26 січня 2022 року м. Ужгород№ 260/4343/21
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Микуляк П.П.,
при секретарі Петрус К.І.,
за участю:
позивача: ОСОБА_1 , представник - Холмогорова Л.В.,
відповідача: Відділ містобудування та архітектури Ужгородської районної державної адміністрації, представник - Денис Г.М.,
третьої особи: Терпак О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу містобудування та архітектури Ужгородської районної державної адміністрації, третя особа - ОСОБА_2 про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошується вступна та резолютивна частини Рішення. Повний текст Рішення виготовлено та підписано 07 лютого 2022 року.
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу містобудування та архітектури Ужгородської районної державної адміністрації, третя особа - ОСОБА_2 , яким просить:
- визнати протиправними дії Відділу містобудування, архітектури Ужгородської РДА щодо відмови у наданні будівельного паспорта та поверненню пакета документів, доданих до заяви позивача від 11.03.2021 р. про надання будівельного паспорта на будівництво гаража в АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати Відділ містобудування, архітектури Ужгородської РДА надати ОСОБА_1 будівельний паспорт на будівництво гаража в АДРЕСА_1 .
Позовна заява мотивована тим, що 11.03.2021 року ОСОБА_1 звернулася із заявою № 255121 до Відділу містобудування та архітектури Ужгородської районної державної адміністрації про видачу будівельного паспорту на будівництво гаража за адресою АДРЕСА_1 .
За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 , листом від 18.03.2021 року № 03/18-08 Відділом містобудування та архітектури Ужгородської районної державної адміністрації повідомлено про відмову у видачі будівельного паспорту. Позивач вважає, що звернувшись до уповноваженого органу, нею було дотримано встановлені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядком видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, усі необхідні умови для отримання будівельного паспорту.
Представником відповідача до суду було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначає, що Відділ містобудування та архітектури Ужгородської РДА обґрунтовано відмовив у реєстрації будівельного паспорта на право будівництва об'єкту під назвою «гараж», оскільки позивачем не був наданий належний пакет документів.
Третьою особою надано суду пояснення, в яких заперечила, щодо позовної заяви та зазначила, що законні підстави для зобов'язання відповідача надати ОСОБА_1 будівельний паспорт на об'єкт під назвою «гараж» по АДРЕСА_1 відсутні, оскільки відповідач діяв у порядку та у спосіб, визначений законом, а тому у позові слід відмовити.
В судовому засіданні, представник позивача підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити.
Представник відповідача та третя особа в судовому засіданні проти позову заперечили та просили суд відмовити у його задоволенні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
11.03.2021 року ОСОБА_1 звернулася із заявою № 255121 до Відділу містобудування та архітектури Ужгородської районної державної адміністрації про видачу будівельного паспорту на будівництво гаража за адресою АДРЕСА_1 .
За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 листом від 18.03.2021 року № 03/18-08 Відділом містобудування та архітектури Ужгородської районної державної адміністрації повідомлено позивача про відмову у видачі будівельного паспорту у зв'язку з тим, що в наданих ескізних намірах забудови порушена сторона забудови та вказані недостовірні дані щодо розташування існуючого сусіднього житлового будинку. Беручи до уваги звернення мешканців вул. Залізничної та Станційної працівниками відділу здійснено виїзд на місце будівництва за вищевказаною адресою. При візуальному огляді було виявлено факт самочинно збудованої будівлі, про що відділом направлено лист 18.03.2021 року № 28/08-26 в управління державної архітектурно-будівельної інспекції Закарпатської області.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VІ віл 17.02.2011 р. (далі - Закон).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону об'єктами містобудування на місцевому рівні є планувальна організація території населеного пункту, його частини (групи земельних ділянок) зі спільною планувальною структурою, об'ємно-просторовим рішенням, інженерно-транспортною інфраструктурою, комплексом об'єктів будівництва, що визначаються у населених пунктах - меж населених пунктів, їх функціональних зон (сельбищної, промислової тощо), житлових районів, мікрорайонів (кварталів), приміських зон відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні.
Об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.
Ч. 2 ст. 4 Закону передбачено, що суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону встановлено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації па місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 25 Закону режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.
Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, обов'язковий для врахування під час розроблення землевпорядної документації.
Ч. 2, 4 ст. 26 Закону встановлено, що суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.
Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Відповідно до ст. 27 Закону забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону право виконувати будівельні роботи виникає після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом. В силу приписів ч. 2 ст. 36 Закону виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.
Судом встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , відповідачем 10.04.2015 року було видано та зареєстровано Будівельний паспорт за № 64/04-18 на право будівництва індивідуального житлового будинку загальною площею 145,5 кв.м. та господарської (очисної) споруди на ім'я попереднього власника земельної ділянки за його заявою від 01.04.2015 року. На підставі цього будівельного паспорта було зареєстровано повідомлення про початок будівництва індивідуального житлового будинку та очисної споруди за адресою: АДРЕСА_1 за № ЗК061172270512 від 15.08.2017 року, до якого 22.03.2021 року позивачем було внесено зміни лише щодо персональних даних забудовника (у зв'язку із придбанням у червні 2020 року житлового будинку, як недобудови, 89% будівельної готовності).
Крім того, згідно відомостей «Державного реєстру будівельної діяльності» позивачем станом на 05.04.2021 року було подано та зареєстровано Управлінням ДАБІ в Закарпатській області Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації серія та номер: ЗК101210401349, на підставі якої здійснена державна реєстрації не тільки завершеного будівництвом індивідуального житлового будинку загальною площею 145,5 кв.м., але й гаражу, незважаючи на те, що такий не декларувався як об'єкт будівництва.
Також, суд звертає увагу, що 12.03.2021 року до відповідача з інформаційним запитом звернулися мешканці суміжних житлових будинків по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , які проінформували про ведення позивачем самовільного будівництва у АДРЕСА_1 , в тому числі з порушенням будівельних норм і правил, зазначаючи про наявність колективного звернення мешканців АДРЕСА_6 , поданого 01.03.2021 року на ім'я голови Холмівської сільської ради Ужгородського району, та наявність листа Холмівської сільради від 12.03.2021 року за вих. № 02-26/16 про попередню відмову профільної комісії з питань земельних відносин місцевого органу самоврядування щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, належної ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , під комерційну забудову з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.
Факт самочинного будівництва, в тому числі з порушенням лінії регулювання забудови (сторони забудови) за даною адресою був підтверджений працівниками відповідача, при візуальному огляді місця самовільної забудови 17.03.2021 року, про що відповідач офіційно проінформував Управління ДАБІ у Закарпатській області листом за вих. №28/08-26 від 18.03.2021 року.
З огляду на вказане, суд звертає увагу, що позивач звернулася через районний ЦНАП до відповідача лише 11.03.2021 року із заявою за № 255121 про видачу будівельного паспорту на будівництво «гаража» за вищевказаною адресою, тобто вже після початку будівельних робіт і фактично самочинно зведеної будівлі.
Суд погоджується з відповідачем, що до пакету документів для отримання будівельного паспорта, позивач надала «Ескіз намірів забудови на будівництво господарської будівлі за адресою: АДРЕСА_1 », розроблений КП «Архітектура», який містив:
- недостовірні дані щодо місця розташування існуючого та введеного в експлуатацію сусіднього житлового будинку по АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_2 , натомість в «Ескізі» такий зазначено як проект;
- неправильне зазначення місця розміщення об'єкту будівництва (гаража) через порушення сторони забудови, що є порушенням діючої містобудівної документації;
- суперечності щодо найменування об'єкту будівництва.
Так, індивідуальний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , який безпосередньо межує із житловим будинком позивача, введено в експлуатацію у 2018 році з урахуванням містобудівної документації та лінії регулювання забудови, що також підтверджується «Будівельним паспортом», виданим відповідачем у встановленому законом порядку за реєстраційним номером № 120/01-18 від 07.06.2018 року, Повідомленням про початок виконання будівельних робіт від 20.06.2018 року за № ЗК061181770556 та Декларацією про готовність об'єкта до експлуатації від 24.10.2018 року.
Згідно з «Генеральним планом забудови населеного пункту Минай», затвердженого Рішенням четвертої сесії п'ятого скликання Холмівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області 21.08.2006 року, визначено лінію регулювання забудови по АДРЕСА_1 , яка відповідає лівій стороні забудови.
Отже, суд приходить до висновку, що відмова у видачі будівельного паспорта на гараж надана ОСОБА_1 листом від 18.03.2021 року за № 03/08-18, є належно мотивована та обґрунтована.
При цьому, суд вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що за адресою АДРЕСА_2 зареєстровано тільки право будівництва індивідуального житлового будинку, оскільки за вищевказаною адресою окрім індивідуального житлового будинку, зареєстровано також право будівництва «господарської будівлі» з урахуванням лівої сторони забудови, що підтверджується:
- Будівельним паспортом на право будівництва господарської будівлі, на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 , який виданий ОСОБА_2 на підставі заяви від 23.03.2021 року відповідачем, як уповноваженим органом містобудування та архітектури в установленому законом порядку та зареєстрований 20.04.2021 року в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва за реєстраційним номером ЄДЕССБ ВР01:6732-1721-1118-5442;
- Повідомленням про початок виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_2 , державна реєстрація якого проведена територіальним Управлінням ДАБІ у Закарпатській області в установленому законом порядку та підтверджується відомостями з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва за № ЗК051210505649 від 06.05.2021 року.
Крім того, Комунальним підприємством «Архітектура» 16.08.2021 року було скасовано «Ескіз намірів забудови» з підстав неврахування введеного в експлуатацію житлового будинку по АДРЕСА_2 , оскільки такий помилково було вказано як «проект», та прийнято відповідне рішення, про що повідомлено ОСОБА_1 листом від 16.08.2021 року за вих. № 01.
Суд також враховує, що ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 квітня 2021 року у справі № 308/3630/21, залишеною без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 12 серпня 2021 року, заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено.
Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони відповідачу ОСОБА_1 здійснювати будь-які будівельні роботи без належним чином оформленого права на виконання будівельних робіт на земельній ділянці з кадастровим номером 2124887403:01:002:0213 за адресою: АДРЕСА_1 .
Разом з тим, положення ч. 1 ст. 27 Закону закріплюють, що забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки. Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових ги графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.
Вказану норму також дублює пункт 1.2 Розділу І Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 05.07.2011 № 103, в редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.02.2013 № 66 (далі - Порядок).
Тобто, факту забудови земельної ділянки передує факт отримання будівельного паспорта.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону, надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Згідно із п. 1.4 Розділу II Порядку, розроблення будівельного паспорта здійснюється:
- в межах населених пунктів - відповідно до наявної містобудівної документації на місцевому рівні;
- за межами населених пунктів - відповідно до детальних планів територій та планувальних рішень проектів садівницьких та дачних товариств.
Відповідно до п. 1.3-1.6. Порядку, параметри забудови визначаються з урахуванням державних будівельних норм ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій».
Розроблення будівельного паспорта здійснюється: в межах населених пунктів - відповідно до наявної містобудівної документації на місцевому рівні.
Згідно із п. 2.1 Порядку видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об'єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об'єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо); проект будівництва (за наявності); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.
Як визначає п. 2.3 Порядку уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Згідно п. 2.9 Порядку до складу будівельного паспорта входять пакет документів, наданий замовником відповідно до пунктів 2.1, 2.2 цього розділу; схема забудови земельної ділянки, наведена у додатку 3 до цього Порядку; пам'ятка замовнику індивідуального будівництва.
Пунктом 2.4 Порядку передбачено, що пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав: неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу; невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Пунктом 2.10 Порядку визначено, що у схемі забудови земельної ділянки визначається місце розташування запланованих об'єктів будівництва, червоні лінії, лінії регулювання забудови, під'їзди до будівель і споруд, відстань від об'єкта будівництва до вулиць (доріг), мінімальні відстані від об'єкта будівництва до меж земельної ділянки, а також будівель і споруд, розташованих на суміжних земельних ділянках, місця підключення до інженерних мереж (за наявності).
Згідно п. 2.12 та 2.14 Порядку будівельний паспорт підписується керівником відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури та реєструється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у журналі реєстрації будівельних паспортів.
Лише після направлення замовником відповідно до ст. 34 Закону повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідних органів Держархбудінспекції будівельний паспорт є підставою для виконання будівельних робіт (п.2.16 Порядку).
Зі змісту наведених правових норм вбачається, що уповноважений орган, отримавши заяву разом із пакетом документів для надання будівельного паспорту, має перевірити подані документи, надати їм оцінку та визначити відповідність вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
На підставі такої оцінки уповноважений орган приймає одне з рішень: про надання будівельного паспорта, про повернення документів з підстав, визначених Порядком. До виданого будівельного паспорта також можуть вноситися зміни па підставі заяви зацікавленої особи з підстав, визначених Порядком.
Таким чином, будівельний паспорт є документом, який містить дані містобудівних та архітектурних вимог індивідуального будівництва, на підставі якого у визначених законодавством випадках здійснюється будівництво. Водночас, будівельний паспорт не надає замовнику право на виконання підготовчих робіт та будівельних робіт, оскільки право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт набувається на підставі поданого до уповноваженого органу повідомлення про початок будівельних робіт.
Враховуючи, що для отримання будівельного паспорта позивачем не було надано належного пакету документів згідно з вимогами Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, суд приходить до висновку про правомірність та обґрунтованість відмови у видачі такого позивачу.
Відповідно до положень ч.1 та 2 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача за поданим адміністративним позовом є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу містобудування та архітектури Ужгородської районної державної адміністрації, третя особа - ОСОБА_2 про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяП.П.Микуляк