09 лютого 2022 року ЛуцькСправа № 140/14314/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Лозовського О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області) звернулося в суд з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) про стягнення на користь держави податковий борг в сумі 50 787,91 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконує вимоги податкового законодавства щодо своєчасності сплати податків в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України (далі - ПК України).
За відповідачем обліковується податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 50 787,91 грн, з метою погашення податкового боргу була сформована та надіслана відповідачу податкова вимога від 21.08.2020 № 87951-51, проте вказані заходи не спричинили погашення податкового боргу відповідачем.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.
Позивач просить стягнути з відповідача податковий борг в розмірі 50 787,91 грн.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 30.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
31.01.2022 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, у якому останній зазначив, що визнає вимогу на суму 40 787,91 грн. З 12.03.2020 на всій території України почався карантин. Станом на червень 2020 року багато клієнтів відмовились від виготовлення та переобладнання спецтехніки. На ці роботи були закуплені матеріали на значну суму коштів. А роботи і оплати по них не відбулися. В зв'язку з цим кошти підприємця були заморожені на складі.
Часткові оплати єдиного податку по можливості почали проводитися на початку 2021 року і не припиняються оплачуватися в 2022 році, що підтверджується банківськими платіжними дорученнями. Станом на 27.01.2022 було сплачено податкового боргу на суму 10 000,00 грн. Враховуючи наведене, позивач просить виходячи з його матеріального становища, розділити залишок податкового боргу у сумі 40 787,91 грн на поточний 2022 рік.
09.02.2022 представником Головного управління ДПС у Волинській області подано до суду уточнюючу позовну заяву, в якій зазначив, що за відповідачем рахується податковий борг в сумі 50 787,91 грн по єдиному податку з фізичних осіб, який виник внаслідок несплати грошових зобов язань самостійно задекларованих платником податків відповідно до податкових деклараціях від 10.07.2020 №9160895753 в сумі 14 707,57 грн; від 07.10.2020 року №9255452999 в сумі 16 487,98 грн; від 12.01.2021 №9358984587 в сумі 25782,06 грн, а також згідно з податковим повідомленням-рішенням від 05.10.2020 №0100310416 в сумі 2534,15 грн. Платником проводилась часткова оплата зазначених в податкових деклараціях сум єдиного податку 12.11.2021 згідно з платіжним дорученням №293 від 12.11.2021 на суму 2500,00 грн; 20.12.2021 згідно з платіжним дорученням №@PL962151 від 20.12.2021 на суму 500,00 грн; 24.01.2022 згідно з платіжним дорученням №6 від 24.01.2022 на суму 1000,00 грн. Таким чином, платником частково сплачено суму податкового боргу в розмірі 4000,00 грн. Отже, загальна заборгованість ОСОБА_1 по платежах до бюджету становить 46 787,91 грн. Враховуючи вищевикладене просив стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету податковий борг в сумі 46 787,91 грн.
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні на адресу суду від учасників справи не надходило.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, підлягає до задоволення повністю з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 з 25.05.2018 зареєстрований як ФОП, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, має відкриті рахунки в банківських установах.
Станом на 01.11.2021 за відповідачем ФОП ОСОБА_1 обліковується податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 50 787,91 грн, що підтверджується довідкою про наявність боргу по платежах до бюджету, розрахунком податкового боргу та зворотнім боком облікової картки платника за вказаним платежем.
Податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб виник у зв'язку із несплатою грошових зобов'язань самостійно задекларованих платником податків відповідно до податкових деклараціях від 10.07.2020 №9160895753 в сумі 14 707,57 грн; від 07.10.2020 року №9255452999 в сумі 16 487,98 грн; від 12.01.2021 №9358984587 в сумі 25782,06 грн, а також згідно з податковим повідомленням-рішенням від 05.10.2020 №0100310416 в сумі 2534,15 грн.
Платником проводилась часткова оплата зазначених в податкових деклараціях сум єдиного податку 12.11.2021 згідно з платіжним дорученням №293 від 12.11.2021 на суму 2500,00 грн; 20.12.2021 згідно з платіжним дорученням №@PL962151 від 20.12.2021 на суму 500,00 грн; 24.01.2022 згідно з платіжним дорученням №6 від 24.01.2022 на суму 1000,00 грн.
Позивач відповідно до статті 59 ПК України надіслав відповідачу податкову вимогу за формою "Ф" від 21.08.2020 № 87951-51.
Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно із підпунктами 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України у цьому Кодексі поняття вживаються в такому значенні:
грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня;
податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 295.3 статті 295 ПК України визначено, що платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Відповідно до пункту 300.1 статті 300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 ПК України).
Згідно із пунктом 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскільки за відповідачем обліковується податковий борг в розмірі 46 787,91 грн, вжиті контролюючим органом заходи не призвели до його погашення, тому позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом прийняття рішення про стягнення податкового боргу у вказаному вище розмірі.
Згідно із частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Отже, оскільки у даній справі задоволено позов суб'єкта владних повноважень, тому судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору в сумі 2270,00 грн. згідно із платіжним дорученням від 15.11.2021 № 4128 з відповідача стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь держави податковий борг в розмірі 46 787 (сорок шість тисяч сімсот вісімдесят сім) гривень 91 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.А. Лозовський