про витребування доказів
м. Вінниця
09 лютого 2022 р. Справа № 120/490/22-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Юлії Миколаївни, розглянувши в письмовому порядку за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.
Позовна заява обґрунтована протиправною бездіяльністю відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу, як судді Гайсинського районного суду Вінницької області, суддівської винагороди з січня по грудень 2021 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2021 в розмірі 2270,00 грн.
Ухвалою від 19.01.2022 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання у справі призначено на 09.02.2022.
03.02.2022 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову повністю. Мотивуючи свою позицію, відповідач зазначив, що з 01.01.2021 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді складає - 2102 грн. При цьому, такий розмір прожиткового мінімуму визначено Законом України «Про державний бюджет України на 2021 рік». Цей закон є чинним та неконституційним у встановленому порядку не визнавався, а відтак підлягає застосуванню при виплаті позивачу суддівської винагороди.
09.02.2021 учасники справи до суду не прибули, хоча про дату час та місце судового засідання були повідомлені у порядку передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України. У свою чергу, позивач у позовній заяві просив розглянути справу без його участі.
За змістом частини 1 статті 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд доходить висновку про необхідність витребування додаткових доказів. При цьому, суд вважає за можливе вирішити таке питання у письмовому порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII, фунції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності місцевих судів здійснює Державна судова адміністрація України, а функції розпорядника коштів нижчого рівня - територіальні управління ДСА України.
Статтею 149 Закону № 1402-VIII передбачено, що суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.
Частиною 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України, передбачено, що головний розпорядник бюджетних коштів, зокрема отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством.
Згідно ч. 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Розглядаючи спір у подібних правовідносинах щодо обчислення суддівської винагороди із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 грн., Верховний Суд дійшов таких висновків (постанова від 10.11.2021 у справі № 400/2031/21): «виплата суддівської винагороди здійснюється в межах бюджетних призначень, головним розпорядником яких є ДСА України. Відповідач (ТУ ДСА України) як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня здійснює свої повноваження в межах асигнувань, які ДСА України затвердила у його кошторисі (на 2021 рік). Тому для правильного вирішення цієї справи та обрання ефективного способу захисту порушених прав судам потрібно з'ясувати також участь ДСА України (через призму її компетенції щодо розпорядження бюджетними коштами, виділеними на фінансування судів) у застосуванні прожиткового мінімуму «для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді» при виплаті суддівської винагороди, передбачених абзацом 5 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», відтак визначити правовий статус цього державного органу в адміністративному спорі - третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору чи відповідач (другий відповідач)».
При цьому, Верховним Судом зазначено, що причиною невиплати позивачу суддівської винагороди в повному обсязі протягом спірного періоду може бути недостатність виділених відповідачу коштів (бюджетних асигнувань) на ці потреби. У такому випадку невиплату суддівської винагороди в повному обсязі можна пов'язувати із діяльністю ДСА України як головного розпорядника бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення діяльності усіх судів (крім Верховного Суду), відповідно як суб'єкта владних повноважень, рішеннями/діями якого порушено право особи (судді).
Суд Касаційної інстанції зазначив, що в іншому випадку, коли ДСА України виділила відповідачу достатньо коштів для виплати суддівської винагороди (зокрема й позивачу) з урахуванням вимог статті 135 Закону № 1402-VIII (затвердивши відповідний кошторис), але відповідач натомість розпорядився цими коштами з урахуванням зменшеного розміру прожиткового мінімуму, є підстави стверджувати, що невиплата позивачу суддівської винагороди в повному обсязі, як наслідок виникнення заборгованості з її виплати (перед позивачем), є результатом дій/рішень відповідача, а тому спосіб захисту повинен співвідноситися/пов'язуватися з цими діями та їх наслідками.
Із урахуванням норм ст. 148-149 Закону № 1402-VIII, ст. 22-23 Бюджетного кодексу України та процитованих висновків Верховного Суду у справі № 400/2031/21, при розгляді цієї справи виникла необхідність додаткового дослідження обставин, пов'язаних із вирішенням процесуального питання щодо визначення належного відповідача/відповідачів у цій справі чи залучення до її участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Згідно ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи
Відповідно до положень ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема на підставі письмових доказів.
Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (ч. 3 ст. 80 КАС України).
Відтак, з метою з'ясування участі ДСА України у правовідносинах щодо нарахування та виплати позивачу суддівської винагороди у спірному розмірі, суд доходить висновку про наявність підстав для витребування у відповідача інформації та письмових доказів які її підтверджують, з метою встановлення, що саме стало причиною обчислення та виплати позивачу суддівської винагороди із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді величиною 2102 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 181 КАС України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадку, коли питання, визначені частиною другою статті 180 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Відтак, у зв'язку із витребуванням додаткових доказів розгляд адміністративної справи слід відкласти на іншу дату.
Керуючись ст.ст. 77, 80, 248, 256 КАС України суд, -
Витребувати у Територіального управління Державної судової адміністрації України в Вінницькій області інформацію та належним чином засвідченні докази щодо:
- сум нарахованої та фактично виплаченої позивачу суддівську винагороду за період з січня по грудень 2021 року;
- виділення головним розпорядником (Державною судовою адміністрацією України) Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Вінницькій області достатньо коштів для обчислення та виплати у період із січня по грудень 2021 року суддівської винагороди позивачу із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270 грн.;
- причин невиплати позивачу суддівської винагороди у повному обсязі, а саме чи ДСА України було зменшено обсяг асигнувань відповідачу після набрання чинності Законом №553-ІХ, чи відповідач самостійно розпорядився цими коштами з урахуванням обмежень, які встановлені статтею 29 Закону №294-ІХ (зі змінами, внесеними Законом № 553-ІХ).
Зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області подати до суду витребувані докази та інформацію у строк до 07.03.2022.
Відкласти підготовче судове засідання у справі на 07.03.2022 о 12:30 год. в залі судових засідань № 2 Вінницького окружного адміністративного суду, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Брацлавська, 14.
Ухвала суду першої інстанції оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна