08 лютого 2022 рокум. Ужгород№ 260/6679/21
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просить:
1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови листом за вих. №5731-5462/П-02/8-0700/21 від 11.11.2021 у здійсненні обчислення і перерахунку з 01.04.2019 пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки №ХР13654, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 про грошове забезпечення станом на 05.03.2019 за посадою, яку займав ОСОБА_1 перед звільненням з військової служби, із врахуванням розміру: посадового окладу - 5070,00 грн., окладу за військовим званням - 1410,00 грн., надбавки за вислугу років (50%) - 3240,00 грн., надбавки за особливості проходження служби (65%) - 6318,00 грн., надбавка за роботу в умовах режимних обмежень (10%) - 507,00 грн., надбавка за кваліфікацію (5%) - 253,50 грн., премія (35%) - 1774,50 грн., які передбачені постановою Кабінету Міністрів України №704;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області прийняти видану ІНФОРМАЦІЯ_1 довідку №ХР13654 (за формою, передбаченою додатком №2 до постанови КМУ від 13.02.2008 №45) про грошове забезпечення станом на 05.03.2019 та здійснити обчислення і перерахунок з 01.04.2019 основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки №ХР13654 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, що підлягає врахуванню для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-12 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", ст. 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із врахуванням розміру посадового окладу - 5070,00 грн., окладу за військовим званням - 1410,00 грн., надбавки за вислугу років (50%) - 3240,00 грн., надбавки за особливості проходження служби (65%) - 6318,00 грн., надбавка за роботу в умовах режимних обмежень (10%) - 507,00 грн., надбавка за кваліфікацію (5%) - 253,50 грн., премія (35%) - 1774,50 грн., які передбачені згідно Постанови Кабінету Міністрів України №704, а всього із суми грошового забезпечення 18573,00 грн.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що він являється військовим пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Закарпатській області. З 01 січня 2018 року ГУ ПФУ в Закарпатській області здійснено перерахунок його пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, при цьому виключено окремі види надбавок і доплат, встановлених при виході на пенсію. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року, яке набрало законної сили 05 березня 2019 року, зазначена постанова Кабінету Міністрів України була визнана нечинною. Тому вважає, що з цієї дати виникли підстави для перерахунку його пенсії з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії. На виконання постанови Верховного Суду від 17.12.2019 у справі №160/8324/19 Закарпатський обласний військовий комісаріат видав та направив до органу Пенсійного фонду України оновлену довідку про його грошове забезпечення станом на 05.03.2019. Однак відповідач у проведенні перерахунку його пенсії відмовив. Вважає, що вказаними діями відповідач порушив його право на соціальний захист і пенсійне забезпечення.
20 грудня 2021 року відповідач подав до суду відзив на позов №0700-0802-7/49336 від 13.12.2021, відповідно до змісту якого проти задоволення позову заперечив з мотивів його безпідставності. Так, зокрема, зазначив, що норми ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачають необхідність проведення перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008, що регламентує порядок проведення перерахунку зазначених пенсій, встановлено, що під час перерахунку пенсій враховується посадовий оклад, оклад за військовим званням та відсоткова надбавка за вислугу років. Вважає, що хоча рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 визнано протиправними та скасовано зазначені законодавчі норми, однак алгоритм дій органу ПФУ при цьому не змінився. Підтвердив, що до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від Закарпатського обласного центру комплектування та соціальної підтримки надійшла довідка про грошове забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 з метою здійснення перерахунку пенсії такого з 01 квітня 2019 року. Однак після визнання протиправними та нечинними положень Постанови КМУ №103 від 21.02.2018 інших рішень про умови та порядок проведення перерахунку пенсії, відповідно до ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не приймалось. Тому підстави для проведення перерахунку відсутні. Окрім того, вважає, що суд не вправі зобов'язати орган Пенсійного фонду України здійснити перерахунок пенсії позивача з врахуванням конкретних складових, оскільки це питання відноситься до дискреційних повноважень такого органу.
20 грудня 2021 року позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій з доводами відповідача не погоджується та вважає їх такими, що суперечать нормам діючих законодавчих актів та практиці Верховного Суду.
Дослідивши подані сторонами документи та матеріали справи, розглянувши доводи сторін, наведені ними в письмових заявах, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) проходив військову службу в Збройних Силах України.
Станом на день виникнення спірних правовідносин перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - ГУ ПФУ в Закарпатській області) та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ.
Згідно з розрахунком на пенсію №ХР13654 ОСОБА_1 з 01 вересня 2000 року призначено пенсію за вислугу років, а при її розрахунку враховані наступні складові грошового забезпечення:
- посадовий оклад;
- оклад за військове звання;
- відсоткова надбавка за вислугу років;
- додаткові види грошового забезпечення.
В подальшому у зв'язку зі зверненням в квітні 2017 року ОСОБА_1 за призначенням пенсії державного службовця виплату пенсії за вислугу років на підставі норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ було припинено.
01 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Закарпатській області із заявою про поновлення пенсії за вислугу років на підставі норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ.
За результатами розгляду поданої заяви протоколом №0701007893 від 02.11.2021 ОСОБА_1 було поновлено виплату пенсії за вислугу років з 02 листопада 2021 року. При цьому при розрахунку його пенсії були враховані складові грошового забезпечення згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_2 №ХР13654 від 12.02.2008, виданою відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 за нормами чинними на 01 січня 2008 року, а саме:
- посадовий оклад;
- оклад за військове звання;
- відсоткова надбавка за вислугу років (40%);
- надбавка за виконання особливо важливих завдань (50%);
- надбавка за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (10%);
- надбавка за кваліфікацію (4%);
- премія (10%).
Поряд з цим судом встановлено, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 Закарпатський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (як правонаступник ІНФОРМАЦІЯ_2 ) видав довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 №ХР13654 станом на 05.03.2019. Так, у вказаній довідці зазначено наступні відомості:
- посадовий оклад;
- оклад за військовим званням;
- надбавка за вислугу років (50%);
- надбавка за особливості проходження служби (65%);
- надбавка за роботу в умовах режимних обмежень (10%);
- надбавка за кваліфікацію (5%);
- премія (35%).
20 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Закарпатській області із заявою, в якій просив провести перерахунок його пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №ХР13654.
За результатами розгляду скерованого ОСОБА_1 звернення листом ГУ ПФУ в Закарпатській області від 11.11.2021 №5731-5462/П-02/8-0700/21 повідомило заявника про відсутність підстав для проведення перерахунку з огляду на неприйняття Кабінетом Міністрів України після набрання законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 №826/3858/18 нормативно-правових актів щодо визначення складових грошового забезпечення, за якими має проводитися перерахунок пенсій.
Вважаючи протиправними дії ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо не проведення перерахунку його пенсії після набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 №826/3858/18, ОСОБА_1 звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Зі змісту ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 частини першої Європейської соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Ст. 46 Конституції України також передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, регулюється нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (далі Закон).
Порядок проведення перерахунку раніше призначених пенсій регулюється нормами ст. 63 Закону. Так, ч. 1 зазначеної статті визначено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
П. 3 ст. 116 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України забезпечує проведення, зокрема, політики у сфері соціального захисту.
Отже, зазначеними законодавчими нормами Кабінету Міністрів України делеговано повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону, Кабінет Міністрів України 21 лютого 2018 року прийняв постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (надалі - Постанова №103), якою постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Зазначеною постановою Кабінету Міністрів України було внесено зміни також до Порядку проведення перерахунку пенсій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі - Порядок №45).
Так, відповідно до п. 1 Порядку №45 (в редакції, чинній на момент проведення перерахунку пенсії позивача в 2018 році), пенсії, призначені відповідно до Закону, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч. 2 Порядку №45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
П. 3 Порядку №45 визначено, що па підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Відповідно до п. 5 Порядку №45 (в редакції, чинній на момент проведення перерахунку пенсії позивача в 2018 році), під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
В подальшому рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 та постановою Верховного Суду від 12.11.2019, в адміністративній справі №826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
Ч. 2 ст. 265 КАС України передбачені наслідки визнання нормативно-правового акта нечинним, відповідно до яких такий втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Таким чином, починаючи з 05 березня 2019 року норми пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 втратили чинність та не підлягають застосуванню, а виплата пенсій військовослужбовцям повинна була проводитись з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення.
Однак після визнання рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 алгоритм дій, який повинен вчинити орган Пенсійного фонду України у зв'язку із втратою чинності положеннями п.п. 1, 2 постанови №103 та змін до п. 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився.
Зокрема, після визнання нечинними положень п.п. 1, 2 постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 органи Пенсійного фонду України проводять перерахунок пенсії на підставі наданих уповноваженим органом довідок у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
Судом встановлено, що до 01 листопада 2021 року ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на підставі норм Закону не отримував, оскільки в травні 2017 року його було переведено на пенсію за віком на підставі особисто поданої заяви, що підтверджується матеріалами пенсійної справи позивача.
Поряд з цим, суд враховує те, що виплата пенсії за вислугу років на підставі Закону була поновлена позивачу з 02 листопада 2021 року, що підтверджується протоколом ГУ ПФУ в Закарпатській області №0701007893 від 02.11.2021.
Тому суд вважає безпідставними позовні вимоги в частині зобов'язання ГУ ПФУ в Закарпатській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки, виданої Закарпатським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, станом на 05 березня 2019 року з 01 квітня 2019 року. На думку суду, позивач набув право на отримання такої пенсії за нормами чинного законодавства тільки з моменту поновлення її виплати, а саме: з 02 листопада 2021 року.
Разом з тим, при проведенні розрахунку розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідачем використано відомості щодо складових грошового забезпечення згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_2 №ХР13654 від 12.02.2008, виданою відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 за нормами чинними на 01 січня 2008 року.
При цьому суд враховує, що станом на день поновлення позивачу виплати пенсії за вислугу років діяли інші розміри грошового забезпечення військовослужбовців, зокрема, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704. Так, довідка щодо розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 , відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, була складена Закарпатським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки та надіслана ГУ ПФУ в Закарпатській області.
З огляду на що суд вважає, що при поновленні виплати пенсії за вислугу років позивачу на підставі норм Закону, ГУ ПФУ в Закарпатській області повинен був враховувати відомості саме довідки №ХР13654, складної на підставі положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704.
Тому суд вважає, що відмовляючи позивачу у проведенні розрахунку його пенсії на підставі вищезазначеної довідки з мотивів неприйняття Кабінетом Міністрів України після набрання законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 №826/3858/18 нормативно-правових актів щодо визначення складових грошового забезпечення військовослужбовців, ГУ ПФУ в Закарпатській області діяв протиправно.
При цьому суд відхиляє твердження відповідача про відсутність у суду повноважень щодо зобов'язання орган Пенсійного фонду України врахувати конкретні показники грошового забезпечення. З цього приводу суд вважає за необхідне звернути увагу ГУ ПФУ в Закарпатській області на те, що аргументи щодо недостовірності та неповноти відомостей, зазначених у довідці Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ХР13654, або інші зауваження щодо змісту такої не були підставою для відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку його пенсії. Як вбачається з листа ГУ ПФУ в Закарпатській області, єдиною підставою для відмови у проведенні такого перерахунку була позиція органу Пенсійного фонду України про відсутність підстав для проведення перерахунку з огляду на неприйняття Кабінетом Міністрів України після набрання законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 №826/3858/18 нормативно-правових актів щодо визначення складових грошового забезпечення, за якими має проводитися перерахунок пенсій.
Разом з тим, за результатами розгляду даної адміністративної справи судом встановлено протиправність зазначених суджень відповідача.
Отже позов в цій частині є правомірним та підлягає задоволенню з урахуванням висновків суду щодо дати, з якої слід проводити такий перерахунок.
Однак не підлягає задоволенню позовна вимога про зобов'язання ГУ ПФУ в Закарпатській області прийняти видану Закарпатським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки довідку ОСОБА_1 , оскільки жодних відомостей щодо повернення такої уповноваженому органу матеріали справи не містять, а позивачем таких доказів надано не було.
Отже позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Разом з позовом позивач заявив клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Таким чином, згідно з нормами процесуального законодавства встановлення судового контролю за виконанням рішення суду є диспозитивним правом, а не обов'язком суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об'єктивних побоювань невиконання суб'єктом владних повноважень прийнятого судом рішення в майбутньому.
Ч. 1 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
В клопотанні про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення позивач не навів достатніх аргументів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.
Отже, суд не вбачає підстав для задоволення заявленого клопотання та встановлення судового контролю за виконання даного рішення.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (місцезнаходження: пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ - 20453063) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови листом за вих. №5731-5462/П-02/8-0700/21 від 11.11.2021 у здійсненні обчислення пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки №ХР13654, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 про грошове забезпечення станом на 05.03.2019 за посадою, яку займав ОСОБА_1 перед звільненням з військової служби.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити обчислення і перерахунок з 02.11.2021 пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі довідки Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ХР13654 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, відповідно до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-12 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", ст. 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із врахуванням раніше проведених виплат.
4. В решті позову відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (місцезнаходження: пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 20453063) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 454,00 гривень (Чотириста п'ятдесят чотири гривні 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяР.О. Ващилін