про залишення позовної заяви без руху
07 лютого 2022 року ЛуцькСправа № 140/1109/22
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Дмитрук В.В., вивчивши позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» звернулося з адміністративним позовом до Волинської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 13.12.2021 №№ UA205140/2021/000108/2, UA205140/2021/000109/2, UA205140/2021/000111/2.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 161 КАС України, та містить такі недоліки.
Так, відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Відповідно до частини першої статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову: майнового характеру за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від установлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2022 року - 2 481 гривня.
Суд звертає увагу позивача на те, що майновими вимогами є будь-які вимоги суб'єктів права, що пов'язані з володінням, користуванням, розпорядженням, обміном, розподілом майна, у тому числі нерухомими та рухомими речами, грошовими коштами тощо.
Рішення митного органу, яким здійснено коригування заявленої декларантом митної вартості товару у сторону збільшення, породжує підстави для зміни майнового стану фізичної чи юридичної особи у вигляді забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною митним органом, а відтак вимога про визнання протиправним та/або скасування такого рішення носить майновий характер.
Як вбачається з позовної заяви, ціну позову слід визначати в іноземній валюті. Так, в даному адміністративному позові ТзОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» заявлено 3 вимоги майнового характеру про протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 13.12.2021 №№ UA205140/2021/000108/2, UA205140/2021/000109/2, UA205140/2021/000111/2.
Різниця між скоригованою відповідачем митною вартістю та митною вартістю, розрахованою позивачем, складає відповідно 7 612.43 євро, 10 081.84 євро та 4 443.94 євро, що складає ціну позову.
Відповідно до абзацу 3 частини першої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.
З інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті Національного банку України, вбачається, що офіційний курс гривні до іноземної валюти - Євро (EUR) станом на день сплати позивачем судового збору (15.12.2021) - становить 30,5340 грн.
Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено три вимоги майнового характеру про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, якими контролюючим органом скориговано митну вартість товару на суми: 1) 232 437 грн 94коп. (7 612.43 євро х 30.534), тому вона повинна бути оплачена судовим збором у розмірі 3 486 грн 57коп. (232 437грн.94коп. х 1,5% = 3 486 грн 57коп. > 2 481 грн), 2) 307 838 грн 90коп. (10 081.84 євро х 30.534), тому вона повинна бути оплачена судовим збором у розмірі 4 617 грн 58коп. (307 838 грн 90коп. х 1,5% = 3 486 грн 57коп. > 2 481 грн), 3) 135 691 грн 26коп. (4 443.94 євро х 30.534), тому вона повинна бути оплачена судовим збором у розмірі 2 481 грн (135 691 грн 26коп. х 1,5% = 2 035 грн 37коп. < 2 481 грн).
Таким чином, за дані вимоги майнового характеру позивачу слід було оплатити судовий збір на загальну суму 10 585 грн 15коп., проте, позивачем в порушення вимог частини третьої статті 161 КАС України, долучено до позовної заяви платіжне доручення №189 від 15.12.2021 про сплату судового збору в неповному розмірі, а саме: 6 810 грн, тобто позивачу необхідно доплатити судовий збір в розмірі 3 775 грн 15коп.
Відповідно до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч.7-11 ст.44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.
Як вбачається з позовної заяви, вона сформована та подана до суду через в систему «Електронний суд».
Разом з цим, до позовної заяви не додано доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи, а саме відповідачу, копій поданих до суду документів (позовної заяви з додатками).
Згідно вимог частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
У відповідності до статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Вищевказана норма кореспондується зі ст.12 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
Відповідно до частини 1-2 статті 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою, суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні № 8-рп/2008 від 22.04.2008 зазначив, що державною мовою здійснюються ведення судового процесу, складання судових документів та інші процесуальні дії і відносини, що встановлюються між судом та іншими суб'єктами на всіх стадіях розгляду і вирішення адміністративних та цивільних справ.
Абзацом четвертим пункту 8 Розділу І Інструкції з діловодства в місцевих та адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 20.08.2019 №814, передбачено, що у діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені офіційним перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позов подано письмові докази на підтвердження обставин придбання транспортних засобів, які викладені іноземною мовою та не перекладені українською мовою.
За наведених обставин, суд звертає увагу позивача на необхідність офіційного перекладу доданих до позовної заяви документів, що викладені іноземною мовою.
Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам статті 161 КАС України її слід залишити без руху, надавши позивачу строк на усунення недоліків шляхом подання до суду: 1) доказів сплати судового збору в розмірі 3 775 грн 15коп.; 2) належного офіційного перекладу документів, долучених до позовної заяви, що викладені іноземною мовою; 3) доказів направлення іншим учасникам справи адміністративного позову з додатками ( в тому числі й перекладених документів) листом з описом вкладення.
Ухвалу постановлено в перший робочий день після завершення періоду тимчасової непрацездатності головуючого судді.
Керуючись статтями 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачеві, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя В.В. Дмитрук