10 лютого 2022 року ЛуцькСправа № 140/9868/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Державної екологічної інспекції у Волинській області до Приватного підприємства «Дизель-Босс» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та зустрічним позовом Приватного підприємства «Дизель-Босс» до Державної екологічної інспекції у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови,
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року у цій справі в задоволенні позову Державної екологічної інспекції у Волинській області до Приватного підприємства «Дизель-Босс» про стягнення адміністративно-господарських санкцій відмовлено повністю. Зустрічний позов Приватного підприємства «Дизель-Босс» до Державної екологічної інспекції у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови задоволено повністю: визнано протиправною та скасовано постанову Державної екологічної інспекції у Волинській області від 21 травня 2021 року №61-8/21.
31 січня 2022 року до суду надійшла заява представника позивача за зустрічним позовом - адвоката Парфелюка Г.І. про ухвалення додаткового рішення у справі щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Волинській області (відповідача за зустрічним позовом) на користь Приватного підприємства «Дизель-Босс» витрат на правничу допомогу у сумі 20325,00 грн (а.с.137-138).
Відповідно до частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Зважаючи на те, що справа розглядалася за правилами загального позовного провадження та рішення у ній було ухвалене в судовому засіданні, то ухвалою суду від 01 лютого 2022 року заяву також призначено до розгляду в тому ж порядку - в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
До судового засідання 10 лютого 2022 року від відповідача за зустрічним позовом - Державної екологічної інспекції у Волинській області - до суду надійшли заперечення на заяву Приватного підприємства «Дизель-Босс», у якому відповідач просив відмовити в ухваленні додаткового рішення (а.с.152-153). При цьому відповідач вказав, що відомості про обсяг наданих послуг правничої допомоги та їх вартість відображені у проміжному акті про надання послуг від 26 січня 2022 року №59-21-А1, який підписаний сторонами 27 вересня 2021 року, що викликає сумнів у достовірності цього доказу. Крім того, позивач надав докази оплати послуг у сумі 10000,00 грн, а просить відшкодувати 20325,00 грн. Відповідач також вважає неспівмірними витрати на правничу допомогу до ціни позову та обсягу наданих адвокатом послуг. На його думку, окремі послуги (подання адвокатського запиту, отримання і опрацювання додаткових матеріалів) не були необхідними щодо документів, які були в матеріалах справи, а отримані додаткові документи не стосуються предмета доказування.
У судове засідання учасники справи, належно повідомленні про дату, час та місце розгляду заяви, не прибули. При цьому від представника позивача за зустрічним позовом надійшла письмова заява про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення у справі про відшкодування витрат на правничу допомогу за його відсутності (а.с.155).
Відповідно до частини третьої статті 252 КАС України неприбуття учасників справи у судове засідання не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.
З урахуванням положень частини четвертої статті 229 КАС України вирішення заяви проведено в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення з огляду на таке.
Згідно із частиною сьомою статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до частини третьої статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
За приписами частини п'ятої статті 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Як передбачено пунктом 3 частини першої статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Оскільки до закінчення судових дебатів у справі представник позивача за зустрічним позовом 24 січня 2022 року подав заяву про вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу після прийняття рішення у справі у зв'язку із неможливістю подання усіх доказів, що підтверджують їх розмір (а.с.122), із заявою про ухвалення додаткового рішення та відповідними доказами звернувся до суду 31 січня 2022 року (а.с.137-144), тобто з дотриманням п'ятиденного строку після ухвалення рішення суду, яким питання щодо розподілу цих судових витрат не було вирішено, тому у справі необхідно ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання про судові витрати.
Частиною першою статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.
Частинами першою, другою статті 134 КАС України обумовлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно із частинами третьою - п'ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При цьому такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Таким чином, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним. Також мають бути враховані критерії об'єктивного визначення вартості послуг адвоката. При визначенні суми компенсації понесених витрат на професійну правничу допомогу суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
На підтвердження понесених Приватним підприємством «Дизель-Босс» витрат на професійну правничу допомогу суду надано такі документи: копію договору про надання правової (правничої) допомоги від 15 вересня 2021 року №59/21, укладеного позивачем з Адвокатським бюро «Сергій Степанюк і Партнери» (далі - Адвокатське бюро) (а.с.140); ордер на надання правової (правничої) допомоги серії АС №1024925 (а.с.139), який виданий на підставі вказаного договору Адвокатським бюро адвокату Парфелюку Г.І.; рахунків на послуги правничої допомоги від 15 вересня 2021 року №59/21-1 та від 26 січня 2022 року №59/21-Р2 (а.с.141, 144); проміжного акта надання послуг від 26 січня 2022 року №59/21-А1 (а.с.143); платіжного доручення від 17 вересня 2021 року №1689 на суму 10000,00 грн (а.с.142). Додатково 10 лютого 2022 року представник позивача подав копію платіжного доручення від 28 січня 2022 року №1832 на суму 10325,00 грн (а.с.156).
Як встановлено частинами другою, третьою статті 30 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до пункту 1.1 договору про надання правової (правничої) допомоги від 15 вересня 2021 року №59/21 (далі - договір) виконавець надає правову (правничу) допомогу клієнту у справах, що пов'язані чи можуть бути пов'язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів, а клієнт зобов'язується сплачувати на рахунок виконавця винагороду за надану допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених договором. Згідно з пунктом 1.2 договору терміном «справи» у пункті 1.1 договору охоплюються ті, що стосуються або можуть стосуватись застосування Державною екологічною інспекцією у Волинській області до Приватного підприємства «Дизель-Босс» адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафу згідно з постановою від 21 травня 2021 року №61-8/21.
Як передбачено пунктом 3.1 договору, за надану правничу допомогу клієнт виплачує виконавцю винагороду, розмір якої визначається на підставі обсягу наданих послуг і виконаних робіт, часу затраченого виконавцем, та встановленої пунктами 3.2-3.3 договору вартості надання послуг/виконання робіт. Відповідно до пункту 3.2 вартість однієї години роботи виконавця (крім участі в судових засіданнях) становить 1/2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законодавством на дату надання послуги/виконання роботи. Вартість участі виконавця в судових засіданнях становить: в суді першої інстанції - 3000,00 грн в межах одного судового дня, за кожний наступний судовий день додатково оплачується 1500,00 грн (пункт 3.3 договору). Пункт 3.4 договору визначає, що перша оплата правничої допомоги здійснюється клієнтом авансовим платежем у розмірі 10000,00 грн упродовж трьох банківських днів з дня отримання рахунка від виконавця, а подальша оплата - упродовж трьох банківських днів з дня підписання акта наданих послуг/виконаних робіт та отримання рахунка від виконавця (пункт 3.5 договору).
Згідно з актом наданих послуг від 26 січня 2022 року №59/21-А1 виконавцем визначено перелік наданих послуг правничої допомоги на загальну суму 20325,00 грн, а саме: 1) надання правової інформації клієнту щодо правового регулювання введення в обіг в Україні нехарчової продукції і забезпечення її безпечності; здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції; застосування технічних регламентів і процедур оцінки відповідності (1 год - 1189,50 грн); 2) опрацювання позовної заяви і доданих матеріалів Державної екологічної інспекції у Волинській області про стягнення адміністративно-господарської санкції (штрафу) (2 год - 2379,00 грн); 3) підготовка, складання і подання до суду позовної заяви (6 год - 7137,00 грн); 4) збір додаткових доказів у справі (подання адвокатського запиту, отримання і опрацювання додаткових матеріалів) (1 год - 1189,50 грн); 5) складання, надіслання відповідачу і подання до суду відповіді на відзив (1 год - 1189,50 грн); 6) представництво інтересів клієнта в адміністративному суді (перше засідання) (1 год - 3000,00 грн); 7) представництво інтересів клієнта в адміністративному суді (друге засідання) (1 год - 1500,00 грн); 8) представництво інтересів клієнта в адміністративному суді (третє засідання) (1 год - 1500,00 грн); 9) складання, надіслання відповідачу і подання до суду заяви про розподіл судових витрат на правничу допомогу (1 год - 1240,50 грн).
Рахунком від 15 вересня 2021 року №59/21-1 (а.с.141) визначено розмір авансу за послуги правничої допомоги - 10000,00 грн, який був сплачений Приватним підприємством «Дизель-Босс» відповідно до платіжного доручення від 17 вересня 2021 року №1689 (а.с.142). Оплата рахунка від 26 січня 2022 року №59/21-Р2 на суму 10325,00 грн (а.с.144) здійснена платіжним дорученням від 28 січня 2022 року №1832 (а.с.156).
Зазначені документи є належними доказами, оскільки містять інформацію щодо предмета доказування. Стосовно зауваження представника відповідача за зустрічним позовом про те, що акт від 26 січня 2022 року №59/21-А1 підписаний сторонами 27 вересня 2021 року, то суд вважає, що такі недоліки цього документа не спричиняють його недійсність, оскільки у своїй сукупності надані докази дають можливість встановити послідовність складання документів згідно з умовами договору.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги адвоката, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, та приймаючи до уваги доводи відповідача щодо неспівмірності суми, заявленої до відшкодування у розмірі 20325,00 грн до ціни позову (оскаржувалася постанова про накладення штрафу у розмірі 34000,00 грн), суд дійшов висновку про те, що вартість таких витрат є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг.
Так послуги з надання правової інформації клієнту щодо правового регулювання спірних правовідносин, опрацювання позовної заяви Державної екологічної інспекції у Волинській області про стягнення адміністративно-господарської санкції (штрафу) і доданих матеріалів (разом 3 год), підготовка, складання і подання до суду зустрічної позовної заяви (6 год) охоплюються загальною діяльністю адвоката та мали на меті складання позовної заяви і подання її до суду з тих самих правовідносин, що врегульовані одними нормативними актами. Вчинення адвокатом окремих дій (підготовка адвокатського запиту після подання зустрічного позову (1 год), складання, надіслання та подання до суду заяви про розподіл судових витрат) (1 год) також спричинили додаткові витрати, хоч ці дії не вимагали значних зусиль та їх вартість (2429,50 грн) є явно завищеною. На думку суду, вартість участі виконавця в судових засіданнях (6000,00 грн) також не є обгрунтованою.
Судом також враховано, що заявлений позивачем до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу 20325,00 грн становить 60% від розміру штрафу згідно з оскаржуваною постановою.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, пункт 268). У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia, заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумний розмір.
Таким чином, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п'ятою статті 134, частиною дев'ятою статті 139 КАС України, враховуючи заперечення відповідача щодо обґрунтованості та співмірності розміру витрат на правничу допомогу, справедливим розміром відшкодування позивачу фактично понесених витрат на професійну правничу допомогу у цій справі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача є сума 10200,00 грн; решту витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.
З урахуванням наведеного на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати на загальну суму 10200,00 грн.
Керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 229, 252 КАС України, суд
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі у справі за позовом Державної екологічної інспекції у Волинській області до Приватного підприємства «Дизель-Босс» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та зустрічним позовом Приватного підприємства «Дизель-Босс» до Державної екологічної інспекції у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови стосовно розподілу судових витрат задовольнити частково.
Стягнути на користь Приватного підприємства «Дизель-Босс» за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Волинській області судові витрати у сумі 10200,00 грн (десять тисяч двісті грн 00 коп.).
В задоволенні решти вимог заяви про ухвалення додаткового судового рішення відмовити.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ж.В. Каленюк