07 лютого 2022 року Справа № 280/9934/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження питання про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області (69006, м. Запоріжжя, пр.. Металургів, 8-А, код ЄДРПОУ 37471912), третя особа - Державна інспекція архітектури та містобудування України (01133, м. Київ, б. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 44245840), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про скасування рішень,
21 жовтня 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - відповідач-1), Державної інспекції архітектури та містобудування України (далі - відповідач-2), відповідно до якого позивач просить суд скасувати Повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI) /про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI) за №ЗП 051200721927 від 21.07.2020, Декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (CCI) за №311 051200721927 від 10.11.2020 та скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта, реєстраційний номер ЗП 101201110482.
Ухвалою суду від 16.11.2021 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №280/9934/21, призначено підготовче судове засідання на 09 грудня 2021 року.
Протокольною ухвалою суду від 09.12.2021 розгляд справи відкладено на 21.12.2021.
Протокольною ухвалою суду від 09.12.2021 розгляд справи відкладено на 18.01.2022.
18.01.2022 представники позивача та відповідача у підготовче засідання не з'явилися.
18.01.2022 третьою особою ОСОБА_2 подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропущенням строку звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 18.01.2022 позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області, третя особа - Державна інспекція архітектури та містобудування України, ОСОБА_2 про скасування рішень, - залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої у відповідності до статті 167 КАС України або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущений разом із відповідними доказами.
03.02.2022 позивачем з дотриманням встановленого судом строку надано клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду. В обґрунтування пропущеного строку представник позивача зазначає, що у зв'язку з продовженням проведення неузгодженних будівельних робіт у літку 2021 року третьою особою - ОСОБА_2 позивач звернулась за правничою допомогою у вирішенні даного питання до адвоката ОСОБА_3 . У відповіді на адвокатський запит позивач дізнався що Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорай області надав лист відповідь № 1008-1.16/1356 від 28.08.2021, у якому зазначив, що відповідно до даних Реєстру, ведення якого розпочато з 06.07.2020, внесені дані стосовно повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (ССІ) на об'єкт: «Реконструкція житлового будинку АДРЕСА_3 » за №ЗП 101201110482 від 10.11.2020 замовник ОСОБА_2 .
До листа-відповіді надано: .
Повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI) про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI) за № ЗП 051200721927 від 21.07 2020;
декларація про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (CCI) за №ЗП 051200721927 від 10.11.2020.
Лише після отримання копії вищезазначених документів від адвоката Стадніченко С.В. позивачу стало відомо про їх існування.
До звернення за правничою допомогою, представники органів місцевого самоврядування лише складали акти про проведення робіт ОСОБА_2 та на звернення позивача зазначали, що у разі незгоди можливо звернутися до суду.
Повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом
наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI) /про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI) за №ЗП 051200721927 від 21.07.2020 та Декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (CCI) за №ЗП 051200721927 від 10.11.2020 ОСОБА_4 не надавала для ознайомлення позивачу.
Просить поновити строк звернення до суду з даним позовом.
Розглядаючи клопотання про поновлення строку звернення до суду суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, відповідно до частини третьої вказаної статті для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зауважує, що учасники справи зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб, у зв'язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про намір добросовісної реалізації права на звернення до суду.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Необхідно зазначити, що законодавцем пов'язано початок перебігу строку звернення до адміністративного суду саме із днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а не наявністю висновку суду щодо правильності чи неправильності обраного способу захисту.
Окрім того, наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не потрібно розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.
Повноваження Департаменту ДАБІ у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, законами України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про архітектурну діяльність» (тут і далі - у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката (частина п'ята статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Згідно частини дев'ятої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат є підставою, зокрема, для оформлення права власності на нього.
Водночас, пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України встановлено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийнятий) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Зокрема, у даному випадку з моменту реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, з якою пов'язується закінчення будівництва об'єкта містобудування, реєстрація повідомлення про початок виконання будівельних робіт вважається такою, що вичерпала свою дію. При цьому реєстрація права власності є підставою вважати, що декларація про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта також вичерпала свою дію.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 804/1510/16, від 2 жовтня 2018 року у справі № 465/1461/16-а, від 5 червня 2019 року у справі № 815/3172/18, від 23 липня 2019 року у справі № 826/5607/17.
Як слідує з матеріалів справи, судом встановлено, що з 2010 року між позивачкою та третьою особою ОСОБА_2 відбуваються суперечності щодо аварійного стану будинку, що належить їм на праві власності у відповідних частинах.
21.07.2020 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області за №ЗП051200721927 зареєстровано Повідомлення про початок будівельних робіт по реконструкції житлового будинку по АДРЕСА_3
28.07.2020 ОСОБА_2 звернулася до ОСОБА_1 з письмовим проханням про надання вільного доступу до частки будинку для початку реконструкції робіт. Вказане прохання направлено на адресу позивачки рекомендованим листом з повідомленням.
30.07.2020 за зверненням та у присутності ОСОБА_1 комісією у склад заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Макаренка С.В., начальника відділу архітектори, містобудування та капітального будівництва Баленка Ю.О., провідного спеціаліста відділу архітектури, містобудування та капітального будівництва ОСОБА_5 виконано огляд житлового будинку АДРЕСА_3 , за результатами якого складено Акт огляду житлового будинку. Відповідно до описової частини Акту, при огляді зокрема встановлено, що власницею ? частки житлового будинку АДРЕСА_4 ОСОБА_2 проведено демонтаж цієї частки згідно з Повідомленням про початок будівельних робіт по реконструкції житлового будинку по АДРЕСА_4 , за реєстровим Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області 21.07.2020 за №/ЗП051200721927. Вказаний Акт направлено на адресу ОСОБА_6 листом Пологівської міської ради від 11.08.2020.
Таким чином, 30.07.2020 позивач володіла інформацією про навність у третьої особи Повідомлення про початок будівельних робіт по реконструкції житлового будинку.
Відносно посилання представника позивача, що лише влітку 2021 року позивачка звернулася за правовою допомогою та адвокатом на запит було отримано вказане Повідомлення, що є підставою для поновлення строку звернення до суду, зазначає наступне.
Європейський Суд з прав людини в ухвалі від 30.08.2006 (справа "Каменівська проти України") також вказав, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Суд також враховує, що Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних спорів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 (справа N 240/12017/19) виклав правову позицію, згідно якої, зокрема, триваюча пасивна поведінка особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Верховний Суд у постанові від 19 січня 2021 року по справі № 300/1411/19 зазначив, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Також суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 24 лютого 2021 року по справі № 540/2097/18 виклав правову позицію, що юридична необізнаність не може визнаватися тією непереборною обставиною, явищем чи фактором, що завадили позивачу з дотриманням установлених законом строків звернутися до суду з позовом.
Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Керуючись ст.122, 123 КАС України, суд
Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області (69006, м. Запоріжжя, пр.. Металургів, 8-А, код ЄДРПОУ 37471912), третя особа - Державна інспекція архітектури та містобудування України (01133, м. Київ, б. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 44245840), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про скасування рішень.
Роз'яснити позивачу, що на підставі ч. 4 ст. 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала, постановлена судом в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, у відповідності до ч. 2 ст. 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.О. Артоуз