08 лютого 2022 року Справа № 280/491/22 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Духневич О.С., розглянувши в письмовому провадженні адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро)
про скасування постанови про накладення штрафу,
Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - позивач, ГУ ПФУ в Запорізькій області) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі - відповідач, УЗПВР у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)), в якому позивач просить суд:
постанову головного державного виконавця Косінова І.В. від 23.12.2021 ВП № 66836269 про накладення на позивача штрафу за невиконання рішення суду в розмірі 5100,00 грн. скасувати.
На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає, що Законом України «Про виконавче провадження» встановлено відповідальність боржника саме за невиконання судового рішення без поважних причин, а не за несвоєчасне його виконання. Пояснює, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Зауважує, що на час винесення постанови про накладення штрафу від 13.12.2021 ВП № 66836269 рішення суду щодо зобов'язання призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію, обчислену з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 25 квітня 2019 року, ним виконано та проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , розмір доплати якої склав 20680,34 грн. Крім того, вказує, що нараховану суму внесено до Реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою за № 60055. Щодо виплати донарахованої пенсії, зазначає, що вона буде проведена після відповідного фінансування з Державного бюджету України. Вважає, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, а тому постанова головного державного виконавця Косінова І.В. від 23.12.2021 ВП № 66836269 про накладення на ГУ ПФУ в Запорізькій області штрафу в розмірі 5100,00 грн., є незаконною, протиправною та підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 13.01.2022 позовна заява залишена без руху та позивачу надано строк для усунення зазначених судом недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк недоліки позовної заяви позивачем було усунуто.
Ухвалою суду від 01.02.2022 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, визначених статтею 287 КАС України. Судове засідання призначене на 08.02.2022.
Відповідач позов не визнав, 07.02.2022 року надав суду відзив (вх. № 9361), відповідно до якого посилається на приписи ст. 18, 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» та пояснює, що на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження № 66836269 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 280/2961/19, виданого 31.03.2020 Запорізьким окружним адміністративним судом, в резолютивні частині якого зазначено: «Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію, обчислену з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 25 квітня 2019 року». Наголошує, що листом від 28.09.2021 за вих. № 0800-0902-6/65110 боржник повідомив про часткове виконання рішення суду відповідно до вимог виконавчого листа у справі № 280/2961/19, а саме донараховано стягувачу пенсію у розмірі 20680,34 грн., проте виплату донарахованої суми пенсії боржником не здійснено з посиланням на відсутність відповідного фінансування коштів із державного бюджету. Посилаючись на рішення Європейського суду з прав людини (у справі Юрій Миколайович Іванов проти України заява № 40450/04 від 15.10.2009; Горнсбі проти Греції від 19.03.1997, заява № 18357/91; Шмалько проти України №60750/00 від 20.07.2004), зазначає, що держава не може виправдовувати нестачу коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади. З урахуванням вищезазначеного, вказує, що постановою державного виконавця від 23.12.2021 ВП №66836269 за невиконання рішення суду було накладено штрафу на позивача у розмірі 5100,00 грн. та зобов'язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник позивача 08.02.2022 звернувся до суду із заявою (вх. № 9612) про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, у поданому відзиві просить розгляд справи провести у письмовому провадженні.
Відповідно до частини 3 статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Таким чином, суд визнав за доцільне надалі вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
На підставі приписів частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши та дослідивши надані документи, судом встановлені наступні обставини.
На виконанні в УЗПВР у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) перебуває виконавче провадження № 66836269 з примусового виконання виконавчого листа по справі №280/2961/19, виданого 31.03.2020 Запорізьким окружним адміністративним судом про зобов'язання ГУ ПФУ в Запорізькій області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію, обчислену з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 25 квітня 2019 року.
Листом від 28.09.2021 №0800-0901-6/65110 ГУ ПФУ в Запорізькій області повідомило відповідача про часткове виконання рішення суду відповідно до вимог виконавчого листа по справі № 280/2961/19, виданого 31.03.2020 Запорізьким окружним адміністративним судом, а саме стягувачу донараховано 20680,34 грн. Також, повідомлено про механізм виплати зазначеної суми.
Так, постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) Косінова І.В. від 23.12.2021 ВП № 66836269 за невиконання рішення суду на позивача накладено штраф у розмірі 5100,00 грн.
Вважаючи постанову про накладення штрафу протиправною, позивач у межах строку, передбаченого статтею 287 КАС України (31 грудня 2021 року) звернувся із даним позовом до суду про її скасування.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частинами 2, 4 статті 372 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пункт 1 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VIII передбачає, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2, частини 4 статті 18 цього Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
У випадку встановлення державним виконавцем факту невиконання боржником - юридичною особою рішення суду без поважних причин, він наділений повноваженнями щодо винесення постанови про накладення на такого боржника штрафу.
Згідно з частиною 1 статті 63 Закону 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною 6 статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону №1404-VIII).
Стаття 75 Закону №1404-VIII передбачає, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
З аналізу зазначених вище норм права можна дійти висновку про те, що на момент прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлений факт невиконання боржником рішення суду у встановлений законодавством строк, з приводу якого здійснюються заходи на його виконання. При цьому обов'язковою умовою накладення державним виконавцем штрафу є невиконання судового рішення боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, проте не зробив цього. Поважними причинами невиконання рішення суду в розумінні норм Закону №1404-VIII можуть вважатися обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій. У свою чергу, встановлення таких обставин як: невиконання судового рішення; наявність поважних причин такого невиконання, необхідно здійснювати в кожному конкретному випадку індивідуально. Обов'язок з'ясування цих обставин покладено на державного виконавця.
Таким чином, невиконання боржником рішення суду - тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону №1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом в постановах від 10.09.2019 по справі № 0840/3476/18, від 19.09.2019 по справі №686/22631/17, від 07.11.2019 по справі №420/70/19 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.
Виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.
З матеріалів справи вбачається, що на виконанні у відповідача перебуває виконавче провадження ВП № 66836269 з примусового виконання виконавчого листа №280/2961/19, виданого 31.03.2020 Запорізьким окружним адміністративним судом.
Як вбачається з матеріалів справи, на адресу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) надійшов лист від ГУ ПФУ у Запорізькій області 28.09.2021 № 0800-0902-6/65110 про те, що вимоги виконавчого листва по справі № 280/2961/19 ним частково виконані, а саме стягувачу донараховано 20680,34 грн. Разом з тим, повідомлено, що виплата суми пенсії буде здійснена після відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами, які містяться у даній справі, що позивачем, на виконання рішення суду, здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 25 квітня 2019 року, що підтверджується рішенням ГУ ПФУ у Запорізькій області № 923030134917 від 26.06.2020.
Разом з тим, на час винесення державним виконавцем постанови про накладення штрафу від 23.12.2021 виплата донарахованої суми пенсії у розмірі 20680,34 грн. не здійснена, у зв'язку із відсутністю відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Крім того, відповідно до бюджету ГУ ПФУ у Запорізькій області на 2021 рік (зі змінами) на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду виділено 13 444,80 тис. грн., які були профінансовані, що підтверджується листами від 30.03.2021, 19.05.2021, 09.06.2021, 14.07.2021, 28.07.2021.
Згідно з положеннями пунктів 20, 29 частини 1 статті 116 Бюджетного кодексу України, взяття зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Окрім того, з листа Пенсійного фонду України від 25.06.2021 № 2800-04-5/30473 до Міністерства соціальної політики України вбачається, що станом на 23.06.2021 на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що надійшли до боржників у порядку черговості, профінансовано 360,0 млн грн, або 100 % обсягу видатків, передбачених у бюджеті Пенсійного фонду України на 2021 рік, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 № 126, на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду за рахунок коштів Державного бюджету України на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, з урахуванням витрат, пов'язаних з виплатою та доставкою пенсійних виплат.
Згідно з обліком рішень суду, які набрали законної сили, виконання яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, в органах Пенсійного фонду України станом на 24.06.2021 обліковується 57,1 тис. рішень суду, виданих або ухвалених після набрання чинності Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", на виконання яких належить виплатити 5 млрд грн.
Пенсійний фонд України щомісяця інформує Міністерство соціальної політики України про результати моніторингу стану розгляду судами справ про пенсійне забезпечення та значне зростання кількості справ, насамперед щодо призначення (перерахунку) та виплати пенсій особам, звільненим з військової служби, постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, суддям, прокурорам.
Враховуючи наведене, численні звернення щодо невідкладного погашення заборгованості на виконання рішень судів, результати розгляду звітів суб'єктів владних повноважень про виконання рішення суду, просили порушити питання про збільшення асигнувань з державного бюджету (бюджетна програма за КПКВК 2506080 "Фінансування виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду") на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду у 2021 році та повторно ініціює відкриття для Пенсійного фонду України окремої бюджетної програми "Погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду.
Таким чином, у зв'язку з наведеним вище відсутні підстави стверджувати про те, що позивачем виконано рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі № 280/2961/19 не у повному обсязі з його вини, фактично виплата заборгованості ОСОБА_1 не здійснена з підстав відсутності бюджетного фінансування, що підтверджується доказами наявними у матеріалах справи.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладений в постанові від 21.08.2019 у справі №754/3105/17, від 07.11.2019 у справі № 420/70/19, від 21.05.2020 у справі № 310/6910/16-а, від 19.08.2020 у справі №140/784/19.
Крім того, вирішуючи даний спір, суд враховує правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду у справах К/9901/1598/18 (№405/3663/13-а) від 24.01.2018, К/9901/12146/18 (№757/29541/14-а) від 13.06.2018 про те, що відсутність бюджетного та іншого фінансування та коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово вказував, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, суд не вбачає факту невиконання позивачем рішення суду без поважних причин, оскільки матеріалами справи стверджується факт вчинення позивачем дій на виконання рішення суду.
У свою чергу, у даному випадку держаний виконавець не виконав вимоги Закону №1404-VIII - не перевірив фактичний стан виконання рішення суду, не надав жодних обґрунтувань причинам невиконання рішення суду позивачем.
Крім того, суду зауважує, що посилання відповідача на висновки рішень Європейського суду з прав людини «Юрій Миколайович Іванов проти України», «Горнсбі проти Греції», «Шмалько проти України» є недоречними, оскільки останні стосуються відносин між державою та особою, щодо якої існує невиконане рішення національного суду, проте, у межах розгляду цієї справи, спірні правовідносини склалися між суб'єктами владних повноважень, відтак зазначенні рішення Європейського суду з прав людини, не можуть бути застосовані під час вирішення цього спору.
Отже, суд погоджується з доводами позивача про те, що невиконання судового рішення в частині виплати заборгованості грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Таким чином, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позовних вимог.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (частина 1 стаття 132 КАС України).
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Оскільки відповідачем у справі є Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро), то з нього мають бути стягнуті на користь позивача понесені ним судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 2270 грн.
Керуючись статтями 9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -
Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) (69017, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 164, код ЄДРПОУ 43314918) про скасування постанови про накладення штрафу - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) від 23.12.2021 ВП № 66836269 про накладення на позивача штрафу за невиконання рішення суду в розмірі 5100,00 грн.
Стягнути на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору в сумі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 08.02.2022.
Суддя О.С. Духневич