07 лютого 2022 року м. Ужгород№ 260/2783/21
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління державної податкової служби у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління державної податкової служби у Закарпатській області (далі - відповідач, Головне управління ДПС у Закарпатській області) у якому просить визнати протиправним та скасувати вимоги Головного управління ДПС у Закарпатській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3835-50 від 11.05.2021 року, №Ф-3835-50 У від 11.11.2019 року №Ф-3835-50 У від 12.11.2018 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.05.2021 року позивач дізнався з Вимоги Головного управління ДПС у Закарпатській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3835-50 від 11.05.2021 року про існування заборгованості з єдиного внеску у розмірі 37788,74 грн. Вважає її протиправною, оскільки він не здійснював підприємницьку діяльність та позивача без його волевиявлення було включено до реєстру фізичних осіб-підприємців ще 12.04.2013 року.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито спрощене позовне провадження у адміністративній справі за вказаним позовом.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року постановлено про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №260/2782/21, яка перебуває на розгляді Закарпатського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року поновлено провадження у справі та продовжено її розгляд.
Відповідачем до суду подано відзив, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що позивач перебуває на обліку в контролюючому органі як фізична особа-підприємець з 16 січня 2004 року та як платник єдиного соціального внеску відповідно. Позовні вимоги вважає необґрунтованими.
Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Головним управлінням державної податкової служби у Закарпатській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3835-50 від 11.05.2021 року відповідно до якої у ОСОБА_1 існує заборгованість з єдиного внеску у розмірі 37788,74 грн.
20.05.2021 року позивач отримав по пошті Вимогу Головного управління ДПС у Закарпатській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3835-50 від 11.05.2021 року.
На виконанні Ужгородського міського відділу Державної виконавчої служби знаходяться виконавчі провадження від 19.02.2020 року ВП №61325342 на підставі вимоги Головного управління ДПС у Закарпатській області №Ф-3835-50 У виданій 11.11.2019 року на суму 10719,72 грн. та виконавче провадження від 17.04.2020 року ВП №61860430 на підставі вимоги Головного управління ДПС у Закарпатській області №Ф-3835-50 У виданій 12.11.2018 року на суму 15819,54 грн.
29.06.2021 року позивачем подано до Головного управління ДПС у Закарпатській області заяву про скасування нарахування заборгованості.
Позивач вказує, що працівники Головного управління ДПС у Закарпатській області при отриманні заяви повідомили його усно, що нарахування єдиного внеску відбувались автоматично у зв'язку із тим, що ОСОБА_1 був фізичною особою підприємцем і його відомості було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань згідно списків переданих Виконавчому комітету Ужгородської міської ради у 2013 році.
Надалі позивачем було подано позов до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання протиправним та скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 23241750000017327 від 12 квітня 2013 року про включення відомостей про фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 з відміткою про те, що її свідоцтво про державну реєстрацію вважається недійсним, з моменту його вчинення та скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №2003240060001017327 від 27 травня 2021 року про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за її рішенням, у зв'язку з чим, провадження по даній справі було зупинено.
28 жовтня 2021 року рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративний позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання протиправним та скасування запису задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 23241750000017327 від 12 квітня 2013 року про включення відомостей про фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 з відміткою про те, що її свідоцтво про державну реєстрацію вважається недійсним, з моменту його вчинення. Визнано протиправним та скасовано запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 2003240060001017327 від 27 травня 2021 року про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Дане рішення набуло законної сили 29.11.2021 року.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закон № 2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі-єдиний внесок)-консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно з ч. 3 ст. 9 Закону № 2464 обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
У відповідності до абз.3 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
Відповідно до ч. 11 ст. 9 Закону № 2464 Закону у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону № 2464 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Процедура нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року №449 (далі - Інструкція № 449).
Відповідно до п. 4 розділу VI Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: перша частина - літера "Ю" (вимога до юридичної особи) або "Ф" (вимога до фізичної особи), друга частина - порядковий номер, третя частина - літера "У" (узгоджена вимога). В третій частині літера "У" (інформація щодо узгодження вимоги) проставляється у разі надсилання: платнику узгодженої вимоги внаслідок процедури оскарження; вимоги до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства відповідно до цієї Інструкції.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для винесення оскарженої вимоги став висновок відповідача про порушення позивачем свого обов'язку як фізичної - особи підприємця щодо сплати єдиного соціального внеску.
В той же час, як встановлено рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2021 року в адміністративній справі № 260/2782/21, що при внесенні запису від 12.04.2013 року за № 23241750000017327 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про включення відомостей про фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 з відміткою про те, що її свідоцтво про державну реєстрацію вважається недійсним, відповідач діяв не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення, з порушенням прав позивача. Так, рішенням суду визнано протиправними та такими, що підлягають скасуванню записи державних реєстраторів № 23241750000017327 від 12 квітня 2013 року про включення відомостей про фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 з відміткою про те, що її свідоцтво про державну реєстрацію вважається недійсним та № 2003240060001017327 від 27 травня 2021 року про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Таким чином, у зв'язку із відсутністю доказів на підтвердження здійснення позивачем підприємницької діяльності, відсутність відомостей щодо його реєстрації в Єдину державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а відтак беручи до уваги той факт, що позивач не є платником єдиного соціального внеску в розумінні статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у позивача відсутній обов'язок щодо сплати єдиного соціального внеску як фізичною особою-підприємцем.
За таких обставин, у відповідача не було правових підстав для нарахування ОСОБА_1 єдиного соціального внеску та відповідно, прийняття вимог Головного управління ДПС у Закарпатській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3835-50 від 11.05.2021 року, № Ф-3835-50 У від 11.11.2019 року № Ф-3835-50 У від 12.11.2018 року.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено правомірності оскарженої вимоги про сплату боргу (недоїмки), вимоги позову відповідають вимогам законодавства та встановленим обставинам справи, що підтверджені належними та допустимими доказами та, за наведених обставин, позов слід задовольнити в повному обсязі, визнавши протиправними та скасувавши вимоги Головного управління ДПС у Закарпатській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3835-50 від 11.05.2021 року, №Ф-3835-50 У від 11.11.2019 року №Ф-3835-50 У від 12.11.2018 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Таким чином, у відповідності до ст. 139 КАС України необхідно стягнути на користь позивача судові витрати у розмірі 908,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління державної податкової служби у Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ ВП 44106694) про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати вимоги Головного управління державної податкової служби у Закарпатській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3835-50 від 11.05.2021 року, №Ф-3835-50 У від 11.11.2019 року №Ф-3835-50 У від 12.11.2018 року.
Стягнути з Головного управління державної податкової служби у Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ ВП 44106694) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в сумі 908,00 (дев'ятсот вісім гривень 00 коп.) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяЮ.Ю.Дору