31 січня 2022 року Справа № 280/1272/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянув за правилами загального позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу
за позовом Головного управління Державної служи України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області
до Комунального закладу Навчально-виховного комплексу «Дитячий садок загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Кам'янсько-Дніпровської міської ради Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області
про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Комунального закладу Навчально-виховного комплексу «Дитячий садок загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Кам'янсько-Дніпровської міської ради Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області, в якому позивач просить: застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та приміщень Комунального закладу Навчально-виховний комплекс "Дитячий-садок загальноосвітня школа І-III ступенів" Кам'янсько- Дніпровської міської ради Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області, розташованого за адресою: 71304, Запорізька область, м. Кам'янка-Дніпровська, вул. Гоголя, 40 та Дошкільного підрозділу Кам'янсько-Дніпровського Навчально-виховного комплексу «Барвінок», розташованого за адресою: 71304, Запорізька область, м. Кам'янка-Дніпровська, вул. Зелена, 30-а, шляхом зобов'язання Комунального закладу Навчально-виховний комплекс "Дитячий- садок загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" Кам'янсько-Дніпровської міської ради Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області повністю зупинити експлуатацію приміщень школи за вказаними адресами, окрім робіт, пов'язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки Головного управління ДСНС України у Запорізькій області.
Позовна заява обґрунтована тим, що Кам'янсько-Дніпровським районним сектором Головного управління ДСНС України у Запорізькій області в період з 18 грудня по 19 грудня 2019 року було проведено позапланову перевірку Комунального закладу Навчально- виховний комплекс "Дитячий-садок загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" Кам'янсько-Дніпровської міської ради Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області. В ході перевірки позивачем встановлено, що об'єкт відповідача, будівлі, споруди, експлуатується з порушенням норм пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей. Вказано, що всі виявлені порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки зазначені в Акті перевірки за № 73 від 19.12.2019, створюють реальну загрозу життю і здоров'ю людей, які працюють, перебувають на об'єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі. Позовну заяву просить суд задовольнити.
Ухвалою судді від 02.03.2020 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
30.04.2020 справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, а підготовче засідання призначено на 28.05.2020.
Ухвалою суду від 28.05.2021 провадження у справі зупинено до 17.08.2020.
Ухвалою суду від 17.08.2020 продовжено процесуальний строк визначений ухвалою суду від 28.05.2020 до 01.10.2020.
Ухвалою суду від 01.10.2020 продовжено процесуальний строк визначений ухвалою суду від 17.08.2020 до 01.2.2020.
Ухвалою суду від 10.12.2020 продовжено процесуальний строк визначений ухвалою суду від 17.08.2020 до 10.02.2021 .
Ухвалою суду від 10.02.2021 продовжено процесуальний строк визначений ухвалою суду від 28.05.2020 до 22.03.2021.
Ухвалою суду від 22.03.2021 продовжено процесуальний строк визначений ухвалою суду від 28.05.2020 до 17.05.2021.
Ухвалою суду від 17.05.2021 продовжено процесуальний строк визначений ухвалою суду від 28.05.2020 до 25.08.2021.
Ухвалою суду від 25.08.2021 продовжено процесуальний строк визначений ухвалою суду від 28.05.2020 до 25.11.2021.
Ухвалою суду від 25.11.2021 провадження у справі поновлено.
Протокольною ухвалою суду від 25.11.2021 закрито підготовче судове засідання та призначено розгляд справи по суті на 25.12.2021.
У судове засідання представники сторін надали клопотання, відповідно до яких просить розглядати справу в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України, при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Кам'янсько-Дніпровським районним сектором Головного управління ДСНС України у Запорізькій області в період з 18 грудня по 19 грудня 2019 року було проведено позапланову перевірку Комунального закладу Навчально- виховний комплекс "Дитячий-садок загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" Кам'янсько-Дніпровської міської ради Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області.
За наслідками якої було складено акт № 73 від 19.12.2019.
Так, при проведенні перевірки контролюючим органом встановлено, що об'єкт Відповідача - будівля, приміщення та територія Комунального закладу Навчально-виховний комплекс "Дитячий-садок загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" Кам'янсько-Дніпровської міської ради Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області, розташований за адресою: 71304, Запорізька область, м. Кам'янка-Дніпровська, вул. Гоголя, 40, Дошкільний підрозділ Кам'янсько-Дніпровського НВК «Барвінок» розташований за адресою: 71304, Запорізька область, м. Кам'янка- Дніпровська, вул. Зелена, 30, у яких встановлено наступні порушення пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, а саме у Комунальному закладі Навчально-виховний комплекс "Дитячий-садок загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" Кам'янсько-Дніпровської міської ради Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області, розташований за адресою: 71304, Запорізька область, м. Кам'янка-Дніпровська, вул. Гоголя, 40:
-шляхи евакуації 1,2 та 3 поверхів частково виконані матеріалами з невизначеними показниками щодо пожежної небезпеки. Відповідно до вимог пункту 2.17 глава 2 розділу Ш Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697,- у приміщеннях громадського призначення (крім приміщень, розташованих у будинках V ступеня вогнестійкості), в яких можливе перебування 50 та більше осіб, опорядження (облицювання) стін та стель забороняється з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж: Г2, В2, Д2, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування до 1500 осіб; Г), В), Д1, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування 1500 та більше осіб. Для недопущення швидкого поширення пожежі, задимлення та шкідливого впливу від горіння горючих облицювань, вони повинні мати показники щодо пожежної небезпеки. За відсутності виконання цих вимог, може виникнути пожежа зі швидким розповсюдженням вогню, що створює загрозу для здоров'я і життя людей;
-допускається з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів. Відповідно до вимог пункту 1.6 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в України, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів. Місця з'єднання жил проводів і кабелів, а також з'єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів. Здійснення з'єднання проводів способом «скрутками» під дією повітря веде до окислення поверхні проводів, в наслідок чого збільшується напруга в системі електропостачання, яка приводить до перегрівання електричних проводів з подальшим їх замиканням, що несе загрозу пожежі або ураження електричним струмом, що створює загрозу для здоров'я і життя людей;
-не забезпечено проведення вогнезахисної обробки несучих дерев'яних конструкцій горішнього приміщення будівлі навчального закладу. Відповідно до вимог пункту 2.5 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417 - у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності. Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев'яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків. Відсутність обробляння засобами вогнезахисту елементів горищного покриття може призвести до вкрай швидкого руйнування несучих дерев'яних конструкцій в разі впливу вогню, що в свою чергу може призвести до руйнування перекриття поверху під горищним приміщенням, що є порушенням, яке створює загрозу для здоров'я і життя людей;
-допускається прокладання електричних проводів по горючій основі у кабінеті № 11, в побутовому приміщенні на другому поверсі, та приміщенні сторожів на першому поверсі. Відповідно до вимог пункту 1.12 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 відстань від кабелів та ізольованих проводів, прокладених відкрито, до місць відкритого зберігання (розміщення) горючих матеріалів повинна бути не менше 1 метра. У разі відкритого прокладання незахищених проводів та захищених проводів (кабелів) з оболонками з горючих матеріалів відстань від них до горючих основ (конструкцій, деталей) повинна становити не менше 0,01 метра. У разі неможливості забезпечити вказану відстань провід (кабель) слід відокремлювати від горючої поверхні шаром негорючого матеріалу, який виступає з кожного боку проводу (кабелю) не менше ніж на 0,01 метра. У разі прихованого прокладання таких проводів (кабелів) їх необхідно ізолювати від горючих основ (конструкцій) суцільним шаром негорючого матеріалу, що підтверджується актом проведення прихованих робіт. Прокладання електромережі по горючій основі сприяє виникненню пожежі та розповсюдження вогню по горючим матеріалам, яка може виникнути в результаті експлуатації електромережі, та несе загрозу для здоров'я і життя людей;
-допускається встановлення на вікнах спортзалу глухі металеві ґрати. Відповідно до вимог п. 2.16 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України Мі 1417 від 30.12.2014, у разі необхідності встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, ґрат останні повинні розкриватися, розсуватися або зніматися. Під час перебування в цих приміщеннях людей ґрати мають бути відчинені (зняті). Установлювати глухі фати дозволяється у квартирах, банках, касах, складах, коморах, кімнатах для зберігання зброї і боєприпасів, а також на інших приміщеннях, розрахованих на одночасне перебування до 50 осіб (крім навчальних закладів), та в інших випадках, передбачених нормами і правилами, затвердженими в установленому порядку. За наявності глухих ґрат при проведенні евакуаційних заходів та заходів під час ліквідації пожежі, аварії техногенного або природного характеру, іншої надзвичайної ситуації, не буде можливості швидко та своєчасно виконати дії по евакуації людей., що створює загрозу для здоров'я і життя людей.
У Дошкільному підрозділі Кам'янсько-Дніпровського НВК «Барвінок», що розташований за адресою: 71304, Запорізька область, м. Кам'янка-Дніпровська, вул. Зелена, 30 встановлено наступні порушення пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, а саме:
- навчальний заклад не забезпечений необхідною кількістю води для зовнішнього пожежогасіння будівель. Відповідно до пункту 6.2.3 таблиці 4 ДБН В.2.5 - 74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування. Відповідно до вимог пункт 4 Розділ І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж. Відповідно до вимог пункту 1 розділу VI Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України № 974, 15.08.2016 зареєстровані у Міністерстві юстиції і України 08 вересня 2016 р. за № 1229/29359, кожний заклад та установа мають бути забезпечені зовнішнім і внутрішнім протипожежним водопостачанням згідно з вимогами будівельних норм (ДБН В.2.5-74:2013 "Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування" га ДБН В.2.5- 64:2012 "Внутрішній водопровід та каналізація. Частина І. Проектування. Частина II. Будівництво"). Відсутність зовнішніх джерел протипожежного водопостачання на об'єктах з масовим перебуванням людей веде до перебоїв роботи пожежної техніки та подачі вогнегасних речовин в разі виникнення пожежі, сприяє поширенню вогню на значну площу, унеможливлює проведення заходів по рятуванню або евакуації людей тощо, що загрожує життю та здоров'ю людей;
- не проведені заміри опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання. Відповідно до вимог пункту 1.20 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін'юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, Замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ. За відсутності виконання цих вимог, може виникнути аварія електромережі, або не спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання. Тому, це порушення створює загрозу для здоров'я і життя людей;
- не обладнано, приміщення, будівлі школи, системами протипожежного захисту, а саме системою пожежної сигналізації, системою керування евакуюванням людей, відповідно до вимог додатку А (обов'язковий), додатку Б (обов'язковий) ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту». Відповідно до вимог пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту". Відсутність системи протипожежного захисту (системами пожежної сигналізації, системами оповіщення про пожежу та управління евакуювання людей,) не дасть можливості виявлення загорання, минаючи людський фактор, на його ранній стадії, сповіщення працюючого персоналу і підрозділів оперативно-рятувальної служби про загорання, в результаті чого суттєво збільшується час розвитку пожежі до моменту її виявлення та приведе до ускладнення проведення дій по евакуації людей з приміщень об'єкта, що створює загрозу для здоров'я і життя людей;
- шляхи евакуації навчального закладу не забезпечено евакуаційним освітленням. Відповідно до вимог пункту 2.31 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей. Відсутність світлових покажчиків напрямку руху, підключених до джерела живлення аварійного освітлення, може призвести до ускладнення проведення евакуації з будівель та приміщень та запобігання проявів паніки і недопущення загибелі людей під час знаходження евакуаційних виходів. Тому, це порушення створює загрозу для здоров'я і життя людей.
Так, встановивши в акті перевірки, що виявлені порушення створюють реальну загрозу життю і здоров'ю людей, які працюють, перебувають на об'єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі, звернувся до суду з позовною заявою про застосування заходів реагування.
Положеннями статті 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон №877-V, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною 1 статті 3 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади; рівності прав і законних інтересів усіх суб'єктів господарювання; гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб'єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання; невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб'єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону; відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб'єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства, порушення прав та законних інтересів суб'єкта господарювання; дотримання умов міжнародних договорів України; незалежності органів державного нагляду (контролю) від політичних партій та будь-яких інших об'єднань громадян; наявності одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади; презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.
Частиною 1 статті 4 Закону №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 7 статті 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
У відповідності до пунктів 2, 3 частини 1 статті 50 Кодексу цивільного захисту України джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є будівлі та споруди з порушенням умов експлуатації та суб'єкти господарювання з критичним станом виробничих фондів та порушенням умов експлуатації.
За положеннями Кодексу цивільного захисту України саме загроза життю та/або здоров'ю людей, а не факт порушення законодавства з питань цивільної безпеки, техногенної безпеки, пожежної безпеки тощо, визнана законодавцем у якості підстави для постановлення судом рішення про застосування заходів державного реагування.
Відповідно до частини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Так, відповідно до частин 1 та 2 статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Згідно пункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Пунктом 1 частини 1 статті 69 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови: з питань пожежної безпеки у разі: а) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; б) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; в) випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки.
Відповідно до статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.
З огляду на положення Кодексу цивільного захисту України, суд виходив з того, що підставою застосування за рішенням суду заходів реагування у виглядів повного або часткового зупинення роботи (експлуатації) підприємства (установи), його окремих об'єктів, є виявлення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
При цьому законодавство не містить визначення поняття «порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров'ю людей», а отже, воно є оціночним.
Згідно з п. 4 розділу 1 Правил №1417 пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.
Відповідно до пункту 1.2. розділу V Правил №1417 будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».
При цьому відповідно до пунктів 1, 2 розділу І Правил №1417 ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд. Ці Правила є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Верховний Суд у постанові від 01.07.2021 у справі №440/4180/19 зазначив, що Правила пожежної безпеки в Україні поширюються на всі будівлі і споруди різного призначення, в тому числі ті, що експлуатуються, незалежно від року їхнього спорудження
Так, станом на день розгляду справи по суті, суд зазначає, що відповідачем не усунуті усі порушення визначені в Акті перевірки, що відповідачем по справі не заперечувалось.
Разом з тим, необхідно зазначити про те, що кількість усунутих порушень, не впливає на застосування заходів реагування, оскільки повноваження на визначення небезпеки для життю та здоров'ю людей покладено на контролюючий орган.
Проте, суд схвально сприймає дії відповідача, внаслідок яких була усунута переважна більшість порушень, зафіксованих в акті, що свідчить про добросовісність намірів відповідача щодо проведення ним роботи по усуненню порушень та вжиття відповідних заходів.
Разом з цим, на теперішній час система пожежної сигналізації та система керування евакуюванням людей, відповідачем не встановлена, а лише наміри щодо її встановлення не є доказом усунення порушення вимог пожежної безпеки, що свідчить про існування загрози життю та здоров'ю людей.
Суд вважає, що виявлені порушення є суттєвими та потребують усунення, оскільки може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій, не дозволить у випадку виникнення пожежі вчасно її ліквідувати, призведе до стрімкого розвитку та може потенційно загрожувати життю та здоров'ю людей.
Суд також звертає увагу, що наведені порушення не є формальними, а стосуються відсутності у відповідача встановленої та функціонуючої автоматичної пожежної сигналізації з виведенням сигналу при її спрацюванні на пульт централізованого спостереження, яка призначена для попередження виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.
Суд наголошує на тому, що не усунені відповідачем порушення є істотним порушенням, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації чи пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров'ю людей, а також неможливістю її ефективної ліквідації та рятуванню людей.
У п.31 постанови Верховного Суду від 07.10.2019 у справі №815/140/18 зазначено, що відсутність протипожежної сигналізації є істотним порушенням, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров'ю людей та унеможливить її ефективну ліквідацію та рятування людей (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 84805275).
Суд зазначає, що згідно вимог пункту 24 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній або водному об'єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності.
Відповідно до вимог пункту 3.1 Національного класифікатору ДК 019:2010 "Класифікатор надзвичайних ситуацій", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 року № 457 (далі - Класифікатор) "Надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, зокрема епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, що призвело (може призвести) до виникнення великої кількості постраждалих, загрози життю та здоров'ю людей, їх загибелі, значних матеріальних утрат, а також до неможливості проживання населення на території чи об'єкті, ведення там господарської діяльності".
Згідно вимог пункту 4 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб'єкта господарювання загрозу життю або здоров'ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище.
Згідно вимог пункту 25 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров'ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.
У розділі 6 Класифікатору зазначені коди надзвичайних ситуацій у наслідок пожеж та вибухів.
Згідно визначення ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.
Згідно з вимогами пункту 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.
Таким чином, пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров'ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.
Отже, характер суспільної небезпечності встановленого під час перевірки відповідача порушення, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров'ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.
Крім того, у цій справі особливу увагу привертає той факт, що об'єкт, до якого судом застосовано заходи реагування, призначені для надання послуг щодо виховання дітей.
Суд також враховує і ту обставину, що заходи реагування мають тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень та зникнення загрози життю та здоров'ю людей.
Враховуючи вищевикладене та факт наявності порушень, які відповідачем не усунуті, суд дійшов висновку, що подальша діяльність Комунального закладу Навчально-виховного комплексу «Дитячий садок загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Кам'янсько-Дніпровської міської ради Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області без усунення виявлених порушень створює реальну небезпеку та загрозу життю працівників та вихованців, внаслідок чого є підстави для застосування до відповідача такого заходу реагування як повне зупинення роботи, адже ці порушення можуть призвести до загибелі або травмування людей в разі виникнення небезпечної події або надзвичайної ситуації, зокрема, можуть призвести до займання та розповсюдження вогню, що, в свою чергу, ставить під загрозу життя та здоров'я великої кількості людей з урахуванням специфіки діяльності закладу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача, викладених у позові, та підтвердження їх доказами з боку позивача, а також про відсутність з боку відповідача спростування доводів позивача будь-якими належними та допустимими доказами в розумінні КАС України.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
В силу статті 139 КАС України судовий збір з відповідача не стягується.
Враховуючи вищезазначене та керуючись статтями 2, 9, 77, 78, 90, 243 - 246 КАС України, суд, -
Позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 65, ЄДРПОУ 38625593) до Комунального закладу Навчально-виховного комплексу «Дитячий садок загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Кам'янсько-Дніпровської міської ради Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області (71304, Запорізька область, м.Кам'янка-Дніпровська, вул. Гоголя, 40, код ЄДРПОУ 26316396) про застосування заходів реагування задовольнити.
Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та приміщень Комунального закладу Навчально-виховний комплекс "Дитячий садок загальноосвітня школа І-III ступенів" Кам'янсько-Дніпровської міської ради Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області, розташованого за адресою: 71304, Запорізька область, м. Кам'янка-Дніпровська, вул. Гоголя, 40 та Дошкільного підрозділу Кам'янсько-Дніпровського Навчально-виховного комплексу «Барвінок», розташованого за адресою: 71304, Запорізька область, м. Кам'янка-Дніпровська, вул. Зелена, 30-а, шляхом зобов'язання Комунального закладу Навчально-виховний комплекс "Дитячий садок загальноосвітня школа І-Ш ступенів" Кам'янсько-Дніпровської міської ради Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області повністю зупинити експлуатацію приміщень школи за вказаними адресами, окрім робіт, пов'язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки Головного управління ДСНС України у Запорізькій області.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Стрельнікова