09 лютого 2022 року ЛуцькСправа № 140/12645/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ксензюка А.Я.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцького міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Луцького міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області (далі - Луцьке міське відділення Управління ВД ФСС України у Волинській області, відповідач) про визнання протиправною бездіяльності щодо призначення позивачу одноразової виплати на сім'ю у зв'язку зі смертю годувальника ОСОБА_2 ; зобов'язання призначити та виплатити позивачу одноразову виплату на сім'ю, як члену сім'ї ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 05 травня 2021 року звернулася до відповідача із заявою про призначення страхової виплати - одноразової виплати на сім'ю, як дружина у зв'язку зі смертю годувальника ОСОБА_2 , до якої було додано всі необхідні документи, передбаченні статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та пунктом 5.1 розділу V Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду від 19 липня 2018 року №11 (далі - Порядок №11). Листом від 14 травня 2021 року №15-03-01/969 відповідач повідомив про відсутність підстав для призначення одноразової грошової виплати на сім'ю, у зв'язку з тим, що з набрання чинності пункту 5.1 Постанови правління Фонду соціального страхування України «Про затвердження Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат» від 19 липня 2018 року №11 зі змінами №7 від 25 лютого 2021 року для отримання одноразової допомоги на сім'ю дружиною (чоловіком) або дитиною, реєстрація їх місця проживання повинна співпадати з реєстрацією місця проживання померлого потерпілого.
Позивач вказує, що по суті вказаний лист відповідача є не рішенням, а виключно відповіддю на її заяву інформативного характеру, у якій повідомлено про відсутність підстав для призначення страхових виплат у зв'язку зі смертю годувальника.
ОСОБА_1 вважає, що вказана бездіяльність є протиправною. Вказує, що обґрунтування відмови є власним тлумаченням норм законодавства, оскільки Порядком №11 від 19 липня 208 року не визначено такого виду документа, який би підтверджував реєстрацію подружжя за однією адресою. Вказує, що ОСОБА_2 згідно відмітки в паспорті був зареєстрований за іншою адресою, однак вони всі проживали за адресою АДРЕСА_1 . Наголошує, що відсутність реєстрації подружжя за однією адресою, не свідчить про те, що вони не є сім'єю. Зауважує, що реєстрація місця проживання жінки та чоловіка за однією адресою навіть не є обов'язковою ознакою наявності фактичного шлюбу (коли особи спільно проживають без реєстрації шлюбу).
На думку позивача, відмова суб'єкта владних повноважень у визнанні права на соціальну виплату ґрунтується на формальній підставі, без урахування відповідачем положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Порядку №11 при прийнятті рішення, що призвело до протиправного обмеження позивача в отриманні такої виплати.
З наведених підстав, позивач просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2021 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення засідання та виклику сторін.
Відповідач у відзиві проти позову позовні вимоги позивача не визнав та просив відмовити в їх задоволенні з тих підстав, що за наявними відомостями Реєстру Луцької територіальної громади до складу зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_1 станом на 22 квітня 2021 року входять ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . На момент стерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 згідно паспортних даних був прописаний в селі Седлище Любешівського району. Луцьке міське відділення листом від 14 травня 2021 року відмовило ОСОБА_1 у призначенні одноразової виплати на сім'ю на підставі пункту 5.1 Порядку №11: «для отримання одноразової допомоги на сім'ю дружиною (чоловіком) або дитиною, реєстрація їх місця проживання повинна співпадати з реєстрацією місця проживання померлого потерпілого».
З наведених підстав просить відмовити у задоволенні позову.
Інші заяви по суті справи та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні до суду не надходили.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 25 червня 2004 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстровано шлюб, та після реєстрації шлюбу позивач змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 », що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 . Відповідно до копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 06 червня 2005 року шлюб між вказаними особами розірвано.
17 серпня 2012 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстровано шлюб, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 .
Відповідно до копій свідоцтв про народження серії НОМЕР_4 та серії НОМЕР_5 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Рішенням Виконавчого комітету Луцької міської ради від 27 червня 2008 року №443-1 дозволено ОСОБА_1 змінити прізвище малолітньому сину ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на прізвище ОСОБА_8 .
З Акту спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 13 січня 2021 року о 15 год 28 хв. в ПП «Транс-Атлас» слідує, що відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 52 «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року №337 комісія вважає нещасний випадок з смертельним наслідком, що стався з ОСОБА_2 таким, що пов'язаний з виробництвом.
05 травня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про призначення страхової виплати - одноразової виплати на сім'ю у зв'язку зі смертю годувальника ОСОБА_2 . До заяви додала: копію індивідуального податкового номеру, паспорту, свідоцтва про смерть потерпілого, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про народження потерпілого, трудової книжки потерпілого, а також довідку про склад сім'ї померлого.
Листом від 14 травня 2021 року №15-03-01/969 відповідач повідомив про відсутність підстав для призначення одноразової грошової виплати на сім'ю, у зв'язку з тим, що з набрання чинності пункту 5.1 Постанови правління Фонду соціального страхування України «Про затвердження Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат» від 19 липня 2018 року №11 зі змінами №7 від 25 лютого 2021 року для отримання одноразової допомоги на сім'ю дружиною (чоловіком) або дитиною, реєстрація їх місця проживання повинна співпадати з реєстрацією місця проживання померлого потерпілого.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не призначення страхових виплат, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я визначено Законом України від 23.09.1999 №1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №1105-ХІV, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно зі статтею 36 Закону №1105-ХІV страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Відповідно до частини сьомої статті 36 Закону №1105-ХІV страхові виплати складаються із, зокрема, страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого).
Частиною шостою статті 42 Закону №1105-ХІV встановлено у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві виплачується одноразова допомога його сім'ї у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, та одноразова допомога кожній особі, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого, у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату
Відповідно до частини першої статті 43 Закону №1105-ХІV для розгляду справ про страхові виплати до Фонду подаються: 1) акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та/або висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть; 2) документи про необхідність подання додаткових видів допомоги..
Згідно частини другої статті 43 Закону №1105-ХІV Фонд приймає рішення про виплати у разі втрати годувальника за умови подання таких документів, які видаються відповідними організаціями у триденний строк з моменту звернення заявника: 1) копії свідоцтва органу реєстрації актів цивільного стану про смерть потерпілого; 2) довідки житлово-експлуатаційної організації, а за її відсутності - довідки виконавчого органу ради чи інших документів про склад сім'ї померлого, у тому числі про тих, хто перебував на його утриманні, або копії відповідного рішення суду; 3) довідки житлово-експлуатаційної організації, а за її відсутності - виконавчого органу ради про батьків або іншого члена сім'ї померлого, який не працює та доглядає дітей, братів, сестер чи онуків померлого, які не досягли восьмирічного віку; ) довідки навчального закладу про те, що член сім'ї потерпілого віком від 18 до 23 років, який має право на відшкодування шкоди, навчається за денною формою навчання; ) довідки навчального закладу інтернатного типу про те, що член сім'ї потерпілого, який має право на відшкодування шкоди, перебуває на утриманні цього закладу.
Згідно з частинами першою, другою статті 44 №1105-ХІV Фонд розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів.
Рішення оформляється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім'ї та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах; до постанови додаються копії необхідних документів.
Статтею 45 Закону №1105-ХІV передбачені випадки, у яких Фонд відмовляє у страхових виплатах і наданні соціальних послуг, Фонд відмовляє у страхових виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо мали місце: 1) навмисні дії, а також бездіяльність (приховування захворювань, невиконання приписів та обмежень лікаря) потерпілого, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку; 2) подання роботодавцем, іншими органами, що беруть участь у встановленні страхового випадку, або потерпілим Фонду свідомо неправдивих відомостей про страховий випадок; 3) вчинення застрахованим умисного кримінального правопорушення, що призвів до настання страхового випадку. Фонд відмовляє у виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо нещасний випадок згідно із законодавством не визнаний пов'язаним з виробництвом.
З метою вдосконалення порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат і здійснення управліннями (відділеннями) виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України страхових виплат потерпілим (членам їх сімей) у разі настання нещасного випадку на виробництві та/або професійного захворювання, керуючись статтями 7, 36, 37, 39, 41-48 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», правління Фонду соціального страхування України постановило затвердити Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат.
Наведений Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат затверджений Постановою правління Фонду соціального страхування України від 19 липня 2018 року № 11 (далі - Порядок №11).
Пунктом 1.2. Порядку №11 встановлено, що у разі настання страхового випадку управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, або в межах повноважень відділення виконавчої дирекції Фонду в районах і містах обласного значення (далі - управління (відділення) Фонду) зобов'язані своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну потерпілому внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті особам, які мають на це право, виплачуючи, зокрема, одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого.
Зі змісту пунктів 1.3, 1.4 Порядку № 11 випливає, що Управління (відділення) Фонду розглядають справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або осіб, які мають право на страхові виплати, за наявності усіх необхідних документів, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон) та цим Порядком і приймають відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження останнього документа.
Рішення про страхові виплати приймається начальником управління Фонду або за його письмовим дорученням начальником підпорядкованого відділення Фонду та оформляється постановою (у тому числі в разі призначення страхової виплати за рішенням суду), у якій зазначаються дані про потерпілого та осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах.
Відповідно до пункту 5.1. Розділу V Порядку №11 для призначення одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати в разі смерті потерпілого членами сім'ї та особами, які мають право на виплати, до управління (відділення) виконавчої дирекції Фонду подаються:
заяви (колективна чи індивідуальні), для призначення страхових виплат за встановленою виконавчою дирекцію Фонду формою;
копії паспорта;
копії реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) або сторінки паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
копії свідоцтва органу реєстрації актів цивільного стану про смерть потерпілого;
копії документів, що підтверджують родинні зв'язки померлого потерпілого (свідоцтво про шлюб потерпілого, свідоцтво про народження його дітей, у разі призначення виплати батькам потерпілого подається свідоцтво про народження потерпілого);
довідка про реєстрацію місця проживання (у разі відсутності відмітки про реєстрацію місця проживання в документах, що засвідчують особу).
Для отримання одноразової допомоги на сім'ю дружиною (чоловіком) або дитиною, реєстрація їх місця проживання повинна співпадати з реєстрацією місця проживання померлого потерпілого.
З матеріалів справи слідує, що позивач подала відповідачу заяву про призначення одноразової допомоги в разі смерті потерпілого та відповідний пакет документів, передбачений частиною другою статті 43 Закону №1105-ХІV та Порядком №11, проте будь-яких рішень про страхову виплату, у формі постанови, на підставі заяви ОСОБА_1 від 05 травня 2021 року та доданих до неї документів, відповідачем не приймалось в порушення статті 44 Закону №1105-ХІV та пункту 1.4. Порядку №11, натомість Луцьке міське відділення Управління ВД ФСС України у Волинській області відмовило позивачу в призначенні страхової виплати листом від 14 травня 2021 року №15-03-01/969.
За таких обставин суд погоджується з доводами позивача, що відповідач вчинив протиправну бездіяльність щодо призначення страхової виплати позивачу, оскільки рішення про відмову у виплаті одноразової допомоги позивачу з обґрунтуванням її відмови у формі постанови відповідач не приймав, а тому позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності Луцького міського відділення Управління ВД ФСС України у Волинській області щодо призначення ОСОБА_1 одноразової виплати на сім'ю у зв'язку зі смертю годувальника ОСОБА_2 підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Луцького міського відділення Управління ВД ФСС України у Волинській області призначити та виплатити позивачу одноразову виплату на сім'ю, як члену сім'ї ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату суд зазначає наступне.
Суд зауважує, що на законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.
Враховуючи вказане, суд дійшов висновку, що повноваження Управління виконавчої дирекції щодо призначення соціальної виплати, передбаченої частиною шостою статті 42 Закону № 1105-XIV чи відмова у її призначенні є його дискреційними повноваженнями, отже лише він має право приймати відповідне рішення.
Суд не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) відповідача поза межами перевірки за критеріями відповідності прийняття ним рішень (вчинення дій), передбаченими частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, підміняти його і перебирати на себе повноваження, надані Законом. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог прав осіб, що звертаються до суб'єктів владних повноважень, без порушень принципу розподілу влади.
Крім того відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю (частина перша статті 5 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином в порядку адміністративного судочинства захисту підлягають права, свободи та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У свою чергу, оскільки справа про страхову виплату, передбачену частиною шостою статті 42 Закону № 1105-XIV на підставі заяви позивача від 05 травня 2021 року та доданих до неї документів відповідачем не розглядалася і, в свою чергу, відповідного рішення за результатами такого розгляду, у формі постанови, ним не приймалося, позовна вимога щодо зобов'язання Луцького міського відділення Управління ВД ФСС України у Волинській області призначити та виплатити позивачу одноразову виплату на сім'ю, як члену сім'ї ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату є передчасною та направлена на захист ще не порушеного права, що суперечить статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, так як судовому захисту підлягає лише порушене право, а тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині.
Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оскільки рішення про відмову у виплаті одноразової допомоги позивачу з обґрунтуванням її відмови у формі постанови відповідач не приймав, суд, з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку відповідача, виходячи з наданих статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України повноважень, дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльність Луцького міського відділення Управління ВД ФСС України у Волинській області щодо призначення ОСОБА_10 одноразової виплати на сім'ю у зв'язку зі смертю годувальника ОСОБА_2 та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05 травня 2021 року про призначення одноразової виплати на сім'ю, як члену сім'ї ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом та прийняти відповідне рішення за результатами такого розгляду.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить висновку про наявність підстав про задоволення позову частково.
Крім того, згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути 908,00 грн. судового збору, сплаченого відповідно до квитанції від 04 листопада 2021 року.
Керуючись статтями 139, 243-246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_6 ) до Луцького міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22 В, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 41443488) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Луцького міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області щодо призначення ОСОБА_1 одноразової виплати на сім'ю у зв'язку зі смертю годувальника ОСОБА_2 .
Зобов'язати Луцьке міське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 05 травня 2021 року про призначення одноразової виплати на сім'ю, як члену сім'ї ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом та прийняти відповідне рішення за результатами такого розгляду.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Луцького міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 908 грн 00 коп. (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.Я. Ксензюк