09 лютого 2022 року ЛуцькСправа № 140/888/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
при секретарі Шопік М.М.,
за участю представника позивача Яременка В.В.,
представника відповідача Наумчук О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Маневицького відділу державної виконавчої служби у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Маневицького відділу державної виконавчої служби у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (далі - відповідач, Маневицький відділ ДВС) про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №68056965, яка була винесена 05.01.2022 старшим державним виконавцем Маневицького відділу ДВС Яцук М.В. про стягнення з позивача в примусовому порядку штрафу в сумі 34000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що постановою Маневицького районного суду Волинської області від 26.10.2021 у справі №164/1194/21 ОСОБА_2 визнано винним у правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено штраф в сумі 17000,00 грн. Дана постанова була оскаржена в апеляційному порядку та 24.11.2021 Волинським апеляційним судом апеляційну скаргу захисника залишено без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
17.01.2022 позивач отримав постанову Маневицького відділу ДВС від 05.01.2022 про відкриття виконавчого провадження про стягнення з нього в примусовому порядку штрафу в сумі 34000,00 грн.
Позивач вважає, що оскаржувана постанова є передчасною, протиправною та підлягає скасуванню. При цьому зазначає, що він не був повідомлений про залишення скарги без задоволення, відтак п'ятнадцятиденний строк для сплати штрафу ним не був пропущений, що в свою чергу є передумовою для стягнення штрафу в подвійному розмірі.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами, визначеними Розділом 2 Глави 11 «Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (а.с.15).
Відповідач у відзиві на адміністративний позов заперечив проти вимог ОСОБА_1 , вказавши, що постанова про відкриття виконавчого провадження винесена у повній відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, просив позов задовольнити. Додатково суду пояснив, що постанова Маневицького районного суду Волинської області від 26.10.2021 не містить відмітки про набрання нею законної сили, відтак підлягала поверненню державним виконавцем.
Представник відповідача заперечила проти позовних вимог ОСОБА_1 з підстав, викладених у відзиві, просила в позові відмовити. Додатково зазначила, що виконавчий документ містить відмітку про набрання ним законної сили, а тому підстав для його повернення не було.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, суд приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що постановою Маневицького районного суду Волинської області від 26.10.2021 у справі №164/1194/21 ОСОБА_1 визнано винним у правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено стягнення у виді 17000,00 грн штрафу з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 рік. У даній постанові суд вказав, що відповідно до ч.2 ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня винесення постанови в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 підлягає стягненню подвійний розмір штрафу в сумі 34000,00 грн (а.с.7-8).
Постановою Волинського апеляційного суду від 24.11.2021 апеляційну скаргу захисника - адвоката Яременка В.В. в інтересах ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову судді Маневицького районного суду Волинської області від 26.10.2021 щодо ОСОБА_1 без змін (а.с.9-10).
Відповідно до супровідного листа Маневицького районного суду Волинської області від 08.12.2021 до Маневицького відділу ДВС була скерована копія постанови на ОСОБА_1 про стягнення штрафу для виконання. Дана постанова надійшла до відповідача 05.01.2022 (а.с.37).
05.01.2022 старшим державним виконавцем Маневицького відділу ДВС Яцук М.В. відкрито виконавче провадження ВП №68056965 з виконання постанови Маневицького районного суду Волинської області від 26.10.2021 у справі №164/1194/21 про стягнення з ОСОБА_1 в дохід держави штрафу в сумі 34000,00 грн (а.с.6).
Надаючи правову оцінку оскаржуваній постанові про відкриття виконавчого провадження, суд зазначає наступне.
Строки і порядок виконання постанови про накладення штрафу, а також примусове виконання постанови про накладення штрафу визначені статтями 307 та 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.
За приписами статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
З аналізу вищенаведених норм КУпАП вбачається, що примусовому виконанню підлягає постанова про накладення штрафу, яка не виконана правопорушником у п'ятнадцятиденний строк з дня її вручення, а в разі оскарження такої постанови - з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При цьому в примусовому порядку підлягає стягненню подвійна сума штрафу.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону №1404-VІІІ підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема,
ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
Частиною першою статті 4 Закону №1404-VІІІ передбачено, що у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
7) строк пред'явлення рішення до виконання.
За правилами статті 12 Закону №1404-VІІІ виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
При цьому в силу приписів статті 294 КУпАП постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Отже, постанова суду в справі про адміністративне правопорушення є виконавчим документом та може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Частиною першою статті 18 Закону №1404-VІІІ визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (ч.5 ст.26 Закону №1404-VІІІ).
Таким чином, аналізуючи положення Закону №1404-VІІІ, слід дійти висновку про те, що державний виконавець зобов'язаний відкрити виконавче провадження не пізніше наступного дня після надходження виконавчого документа за умови, якщо відсутні підстави для повернення виконавчого документа стягувачу, визначені у частині четвертій статті 4 Закону №1404-VІІІ.
Матеріалами справи підтверджується та обставина, що постанова Маневицького районного суду Волинської області від 26.10.2021 у справі №164/1194/21 відповідала вимогам виконавчого документа, зокрема, містить відмітку про набрання законної сили 24.11.2021 та строк пред'явлення до виконання до 24.02.2022.
Таким чином, у державного виконавця були відсутні правові підстави для повернення виконавчого документа стягувачу та ним правомірно відкрито виконавче провадження.
Суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що він не був повідомлений про залишення скарги без задоволення, внаслідок чого відлік п'ятнадцятиденного строку на сплату штрафу не настав, оскільки вказані обставини не підтверджуються належними та допустимими доказами, а також не є такими, що свідчать про протиправність дій державного виконавця при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів суду правомірність винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.01.2022 ВП №68056965.
З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 , з огляду на що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 271, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про виконавче провадження», суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій