25 січня 2022 року Справа № 280/1213/22 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Духневич О.С., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до ГУ ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166)
про визнання нечинною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому просить суд: визнати нечинною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф4397-50 У від 11.02.2020 в повному обсязі.
Відповідно до пункту 3 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви зокрема з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Всупереч встановлених вимог пунктом 2 частини 5 статті 160 КАС України позивач у позовній заяви не зазначив: ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти відповідача. Крім того позивачем невірно заначено назву відповідача відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Головне управління ДПС у Запорізькій області).
Також позивачем у позовні заяві не заначено власного реєстраційного номеру облікової картки платника податків за його наявності або номеру і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України.
Відповідно до частини 5 статті 160 КАС України передбачено, що у позовній заяві зазначаються, зокрема:
відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору (пункт 6);
відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися (пункт 7);
власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (пункт 11).
В порушення вказаних норм позивачем в позовній заяві не зазначено відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися, а також у позові відсутнє письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Крім того, частиною 1 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Відповідно до статті 94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Склад реквізитів документів, вимоги до змісту і розташовування реквізитів документів, вимоги до бланків та оформлювання документів, вимоги до документів, що їх виготовляють за допомогою друкувальних засобів встановлює ДСТУ 4163-2020 затверджений Наказом від 01.07.2021 № 144 "Про прийняття та скасування національних стандартів".
Вимогами пункту 5.26 ДСТУ 4163-2020 передбачено, що відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки "Для копій".
Суд зазначає, що до матеріалів справи додано не засвідчені належним чином копії додатків, а саме не зазначено: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Також за правилами частини 4 статті 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Суд звертає увагу на те, що позивач просить визнати нечинною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф4397-50 У від 11.02.2020, однак в матеріалах справи вона відсутня.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що з 15.12.2008 знаходиться у трудових відносинах та роботодавцем сплачується за нього єдиний внесок, однак доказів того, що з 15.12.2008 за позивача щомісячно його роботодавець відраховує єдиний соціальний внесок до матеріалів справи позивачем не додано.
Також позивачу слід надати документи, що посвідчують його особу (копія паспорту, ідентифікаційного номеру).
Крім того, згідно частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до абзацу 2 частини 14 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення.
Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень органу доходів і зборів щодо нарахування пені та застосування штрафів (абзац 4 частина 14 стаття 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").
У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку (абзац 8 частина 4 стаття 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки (абзац 9 частина 4 стаття 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").
Позивач оскаржує вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-4397-50 У від 11.02.2020, однак з даним позовом звернувся до суду 29.12.2021, тобто з пропуском встановленого законом строку оскарження вимоги.
Частиною 6 ст.161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Позивачем клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду не подано, причини пропуску строку не наведені.
При цьому, якщо такий строк не було пропущено, позивачу слід надати суду відповідні докази на підтвердження дати отримання оскаржуваної вимоги.
Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160,161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід залишити без руху.
Відповідно до частини 3 статті 169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Керуючись статтями 160, 161, 241, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Запорізькій області про визнання нечинною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви терміном 10 календарних днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду:
позовної заяви (у новій редакції; у кількості двох примірників: для суду та відповідача), приведеною у відповідність вимогам пункту 2, 6, 7, 11 частини 5 статті 160 КАС України;
належним чином завірених копій документів доданих до позовної заяви (для суду та відповідача);
доказів в підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги: копії документів в підтвердження особи позивача (копія паспорту, ідентифікаційного коду); копії податкової вимоги № Ф4397-50 У від 11.02.2020; відомості про щомісячне відрахування роботодавцем єдиного соціального внеску за позивача;
доказів в підтвердження дати отримання оскаржуваної вимоги, які свідчать про своєчасне звернення до суду, або заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом у разі пропуску зазначеного строку із зазначенням причин та наданням доказів поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.С. Духневич