про забезпечення позову
07 лютого 2022 року ЛуцькСправа № 140/1627/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Лозовського О.А.,
розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи заяву Приватного підприємства «Імідж-Інвестмент» про забезпечення позову Приватного підприємства «Імідж-Інвестмент» до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказу та припису,
03.02.2022 до суду надійшов позов Приватного підприємства «Імідж-Інвестмент» (далі - ПП «Імідж-Інвестмент», заявник) до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради про визнання протиправними дій щодо призначення та проведення у термін з 17 січня по 28 січня 2022 року перевірки здійснення авторського та технічного нагляду на об'єкті: «Реконструкція будівлі моргу та лабораторій (нежитлове приміщення) під адміністративні приміщення на вул. І. Франка, 33 у м. Луцьку», здійснені на підставі на підставі наказу Відділу державного архітектурно - будівельного контролю Луцької міської ради №9/28-2 від 14.01.2022 «Про проведення позапланової перевірки»; визнання протиправним та скасування наказ №9/28-2 від 14.01.2022 «Про проведення позапланової перевірки»; визнання протиправним та скасування припису від 28.01.2022 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, згідно якого, з метою усунення виявлених порушень директору ПП «Імідж-Інвестмент» ОСОБА_1 висунуто вимогу допустити представників відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради для проведення перевірки до 18.02.2022.
Одночасно із позовною заявою Приватне підприємство «Імідж-Інвестмент» подало заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Відділу державного архітектурно - будівельного контролю Луцької міської ради №9/28-2 від 14.01.2022 «Про проведення позапланової перевірки»; зупинення дії припису від 28.01.2022, виданого Відділом державного архітектурно - будівельного контролю Луцької міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, згідно якого, з метою усунення виявлених порушень директору ПП «Імідж-Інвестмент» ОСОБА_1 висунуто вимогу допустити представників відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради для проведення перевірки до 18.02.2022; заборони Відділу державного архітектурно - будівельного контролю Луцької міської ради розглядати справу про порушення в сфері містобудівної діяльності згідно складеного 28.01.2022 Відділом державного архітектурно - будівельного контролю Луцької міської ради протоколу стосовно Приватного підприємства «Імідж-Інвестмент» про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та заборонити виносити постанову про накладення штрафу.
Заява обґрунтована тим, що оскаржуваним приписом зобов'язано позивача допустити представників відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради для проведення перевірки до 18.02.2022 та повідомити про його виконання до 10.02.2022.
Оскаржуваний припис є обов'язковим для виконання, а враховуючи те, що позивач оспорює законність призначення та проведення самої перевірки, тому його виконання у вказані строки може призвести до складання нового акту перевірки та можливо притягнення до відповідальності позивача, чим ускладнить виконання судового рішення та унеможливить ефективне порушення прав позивача.
Також ПП «Імідж-Інвестмент» вважає, що відповідач у справі при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) діяв не підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, вийшов за межі наданих йому Законом повноважень та здійснив заходи державного нагляду без належних правових підстав, в результаті чого порушено права та інтереси ПП «Імідж-Інвестмент» на свободу здійснення господарської діяльності.
Крім того, заявник зазначає, що законодавством, яке регулює спірні правовідносини, не встановлено обов'язку щодо призупинення чи відтермінування дії припису у випадку його оскарження до суду, натомість у разі невиконання вимог такого припису у встановлений строк, орган державного архітектурно-будівельного контролю може застосувати штраф, що відповідно свідчить про обґрунтованість вимог щодо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, які спрямовані виключно на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.
Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 2 Закону №208/94-ВР суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Також, у відповідності до пункту 6 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 № 735), визначено, що штраф за правопорушення може бути накладено на суб'єкта містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення. Днем виявлення правопорушення є день складення акта перевірки відповідного суб'єкта містобудування.
З матеріалів справи вбачається, що розгляд справи про порушення в сфері містобудівної діяльності призначено на 08.02.2022 згідно складеного 28.01.2022 Відділом державного архітектурно - будівельного контролю Луцької міської ради протоколу стосовно Приватного підприємства «Імідж-Інвестмент» про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Таким чином, на думку заявника, до розгляду справи по суті Відділом державного архітектурно - будівельного контролю Луцької міської ради 08.02.22 може бути прийнято постанову про накладення штрафу на Приватне підприємство «Імідж-Інвестмент», що потягне за собою в майбутньому необхідність звернення з новим позовом про її протиправність, а тому, на думку заявника, невжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії наказу та припису та заборони вчиняти дії може мати наслідком заподіяння значної шкоди правам, свободам та інтересам заявника і ускладнить їх відновлення, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Заяву про забезпечення позову розглянуто судом без повідомлення учасників справи, у дводенний строк з дня її надходження.
Заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних мотивів та підстав.
Відповідно до частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно із частиною четвертою статті 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною першою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
За правилами частини другої статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
За своїм змістом забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, яке допускається, якщо невжиття цих заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Як передбачено пунктом першим частини першої статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта та забороною відповідачу вчиняти певні дії.
За приписами частин четвертої - шостої статті 154 КАС України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Стаття 152 КАС України встановлює невичерпний перелік реквізитів і змістовних вимог до такої заяви, в тому числі спеціальні (предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову).
Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом, зокрема, зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.
За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Як вбачається зі змісту заяви про вжиття заходів забезпечення позову, позивач обґрунтовує необхідність застосування таких заходів очевидною небезпекою порушення прав позивача, поновлення яких може бути неможливим у майбутньому чи для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль.
У відповідності до положень постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006, в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову, а також постанови пленуму Вищого адміністративного Суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ» №2 від 06.03.2008 при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Таким чином забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Заходи забезпечення позову повинні відповідати критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів учасників даного судового процесу, а також відповідати змісту позовних вимог.
При вирішенні заяви про забезпечення позову суд також враховує положення нормативно-правових актів, які регулюють спірні правовідносини.
Відповідно до пункту третього частини третьої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Згідно із підпунктом 3 пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право: у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт (далі - Порядок №553).
Пунктами 17, 19 Порядку №553 передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком. припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
Відповідно до пункту першого частини шостої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 №208/94-ВР суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: невиконання приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил - у розмірі п'ятнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; зупинення підготовчих та будівельних робіт - у розмірі п'ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Таким чином, вище вказаними нормами чинного законодавства передбачено, що у випадку невиконання приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил настає відповідальність суб'єктів містобудування у вигляді штрафу, а оскарження в судовому порядку таких приписів не зупиняє їх дію.
Крім того, згідно з пунктом другим частини шостої статті 2 Закону № 208/94-ВР суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» ).
Згідно приписів статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Зокрема Європейський суд з прав людини у рішенні «Пантелеєнко проти України» від 29.06.2006 зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні Дорани проти Ірландії від 31.07.2003 Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини, у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
Враховуючи вищенаведені норми законодавства та практику Європейського суду з прав людини, суд вважає обґрунтованими твердження позивача про те, що невжиття заходів забезпечення даного позову ускладнить ефективний захист його прав та інтересів від порушень з боку суб'єкта владних повноважень у сфері господарської діяльності, а саме: право здійснювати самостійно без обмежень господарську діяльність; залучати і використовувати природні, трудові, матеріально - технічні, фінансові та інші видів ресурсів, для такої діяльності; право вільно розпоряджатись прибутком, що залишається після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством.
Суд вважає, що порушення свободи здійснення господарської діяльності підприємства та можливість застосування до позивача штрафів як за невиконання припису так і за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій до вирішення справи по суті є достатніми підставами, які свідчать про обґрунтованість і адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову.
При вирішенні заяви про забезпечення позову суд враховує також, що в межах даного судового провадження позивач оспорює як правомірність призначення та проведення перевірки, так і її результати у вигляді припису про усунення виявлених порушень, а відтак заяву про забезпечення позову у вигляді зупинення дії наказу Відділу державного архітектурно - будівельного контролю Луцької міської ради №9/28-2 від 14.01.2022 «Про проведення позапланової перевірки», припису від 28.01.2022, виданого Відділом державного архітектурно - будівельного контролю Луцької міської та заборони Відділу державного архітектурно - будівельного контролю Луцької міської ради розглядати справу про порушення в сфері містобудівної діяльності згідно складеного 28.01.2022 Відділом державного архітектурно - будівельного контролю Луцької міської ради протоколу стосовно Приватного підприємства «Імідж-Інвестмент» необхідно задовольнити з огляду на те, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення його дії та заборони вчинення дій може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся (зокрема, позивача може бути притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу у випадку невиконання даного припису та за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій ).
Суд звертає увагу, що вжиття заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а лише забезпечує збереження існуючого становища до вирішення по суті позовних вимог.
Керуючись статтями 150 - 151, 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву Приватного підприємства «Імідж-Інвестмент» про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства «Імідж-Інвестмент» до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказу та припису задовольнити.
Зупинити дію наказу Відділу державного архітектурно - будівельного контролю Луцької міської ради №9/28-2 від 14.01.2022 «Про проведення позапланової перевірки» до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом Приватного підприємства «Імідж-Інвестмент» до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказу та припису.
Зупинити дію припису від 28.01.2022, виданого Відділом державного архітектурно - будівельного контролю Луцької міської ради ПП «Імідж-Інвестмент» про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом Приватного підприємства «Імідж-Інвестмент» до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказу та припису.
Заборонити Відділу державного архітектурно - будівельного контролю Луцької міської ради розглядати справу про порушення в сфері містобудівної діяльності стосовно Приватного підприємства «Імідж-Інвестмент» згідно протоколу від 28.01.2022 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, складеного Відділом державного архітектурно - будівельного контролю Луцької міської ради, та заборонити виносити постанову про накладення штрафу до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом Приватного підприємства «Імідж-Інвестмент» до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказу та припису.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.
Роз'яснити учасникам справи, що оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Лозовський О.А.