. Звідси, вважає спірну постанову правомірною та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
У судове засідання, призначене на 08.02.2022, сторони, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, не з'явились, враховуючи заявлені клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні та у відповідності до положень ч.3 ст. 194, ч. 9 ст. 205, ч.3 ст.268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд здійснив подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.
На підставі матеріалів справи, судом встановлено наступні обставини.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07.08.2019 у справі №280/3233/19 задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (правонаступник - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії. Зобов'язано Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію, обчислену з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 25 квітня 2019 року.
Вказане рішення набрало законної сили 14.11.2019.
На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.08.2019 у справі №280/3233/19 видано виконавчий лист, який перебуває на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
15.10.2021 відкрито виконавче провадження №67157616 з примусового виконання виконавчого листа по справі №280/3233/19.
На виконання постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження ВП №67157616 від 15.10.2021, Головним управлінням підготовлено та направлено заяву про закінчення виконавчого провадження до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) від 28.10.2021 за №0800-0902-6/72747 в якій боржник повідомляє, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.08.2019 у справі №280/3233/19, яке набрало законної сили 14.11.2019 Головним управлінням 20.12.2019 проведено перерахунок пенсії стягувачу, розмір якого склав 12 210,42 грн. Нараховану суму внесено до Реєстру судових рішень, виконання, яких гарантовано державою, виплата донарахованої суми за рішенням суду, яка перевищує бюджетні призначення на поточний рік, буде здійснена після відповідного фінансування з Державного бюджету України
23.12.2021 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Косіновим І.В. прийнято постанову про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. на Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за невиконання рішення суду.
Не погоджуючись із вказаною постановою, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області звернулося до суду з даною позовною заявою із вимогою про її скасування.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ).
Згідно зі статтею 1 Закону №1404-VІІІ, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VІІІ).
Згідно статті 5 Закону №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до частин п'ятої, шостої статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Згідно з частинами першою, другою статті 63 Закону №1404-VІІІ за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до частини першої статті 75 Закону №1404-VІІІ у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
В свою чергу, Кабінетом Міністрів України від 23.07.2014 прийнято Постанову №280, якою затверджено Положення про Пенсійний фонд України, відповідно до якого Пенсійний фонду України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямована і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державну соціальному страхуванню.
Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Відповідно до приписів пункту 3 Положення, одним з основних завдань Пенсійного фонду та його територіальних підрозділів є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.
Рішення суду в частині виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням встановленого строку виплати пенсії стягувача, не виконано боржником протягом строку, визначеного державним виконавцем, з незалежних від його волі причин, що унеможливлює застосування такої міри відповідальності, як накладення державним виконавцем штрафу за невиконання судового рішення.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а.
Зважаючи на вищевикладене, твердження позивача, що виконання рішення суду залежить не тільки від дій боржника, а й від здійснення відповідного фінансування (надходження до нього коштів від Пенсійного фонду України, призначених для здійснення виплат за вказаним судовим рішенням), є обґрунтованими.
Враховуючи вищезазначене, невиконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Зазначена правова позиція неодноразово викладалась Верховним Судом України, зокрема у постанові від 02.02.2016 справа№ 825/3715/14, а також Верховним Судом у постанові від 13.06.2018 справа №757/29541/14-а.
За таких обставин, постанова старшого державного виконавця Косінова І.В. від 23.12.2021 ВП №67157616 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області штрафу за невиконання рішення суду в розмірі 5100,00 грн. є протиправною та підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.
Як зазначено у частині першій статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При цьому, частиною 2 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Управління Пенсійного фонду України звернулось із позовом у цій справі не як суб'єкт владних повноважень на виконання покладених на нього функцій (завдань), а як юридична особа публічного права, а тому розподіл понесених позивачем у цій справі судових витрат слід здійснювати в загальному порядку.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 28 листопада 2018 року по справі № 812/246/18.
Суд, беручи до уваги результат вирішення спору щодо задоволення позовних вимог, присуджує позивачеві 2270, 00 грн. понесених витрат з оплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро).
Керуючись статтями 241-246, 255, 262, 287, 297 КАС України, суд -
Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно - Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) Косінова І.В. від 23.12.2021 ВП №67157616 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.
Стягнути на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-б; код ЄДРПОУ 20490012),
Відповідач - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164; код ЄДРПОУ 43314918).
Повне судове рішення складено 08.02.2022.
Суддя Б.В. Богатинський