08 лютого 2022 року м. Ужгород№ 260/6261/21
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України Військова частина НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України Військова частина НОМЕР_1 , в якому просить:
1) визнати протиправною бездіяльність Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, допущену при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані відпустки ОСОБА_1 , а саме: щодо неврахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №889 від 22.09.2010 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій";
2) зобов'язати Чопський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України обчислити розмір грошової компенсації за невикористані відпустки ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №889 від 22.09.2010 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій";
3) зобов'язати Чопський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані відпустки з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №889 від 22.09.2010 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" та з урахуванням раніше виплаченої суми.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовував тим, що на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду №260/4379/20 від 19.01.2021 відповідачем здійснено виплату грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової оплачуваної відпустки як матері двох дітей віком до 15 років за період з 2014 по 2017 роки. Проте при розрахунку такої відповідачем не було враховано розмір щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.10.2010 №889, що отримувалася нею під час проходження військової служби. Вказані дії відповідача вважає протиправними та такими, що суперечать нормам Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а тому підлягають захисту в судовому порядку.
14 грудня 2021 року відповідач надіслав до Закарпатського окружного адміністративного суду відзив на позов №14/8723 від 09.12.2021, в якому проти задоволення позову заперечив. Так, зазначив, що чинним на день виникнення спірних правовідносин законодавством не передбачено такого виду грошового забезпечення як додаткова грошова винагорода. Більше того, нормами Інструкції про розміри і порядок виплати додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України №73 від 02.02.2016, що прийнята відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 та Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", чітко передбачено, що щомісячна додаткова грошова винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат. Така винагорода не має фіксованого розміру та залежить від видатків на грошове забезпечення.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) проходила військову службу в органах Державної прикордонної служби України, зокрема, у період з 24.06.1994 по 30.06.2017 у Військовій частині НОМЕР_1 .
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.01.2021 №260/4379/20, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2021, визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової оплачуваної відпустки тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (як матері, що має двох дітей віком до 15 років) в період з 2014 року до 2017 року. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової оплачуваної відпустки тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (як матері, що має двох дітей віком до 15 років) в період з 2014 року до 2017 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення 30 червня 2017 року.
На виконання вищезазначеного рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) 30 червня 2021 року перерахував на рахунок ОСОБА_1 7160,99 грн.
З метою з'ясування повноти проведеного нарахування грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової оплачуваної відпустки представник ОСОБА_1 звернувся до Чопського прикордонного загону з адвокатським запитом, в якому просив надати розрахунок суми грошової компенсації, що була виплачена на виконання рішення суду, а також інформацію про складові місячного грошового забезпечення, що були при цьому враховані. Окрім того, просив повідомити, чи було враховано у складі місячного грошового забезпечення при здійсненні розрахунку грошової компенсації щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 22.10.2010 №889.
За результатами розгляду зазначеного адвокатського запиту листом №11/4932 від 23.07.2021 Чопський прикордонний загін повідомив заявника, що щомісячна додаткова грошова винагорода не входить до складу місячного грошового забезпечення, а тому не була використана для обрахунку грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової оплачуваної відпустки ОСОБА_1 .
Вважаючи протиправною бездіяльність Чопського прикордонного загону щодо не включення до складу місячного грошового забезпечення, як розрахункової величини, при нарахуванні та визначенні розміру грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової оплачуваної відпустки місячної додаткової грошової винагороди, визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889, позивач звернулася з даним адміністративним позовом до суду.
Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно ст. 40 Закону №2232-ХІІ гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України "Про Збройні Сили України", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-ХІІ від 20.12.1991 (далі - Закон №2011) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення згідно з положеннями ч. 2 зазначеної статті входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Нормами ч. 4 ст. 9 Закону №2011 передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Право ОСОБА_1 на отримання грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової оплачуваної відпустки тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (як матері, що має двох дітей віком до 15 років) в період з 2014 року до 2017 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення 30 червня 2017 року, встановлено рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.01.2021 №260/4379/20, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2021.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Більше того, вказане право позивача було визнано Чопським прикордонним загоном шляхом проведення виплати такої компенсації у розмірі 7160,99 грн. на виконання рішення суду. Однак така компенсація була нарахована та виплачена відповідачем без врахування розміру щомісячної додаткової грошової винагороди.
Разом з тим, позивач вважає, що спірну щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889, необхідно включити до складу місячного грошового забезпечення при розрахунку грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової оплачуваної відпустки з тих підстав, що такі виплати нею отримувалися щомісячно.
Тобто, спірним питанням у цій справі є правомірність неврахування відповідачем при розрахунку грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової оплачуваної відпустки щомісячної додаткової грошової винагороди у складі місячного грошового забезпечення.
Вирішуючи питання правомірності вказаних дій відповідача, суд враховує наступне.
Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України №425 від 20.05.2008 було затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі - Інструкція) (чинна, в момент виникнення спірних правовідносин).
Так, відповідно до пп. 4.9.10 розділу IV Інструкції, грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, провадиться, виходячи з місячного розміру грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства, на день звільнення з військової служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.
Місячне грошове забезпечення, в розумінні п. 1.2 розділу І Інструкції, - це грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством.
До складу місячного грошового забезпечення входять:
- посадовий оклад, оклад за військовим званням;
- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати та премія).
Постановою Кабінету Міністрів України №889 від 22.09.2010 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" (далі - Постанова №889) установлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям Державної прикордонної служби (крім тих, що зазначені в підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Відповідач не заперечує те, що в спірний період щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою №889, виплачувалась ОСОБА_1 постійно, отже носила постійний характер.
В якості обґрунтування причини не врахування такої грошової винагороди при проведенні розрахунку грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової оплачуваної відпустки ОСОБА_1 . Чопський прикордонний загін посилається виключно на те, що така згідно із законодавчими нормами не входить до складу місячного грошового забезпечення.
Проте суд не може погодитися з такою позицією відповідача з огляду на наступне.
Статтею 17 Конституції України встановлено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Конституційний Суд України у рішенні від 17 березня 2004 року №7-рп/2004 (справа про соціальний захист військовослужбовців та працівників правоохоронних органів) вказав, що визначений законами України відповідно до положень статті 17 Конституції України комплекс організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення соціального захисту військовослужбовців та працівників правоохоронних органів, зумовлений не їх непрацездатністю або відсутністю достатніх засобів для існування (стаття 46 Конституції України), а особливістю професійних обов'язків, пов'язаних з ризиком для життя та здоров'я, певним обмеженням конституційних прав і свобод, у тому числі і права заробляти матеріальні блага для забезпечення собі і своїй сім'ї рівня життя, вищого за прожитковий мінімум. Тобто соціальні гарантії військовослужбовців та працівників правоохоронних органів випливають з характеру покладених на них службових обов'язків у зв'язку з виконанням ними державних функцій.
Суд враховує, що питання складу грошового забезпечення військовослужбовців було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі №522/2738/17. При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що до грошового забезпечення військовослужбовців, як обрахункової величини, не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць. Такий принциповий підхід застосовується незалежно від виду виплат.
В постанові від 06 лютого 2019 року № 522/2738/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла правового висновку, що оскільки додаткова грошова винагорода на підставі постанови №889, нараховувалась і виплачувалась військовослужбовцю щомісяця, підстави вважати таку винагороду одноразовим видом грошового забезпечення відсутні.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.11.2021 у справі №825/997/17 зробила правовий висновок про те, що зі змісту постанови №889 слідує, що щомісячна додаткова грошова винагорода відповідає ознакам щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки є щомісячною та має постійний характер.
Аналогічні правові висновки Верховного Суду наведені в постановах від 16 травня 2019 року у справі № 826/11679/17, від 31 липня 2019 року у справі №826/3398/17, від 08 серпня 2019 року у справі №802/955/17-а, від 16 грудня 2019 року у справі №825/812/17, від 19 лютого 2020 року у справі №822/2741/17, від 16 жовтня 2020 року №826/4043/16, від 31 березня 2021 року у справі №620/2878/20.
Ч. 5 ст. 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Тому за наведеного правового регулювання та обставин справи суд вважає, що відповідач протиправно не включив до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 , з якого нараховано грошову компенсацію за невикористані дні щорічної додаткової оплачуваної відпустки, щомісячну додаткову грошову винагороду, що передбачена постановою №889.
При цьому суд відхиляє посилання відповідача на Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджену наказом Міністерства внутрішніх справ України 02.02.2016 року за №73 (далі - Інструкція №73). З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, положення щодо невключення щомісячної додаткової грошової винагороди до складу грошового забезпечення, з якого нараховуються одноразові додаткові види грошового забезпечення та інші одноразові виплати, містить п. 8 Інструкції №73.
Разом з тим, суд вважає, що встановлення підзаконним нормативно правовим актом порядку та умов виплати щомісячної додаткової грошової винагороди не може звужувати чи заперечувати права на отримання такої винагороди, встановленого актом вищої юридичної сили.
Ієрархічні колізії нормативно-правових актів долаються шляхом застосування норми, яка закріплена в нормативно-правовому акті, що має вищу юридичну силу.
Враховуючи правове регулювання спірних правовідносин, суд вважає, що застосуванню підлягають саме норми Закону №2011 та постанови № 889, а не інструкції №73, як підзаконного нормативно-правового акту, що звужує поняття грошового забезпечення та суперечать вимогам цього Закону.
З огляду на викладене позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору, судом не вирішується, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_2 ) до Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України Військова частина НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, допущену при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки за період з 2014 по 2017 роки ОСОБА_1 , а саме: щодо неврахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №889 від 22.09.2010 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій".
3. Зобов'язати Чопський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України обчислити та виплатити грошову компенсацію за невикористані дні щорічної додаткової відпустки за період з 2014 по 2017 роки ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №889 від 22.09.2010 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" (з урахуванням проведених виплат).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяР.О. Ващилін